Постанова

від 17.06.2009 по справі 41/82-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

41/82-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2009                                                                                       Справа№  41/82-09

    Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Стрелець Т.Г., Головко В.Г.

при секретарі судового засідання       Ревковій Г.О.

з участю представників сторін :

від позивача – Сидоренко М.В.

розглянувши апеляційну скаргу Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями “Основа –Солсиф” у формі товариства з обмеженою відповідальністю на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  23.04.2009р.  у справі

за позовом      Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями “Основа-Солсиф” у формі товариства з обмеженою відповідальністю,                 м. Київ

до  відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-комерційна фірма Дніпробудкомплект”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 211 975, 33 грн.

В С Т А Н О В И В :

03.03.2009р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями “Основа-Солсиф” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ “Основа-Солсиф”)  про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-комерційна фірма Дніпробудкомплект” (далі ТОВ “Дніпробудкомплект”) 211975,33гр. Свої вимоги позивач мотивував тим, що в зв'язку з порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо по договору №ДСК 03/07-01 від 30.07.07р. у ТОВ “Дніпробудкомплект” виникла заборгованість в розмірі 211975,33 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2009р. (суддя Орєшкіна Е.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення та задовольнити позов.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав, до судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача, якого належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника позивача, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 03.07.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №ДСК 03/07-01. Відповідно до умов договору постачальник (відповідач) прийняв на себе зобов'язання поставити покупцю (позивачу) металопродукцію, а покупець прийняти цю продукцію та  сплатити її. (а.с.9).

Відповідно до 5.3. договору  покупець здійснює попередній платіж у розмірі 75 %  передоплати, 25 % - по факту відвантаження за кожну партію.

На підставі виставлених ТОВ “Дніпробудкомплект” рахунків позивач у липні-серпні 2007р. перерахував відповідачу 763040гр.  (а.с.33-34). В той же час, відповідач поставив в адресу позивача товар на загальну суму 551064,67гр. (а.с.17-22).

Відмовивши в задоволенні позову, щодо повернення суми, на яку відповідачем не було поставлено продукцію, суд першої інстанції зазначив, що у ТОВ “Основа-Солсиф” не виникло права вимагати повернення сплаченої суми, оскільки позивач перед поданням позову не звертався з відповідною вимогою до ТОВ “Дніпробудкомплект”.

Вказаний висновок суду не відповідає матеріалам справи з огляду на таке.

В якості додатку до позовної заяви ТОВ “Основа-Солсиф” залучило лист-вимогу від 26.01.2009р. в якій позивач запропоновував ТОВ “Дніпробудкомплект” повернути різницю між сплаченою та фактично поставленою продукцією, що складає 211975,33гр., та докази направлення вказаного листа в адресу відповідача (а.с.23-25).

За таких обставин позивачем додержано вимог ст.530 ЦК України щодо пред'явлення вимоги виконання зобвоязання, термін якого не визначено умовами договору №ДСК 03/07-01, а тому позов підлягає задоволенню, оскільки ч.1 ст.670 ЦК України передбачено право покупця вимагати повернення сплаченої за товар суми.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду повинно бути скасовано на підставі п.4 ч.1 ст.104 ГПК України в звзяку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.

    Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу спільного українсько –французького підприємства з іноземними інвестиціями “Основа –Солсиф” у формі товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2009р. скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-комерційна фірма Дніпробудкомплект” (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Рибінська,102 код ЄДРПОУ 34916046)на користь спільного українсько –французького підприємства з іноземними інвестиціями “Основа –Солсиф” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (03150               м. Київ вул. Ковпака,17 код ЄДРПОУ 20057315) 211975,33гр., а також судові витрати у сумі 3179,88 грн. - державного мита, в тому числі за розгляд справи апеляційною інстанцією та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового  процесу.

    Видачу відповідних наказів доручити  господарському суду Дніпропетровської області.

    Головуючий                                                                                                     А.О. Логвиненко

    Суддя                                                                                                                  Т.Г. Стрелець

    Суддя                                                                                                                     В.Г. Головко