Рішення

від 05.05.2009 по справі 16/58

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/58

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.05.09 р.                                                                                                       Справа № 16/58                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Муравйовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю „СВ Альтера” м.Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „МК „Азовсталь” м.Маріуполь, Донецької області

про стягнення 421144,77 грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: Пономарьов О.В. – директор

від відповідача: Бузівська Н.М. – за довіреністю

В С Т А Н О В И В: у судовому засіданні 29.04.2009р. було оголошено перерву до 05.05.2009р. відповідно до ст.77 ГПК України

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.03.2009р. порушено провадження по справі за позовом Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю „СВ Альтера” м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „МК „Азовсталь” м.Маріуполь, Донецької області про стягнення 421144,77 грн., у тому числі суму боргу в розмірі 370044,45грн., пеню в розмірі 31142,94грн., інфляційні витрати в розмірі 19957,38грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 13.04.2009р. – 10год. 15хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду  справи.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із                   ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами        не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз'яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу                           № 4600031301/404 від 11.12.2007р., специфікацію № 1 від 28.03.2008р., довіреність на отримання матеріально-технічних цінностей, видаткову накладну № ДО-3239 від 09.09.2008р., претензію № 1 від 19.11.2008р., відповідь за № 09-23/08-79 від 23.12.2008р., неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем були нараховані пеня та індекс інфляції.

Відповідач надав через канцелярію суду відзив за № 09-9/18 від 20.04.2009р. та заперечує проти позовних вимог, посилаючись на відсутність правових підстав для стягнення суми позовних вимог.

29.04.2009р. відповідач надав клопотання про зменшення суми пені, посилаючись на скрутний фінансовий стан.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

11.12.2007р. між Дочірнім підприємством товариства з обмеженою відповідальністю „СВ Альтера” (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „МК „Азовсталь” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу за № 4600031301/404 (далі за текстом – договір), згідно п.1.1. якого Постачальник зобов'язався поставити, в Покупець прийняти та оплатити „Продукцію”, вказану у відповідних Специфікаціях до договору.

Договір вступив в силу  з моменту його підписання обома сторонами та діє до 11.12.2008р., а за гарантійними зобов”язаннями Постачальника – до спливу гарантійних зобов'язань (п.12.3. договору).

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оплата Продукції здійснюється в порядку, визначеному в специфікаціях до договору. Покупець має право здійснити свої зобов'язання з оплати достроково (п.6.3. договору).

Відповідно до узгодженої між сторонами специфікації № 1 від 28.03.2008р. сума договору складає 740088,91грн. з ПДВ. Розрахунки за договором здійснюються в національній валюті в наступному порядку: 50% вартості Продукції за специфікацією № 1 – попередня оплата від вартості поставленої продукції, після укладення договору та отримання покупцем рахунку на передплату, 50% вартості Продукції сплачується покупцем за фактом поставки Продукції протягом 10 (десяти) банківських днів наступних за днем поставки та наданні Покупцю документів, визначених у Специфікації.

Із матеріалів справи вбачається, що продукція була отримана представником відповідача Кірьяковим Олександром Володимировичем за довіреністю серія НБЙ № 336423/1981 від 08.09.2008р., згідно видаткової накладної № ДО-3239 від 09.09.2008р.

Згідно банківської виписки за 19.05.2008р. відповідач здійснив попередню оплату на суму 370044,45грн., відповідно до умов договору.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що необхідні документи на Продукцію повинні бути передані разом з Продукцією.

Продукція була прийнята представником відповідача без заперечень, будь-яких зауважень щодо ненадання необхідних документів на продукцію від відповідача до позивача не надходило.

Оскільки відповідачем не здійснено оплату продукції у строки, визначені специфікацією, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія за № 28/11 від 19.11.2008р. з вимогою погасити наявну заборгованість.

У відповіді за № 09-23/08-79 від 26.12.08р. відповідач зазначив, що зазначені у претензії вимоги позивача є необґрунтованими, а тому у задоволені претензії було відмовлено.

Відповідачем не здійснено оплату поставленої продукції, тому за розрахунком позивача заборгованість за поставлену продукцію становить 370044,45грн.

Зважаючи на той факт, що на момент розгляду справи відповідачем не надано доказів погашення суми заборгованості у повному обсязі, стягненню з відповідача підлягає сума заборгованості в розмірі 370044,45грн.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 31142,94грн., суд виходить з наступного:

Відповідно до п.9.6. договору у випадку несплати Покупцем поставленої Постачальником продукції, Покупець сплачує пеню в розмірі 0,5% від вартості несплаченої продукції, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.   

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов'язань.

Наданий позивачем розрахунок пені визнаний судом вірним та обґрунтованими.

Відповідач у клопотанні від 29.04.2009р. просить зменшити розмір пені, посилаючись на скрутний фінансовий стан.

Згідно ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У судовому засіданні суд дослідив визначені відповідачем обставини та вважає доцільним зменшити розмір пені на 30%, а тому стягненню підлягає сума пені в розмірі 21800,06грн.

Стосовно заявлених вимог про стягнення інфляційних витрат в розмірі 19957,38грн., суд виходить з наступного:

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом у відповідності до методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97р. “Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, розмір інфляційних витрат складає 19957,38грн.

Порядок здійснення розрахунку позивачем перевірений судом та визнаний судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки саме з вини останнього виник спір.

Позивачем було заявлено майнові вимоги на загальну суму 421144,77грн., а тому державне мито повинно бути сплачене у розмірі 1 відсоток від заявленої суми, тобто 4211,45грн.

Оскільки позивачем платіжним дорученням за № 110 від 02.03.2009р. було сплачено державне мито у розмірі 4397,56грн., тобто більше ніж передбачено діючим законодавством,               то суд дійшов висновку про видачу Дочірньому підприємству товариства з обмеженою відповідальністю „СВ Альтера” м.Донецьк довідки про повернення державного мита у розмірі 186,11грн., відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993р., у зв'язку зі сплатою у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

На підставі ст.ст. 525, 549, 615, 625, 692 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

                                                    В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю „СВ Альтера” м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „МК „Азовсталь” м.Маріуполь, Донецької області про стягнення 421144,77 грн., у тому числі суму боргу в розмірі 370044,45грн., пеню в розмірі 31142,94грн., інфляційні витрати в розмірі 19957,38грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „МК „Азовсталь” м.Маріуполь, Донецької області (вул.Лепорського, 1, м.Маріуполь, Донецька область, 87500; ЄДРПОУ 00191158; р/р 26002480020000 в ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970) на користь Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю „СВ Альтера” м.Донецьк (вул.Артема, 27, м.Донецьк, 86086; ЄДРПОУ 32628557; р/р 26003210145900 в АКІБ „УкрСиббанк” м.Харків, МФО 351005) суму боргу в розмірі 370044,45грн., пеню в розмірі 21800,06грн., інфляційні витрати в розмірі 19957,38грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 4118,02грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 115,38грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову – відмовити.

Видати Дочірньому підприємству товариства з обмеженою відповідальністю                          „СВ Альтера” м.Донецьк (вул.Артема, 27, м.Донецьк, 86086; ЄДРПОУ 32628557;                                р/р 26003210145900 в АКІБ „УкрСиббанк” м.Харків, МФО 351005) довідку на повернення державного мита у розмірі 186,11грн., сплачене платіжним дорученням за № 110 від 02.03.2009р. на суму 4397,56грн., відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21 січня 1993 року,  у зв'язку зі сплатою в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.

Рішення підписане 05.05.2009р.

               Суддя                                                                                                            Манжур В.В.                               

Надруковано 3 примірники

Сторонам 2,

У справу № 16/58

Вик. Єрохіна В.В.