Постанова

від 09.12.2013 по справі 921/832/13-г/10

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2013 р. Справа № 921/832/13-г/10

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Новосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Cистеми

опалення" б/н від 19.10.2013 року

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.10.2013 року

у справі № 921/832/13-г/10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології

2010", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Cистеми опалення",

м. Монастириська, Монастириського району, Тернопільської області

про cтягнення заборгованості в сумі 76 278 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Шилов С.В. - представник (довіреність вих. № 637 від 21.11.2013 року)

від відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.10.2013 р. у справі № 921/832/13-г/10 (суддя Півторак М.Є.) позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи опалення" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" 76 278,00 грн. боргу та 1 720,50 грн. в повернення сплаченого судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що між сторонами існували договірні правовідносини щодо виконання робіт, зобов'язання по яких відповідачем не виконані, зокрема, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт. Разом з тим, у ТзОВ "Cистеми опалення" утворилася заборгованість, доказів погашення якої, станом на день розгляду спору суду не подано.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду ТзОВ "Cистеми опалення" оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 19.10.2013 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.10.2013р. у справі № 921/832/13-г/10 та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову, оскільки вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Тернопільської області є незаконним та необґрунтованим.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що місцевим господарським судом не повністю з'ясовано обставини по справі, не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

При цьому, скаржник покликається на те, що у судовому рішенні встановлено, що позивач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоощадні технології 2010» - наділений правом на звернення до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Проте, як зазначає далі апелянт, позивачем у справі є ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010», а не ТОВ «Енергоощадні технології 2010», таким чином вважає, що судом невірно встановлена дієздатність позивача.

Крім цього, апелянт зазначає, що судом не надано оцінки доказам, поданих відповідачем, про те, що акти виконаних робіт підписані без дати підписання та без дати укладення, а в актах не прописано до яких саме договорів вони є додатками, а також звертає увагу на те, що позивачем надано суду докази того, що відповідачем 24.09.2013 року було оплачено на рахунок позивача 1000,00 грн., однак суд першої інстанції виніс рішення про стягнення суми боргу у розмірі 76 278,00 грн., що на думку апелянта, не відповідає дійсності, оскільки на момент винесення рішення сума боргу зменшилась.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовує та просить залишити рішення господарського суду Тернопільської області від 07.10.2013 року у справі № 921/832/13-г/10 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 року прийнято апеляційну скаргу ТзОВ "Cистеми опалення" до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.11.2013 року. У судовому засіданні 25.11.2013 року з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, було оголошено перерву до 09.12.2013 року.

В дане судове засідання прибув представник позивача, однак відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача - Виннічек І.М. на повідомленні Львівського апеляційного господарського суду про оголошення перерви у судовому засіданні від 25.11.2013р.

Враховуючи ту обставину, що відповідач належним чином був повідомлений про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, а також те, що представник відповідача висловив свої доводи та міркування щодо поданої апеляційної скарги та оспорюваного рішення господарського суду Тернопільської області від 07.10.2013р. у засіданні Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 року, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача у даному судовому засіданні та враховуючи пояснення представника відповідача у попередньому судовому засіданні, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Cистеми опалення" слід задоволити частково, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Системи опалення" (Замовник) укладено Договір № 1197, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати власними і залученими силами і засобами такі види робіт: поточний ремонт та гідрохімічне очищення системи опалення Великоіловецького НВК с. В. Іловиця Шумського району (п. 1.1. Договору № 1197).

Пунктом 2.1. Договору № 1197 визначено, що загальна сума договору складає: 39 066 грн., у тому числі ПДВ (20%): 6 511 грн.

Згідно з п. 3.1. Договору № 1197 за надання послуг з виконання робіт згідно з п. 1.1. цього Договору Замовником сплачується Підряднику сума, яка буде обумовлена актами виконаних робіт. При цьому, виконання робіт Підрядником та прийняття їх результатів Замовником оформляється актами виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 (пункт 3.2. Договору № 1197).

У відповідності до п. 3.3. Договору № 1197 встановлено, що оплата здійснюється протягом - календарних днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Підрядника, але не пізніше 01.07.2013 року.

Пунктом 4.1.1. Договору № 1197 встановлено, що Підрядник зобов'язаний виконати всі роботи в обсязі та терміни, що передбачені домовленістю сторін.

Відповідно до пункту 4.2.8. Договору № 1197 Замовник зобов'язаний своєчасно прийняти та оплатити виконану роботу.

Розділом 5 Договору № 1197 встановлено порядок здачі-приймання робіт, розділом 6 - відповідальність сторін. Так, відповідно до пункту 5.1. Договору № 1197 здача-приймання виконаних робіт здійснюється Сторонами за актом виконаних робіт протягом двох днів з моменту повідомлення Замовника про готовність робіт до приймання.

Пунктом 5.2. Договору № 1197 сторонами погоджено, що Замовник має право безперешкодного доступу до робіт Підрядника для перевірки перебігу та якості робіт, що виконуються.

Згідно з п. 9.1. Договору № 1197 усі спори, розбіжності або вимоги, які виникли внаслідок підписання цього Договору або мають відношення до нього, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами або в господарському суді у відповідності до чинного законодавства України.

У відповідності до п. 12.1. Договору № 1197 договір вступає в силу з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2013 року, а в частині виконання сторонами взятих на себе зобов'язань - до повного їх виконання.

Також, документальними доказами у справі встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Системи опалення" (Замовник) укладено Договір № 1262, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати власними і залученими силами і засобами такі види робіт: гідрохімічне очищення системи опалення Тилявської ЗСШ Шумського району (п. 1.1. Договору № 1262).

Пунктом 2.1. Договору № 1262 визначено, що загальна сума договору складає: 37 212 грн., у тому числі ПДВ (20%): 6 202 грн.

Згідно з п. 3.1. Договору № 1262 за надання послуг з виконання робіт згідно з п. 1.1. цього Договору Замовником сплачується Підряднику сума, яка буде обумовлена актами виконаних робіт. При цьому, виконання робіт Підрядником та прийняття їх результатів Замовником оформляється актами виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 (пункт 3.2. Договору № 1262).

У відповідності до п. 3.3. Договору № 1262 встановлено, що оплата здійснюється протягом - календарних днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Підрядника, але не пізніше 25.12.2012 року.

Пунктом 4.1.1. Договору № 1262 встановлено, що Підрядник зобов'язаний виконати всі роботи в обсязі та терміни, що передбачені домовленістю сторін.

Відповідно до пункту 4.2.8. Договору № 1262 Замовник зобов'язаний своєчасно прийняти та оплатити виконану роботу.

Розділом 5 Договору № 1262 встановлено порядок здачі-приймання робіт, розділом 6 - відповідальність сторін. Так, відповідно до пункту 5.1. Договору № 1262 здача-приймання виконаних робіт здійснюється Сторонами за актом виконаних робіт протягом двох днів з моменту повідомлення Замовника про готовність робіт до приймання.

Пунктом 5.2. Договору № 1262 сторонами погоджено, що Замовник має право безперешкодного доступу до робіт Підрядника для перевірки перебігу та якості робіт, що виконуються.

Згідно з п. 9.1. Договору № 1262 усі спори, розбіжності або вимоги, які виникли внаслідок підписання цього Договору або мають відношення до нього, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами або в господарському суді у відповідності до чинного законодавства України.

У відповідності до п. 12.1. Договору № 1262 договір вступає в силу з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2013 року, а в частині виконання сторонами взятих на себе зобов'язань - до повного їх виконання.

Вищевказані Договори укладено в письмовій формі, підписані повноважними представниками сторін, їх підписи посвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України, ст. 181 ГК України.

Як встановлено колегією суддів, при розробці та укладанні зазначених Договорів їх сторони керувалися ст. 6 та ст. 627 ЦК України, які вказують, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог діючого законодавства.

Крім того, відповідно до ч. 1. ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

При цьому, доказів розірвання або визнання недійсними Договору № 1197 та Договору № 1262 станом на час розгляду справи в суді сторонами не заявлено та не подано.

Вказані договори за своєю правовою природою, основними та не основними (другорядними) ознаками є договорами підряду, які укладено відповідно до статті 837 ЦК України.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 2 статті 317 Господарського кодексу України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Разом з тим, аналізом матеріалів справи встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання за Договором № 1197 належно виконав. Наведене підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт, який підписаний уповноваженими представниками сторін 25.09.2012 р., скріплений печатками юридичних осіб за формою № КБ-2в, а також Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/, яка підписана уповноваженими представниками сторін 25.09.2012 р., скріплена печатками юридичних осіб за формою № КБ-3 на суму 39 066,00 грн.

При цьому, встановлено, що за Договором № 1262 позивач взяті на себе зобов'язання, також виконав належним чином. Це підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт, який підписаний уповноваженими представниками сторін 05.11.2012 р., скріплений печатками юридичних осіб за формою № КБ-2в, а також Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/, яка підписана уповноваженими представниками сторін 05.11.2012 р., скріплена печатками юридичних осіб за формою № КБ-3 на суму 37 212,00 грн.

Водночас, слід зазначити, що вищезазначені Акти та Довідки підписані відповідачем без жодних застережень стосовно якості виконаних робіт або прострочення строку здачі виконаних робіт. Крім цього, підписання актів здачі - приймання виконаних робіт свідчить про укладання договору підряду у спрощений спосіб і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань (Постанова Вищого господарського суду України від 11.05.2012 року у справі № 21/5005/14068/2011).

Враховуючи викладене, покликання апелянта на те що судом не надано оцінки доказів, а саме акти виконаних робіт підписані без дати підписання, без дати укладення та в них не прописано до яких саме договорів вони є додатками, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає такі голослівними та спростованими матеріалами справи.

Таким чином, відповідач виконані позивачем роботи прийняв, проте, всупереч вказаним умовам Договору № 1197 та Договору № 1262 своїх договірних зобов'язань з їх оплати не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість із оплати виконаних підрядних робіт в розмірі 76 278,00 грн., станом на час розгляду справи доказів погашення якої сторонами суду не заявлено та не подано.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із вимогами ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу вимог ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Приписами статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Перевіркою доводів апеляційної скарги встановлено, що у апеляційній скарзі скаржник покликається на те, що позивачем надано суду докази того, що відповідач 24.09.2013 року сплатив на рахунок позивача 1000,00 грн., однак суд першої інстанції виніс рішення щодо стягнення суми боргу у розмірі 76 278,00 грн., що на думку апелянта, не відповідає дійсності, оскільки на момент винесення рішення сума боргу зменшилась.

Враховуючи наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з таким твердженням апелянта враховуючи банківську виписку від 24.09.2013 року (а.с. 94), відповідно до якої, на рахунок ТОВ «Енергозберігаючі технології» від ТОВ «Системи безпеки» поступили кошти в розмірі 1 000,00 грн. - оплата згідно договору № 1262.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідач, після звернення позивача до суду з позовною заявою (01.08.2013р. - дата звернення), при цьому до винесення рішення господарським судом Тернопільської області (07.10.2013р. - дата винесення рішення), частково в добровільному порядку погасив заборгованість у розмірі 1000,00 грн. за Договором № 1262 (23.09.2013р. - дата банківської виписки, яка долучена до матеріалів справи згідно пояснення № 1376 від 01.10.2013р.). Що одночасно слід розцінювати, як визнання стороною (відповідачем) свого обов'язку по виконанню умов Договору № 1262.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Виходячи зі змісту наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом Тернопільської області безпідставно не було враховано часткове погашення заборгованості відповідачем, а тому слід скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 07.10.2013 року у справі № 921/832/13-г/10 в частині стягнення основної суми заборгованості у розмірі 1000,00 грн. та відповідно припинити провадження у справі у цій частині.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач звертаючись до господарського суду Тернопільської області, у позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 76 278,00 грн. (39066,00 грн. + 37 212,00 грн.) за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за Договором № 1197 та Договором № 1262.

Встановивши, що у процесі розгляду спору відповідачем позивачу сплачено частину заборгованості у розмірі 1 000,00 грн. за Договором № 1262 (банківська виписка від 24.09.2013 року, а.с. 94), колегія суддів вважає, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають до задоволення частково у сумі 75 278,00 грн. (39066,00 грн. - заборгованість за Договором № 1197 + 37 212,00 грн. - заборгованість за Договором № 1262 - 1 000,00 грн. сплачена частина заборгованості за Договором № 1262).

Поряд з цим, у апеляційній скарзі скаржник покликається на те, що позивачем у справі є ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010», а не ТОВ «Енергоощадні технології 2010», як зазначено у тексті судового рішення. Перевіряючи ці доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що дійсно позивачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010», що підтверджується, зокрема, ухвалою господарського суду Тернопільської області про порушення провадження у справі від 09.08.2013р. (а.с. 1), позовною заявою вих. № 1165 від 01.08.2013р. (а.с. 4-6), Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серія АА № 611986 (а.с. 34), а також вбачається з вступної та резолютивної частини рішення господарського суду Тернопільської області від 07.10.2013р. у справі № 921/832/13-г/10 (а.с. 141-145). При цьому, зазначення судом першої інстанції у дев'ятому та одинадцятому абзацах 2-ої сторінки судового рішення ТОВ «Енергоощадні технології 2010», як позивача, на думку колегії суддів є лише технічною опискою. Таким чином, колегія суддів зазначає, що такі доводи апеляційної скарги не спростовують правомірного висновку суду першої інстанції в частині визначення позивачем у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" однією із підстав повернення сплаченого судового збору є зменшення розміру позовних вимог.

Крім цього, відповідно до п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р. зазначено, що статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас, закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Згідно з ч.1 ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч.2 ст.49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на зазначене, судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір за частину позовних вимог щодо яких було припинено провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України також покладається на відповідача.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень ( ст.33 ГПК України).

Нормою ст.43 ГПК України передбачено що, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, оцінивши докази в їх сукупності, враховуючи те, що господарським судом Тернопільської області при винесенні судового рішення не враховано сплати відповідачем позивачу частини заборгованості у розмірі 1 000,00 грн. за Договором № 1262 згідно банківської виписки від 24.09.2013 року (а.с. 94), колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 1 000,00 грн. слід припинити, апеляційну скаргу слід задоволити частково, рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.10.2013 року у справі № 921/832/13-г/10 скасувати частково, прийняти нове рішення, яким позовну заяву задоволити частково та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи опалення" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" 75 278,00 грн. боргу.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покасти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Cистеми опалення" б/н від 19.10.2013 року задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.10.2013 року у справі № 921/832/13-г/10 скасувати частково. Прийняти нове рішення: позов задоволити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи опалення" (Тернопільська область, м. Монастириська, вул. Січових Стрільців, 42, код ЄДРПОУ 37382629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (м. Київ, вул. Цитадельна, 7, ідентифікаційний код 37100186) - 75 278,00 грн. боргу.

3. Припинити провадження у справі у частині стягнення основного боргу у розмірі 1000,00 грн.

4. В решті рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.10.2013 року у справі № 921/832/13-г/10 залишити без змін.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (м. Київ, вул. Цитадельна, 7, ідентифікаційний код 37100186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи опалення" (Тернопільська область, м. Монастириська, вул. Січових Стрільців, 42, код ЄДРПОУ 37382629) 11,27 (одинадцять) грн. 27 коп. судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

6. Господарському суду Тернопільської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Тернопільської області.

Повний текст постанови складений 11.12.2013р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Новосад Д.Ф.

Суддя Михалюк О.В.