Рішення

від 29.04.2009 по справі 3/47

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/47

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.09                                                                                           Справа№ 3/47

Суддя    Н.Березяк   при секретарі І. Торська розглянула матеріали справи  

За позовом: ВАТ „Львівобленерго”, м. Львів

До відповідача: Дрогобицький міськрайвідділ УМВС України у Львівській області, м.Дрогобич

Про стягнення 35840,13 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Свідрик Г.Р. –представник

від відповідача: Летнянка В. -представник

          Представникам сторін роз'яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

          Суть спору: ВАТ „Львівобленерго” подано позов до Дрогобицького міськрайвідділ УМВС України у Львівській області про стягнення  28930,87 грн. заборгованості за активну електроенергію, 1745,57 грн. за реактивну електроенергію, 2560,88 грн. пені  , 2168,59 грн. інфляційних нарахувань, 434,22 грн. –три відсотки річних, які виникли станом на 01.02.2009 року та судові витрати.

Ухвалою суду від 10.03.2009 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу на 23.03.2009 року.

В судовому засіданні 23.03.2009 року представник позивача позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з  мотивів наведених  в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

          06.04.2009 року в судове засідання позивач подав заяву про уточнення позовних вимог , в якій просить стягнути з відповідача 9817,97 грн. заборгованості за активну електроенергію, 2004,67 грн. за реактивну електроенергію, 2560,88 грн. пені  , 2168,59 грн. інфляційних нарахувань, 434,22 грн. –три відсотки річних та судові витрати, які виникли станом на 01.04.2009 року .

          Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

          Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обгрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (Роз'яснення, Вищий арбітражний суд, від 18.09.1997, № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

          Проаналізувавши зазначену заяву судом встановлено, що позивач фактично збільшив позовні вимоги та просить стягнути додатково з відповідача заборгованість за активну та реактивну електроенергію , яка виникла станом на 01.04.2009 року згідно рахунку №900903/94594-1 від 18.03.2009 року та № 900903/94594-2 від 18.03.2009 року.

          Відповідно до положень ч.3 ст.46 ГПК України до заяви про збільшення розміру позовних вимог додається документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, за  винятком випадків звільнення від сплати цього мита, відстрочки або розстрочки його сплати.

          Як вбачається із поданої заяви про уточнення ( збільшення позовних вимог) , збільшені позовні вимоги стосуються іншого періоду нарахування та іншого виставленого рахунку (іншої вимоги), що не охоплюється позовною заявою та не оплачені позивачем державним митом.

          З огляду на викладене, судом не прийнято заяву про збільшення позовних вимог до розгляду.

          Відповідач в судове засідання подав докази сплати суми боргу за спожиту активну електроенергію в розмірі 45783,48 грн. платіжними дорученнями №3 від 18.03.2009 року та №85 від 17.03.2009 року. Проти стягнення пені, інфляційних та трьох відсотків річних заперечує посилаючись на те, що фінансується за рахунок державного бюджету.

          В судовому завданні 29.04.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

           Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності , встановив наступне:

17.03.2006 року між ВАТ „Львівобленерго” та Дрогобицьким міськрайвідділом УМВС України у Львівській області було укладено договір №33369 про постачання електроенергії. На виконання умов договору позивач здійснював постачання електроенергії, а відповідач зобов'язувався оплачувати спожиту електроенергію в порядку визначеному договором, однак свої договірні зобов'язання виконав частково.

Станом на 01.02.2009 р., заборгованість відповідача перед позивачем складала 28930,87 грн. за активну електроенергію згідно виставленого рахунку № 900902/86823-1 від 16.02.2009 року та  1745,57 грн. за реактивну електроенергію згідно виставленого рахунку №900902/86823-2 від 16.02.2009 року.

Відповідно до п.4.2.1 Договору позивачем нараховано пеню в розмірі 2560,88 грн., та відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано три відсотки річних в сумі 434,22 грн. та 2168,59 грн. –інфляційних втрат, які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

При  прийнятті  рішення,  суд  виходив  з наступного :

Згідно ст.ст. 526,530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 33369 від 17.03.2006 року позивач здійснював постачання електроенергії відповідачу, яку останній зобов'язувався оплачувати на умовах та в порядку передбаченому договором, однак свої договірні зобов'язання відповідач виконав частково.

Станом на 01.02.2009 р., заборгованість відповідача перед позивачем складала 28930,87 грн. за активну електроенергію згідно виставленого рахунку № 900902/86823-1 від 16.02.2009 року та  1745,57 грн. за реактивну електроенергію згідно виставленого рахунку №900902/86823-2 від 16.02.2009 року .

За невиконання  договірних зобов'язань відповідно до п.4.2.1 Договору № 33369 від 17.03.2006 року  за порушення термінів  оплати позивачем нарахована пеня в розмірі 2560,88 грн., яка в межах строку позовної давності не перевищує подвійної облікової ставки НБУ та підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 434,22 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2168,59 грн. підлягають до стягнення.

В судове засідання представником відповідача подано докази погашення суми основного боргу за активну електроенергію згідно виставленого рахунку № 900902/86823-1 від 16.02.2009 року, що підтверджується платіжними дорученнями №3 від 18.03.2009 року та № 85 від 17.03.2009 року і банківською випискою. В цій частині провадження у справі підлягає припиненню Залишок боргу  за реактивну електроенергію згідно виставленого рахунку №900902/86823-2 від 16.02.2009 року  станом на день розгляду справи не погашений і підлягає до стягнення в розмірі 1745,57 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки сплата частини боргу була здійснена відповідачем вже після порушення провадження у справі , то судові витрати слід віднести на відповідача в повному обсязі в сумі 358,40 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись  ст.ст. 6, 7, 12, 33, , 80, 82-85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Дрогобицького міськрайвідділу УМВС України у Львівській області (82100, м.Дрогобич, вул.Стрийська, 22 код ЄДРПОУ 08673856) на користь Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго” (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) –1745,57 грн. –основного боргу, 2560,88 грн. пені, 2168,59 грн. інфляційних втрат, 434,22 грн. –три відсотки річних, 358,40 грн. –державного мита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення  28930,87 грн. боргу за активну електроенергію провадження у справі припинити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.05.2009 року.

Суддя                                                                                             Березяк Н.Є.