Постанова

від 29.11.2013 по справі 826/15396/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 листопада 2013 року № 826/15396/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Ресурс» до відповідачаДержавної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2013 р. № 41826552207

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Ресурс» звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2013 р. № 41826552207.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/15396/13-а, та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 12.11.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 02.09.2013 р. № 41826552207.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послався на те, що при проведенні перевірки, відповідач дійшов помилкового висновку про порушення ТОВ «Еко-Ресурс» вимог ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2756-VІ (із змінами і доповненнями), а також п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165, щодо заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у сумі 350 000,00 гривень, в тому числі по періодах: травень 2012 року - 350 000,00 гривень.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки, не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення, винесене за наслідками такої перевірки та складеного Акта перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач в судове засідання 12.11.2013 р. не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Зважаючи на неприбуття відповідача в судове засідання 12.11.2013 р., що був повідомлений належним чином, суд, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати адміністративну справу № 826/15396/13-а в порядку письмового провадження.

Про перехід до розгляду зазначеної справи в порядку письмового провадження, відповідача було належним чином повідомлено листом від 12.11.2013 р., який був отриманий представником відповідача за довіреністю особисто наручно 13.11.2013 р., про що останній розписався на зворотньому боці такого листа, який наявний в матеріалах справи.

За наслідками переходу судом до розгляду адміністративної справи № 826/15396/13-а в порядку письмового провадження, відповідачем 13.11.2013 р. до канцелярії суду було подано письмове заперечення проти позову разом із переліченими у ньому додатками, в якому останній просить суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що матеріалами справи підтверджується фіктивна діяльність контрагентів позивача ТОВ «Веста Прайм» (ЄДРПОУ 37627689) та ТОВ «В.Н. Сапфір» (ЄДРПОУ 37881137), а саме те, що такі контрагенти позивача здійснювали фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, та правовідносини ТОВ «Веста Прайм» (ЄДРПОУ 37627689) та ТОВ «В.Н. Сапфір» (ЄДРПОУ 37881137) з іншими контрагентами були вчинені без наміру створення реальних правових наслідків (відсутня матеріальна база та трудові ресурси, не надано жодних первинних документів на підтвердження товарності операцій), а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання так і податковий кредит.

На підтвердження зазначеного відповідачем в запереченні на позовну заяву було також наголошено, що за наслідками проведених перевірок таких контрагентів позивача ТОВ «Веста Прайм» (ЄДРПОУ 37627689) та ТОВ «В.Н. Сапфір» (ЄДРПОУ 37881137), контролюючими органами було встановлено відсутність даних підприємств за місцем їх реєстрації, а також відсутність за місцем знаходження їх посадових осіб, що відповідно унеможливлює отримання від останніх для дослідження первинних документів на підтвердження правомірності здійснення господарської діяльності з контрагентами, в тому числі і у розрізі правовідносин із позивачем.

Позивачем також 22.11.2013 р. до канцелярії суду були подані додаткові пояснення по справі разом із переліченими у ньому додатками.

Станом на 29.11.2013 р. інших документів по справі № 826/15396/13-а від сторін до канцелярії суду не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Ресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Веста Прайм» (ЄДРПОУ 37627689) та ТОВ «В.Н. Сапфір» (ЄДРПОУ 37881137) за період: травень 2012 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 16.08.2013 р. № 232/26-55-22-07/32981417, в якому встановлені порушення позивачем вимог ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2756-VІ (із змінами і доповненнями), а також п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165, щодо заниження ТОВ «Еко-Ресурс» суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у сумі 350 000,00 гривень, в тому числі по періодах: травень 2012 року - 350 000,00 гривень.

Так, в Акті перевірки відповідачем встановлено, що у перевіряємому періоді, а саме: у травні 2012 р., позивач мав взаємовідносини з контрагентами:

- ТОВ «Веста Прайм» (ЄДРПОУ 37627689), щодо виконання останнім на користь позивача робіт по створенню науково-технічної продукції «Оцінка вітроенергетичних умов району розташування ВЕС «Сонячна Долина»;

- ТОВ «В.Н. Сапфір» (ЄДРПОУ 37881137), щодо виконання останнім на користь позивача робіт по створенню науково-технічної продукції «Аналіз вітропотенціалу площадки ВЕС «Сонячна Долина».

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення:

- від 02.09.2013 р. № 41826552207, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в загальній сумі 437 500,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 350 000,00 грн., та штрафні санкції - 87 500,00 грн.

Однак, не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 02.09.2013 р. № 41826552207, та вважаючи його протиправним, позивач оскаржив таке податкове повідомлення-рішення в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п. 63.11 ст. 63 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Також, згідно п. 4.11 Порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу ДПС приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Так, у позовній заяві та в судовому засіданні позивач (представник позивача) не заявляв позовних вимог, які б стосувалися не дотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури проведення та підстав проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також належного отримання документів прийнятих за наслідками такої перевірки.

По суті встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податкових зобов'язань, з матеріалів справи вбачається наступне.

Так, згідно наявних матеріалів справи, у перевіряємому періоді, а саме: у травні 2012 року, позивач мав взаємовідносини з контрагентами:

- ТОВ «Веста Прайм» (ЄДРПОУ 37627689), щодо виконання останнім на користь позивача робіт по створенню науково-технічної продукції «Оцінка вітроенергетичних умов району розташування ВЕС «Сонячна Долина»;

- ТОВ «В.Н. Сапфір» (ЄДРПОУ 37881137), щодо виконання останнім на користь позивача робіт по створенню науково-технічної продукції «Аналіз вітропотенціалу площадки ВЕС «Сонячна Долина».

01.12.2011 року між позивачем та ТОВ «Веста Прайм» було укладено Договір на виконання робіт № ЕР-01/12/11, згідно умов якого ТОВ «Веста Прайм» зобов'язувалось виконати на користь позивача роботи по створенню науково-технічної продукції «Оцінка вітроенергетичних умов району розташування ВЕС «Сонячна Долина». Приймання робіт здійснювалось у відповідності із технічним завданням на підставі Акта здачі-прийняття робіт.

Таким чином, за наслідками зазначених правовідносин позивача із контрагентом ТОВ «Веста Прайм» (ЄДРПОУ 37627689), сторонами були підписані:

- Договір на виконання робіт № ЕР-01/12/11 від 01.12.2011 р.;

- Протокол погодження договірної ціни - додаток до Договору № ЕР-01/12/11 від 01.12.2011 р.;

- Календарний план - додаток до Договору № ЕР-01/12/11 від 01.12.2011 р.;

- Технічне завдання на виконання робіт по створенню науково-технічної продукції;

- Акт здачі-приймання науково-технічної продукції № 03/05/2012 від 03.05.2012 р.;

- Податкова накладна № 1 від 03.05.2012 р. із квитанцією № 1 про прийняття накладної системою електронної звітності.

Також, 10.02.2012 року між позивачем та ТОВ «В.Н. Сапфір» було укладено Договір на виконання робіт № ЕР-10/02/12, згідно умов якого ТОВ «В.Н. Сапфір» зобов'язувалось виконати роботи по створенню науково-технічної продукції «Аналіз вітропотенціалу площадки ВЕС «Сонячна Долина». Приймання робіт здійснювалось у відповідності із технічним завданням на підставі Акта здачі-прийняття робіт.

Таким чином, за наслідками зазначених правовідносин позивача із контрагентом ТОВ «В.Н. Сапфір» (ЄДРПОУ 37881137), сторонами були підписані:

- Договір на виконання робіт № ЕР-10/02/12 від 10.02.2012 р.;

- Протокол погодження договірної ціни - додаток до Договору № ЕР-10/02/12 від 10.02.2012 р.;

- Календарний план - додаток до Договору № ЕР-10/02/12 від 10.02.2012 р.;

- Технічне завдання на виконання робіт по створенню науково-технічної продукції;

- Акт здачі-приймання науково-технічної продукції № 1 від 10.05.2012 р.;

- Податкова накладна № 1 від 10.05.2012 р. із квитанцією № 1 про прийняття накладної системою електронної звітності.

На підставі наведених договірних відносин (оформлених документів) із контрагентами ТОВ «Веста Прайм» та ТОВ «В.Н. Сапфір», позивачем у перевіряємому періоді (травні 2012 року) було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у загальному розмірі 350 000,00 гривень.

Однак, з приводу правомірності (чинності) зазначених правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами ТОВ «Веста Прайм» та ТОВ «В.Н. Сапфір», а також з приводу належності документів, на підставі яких позивачем формувався податковий кредит у перевіряємому періоді в розрізі правовідносин із ТОВ «Веста Прайм» та ТОВ «В.Н. Сапфір», наявними доказами у справі підтверджується наступне.

Васильківською ОДПІ було складено Акт від 12.12.2012 року № 160/22-04/3762768 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Веста Прайм» з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року, відповідно до висновків якого встановлено відсутність ТОВ «Веста Прайм» за податковою адресою (місцем реєстрації): АДРЕСА_1, а також встановлено відсутність посадових осіб ТОВ «Веста Прайм», про що складено Акт обстеження адреси реєстрації на предмет місцезнаходження платника податків № 158/22-04/37627689 від 12.12.2012 року, яким встановлено, що на момент виїзду за адресою АДРЕСА_1 посадові особи ТОВ «Веста Прайм» були відсутніми, а ФОП «ОСОБА_4» (і.п.н. НОМЕР_1), яка є власником зазначених офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_1, надано пояснення про те, що більше ніж останніх шість місяців посадові особи ТОВ «Веста Прайм» за адресою АДРЕСА_1 не знаходяться та фінансово-господарською діяльністю не займаються.

У зв'язку з відсутністю посадових осіб ТОВ «Веста Прайм» за адресою: АДРЕСА_1, контролюючим органом було складено довідку про неможливість вручення документа платнику податків № 159/22-04/37627689 від 12.12.2012 року.

Також, у зазначеному Акті контролюючим органом було встановлено, що у штаті контрагента позивача ТОВ «Веста Прайм» (яке виконувало на користь позивача роботи по створенню науково-технічної продукції «Оцінка вітроенергетичних умов району розташування ВЕС «Сонячна Долина» на загальну суму 1 140 000,00 грн.) працює тільки 3 особи (в тому числі директор та бухгалтер), а інформація щодо укладення трудових договорів з найманими працівниками, а також щодо отриманих ліцензій, патентів, дозволів на вчинення тої чи іншої господарської діяльності є відсутньою.

Також, зазначеною перевіркою контрагента позивача ТОВ «Веста Прайм», було встановлено, що свідоцтво платника ПДВ останнього було анульовано 06.08.2012 року (причина анулювання - відсутність підтвердження до ЄДР), тобто через декілька місяців після здійснення мільйонних господарських операцій (в тому числі і в розрізі правовідносин із позивачем), що в свою чергу дає підстави стверджувати про реєстрацію такого підприємства без мети довготривалої господарської діяльності спрямованої на отримання прибутку, як того вимагає Господарський кодекс України.

Крім того, в ході аналізу податкової звітності ТОВ «Веста Прайм», контролюючим органом було встановлено відсутність будь-якої інформація про наявні виробничі потужності, приміщення, автомобільний чи інший транспорт, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Отже, згідно висновків Акта перевірки ТОВ «Веста Прайм», не встановлено факту реального здійснення господарських операцій останнім з контрагентами-постачальниками та покупцями за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року.

На переконання контролюючого органу, правочин, укладений ТОВ «Еко-Ресурс» з ТОВ «Веста Прайм», не спричинив реального настання правових наслідків, та допустимих доказів щодо фактичності наданих послуг, позивачем до матеріалів справи не надано.

Зокрема, як підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем, крім зазначених вище документів (договір, кошторис, Акт приймання-здачі робіт, податкова накладна) взагалі не було надано жодних допустимих доказів на підтвердження фактичності (реальності) виконання особисто ТОВ «Веста Прайм» на користь ТОВ «Еко-Ресурс» робіт по створенню науково-технічної продукції «Оцінка вітроенергетичних умов району розташування ВЕС «Сонячна Долина», щоби відповідали їх загальній (та достатньо великій) вартості в розмірі 1 140 000,00 грн., зокрема: результати таких виконаних робіт (звіти) на паперових або електронних носіях, в той час як надані позивачем документи щодо проведених робіт з оцінки вітроенергетичних умов району розташування ВЕС «Сонячна Долина» стосуються правовідносин взагалі інших контрагентів ТОВ «Науково-технічний центр вітроенергетики» та ТОВ «Крим-Еол».

Також, як підтверджується наявними матеріалами справи, ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС було складено Акт від 07.11.2012 року №663/22-6/37881137 про неможливість проведення зустрічної звірки іншого контрагента позивача ТОВ «В.Н. Сапфір», щодо документального підтвердження господарських відносин з контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.05.2012 року по 31.07.2012 року, у зв'язку з відсутністю останнього, а також його посадових осіб, за місцем державної реєстрації: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 94, оф. 301.

Як зазначено в наведеному Акті, ТОВ «В.Н.Сапфір» не надано документів щодо відображення вищезазначених операцій за травень-липень 2012 року в регістрах бухгалтерського обліку та щодо проведених розрахунків з контрагентами-покупцями.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 01.04.2012 року по 31.07.2012 року в розумінні пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України.

Також, зазначеною перевіркою контрагента позивача ТОВ «Веста Прайм», було встановлено, що свідоцтво платника ПДВ останнього було анульовано 07.07.2012 року (причина анулювання - відсутність підтвердження до ЄДР, відсутність за місцем реєстрації), тобто через декілька місяців після здійснення мільйонних господарських операцій (в тому числі і в розрізі правовідносин із позивачем), що в свою чергу дає підстави стверджувати про реєстрацію такого підприємства без мети довготривалої господарської діяльності спрямованої на отримання прибутку, як того вимагає Господарський кодекс України.

Крім того, в ході аналізу податкової звітності ТОВ «В.Н.Сапфір», контролюючим органом було встановлено відсутність будь-якої інформація про наявні виробничі потужності, приміщення, автомобільний чи інший транспорт, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Всі податкові зобов'язання по ТОВ «В.Н. Сапфір» у зазначеному періоді: травні-липні 2012 року були зменшені до 0 (нуля), у зв'язку з відсутністю фактичної господарської діяльності.

Виходячи з вищезазначеного, контролюючим органом було зроблено висновок, що ТОВ «В.Н. Сапфір» за період з 01.05.2012 року по 31.07.2012 року здійснювало діяльність, пов'язану з наданням податкової вигоди третім особам, шляхом оформлення документів на користь таких осіб без реального здійснення господарських операцій. Документально не підтверджено здійснення господарських відносин ТОВ «В.Н. Сапфір» з платниками податків-постачальниками та покупцями, їх вид, обсяг, якість та розрахунки у травні-липні 2012 року.

На переконання контролюючого органу, правочин, укладений ТОВ «Еко-Ресурс» з ТОВ «В.Н. Сапфір», не спричинив реального настання правових наслідків, та допустимих доказів щодо фактичності наданих послуг, позивачем до матеріалів справи не надано.

Зокрема, як підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем, крім зазначених вище документів (договір, кошторис, Акт приймання-здачі робіт, податкова накладна) взагалі не було надано жодних допустимих доказів на підтвердження фактичності (реальності) виконання особисто ТОВ «В.Н. Сапфір» на користь ТОВ «Еко-Ресурс» робіт по створенню науково-технічної продукції «Аналіз вітропотенціалу площадки ВЕС «Сонячна Долина», щоби відповідали їх загальній (та достатньо великій) вартості в розмірі 960 000,00 грн., зокрема: результати таких виконаних робіт (звіти) на паперових або електронних носіях, в той час як надані позивачем документи щодо проведених робіт з аналізу вітропотенціалу площадки ВЕС «Сонячна Долина» стосуються правовідносин взагалі інших контрагентів ТОВ «Науково-технічний центр вітроенергетики» та ТОВ «Крим-Еол».

Враховуючи зазначене, та відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, вбачається, що такі угоди, укладені контрагентами позивача ТОВ «Веста Прайм» та ТОВ «В.Н. Сапфір» з іншими контрагентами (в тому числі позивачем) мають ознаки нікчемності.

Суд погоджується із висновком відповідача, що товариства, які не мають жодних матеріально-технічних ресурсів та в штаті яких працює по 2-3 особи - фактично не можуть виконувати таких видів господарської діяльності, як здійснення робіт по створенню науково-технічної продукції у значних обсягах та на великі суми, що відповідно потребує певних професійних знань, кваліфікованого робочого персоналу із відповідною професійною освітою та достатніх матеріально-технічних ресурсів (приміщення, устаткування, техніка, транспорт, інше).

Доказів, щодо укладення контрагентами ТОВ «Веста Прайм» та ТОВ «В.Н. Сапфір» субпідрядних договорів з метою виконання договірних відносин із позивачем, які відповідно передбачали необхідність наявності основних фондів, устаткування та значних трудових ресурсів для здійснення такого роду діяльності - позивачем ні до перевірки ні до суду надано також не було.

Зазначене, відповідно підтверджує неможливість здійснення ТОВ «Веста Прайм» та ТОВ «В.Н. Сапфір» такої господарської діяльності, як виконання робіт по створенню науково-технічної продукції у значних обсягах та на великі суми (загалом 2 100 000,00 грн.).

Отже, зважаючи на докази, наявні у справі, суд прийшов до висновку, що такі контрагенти позивача здійснювали фінансово-господарську діяльність всупереч вимогам чинного законодавства, а взаємовідносини ТОВ «Веста Прайм» та ТОВ «В.Н. Сапфір» з іншими контрагентами вчинялися без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання так і податковий кредит.

Відповідно ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до Національного класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів, тощо.

Згідно з частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Відповідно до частини другої ст. 215 ЦКУ, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 49 Господарського кодексу України, підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Так, як було зазначено вище, та жодними доказами не було спростовано позивачем, зазначені контрагенти позивача ТОВ «Веста Прайм» та ТОВ «В.Н. Сапфір» - за місцем їх реєстрації не знаходяться (складено Акти про неможливість проведення перевірки), а отже є неможливим встановити, яким саме чином такі товариства (без їх фактичного розміщення за тією чи іншою адресою) мали змогу виконувати роботи по створенню науково-технічної продукції у значних обсягах та на великі суми (загалом 2 100 000,00 грн.).

Крім того, частиною 1 статті 55 ГК України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Проте, як підтверджується наявними матеріалами справи, за місцем реєстрації контрагенти позивача ТОВ «Веста Прайм» та ТОВ «В.Н. Сапфір», а також їх посадові особи не знаходяться, а відповідно первинних документів на підтвердження фактичності господарської діяльності (зокрема в розрізі правовідносин із позивачем) від зазначених підприємств отримати не можливо.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується із висновком відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача із ТОВ «Веста Прайм» та ТОВ «В.Н. Сапфір» носять характер недійсних правочинів, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечить моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦКУ), не виявляється за можливе встановити вільне волевиявлення учасників правочину - не можливо розшукати посадових осіб товариства (ч. 3 ст. 203 ЦКУ), та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦКУ) - відсутність у товариств жодних матеріально-технічних та достатніх трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності з виконання робіт по створенню науково-технічної продукції у значних обсягах та на великі суми.

Отже, на порушення вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України, якими визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, та відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами», ні позивачем ні його контрагентами ТОВ «Веста Прайм» та ТОВ «В.Н. Сапфір» - не було надано належних підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Згідно вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Також, згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи вищевикладене та наявні у справі докази вбачається, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Веста Прайм», ТОВ «В.Н. Сапфір» об'єктивно призвели до порушення інтересів Держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п. 19 п. 1 ст. 2 «Бюджетного кодексу України» від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п. 2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст.2 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Згідно Постанови Верховного суду України від 08.09.2009 р. у справі № 21-737во09, про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також письмові заперечення посадових осіб контрагентів, що будь-яких документів, угод, платіжних доручень, банківських та господарських документів.

Згідно Листа ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентами ТОВ «Веста Прайм» та ТОВ «В.Н. Сапфір» - мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вимог зазначених статей КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 02.09.2013 р. № 41826552207.

Натомість позивач не надав суду допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог, а саме: яким чином контрагенти позивача (що відсутні за місцем їх реєстрації) без наявності в останніх будь-якої матеріально-технічної бази, з чисельністю працюючих 2-3 (дві-три) особи, виконували роботи по створенню науково-технічної продукції у значних обсягах та на великі суми (загалом 2 100 000,00 грн.), а також позивачем не було надано до матеріалів справи жодних допустимих доказів на підтвердження фактичності (реальності) виконання особисто ТОВ «Веста Прайм» та ТОВ «В.Н. Сапфір» робіт по створенню науково-технічної продукції, які би відповідали їх загальній (та достатньо великій) вартості в розмірі 960 000,00 грн., зокрема: результати таких виконаних робіт (звіти) на паперових або електронних носіях, відповідно до чого є неможливим ідентифікувати сутність таких робіт та встановити реальність їх здійснення.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови - 29.11.2013 р.