Рішення

від 30.04.2009 по справі 3/81/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/81/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "30" квітня 2009 р.                                                 Справа №  3/81/09

за позовом           Відкритого акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія –Миколаїв»

вул. Вокзальна, 5,  м. Миколаїв, 54037

до           Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК «ЛОРД»

вул. Глінки, 9, м. Миколаїв, 54000

про стягнення заборгованості в сумі 1 173 703,57 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Кирильчук І.В., за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача стягнути заборгованість в сумі 1 173 703,57 грн. Свої позовні вимоги ґрунтує на підставі договору та норм цивільного законодавства.

          07.04.09 р. в судовому засіданні позивач надав клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача 912 931,21 грн., оскільки останній сплатив 5 000,00 грн.

          Відповідач свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд –

встановив:

26.03.2008 р. між сторонами було укладено договір за №941-Пр-М. Згідно умов даного договору позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти і оплатити на умовах товарного кредиту продукцію сортимент, умови поставки та оплати, кількість і ціна якої вказана у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю, а саме –в період з 14.07.08 р. по 06.10.08 р. поставив продукцію, що підтверджується специфікаціями, а відповідач прийняв продукцію на підставі довіреностей та видаткових накладних.

Відповідно до п.6.2 та п. 6.4 укладеного договору, оплата за продукції покупцем відвантаженої за товарним кредитом здійснюється на умовах, визначених в специфікації. За наданий товарний кредит нараховуються відсотки у розмірі: 2,5% від суми поставленої продукції за цим договором (згідно відповідної специфікації) – відстрочення платежу до 30 календарних днів від дати поставки.

Згідно до п. 6.5 договору сума відсотків за наданий кредит сплачується одночасно з оплатою продукції.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що датою оплати вартості продукції вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідач розрахувався за надану продукцію позивачем лише частково на  суму 95400,16 грн., що підтверджується виписками з рахунків.

Так, станом на 29.01.09 р. сума заборгованості становить 917 931,21 грн.

Для досудового розв'язання спору позивач направив відповідачу претензію за вх. №784 від 28.10.2008р. Відповідач відповіді на претензію не надав.

В процесі розгляду справи відповідачем позивачу було перераховано 5000,00 грн.(заява про уточнення позовних вимог), що підтверджується банківською випискою.

Крім того, відповідач ще погасив заборгованість в розмірі 2 687,89 грн., про що свідчать представлені позивачем банківські виписки.

Отже, загальна заборгованість правомірно становить 910 243,32 грн.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну   дію   господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити   гроші,   надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

За невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно до вимог чинного законодавства України у встановлений строк відповідачеві нараховано  3% річних від простроченої суми в розмірі  8941,32 грн. та збитки, пов'язані з інфляцією в розмірі 48119,49 грн.

На підставі п. 8.8 договору відповідачеві нарахований штраф  в розмірі 10 % від суми зобов'язань –128 141,72 грн. та пеня за прострочення строків оплати продукції в сумі –70569,98 грн.

Крім того, як свідчать матеріали справи, між сторонами було складено акт звірки взаєморозрахунків.

Відповідно до приписів п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі,  якщо відсутній предмет спору.

Провадження у справі в частині стягнення 7 687,89 грн., які сплатив відповідач під час розгляду справи, слід припинити.

Отже, в спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За таких обставин, позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем визнані та підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК «ЛОРД»(вул. Глінки, 9, м. Миколаїв, 54000, код ЄДРПОУ 20882249) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія –Миколаїв»(вул. Вокзальна, 5,  м. Миколаїв, 54037, код ЄДРПОУ 05409128) –910 243,32 грн. основного боргу, 48119,49 грн. – збитків від інфляції, 8941,32 грн. –3% річних, 128141,57 грн. –штрафу, 70569,98 грн. - пені, 11737,03 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на ІТЗ.

3.          В іншій частині позову провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

   Суддя                                                        О.Г. Смородінова