Рішення

від 26.05.2009 по справі 3/81/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/81/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.09                                                                          Справа №  3/81/09

Суддя   Соловйов  В.М.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Хілал Алюмініум Юкрейн”,           м. Донецьк

до відповідача: Спільного підприємства “Бест Інтернешнл”, м. Запоріжжя

про стягнення 41 727, 60 грн.

                                                Суддя Соловйов В.М.

Представники:

від позивача: Федотов С.В., директор Запорізької філії, довіреність №б/н від 01.11.2008р.   

від відповідача: Рева О.П., довіреність №б/н від 21.04.2009р.                                                               

ТОВ “Хілал Алюмініум Юкрейн” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до СП “Бест Інтернешнл” про стягнення  41 727, 60 грн. заборгованості за договором поставки № 12-ПО-19 від 24.12.2007р.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 509, 525, 526, 625, 692 ЦК України, ст. 173, 174, 193 ГК України та        ст. 1, 2, 54, 55, 57 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.03.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/81/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 12.05.2009р. об 11 годині 00 хвилин.

У судовому засіданні 12.05.2009р. позивач надав акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2008р., згідно якому борг відповідача перед позивачем складає 35 298, 21 грн.

У судовому засіданні 12.05.2009р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 25.05.2009р. об 11 годині 00 хвилин.

У судовому засіданні 25.05.2009р. представником відповідача надано “Прохання про перенос судового засідання” від 25.05.2009р. № 92.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 26.05.2009р. о 16 годині 30 хвилин.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 26.05.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві, просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 41 727, 60 грн. та судові витрати.

Також позивач надав акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2008р. по 01.05.2009р., платіжне доручення № 83 від 10.04.2009р. на суму 2 900, 00 грн. та квитанцію № 26/36 від 28.04.2009р., згідно яких відповідач сплатив суму 7 900, 00 грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ “Хілал Алюмініум Юкрейн” (постачальник) та Спільним підприємством “Бест Інтернешнл” (покупець) було укладено договір поставки № 12-ПО-19 від 24.12.2007р., за яким постачальник зобов'язується поставити покупцю комплектуючі до світлопрозорих та огороджуючих систем (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених договором (п. 1.1. Договору).

Позивач виконав умови договору, на адресу відповідача поставив товар на загальну суму 35 298, 21 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № ЗК –0001440 від 24.04.2008р. та видатковою накладною № ЗК –0001410 від 29.09.2008р.

Відповідно до п. 2.3. договору поставки № 12-ПО-19 від 24.12.2007р. оплата за товар здійснюється покупцем на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури на суму поставленої партії товару, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, а також у іншій формі, яка не заборонена законодавством України. Розрахунок між сторонами здійснюється у національній валюті України –гривні. Покупець здійснює 100 % оплату за товар на протязі 14 календарних днів з моменту поставки товару згідно виставленому рахунку-фактурі. Моментом поставки покупцю товару, на умовах договору, є дата передачі товару, зазначена в видатковій накладній, підписаній повноважними представниками обох сторін (п. 2.4 Договору).

Виконуючи свої обов'язки за договором, постачальник поставив покупцю товар, а покупець прийняв цей товар, про що свідчить довіреність НБМ № 76902 від 29.09.2008р. на отримання товару, рахунок-фактура № ЗК –0001440 від 24.04.2008р. та видаткова накладна № ЗК –0001410 від 29.09.2008р.

18.11.2008р. відповідач частково сплатив заборгованість у розмірі 1 050, 00 грн., що визнається позивачем.

Таким чином, станом на 26.03.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 33 826, 31 грн.

Господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1)  договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3)  завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4)  інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір поставки № 12-ПО-19 від 24.12.2007р.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку відповідач зобов'язався оплатити поставлену продукцію протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару згідно виставленому рахунку-фактурі.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов'язання за договором поставки № 12-ПО-19 від 24.12.2007р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У зв'язку із сплатою відповідачем суми основного боргу у розмірі 7 900, 00 грн., вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу по Договору у розмірі 26 348, 21 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідач 10.04.2009р. та 28.04.2009р. сплатив борг у розмірі 7 900, 00 грн., а позивач не змінив (не уточнив) предмет позову та не зменшив розмір позовних вимог, в частині стягнення цієї суми провадження у справі слід припинити за відсутності предмету спору.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Згідно ч. 3 ст. 80 ГПК України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 3 572, 77 грн.,              3 459, 06 грн. - втрат від інфляції грошових коштів та 3 % річних від простроченої суми –       447, 57 грн.

Згідно п. 5.3 договору поставки № 12-ПО-19 від 24.12.2007р., у разі порушення покупцем порядку та строків оплати, передбачених п. 2.4 Договору, покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості по оплаті за товар за кожний день прострочки платежу до моменту належного виконання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Господарським судом встановлено, що сума пені в розмірі 3 572, 77 грн. за прострочення оплати поставленого товару розрахована позивачем вірно (розрахунок суми пені у додатку № 2 до позовної заяви) і підлягає стягненню в повному обсязі.

Стосовно вимог позивача про стягнення 3 % річних від простроченої суми та сум втрат від інфляції, то відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом встановлено, що сума 3 % річних від простроченої суми у розмірі 447, 57 грн. за поставлений товар розрахована позивачем не вірно (розрахунок у додатку № 3 до позовної заяви). Тобто, позивач припустився арифметичної помилки на  0, 62 грн.

Відтак, в частині стягнення 0, 62 грн. –3 % річних від простроченої суми, слід відмовити.

Господарським судом встановлено, що сума втрат від інфляції грошових коштів у розмірі 3 459, 06 грн. за поставлений товар розрахована позивачем вірно (розрахунок у додатку № 1 до позовної заяви) і підлягає стягненню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути зі Спільного підприємства “Бест Інтернешнл” (69121, м. Запоріжжя, вул. Зернова, 34, р/р 26004010000259 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 20036916) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Хілал Алюмініум Юкрейн” (83017, м. Донецьк, бульвар Шевченка, 31, п/р 26005052376000 у Донецькій обласній дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076, код ЄДРПОУ 30340619) 26 348 (двадцять шість тисяч триста сорок вісім) грн. 21 коп. основного боргу, 3 459 (три тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 06 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 3 572 (три тисячі п'ятсот сімдесят дві) грн. 77 коп. пені, 446 (чотириста сорок шість) грн. 95 коп. - три проценти річних від простроченої суми, 417 (чотириста сімнадцять) грн. 27 коп. витрат на держмито та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 7 900 (сім тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп. провадження у справі припинити за відсутності предмету спору.

4. В частині стягнення 0, 62 грн. - три проценти річних від простроченої суми в задоволенні позову відмовити.

Суддя:                                                                     В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –02.06.2009р.