Рішення

від 28.04.2009 по справі 9/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "28" квітня 2009 р.Справа №  9/25

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/25

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Агросвіт", в особі Кіровоградської філії ТОВ НВФ "Агросвіт", Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Приютівка  

до відповідача: приватного підприємства "Нива", Кіровоградська область, Знам'янський район, с. Дмитрівка     

про стягнення 173303,29 грн.  

Представники сторін:

від позивача - Павлов В.В., довіреність б/н  від 18.02.2009 р., директор філії;

від відповідача - участі не брав.

Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою "Агросвіт", в особі Кіровоградської філії ТОВ НВФ "Агросвіт", подано позовну заяву про стягнення з приватного підприємства "Нива" заборгованості за договором постачання товару сільськогосподарського призначення в товарний кредит за №ТК60/4 від 25.04.2008 року в розмірі 173303,29 грн., в тому числі: 156365,68 грн. основного боргу, 6765,28 грн. пені, 5637,73 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 4534,60 грн. втрат від інфляції.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

В судовому засіданні 28.04.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов та інших витребуваних документів суду не подав, надіслав клопотання з проханням відкласти розгляд справи №9/25 на іншу дату. Однак, господарський суд вважає, що причини, з яких відповідач просить відкласти розгляд даної справи не є поважними, тому, враховуючи закінчення строку вирішення спору, передбаченого ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, дане  клопотання не підлягає задоволенню.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

                                                    ВСТАНОВИВ:

25.04.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою "Агросвіт" (надалі - Продавець) та приватним підприємством "Нива" (надалі - Покупець) укладено договір постачання товару сільськогосподарського призначення в товарний кредит за №ТК60/4 (надалі - договір №ТК60/4 від 25.04.2008 року).

Відповідно до умов договору №ТК60/4 від 25.04.2008 року Продавець здійснює постачання засобів захисту рослин, насіння, добрив (товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його вартість на умовах товарного кредиту із ставкою 0,1% від суми фактично поставленого товару, на весь час кредитування відповідно до п. 4.1. договору.

Сторонами узгоджено ціну товару, строки та умови його поставки, а також порядок, форму і термін проведення розрахунків.

Строки оплати за поставлений товар передбачені в п. 4.1. договору №ТК60/4 від 25.04.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору №ТК60/4 від 25.04.2008 року передано, а відповідачем прийнято обумовлений товар на загальну суму 246485,48 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями (а.с.19-34).

В подальшому сторонами було погоджено продовжити термін кредитування за договором №ТК60/4 від 25.04.2008 року в такому порядку: до 01.12.2008 року на суму 46910,00 грн.; до 25.12.2008 року на суму 46910,00 грн.; до 15.01.2009 року на суму 62545,68 грн. (а.с. 18).

Однак, відповідач розрахунки за договором №ТК60/4 від 25.04.2008 року провів не в повному обсязі, сума заборгованості складає 156365,68 грн.

Доказів на підтвердження проведення розрахунків з позивачем за отриманий товар в сумі 156365,68 грн. у встановлений строк відповідач господарському суду не надав.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.  

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 160900,28 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції за січень 2009 року підлягають задоволенню повністю.

Позивач також просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 5637,73 грн.

Враховуючи умови пункту 8.4. договору №ТК60/4 від 25.04.2008 року, а також положення ст. ст. 536, 692 Цивільного кодексу України, зазначена сума процентів також підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь пеню за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання за договором №ТК60/4 від 25.04.2008 року в сумі 6765,28 грн.

Господарський суд враховує, що сторонами в пункті 8.2. договору №ТК60/4 від 25.04.2008 року передбачено сплату Покупцем пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно приписів статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка, штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Наведене вище та матеріали справи підтверджують правомірність нарахування позивачем пені, виходячи із суми боргу 156365,68 грн. за період прострочення його сплати відповідно до погодженого сторонами порядку в розмірі 6765,28 грн.

З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 173303,29 грн. заборгованості, в тому числі: 156365,68 грн. основного боргу, 6765,28 грн. пені, 5637,73 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 4534,60 грн. втрат від інфляції підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                    ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Нива" (Кіровоградська область, Знам'янський район, с. Дмитрівка, пров. Лікарняний, 3, ідентифікаційний код 31308445) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Агросвіт", в особі Кіровоградської філії ТОВ НВФ "Агросвіт" (Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Приютівка, ідентифікаційний код 23233729) - 173303,29 грн. заборгованості, в тому числі: 156365,68 грн. основного боргу, 6765,28 грн. пені, 5637,73 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 4534,60 грн. втрат від інфляції, а також 1733,03 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя   О.Б. Шевчук

Дата підписання рішення - 05.05.2009 р.