Рішення

від 05.05.2009 по справі 38/68

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/68

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.05.09 р.                                                                                                       Справа № 38/68                               

Господарський суд Донецької області у складі  судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєвої Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю  “Донбудкомплект” м. Гірник Донецька область

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю “АМПІ” м. Донецьк

про стягнення  1 004 416,70 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача:  Артюхова О.Б. представник за дов. № 57/03-09 від 24.04.2009р.

від відповідача: Пропастін В.М. представник за дов. № 02/юр від 01.04.2009р.

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю  “Донбудкомплект” м. Гірник Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АМПІ” м. Донецьк про стягнення боргу у сумі 182 500,00 грн., пені у розмірі 802 800,00 грн., 3% річних у сумі 3562,56 грн., інфляційних у розмірі 15 554,14 грн., а всього 1 004 416,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 05/04/08 від 01.04.2008р.

         20.03.2009р. на адресу господарського  суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 16.03.2009р. № 14/4-20/1084, відповідно до якого  Товариство з обмеженою відповідальністю “АМПІ” м. Донецьк значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 30101157) як юридична особа та знаходиться за адресою: 83050,                м. Донецьк, Ворошиловський район, бу.Пушкіна,30,  який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

27.04.2009р. від відповідача надійшла заява про відкладання розгляду справи з посиланням на поважну причину, яка була судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

27.04.2009р. від позивача надійшло клопотання від 27.04.2009р. № 31/04-09-26 про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке судом розглянуто, прийнято до уваги та задоволено.

У судовому засіданні 05.05.2009р. позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, в якій просив суд стягнути з відповідача борг у сумі 182 500,00 грн., пеню у розмірі 10 773,77 грн., 3% річних у сумі               3 562,56 грн. та інфляційні у розмірі 15 554,14 грн.

Відповідач у судове засідання 05.05.2009р. з”явився та надав відзив, в якому позовні вимоги з урахуванням уточнення позивача, визнає у повному обсязі.

          Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноважених представників сторін, господарський суд

                                                     ВСТАНОВИВ:

01.04.2008р. між ТОВ “Донбудкомплект” (за договором – продавець, далі – позивач) та ТОВ “АМПІ” ( за договором –покупець, далі – відповідач) було укладено договір № 05/04/08 купівлі-продажу, згідно п.1.1 якого продавець зобов”язується передати у власність покупця погрузчик К-702 М, у подальшому товар, а покупець зобов”язується прийняти та сплатити його на умовах, передбачених договором.

Згідно п.3.1 договору загальна вартість договору складає 250 000,00 грн. в т.ч. ПДВ – 41 666,67 грн.

Оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування 25% попередньої оплати від загальної вартості даного договору на розрахунковий рахунок продавця ( п.4.1 договору).

Залишок коштів покупець вносить на розрахунковий рахунок продавця на протязі       5 (п”яти) місяців, рівними частинами, щомісячно ( п.4.3).

Пунктом 6.5. договору передбачено, у разі якщо покупець прострочив оплату передбачених договором платежів, він зобов”язаний сплатити продавцю 1% від належної до оплати суми за кожен день такої прострочки. Якщо про строчка становить більш двох місяців, покупець зобов”язаний сплатити 3% від належної до сплати суми за кожен день такої прострочки.

Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2009р. ( п.9.2 договору).

До договору додані специфікація від 01.04.2008р., що передбачає найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціну та суму, Додаток № 2 до договору –Графік платежів, що підписані сторонами у встановленому порядку та скріплені печатками підприємств.

На виконання вимог договору відповідачем була зроблена попередня оплата 03.04.2008р. у розмірі 62500,00 грн. та 22.08.2008р. у розмірі 5000,00 грн., що підтверджено банківськими виписками, що містяться в матеріалах справи.

Товар був переданий відповідачу, що підтверджено актом приймання-передачі від 04.04.2008р.

Отже, залишок заборгованості у сумі 182 500,00грн. до теперішнього часу відповідачем не погашений, який позивач просить суд стягнути з відповідача.

Крім того, позивач наполягає, з урахуванням заяви  про уточнення позовних вимог від 30.04.2009р. № 31/04-09-28 на стягненні з відповідача пені у розмірі 10 773,77 грн., інфляційних у розмірі 15 554,14 грн.  та 3% річних у розмірі   3 562,56 грн. у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір  купівлі-продажу № 05/04/08 від 01.04.2008р., специфікацію до договору, Додаток № 2 до договору (графік платежів),  акт приймання-передачі від 04.04.2008р., рахунки, акт звірки розрахунків, клопотання від 27.04.2009р. № 31/04-09-26,  заяву від 30.04.2009р. № 31/04-09-28, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на  заяву від 24.04.2009р. № 12/юр та відзив від 05.05.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу  України, тому судом при розгляді справи застосовані ці  норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу  не повністю розрахувався за поставлений товар на суму  182 500,00  грн., то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися в т.ч. неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання ( ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.  

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку  України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань врегульовано Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Як видно з розрахунку пені, наданого позивачем в заяві від 30.04.2009р. № 31/04-09-28, сума нарахованої пені не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, яка є граничним розміру пені і може бути стягнута за прострочку виконання грошового зобов'язання та становить  10 773,77  грн. за період з 28.11.2008р по 25.02.2009р. згідно розрахунку

Таким чином вимоги щодо стягнення пені у розмірі 10 773,77 грн. є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Отже, на підставі наведеного суд вважає, що вимоги позивача з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 3 562,56 грн. та інфляційних  у розмірі 15 554,14 грн.,  є такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги відповідачем визнаються у повному обсязі

Дії відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству, тому приймаються судом до уваги.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193, 230, 343 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 530, 546, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю  “Донбудкомплект”              м. Гірник Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю “АМПІ”                   м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 182 500,00 грн., пені у розмірі                     10 773,77 грн., інфляційних у розмірі 15 554,14 грн.  та 3% річних у розмірі   3 562,56 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АМПІ” м. Донецьк (83050, м.Донецьк, бул. Пушкіна, 30, ЄДРПОУ 30101157) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  “Донбудкомплект” м. Гірник Донецька область (85487, Донецька область, м.Гірник, вул. Енгельса, б.1, ЄДРПОУ 31621587) заборгованість у розмірі                    182 500,00 грн., пеню у розмірі 10 773,77 грн., інфляційні у розмірі 15 554,14 грн.  та 3% річних у розмірі   3 562,56 грн.,  держмито  10 004,20 грн.  та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 05.05.2009року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                            Радіонова О.О.                               

Надруковано 4 примірника:

1 – до справи

3 – сторонам у справі