Рішення від 05.05.2009 по справі 3/107-09

3/107-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.05.09           Справа № 3/107-09.

За позовом: Виконаного комітету Сумської міської ради

до відповідача: Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про скасування рішення

                                                                                              СУДДЯ   ЛЕВЧЕНКО П. І.

За участю представників сторін :

від позивача:  не з'явився;

від  відповідача: Суяров В. В.

     Суть спору : позивач просить суд скасувати рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення  Антимонопольного комітету  України  № 70 від 26 грудня 2008 року по справі № 03-06/10-2007 року в повному обсязі .

     Відповідач в відзиві на позовну заяву за № 01-24/888 від 09.04.2009 року просить суд відмовити  виконавчому комітету Сумської міської ради у позові про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 70 від 26 грудня 2008 року « Про порушення законодавства про захист  економічної конкуренції».

      Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників  сторін  господарський суд встановив :

Рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 70 від 26 грудня 2008 року по справі № 03-06/10-2007 (відповідач по справі) визнано дії виконавчого комітету Сумської міської ради (позивач по справі), що полягали у встановленні в Умовах проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування м. Суми не передбачених законодавством вимог щодо надання документів для участі у конкурсі, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50, частиною 1  статті 15 Закону України  «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, які призвели або могли б призвести до обмеження та спотворення конкуренції під час проведення конкурсу (на стадії входження на ринок міських пасажирських перевезень).

Також даним рішенням визнано дії виконавчого комітету Сумської міської ради в особі конкурсного комітету по підготовці та проведенню конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування м. Суми в частині недопущення приватних підприємців Народицького М.В. та Древаль О.П. до участі у конкурсі, проведеного 16.02.2007 року, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50, частиною 1 статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування , які призвели або могли б призвести до обмеження та спотворення конкуренції під час проведення конкурсу (на стадії входження на ринок міських пасажирських перевезень).

Умови проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування м. Суми затверджено Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради № 45 від 23.01.2007 року. Дані Умови розроблялися на основі Закону України «Про автомобільний транспорт» та Постанови Кабінету міністрів України № 139 від 29.01.2003 року «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування».

Позивач вважає, що вищезгадані Умови проведення  конкурсу на перевезення пасажирів  на автобусних  маршрутах  загального користування  в місті Суми є законними і просить скасувати рішення  адмінколегії відповідача № 70 від 26.12.2008 року  по справі № 03-06/10-2007 в повному обсязі .

З позицією позивача погодитися  не можно .

Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень  Закону України «Про автомобільний транспорт», до  приведення законодавства України  у відповідність із цим  Законом  закони та інші нормативно-правові акти  застосовуються в частині , що не суперечать  цьому Закону .

Таким чином положення Порядку проведення конкурсу та рішення міськвиконкому повинні застосовуватися в частині, що не суперечать Закону України «Про автомобільний транспорт».

Згідно з частиною 6 розділу 1 Умов проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 23 січня 2007 року № 45, передбачено, що до участі у конкурсі не допускаються юридичні та фізичні особи, які:

визнані банкрутами або щодо яких порушено справу про банкрутство чи ліквідацію як суб'єкта підприємницької діяльності;

подали для участі у конкурсі неправильно оформлені або такі, що містять недостовірну інформацію, документи.

Розділом 3 Умов проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування м. Суми передбачено подання автомобільними перевізниками таких документів:

заяви на участь у конкурсі за зразком згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 №139;

нотаріально завіреної копії ліцензії на даний вид діяльності, копії ліцензійних карток та копії сертифікатів на автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті (із зазначенням відповідності нормам Євро -2);

конкурсних пропозицій щодо визначення транспортних засобів для роботи на автобусному маршруті, вартості транспортних послуг, здешевлення поїздки для окремих категорій громадян, тощо;

списку рухомого складу автотранспорту, який має або використовує претендент;

копій свідоцтв про реєстрацію ТЗ;

документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі (претендент, який бере участь у кількох конкурсах вносить плату за участь у кожному конкурсі, претендент може відкликати заяву на участь у конкурсі до дня проведення конкурсу з поверненням плати);

копії угоди з сертифікованим підприємством щодо щоденного огляду стану водіїв медичним працівником та щоденного огляду технічного стану транспортного засобу механіком;

копії документів, що підтверджують наявність власної ремонтної бази або договір оренди виробничої бази з можливістю проведення ремонту, технічного обслуговування та перед рейсової мийки транспортного засобу;

копії документів, що підтверджують зберігання транспортних засобів відповідно до статті 21 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» від 23 лютого 2006 року № 3492- ІV.

 Статтею 45 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено вимоги до автомобільних перевізників, які допускаються до участі в конкурсі, а саме у конкурсі на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування можуть брати участь автомобільні перевізники, які мають ліцензію на той вид послуг, що виносять на конкурс, на законних підставах використовують у достатній кількості сертифіковані автобуси відповідного класу, відповідають вимогам, викладеним у статті 34 цього Закону, та встановлено виключний перелік підстав, за яких автомобільні перевізники не можуть брати участь в конкурсі, а саме до участі у конкурсі не допускаються перевізники, які:

визнані банкрутами або щодо яких порушено справу про банкрутство чи ліквідацію як суб'єкта господарювання;

подали до участі в конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію;

не відповідають вимогам статті 34 цього Закону.

Статтею 46 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено вичерпний перелік документів, які має подати автомобільний перевізник для участі   у   конкурсі   на   перевезення   пасажирів   на   автобусному   маршруті загального користування. Зокрема, автомобільний перевізник має подати:

-   заяву претендента встановленого зразка із зазначенням автобусного маршруту загального користування, на якому має намір працювати претендент;

- нотаріально завірену копію ліцензії на право надання послуг з перевезення пасажирів та копії ліцензійних карток на автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті;

- відомості про додаткові умови обслуговування маршруту;

- документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі.

Враховуючи вищезазначене, а також положення статті 19 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема Закону України «Про автомобільний транспорт».

Крім того відсутність необхідності по витребовуванню від учасників конкурсу цілого ряду документів підтверджується й іншими положеннями нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про автомобільний транспорт" ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів. При цьому завданням ліцензування на автомобільному транспорті є, зокрема, сприяння становленню сучасного ринку послуг, розвитку автомобільного транспорту та стимулювання впровадження нових видів послуг, захист прав споживачів та ринку послуг від небезпечних перевезень, забезпечення використання сертифікованих і дозволених для використання транспортних засобів та забезпечення допуску автомобільних перевізників до перевезення пасажирів транспортними засобами на комерційній основі шляхом їх попередньої перевірки на відповідність вимогам ліцензійних умов.

Підтвердження відповідності перевізника вимогам ліцензійних умов здійснюється органом ліцензування шляхом перевірки перевізника за місцем його розташування або надання перевізником органу ліцензування сертифіката відповідності послуг з перевезення пасажирів автобусами ліцензійним умовам.

Пунктом 1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування, затверджених спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства транспорту України від 18 грудня 2003 року № 136/985 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2003 року за № 1259/8580 (надалі - Ліцензійні умови), визначено кваліфікаційні, технічні, організаційні та інші вимоги до провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування. Ліцензійні умови є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які надають послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування і отримали ліцензію на цей вид господарської діяльності.

У пункті 2 Ліцензійних умов наведено вичерпний перелік кваліфікаційних, організаційних, технологічних, технічних та інших вимог для провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування. Зокрема, передбачені зобов'язання суб'єктів господарювання стосовно забезпечення контролю за станом здоров'я водіїв та за проходженням водіями періодичного медичного огляду, використання сертифікованих і дозволених для використання автомобільних транспортних засобів відповідно до вимог статей 8 та 9 Закону України «Про автомобільний транспорт» та своєчасне проходження технічного огляду автомобільних транспортних засобів, встановлено ряд вимог щодо допуску водіїв до керування транспортним засобом та вимог щодо самих транспортних засобів, які можуть використовуватися для внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів тощо.

Отже, наявність у суб'єкта господарювання - автомобільного перевізника ліцензії на здійснення господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та ліцензійних карток на транспортні засоби є свідченням спроможності виконання автомобільним перевізником початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів, в тому числі щодо безпечності перевезень.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», контроль за дотриманням автомобільними перевізниками законодавства про автомобільний транспорт та Ліцензійних умов здійснює Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року № 1190 є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України.

За таких умов вимоги щодо надання копій документів стосовно матеріально-технічної бази, технічного огляду автомобілів, визначених Умовами конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування м. Суми, є необґрунтованими. При цьому слід зазначити, що статями 45 та 46 Закону України «Про автомобільний транспорт» не передбачено надання у вигляді окремого документу конкурсних пропозицій щодо визначення транспортних засобів для роботи на автобусному маршруті, вартості транспортних послуг, здешевлення поїздки для окремих категорій громадян тощо.

Слід зазначити, що Вищий господарський суд України в постанові від 26.02.2008 у справі №5/337-07 за результатами розгляду касаційної скарги територіального відділення, в якій також стверджувалось про неправомірність встановлення в Умовах проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування м. Суми не передбачених законодавством вимог щодо надання документів для участі у конкурсі, зазначив, що статтями 45 і 46 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено вимоги до автомобільних перевізників, які допускаються до участі у відповідному конкурсі, та встановлено вичерпний перелік документів, які має подати автомобільний перевізник для участі в конкурсі на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування.

Враховуючи викладене, адміністративною колегією територіального відділення правомірно було прийнято рішення, яким дії виконавчого комітету Сумської міської ради, що полягали у встановленні в Умовах проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування м. Суми не передбачених законодавством вимог щодо надання документів для участі у конкурсі, визнано порушенням, передбаченим пунктом 3 статті 50, частиною 1 статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, які призвели або могли б призвести до обмеження та спотворення конкуренції під час проведення конкурсу (на стадії входження на ринок міських пасажирських перевезень).

Позивач вважає безпідставним визнання дій виконавчого комітету Сумської міської ради в особі конкурсного комітету по підготовці та проведенню конкурсів на перевезення пасажирів   на   автобусних   маршрутах   загального   користування   м.   Суми   в   частині недопущення приватних підприємців Народицького М.В. та Древаль О.П. до участі у конкурсі, проведеному 16.02.2007року, порушенням конкуренційного законодавства, оскільки з 19.02.2007 в структурі виконавчого комітету конкурсного комітету не існує, приватними підприємцями скарг до конкурсного комітету по підготовці та проведенню конкурсу не надходило. Зазначене твердження Позивача є помилковим. Відповідно пункту 29 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної     конкуренції     (Правила     розгляду     справ),     затверджених     розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року №5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за №90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169-р) (із змінами), органами Антимонопольного комітету України    за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та при доведенні вчинення порушення залежно від обставин у справі може бути прийняте одне чи декілька рішень згідно зі статтею 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», в тому числі про визнання вчинення порушення законодавств про захист економічної конкуренції, а у разі триваючого порушення - рішення про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Враховуючи те, що дії виконавчого комітету Сумської міської ради в особі конкурсного комітету по підготовці та проведенню конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування м. Суми в частині недопущення приватних підприємців Народницького М.В. та Древаль О.П. до участі у конкурсі, проведеному 16.02.2007 року, є не триваючими, адміністративною колегією правомірно було прийняте рішення, яким лише визнано вчинення порушення законодавств про захист економічної конкуренції.

Разом з тим слід зазначити, що статтями 13 та 42 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки та забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Чинним законодавством України не передбачено єдиного способу захисту прав та інтересів суб'єкта підприємницької діяльності чи іншої юридичної особи. Суб'єкти господарювання вправі на власний розсуд вирішувати питання про спосіб захисту своїх порушених прав.

Так, пунктом 31 Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. №139 (діяв на момент виникнення правовідносин), визначено, що спори, які виникають за результатами конкурсу, розв'язуються в установленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Законом України «Про захист економічної конкуренції» регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією (стаття 2 Закону).

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію. Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Враховуючи викладене територіальне відділення, здійснивши захист інтересів приватних підприємців Народницького М.В. та Древаль О.П., відповідно до Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), які визначають окремі особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, та прийнявши відповідне рішення не порушило будь-якої норми процесуального чи матеріального права.

Зважаючи на все вище кладене , позовні вимоги позивача є безпідставними  та необґрунтованими , а тому в задоволенні  позову позивачеві має бути відмовлено .

     Тому, керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, -

СУД  ВИРІШИВ :

1.          В задоволенні позову відмовити .

2.          Копію рішення надіслати сторонами по справі .

Повний текст рішення підписаний суддею 08.05.2009 року .