Рішення

від 04.12.2013 по справі 910/18376/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18376/13 04.12.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрголовснабспецбуд»

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група»

про звернення стягнення на предмет застави на суму 4 193 035,14 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники учасників судового процесу:

від позивача: Яців О.Р.

від відповідача: Шайко С.В.

від третьої особи: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передано позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрголовснабспецбуд» про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості у розмірі 4 193 035,14 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.13 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/18376/13, призначено справу до розгляду на 28.10.13 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 28.10.13 р. надав витребувані судом документи частково, зокрема, не надали: довідку-витяг державного реєстратора про включення третьої особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на день розгляду справи; належні докази того, що предмет застави перебуває у власності відповідача; належні докази того, що кредиторські вимоги позивача за кредитним договором № 77 від 19.04.07 р. та договором застави від 28.12.07 р. визнані у процедурі банкрутства позичальника; усі судові процесуальні документи щодо вирішення справи № 44/459-б (у читабельному вигляді); докази звернення до відповідача з вимогами про звернення стягнення на заставлене майно; письмові пояснення з уточненням позовних вимог в частині способу звернення стягнення на майно та початкової ціни реалізації.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 28.10.13 р. не з'явилися, вимог ухвали суду від 23.09.13 р. не виконали, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Через службу діловодства господарського суду 28.10.13 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з потребою у додатковому часі для підготовки документів для зібрання доказів у справі. Також відповідач повідомив, що проти позову заперечує.

Розглянувши дане клопотання відповідача, враховуючи, що і позивач неналежним чином не підготувався до судового засідання та не надав усіх витребуваних документів, третя особа не з'явилась і письмових пояснень суду не надала, то господарський суд ухвалою від 28.10.13 р. відклав розгляд даної справи на 11.11.13 р.

Через службу діловодства господарського суду 07.11.13 р. від позивача надійшло на виконання вимог ухвали суду власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутні справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору та клопотання про витребування доказів, які залучені до матеріалів справи.

Через службу діловодства господарського суду 07.11.13 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу у позові повністю та замінити відповідача - ТОВ «Укрголовснабспецбуд» належним відповідачем - ТОВ «Фінансова лізингова група».

У судовому засіданні 11.11.13 р. представник позивача повідомив, що виконати вимоги ухвали суду виконати не готовий, підтримав клопотання про витребування від Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України відомості по буровій установці «Solimec R-312», 2007 року випуску., зокрема, за ким зареєстрована зазначена бурова установка та просив витребувати від відповідача докази якими підтверджується набуття ним права власності на бурову установку «Solimec R-312», 2007 року випуску.

Представник відповідача проти даного клопотання заперечень не навів.

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується, обставини, що перешкоджають його наданню, підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація та обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суду своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд міста Києва дійшов висновку про недостатність поданих позивачем документів для прийняття рішення у даній справі, у зв'язку з чим вважає за потрібне задовольнити клопотання позивача та витребувати необхідні докази.

Розглянувши дане клопотання, суд задовольнив його в частині витребування доказів у Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, в іншій частині клопотання задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем надані такі докази та містяться в матеріалах справи.

Суд оголосив, що клопотання відповідача про заміну відповідача - ТОВ «Укрголовснабспецбуд» належним відповідачем - ТОВ «Фінансова лізингова група» буде вирішено у наступному судовому засіданні.

З метою витребування додаткових доказів у справі представники сторін заявили письмове клопотання про продовження строку розгляду справи.

Розглянувши клопотання представників сторін про продовження строку розгляду спору, суд його задовольнив з наступних підстав.

Частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Судом встановлено, що строк вирішення спору у даній справі № 910/18376/13 спливає 24.11.13 р.

В частині 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе продовжити строк розгляду спору для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Представник третьої особи в судове засідання 11.11.13 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Враховуючи наведене, господарський суд з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору в даній справі, також беручи до уваги нез'явлення представника третьої особи у призначене судове засідання, що перешкоджало вирішенню спору в даному судовому засіданні, суд ухвалою від 11.11.13 р. відклав розгляд даної справи на 04.12.13 р.; клопотання про продовження строку розгляду спору задовольнив та продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів до 09.12.13 р.; витребував у Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в строк до 02.12.13 р. відомості по буровій установці «Solimec R-312», 2007 року випуску, зокрема, за ким зареєстрована зазначена бурова установка; зобов'язав учасників судового процесу надати суду певні документи.

02.12.2013 р. через службу діловодства господарського суду на запит суду надійшов лист Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 27.11.2013 р. № 11863/0/8.1-03/6/13, відповідно до якого в уніфікованій автоматизованій електронно-обліковій системі відсутня інформація про бурову установку «Solimec R-312», 2007 року випуску.

У судовому засіданні 04.12.13 р. представник позивача позов підтримав повністю та просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив. У відзиві на позов відповідач просив замінити його належним відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група».

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Проте, враховуючи, що позивач не висловив згоди на заміну первісного відповідача належним відповідачем, то господарський суд не заміняє сторону у справі.

Представник третьої особи в судове засідання 04.12.13 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, вимог ухвал суду в даній справі не виконав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення третій особі про час і місце судового засідання, та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 04.12.13 р. господарським судом міста Києва було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», відповідно до Статуту АБ «Укргазбанк» (надалі - банк/заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група» (надалі - позичальник/заставодавець) був укладений кредитний договір № 77 (далі з урахуванням змін та доповнень № 1-11 - кредитний договір).

Згідно з п. 1.1. кредитного договору, банк відкриває позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію на поповнення обігових котів в сумі 3 100 400,00 (один мільйон сто тисяч чотириста) гривень на строк з 19 квітня 2007 року по 17 квітня 2012 року із сплатою процентів за користування кредитом виходячи з 18 % річних.

Відповідно до п. 3.1.1. кредитного договору, банк зобов'язується відкрити позичальнику позичковий рахунок № 206383918581/980 та перерахувати позичальнику кредит в межах суми 3 100 400,00 гривень з позичкового рахунку № 206383918581/980 на поточний рахунок позичальника № 2650618581/980 в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478 за умови отримання банком у термін не менше як за один банківський день до дати видачі коштів в межах кредитної лінії, попередньої письмової заяви позичальника, та підтвердження банком намірів про видачу кредитних коштів в рахунок кредитної лінії згідно зазначеної заяви позичальника та при відсутності умов, передбачених п. 6.2. цього договору.

Факт виконання банком своїх зобов'язань за кредитним договором та отримання позичальником кредитних коштів підтверджується випискою/особовим рахунком № 206383918581/980 з 19.04.07 р. по 08.04.12 р.

Підпунктом 3.3.1. кредитного договору (зі змінами та доповненнями № 11 від 30.03.09 р.) передбачено, що позичальник зобов'язується повернути кредит на рахунок № 206383918581/980, відкритий в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478 не пізніше 17.04.12 р.; сплачувати проценти за кредит щомісячно, виходячи із 18 % річних, один раз на місяць, не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом на рахунок № 206833918581/980 в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, або на рахунок № 3600805018581/980 (у разі погашення процентів у термін до останнього робочого дня місяця а який сплачуються проценти), а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.1. цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.

Постановою господарського суду м. Києва від 09.04.12 р. у справі № 44/459-б (надалі по тексту - постанова) позичальника було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Під час проведення ліквідаційної процедури вимоги банку як кредитора позичальника були визнані, однак задоволені не були.

Позичальник свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за кредитним договором належним чином не виконав. Станом на 08.04.12 р. заборгованість позичальника за кредитом та процентами становить 3 978 270,76 гривень, що підтверджується рахунком заборгованості позичальника за кредитним договором.

Згідно з п. 5.3. кредитного договору, за порушення строків (визначених в цьому договорі) з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку штрафні санкції (неустойку) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачуються штрафні санкції (неустойка), обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості.

З пояснень позивача випливає, що загальна сума заборгованості позичальника за кредитним договором № 77 від 19.04.07 р., включаючи пеню за несвоєчасне повернення кредиту та пеню за прострочення сплати процентів станом на 08.04.12 р. складає 4 193 035,14 гривень, з яких: 2 480 320,04 грн. - заборгованість по кредиту; 9 758,64 грн. - заборгованість по процентах за період з 01.04.12 р. по 08.04.12 р.; 1 488 192,09 грн. - прострочена заборгованість по процентах; 214 764,38 грн. - заборгованість по штрафних санкціях (неустойка) за несвоєчасну сплату процентів.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

28.12.07 р. в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та позичальником був укладений договір застави (далі - договір застави).

Відповідно до п. 1.1. договору застави, даний договір забезпечує вимогу заставодержателя (банку), що випливає з договору № 77 від 19.04.07 р., з урахуванням змін та доповнень № 1-8 до кредитного договору № 77 від 19.04.07 р., укладених між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого заставодавець зобов'язаний заставодержателю не пізніше 17.04.12 р. повернути кредит в сумі 3 100 400,00 грн., надані на умовах не відновлювальної відкличної кредитної лінії на поповнення обігових коштів.

Згідно з п. 2.1. договору застави, предметом застави є бурова установка «Solimec R-312», 2007 року випуску, який належить заставодавцю на праві приватної власності.

Як зазначалося вище, постановою господарського суду м. Києва від 09.04.12 р. у справі № 44/459-6 позичальника було визнано банкрутом, при цьому вимоги банку як кредитора позичальника були визнані, однак вимоги задоволені не були.

Відповідно до повідомлення ліквідатора позичальника вих. № 09/09п від 09.09.13 р. (надалі - повідомлення), вищезазначене заставне майно на поточну дату знаходиться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрголовснабспецбуд» (надалі - відповідач), код ЄДРПОУ 33233969, що зареєстроване за адресою: 03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7-А.

Пунктом 3.3.4 договору застави передбачено зобов'язання заставодавця не розпоряджатись (не відчужувати в будь-який спосіб) предмет застави без письмової згоди заставодержателя (банку).

Статтею 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право ясності на таке рухоме майно без обтяжень.

Згідно Витягу про реєстрацію обтяжень в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 16516834 від 17.01.08 р. (копія витягу додається), відомості про обтяження зазначеного вище заставного майна були зареєстровані.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про заставу», застава зберігає силу, якщо за однією з і підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Статтею 20 Закону України «Про заставу» передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно з п. 3.1.5 договору застави, заставодержатель має право у випадку, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язань за кредитним договором (сплата процентів та/або повернення кредиту), зобов'язання заставодавцем в повному обсязі або в частині виконано не буде. Заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме: за рахунок коштів, виручених від реалізації предмета застави, одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами або залишити у своїй - власності предмет застави шляхом погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок власних коштів у відповідності з цим договором.

Відповідно до п. 3.1.6 договору застави, заставодержатель має право звернути стягнення предмет застави у випадку одноразової прострочки сплати процентів за користування кредитними коштами, використання кредиту не за цільовим призначенням або порушення інших умов кредитного договору, а також у випадку порушення заставодавцем (третьою особою) умов зберігання або експлуатації предмета застави, припинення діяльності заставодавця (ліквідації, злиття, поділу, приєднання) незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Враховуючи наведене, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрголовснабспецбуд» про звернення стягнення на предмет застави - бурову установку «Solimec R-312», 2007 року випуску, в рахунок погашення заборгованості у розмірі 4 193 035,14 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що предмет застави - бурова установка «Solimec R-312», 2007 року випуску, знаходиться у власності відповідача.

Дане твердження позивача ґрунтується на повідомленні арбітражного керуючого Гартенко Віталія Федоровича вих. № 09/09-п від 09.09.13 р.

Проте господарський суд не визнає зазначене повідомлення арбітражного керуючого Гартенко Віталія Федоровича належним доказом у підтвердження права власності відповідача на зазначену бурову установку.

З наданих господарському суду документів випливає, що 20 лютого 2007 року між ТОВ «Фінансова лізингова група» (лізингодавець) та ТОВ «Украголовснабспецбуд» (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № 103л/02/07.

На виконання умов цього договору між сторонами було підписано Акт прийому-передачі від 30.11.07 р., відповідно до якого лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв предмет лізингу: бурову установку «Solimec R-312», 2007 року випуску .

01.06.10 р. між ТОВ «Фінансова лізингова група» та ТОВ «Укрголовснабспецбуд» було укладено додаткову угоду до договору фінансового лізингу № 103л/02/07 від 20.02.07 р., відповідно до якої сторони прийшли згоди достроково розірвати договір фінансового лізингу з умовою повернення предмету лізингу лізингоодержувачем лізингодавцю.

На виконання умов цієї додаткової угоди між сторонами було підписано Акт прийому-передачі від 01.06.10 р., відповідно до якого лізингоодержувач передав, а лізингодавець прийняв предмет лізингу.

Отже, твердження позивача про те, що предмет застави знаходиться у власності відповідача, спростовано наданими відповідачем доказами.

Крім того, відповідно до листа Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 27.11.2013 р. № 11863/0/8.1-03/6/13, в уніфікованій автоматизованій електронно-обліковій системі служби відсутня інформація про бурову установку «Solimec R-312», 2007 року випуску.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позивачем не доведений факт перебування бурової установки «Solimec R-312», 2007 року випуску, у власності (користуванні, володінні та розпорядженні) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрголовснабспецбуд».

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про заставу», застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна передбачено Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань.

Так, із Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, який міститься у матеріалах справи, вбачається, що бурову установку «Solimec R-312», 2007 року випуску, як об'єкт обтяження, заборонено відчужувати на підставі договору застави від 28.12.07 р., при цьому у графі боржник значиться - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група». Інших видів обтяження на зазначене рухоме майно у реєстрі не значиться та будь-які зміни існуючого обтяження, у реєстрі відсутні.

З огляду на викладене, безпідставні посилання позивача на перехід права власності на предмет застави та зобов'язань за договором застави від 28.12.07 р. до ТОВ «Укрголовснабспецбуд», у розумінні положень статті 10 Закону України «Про задоволення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є документально не доведеними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З системного аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості та безпідставності позовних вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрголовснабспецбуд» про звернення стягнення на предмет застави, з огляду на відсутність права власності у відповідача на предмет застави та враховуючи, що вказаний предмет застави не перебуває у користуванні, володінні та розпорядженні відповідача.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що ТОВ «Укрголовснабспецбуд» не є стороною ані кредитного договору, ані договору застави, а також не є власником бурової установки «Solimec R-312», 2007 року випуску, то позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави банк висунув до нього безпідставно, у зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити повністю.

2. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 09.12.2013 р.

Суддя Гавриловська І.О.