Ухвала
від 03.12.2013 по справі 2а-11936/12/0170/8
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-11936/12/0170/8

03.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-11936/12/0170/8 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 09.01.13

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримська ПМК-238" (вул. Титова, буд.77,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і наказу, визнання протиправними дій ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.01.13 у справі № 2а-11936/12/0170/8 адміністративний позов - задоволено: визнано противоправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 2097 від 19.09.2012 № Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Кримська "ПМК-238"; визнано противоправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Кримська ПМК-238", що оформлено Актом від 05.10.2012 № 6869/22-8/23444509; визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0005762204 від 19 жовтня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 520463,50 грн.; визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0005752204 від 19 жовтня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 683040,75 грн. Вирішено питання щодо судового збору.

Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 03.12.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 07.09.2012р. за № 19118/10/22-8 «Про надання інформації» ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС просила «Кримська ПМК-238» надати протягом одного місяця інформацію та документальне підтвердження копії первинних бухгалтерських, податкових та інших документів, що підтверджують фінансово - господарські відносини, вид обсяг ті якість операцій та розрахунків, що здійснювались для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податкового обліку із відповідним відображенням в деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах з ПП «Укрторгпартнер», ТОВ БВП «Строитель Плюс», ПП «Сіті Буд», ПП «Севелітстрой», ПП «Пан-буд», ПП «Мастер Торг», ПП «Комманд», ПП «Габарит груп», ПП «Базис-Торг», КП «Альянс» за період з 01.07.2009 року по 31.08.2012 року з таких питань: укладених договорів, відображення результатів по іншим операціям у податковому обліку із відповідним відображанням у податкових деклараціях, податкових накладних, реєстрах отриманих та виданих податкових накладних, залізничних, видаткових, приходних накладних (актів виконаних робіт), платіжних документів, аналітичних карток рахунків (том 1 а.с.31).

Доказів направлення або вручення позивачу запиту від 07.09.2012р. за № 19118/10/22-8 «Про надання інформації» податковим органом не надано.

Повідомленням від 20.09.2012 № 828/22-8 ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС повідомила «Кримська ПМК-238» про проведення з 24.09.2012 документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам ПП «Укрторгпартнер», ТОВ БВП «Строитель Плюс», ПП «Сіті Буд», ПП «Севелітстрой», ПП «Пан-буд», ПП «Мастер Торг», ПП «Комманд», ПП «Габарит груп», ПП «Базис-Торг», КП «Альянс» за період з 01.07.2009 по 31.08.2012 (том 1 а.с.32).

ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС 19.09.2012 видано наказ № 2097 «Про проведення документальної позапланової перевірки Кримська «ПМК-238» у відповідності з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розд. І, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4, п.78.1 ст.78, ст.79 гл.8 розд. ІІ Податкового кодексу України, яким наказано з 24.09.2012 року провести документальну позапланову невиїзну перевірку Кримська «ПМК-238» тривалістю 5 робочих днів (том 1 а.с.33).

Наказ відповідача № 2097 від 20.09.2012 відправлено рекомендованим поштовим відправленням 22.09.2012р. за належною адресою місцезнаходження позивача, про що свідчить поштовий конверт (том 1 а.с.34).

На підставі наказу від 19.09.2012 № 2097 посадовою особою ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС у період з 24.09.2012р. по 28.09.2012р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ЗАТ Кримська «ПМК-238» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ БВП «Строитель-плюс», КП «Альянс», ПП «Пан Буд», ПП «Сіті Буд», ПП «Севелітстрой», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Комманд», ПП «Габарит груп», ПП «Базис-Торг», ПП «Мастер Торг» за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012, про що складено Акт № 6869/22-1 від 05.10.2012 (том 1 а.с.46-77).

Статтею 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п. 79.1 ст. 79 ПКУ).

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п. 79.2 ст. 79 ПКУ).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи відсутність інформації щодо надіслання або вручення ПАТ «Кримська ПМК-238» запиту відповідача від 07.09.2012р. №19118/10/22-8, у податкового органу не виникло право на призначення перевірки позивача на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність виданого наказу ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС № 2097 від 19.09.2012 «Про проведення документальної позапланової перевірки Кримська «ПМК-238», оскільки такий наказ видано з порушенням приписів п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Отже, суд першої інстанції правомірно зазначив про відсутність права податкового органу розпочинати перевірку позивача на підставі вказаного наказу.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 , п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 р. в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 44.1. ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п. 138.8, пп. 138.8.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI , пп.3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.5 п. 7.4 , пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), а також порушення п. 185.1 ст.185, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Висновки Акту перевірки № 6869/22-8/23444509 від 05.10.2012 року стали підставою для прийняття ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС податкових повідомлень - рішень № 0005762204 від 19 жовтня 2012 року, яким відповідачем збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 520463,50 грн., у тому числі 410440,00 грн. за основним платежем та 102023,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0005752204 від 19 жовтня 2012 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 683040,75 грн., у тому числі 566148,00 грн. за основним платежем та 116892,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 80, 81).

З акту перевірки вбачається (том 1 а.с.49), що перевіркою повноти визначення валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування по взаємовідносинам з ТОВ БВП «Строитель-плюс» (ЄДРПОУ 31263808), КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182), ПП «Пан Буд» (ЄДРПОУ 37081614), ПП «Сіті Буд» (ЄДРПОУ 37081640), ПП «Севелітстрой» (ЄДРПОУ 35096833), ПП «Укрторгпартнер» (ЄДРПОУ 36693415), ПП «Комманд» (ЄДРПОУ 37081766), ПП «Габарит груп» (ЄДРПОУ 35941644), ПП «Базис Торг» (ЄДРПОУ 36165986), ПП «Мастер Торг» (ЄДРПОУ 37196250) за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року встановлено їх завищення всього у сумі 2305770,00 грн., у тому числі по періодах: 3 квартал 2009 - 496645 грн., 4 квартал 2009 - 481120 грн., 2 квартал 2010 - 37250 грн., 3 квартал 2010 - 289320 грн., 4 квартал 2010 - 524405 грн., 1 квартал 2011 - 11750 грн., 3 квартал 2011 - 239690 грн., 4 квартал 2011 - 176150 грн., 1 квартал 2012 - 49440 грн.

В акті перевірки зазначено, що за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 ПАТ «Кримська «ПМК - 238» мало взаємовідносини з наступними підприємствами: ТОВ БВП «Строитель-плюс», КП «Альянс», ПП «Пан Буд», ПП «Сіті Буд», ПП «Севелітстрой», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Комманд», ПП «Габарит груп», ПП «Базис-Торг», ПП «Мастер Торг», які мають ознаки «фіктивності» та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

В акті перевірки працівник контролюючого органу посилається на акти про неможливість проведення зустрічної звірки по контрагентам (том 1 а.с.50-51):

Враховуючи матеріали зустрічних звірок контрагентів позивача, посадова особа податкового органу прийшла до висновку про непідтвердженість фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників: ТОВ БВП «Строитель-плюс», КП «Альянс», ПП «Пан Буд», ПП «Сіті Буд», ПП «Севелітстрой», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Комманд», ПП «Габарит груп», ПП «Базис-Торг», ПП «Мастер Торг» у зв'язку з відсутністю об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям в розумінні ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) та ст.ст. 22, 188 Податкового кодексу України.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ БВП «Строитель-плюс», КП «Альянс», ПП «Пан Буд», ПП «Сіті Буд», ПП «Севелітстрой», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Комманд», ПП «Габарит груп», ПП «Базис-Торг», ПП «Мастер Торг» за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року встановлено його завищення всього у сумі 448952 грн., в тому числі: серпень 2009 - 38512,00 грн., вересень 2009 - 60816,00 грн., жовтень 2009 - 24965,00 грн., листопад 2009 - 15172,00 грн., грудень 2009 - 56086,00 грн., квітень 2010 - 4598,00 грн., червень 2010 - 2851,00 грн., серпень 2010 - 17027,00 грн., вересень 2010 - 40837,00 грн., жовтень 2010 - 13127,00 грн., листопад 2010 - 25540,00 грн., грудень 2010 - 54015,00 грн., січень 2011 - 2350,00 грн., липень 2011 - 34521,00 грн., серпень 2011 - 2750,00 грн., вересень 2011 - 10667,00 грн., грудень 2011 - 17453,00 грн., січень 2012 - 27665,00 грн., всього 448952,00 грн.

Судом першої інстанції ретельно досліджені обставини виконання господарських операцій, за угодами укладеними позивачем з ПП «Габарит груп», КП «Альянс»,ПП «Мастер Торг», ТОВ БВП «Строитель-плюс», ПП «Пан Буд», ПП «Сіті Буд», ПП «Севелітстрой», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Комманд», ПП «Базис-Торг», а також первинні бухгалтерські документи, які складені в ході виконання зобов'язань, передбачених договорами. .

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Таким чином, до вказаних правовідносин повинні застосовуватися норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року зі змінами та доповненнями, який діяв до набрання чинності норм Податкового кодексу України (01.04.2011 року) та норми Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 5.1 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями (у редакція, яка діяла 01.04.2011 року) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом пп. 5.2.1 п. 5.2 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Зважаючи на те, що позивачем належними документами первинного бухгалтерського та податкового обліку підтверджено оформлення та виконання укладених з переліченими контрагентами договорів, суд прийшов вірного висновку про дотримання позивачем порядку віднесення витрат до валових витрат за 3 квартал 2009 - 496645 грн., 4 квартал 2009 - 481120 грн., 2 квартал 2010 - 37250 грн., 3 квартал 2010 - 289320 грн., 4 квартал 2010 - 524405 грн., 1 квартал 2011 - 11750 грн.

З 01.04.2011 набрали чинності норми Податкового кодексу України в частині оподаткування операцій податком на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Нормами п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 138.8.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів зазначає, що оскільки первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується реальність виконання укладених між позивачем та ТОВ БВП «Строитель-плюс», КП «Альянс», ПП «Пан Буд», ПП «Сіті Буд», ПП «Севелітстрой», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Комманд», ПП «Габарит груп», ПП «Базис-Торг», ПП «Мастер Торг» договорів, документи відповідають нормам чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про дотримання позивачем порядку віднесення за 3 квартал 2011 - 239690 грн., 4 квартал 2011 - 176150 грн., 1 квартал 2012 - 49440 грн. понесених витрат до витрат операційної діяльності позивача.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, в силу п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Обов'язкові реквізити, що повинна містити податкова накладна, визначені у підпункті 7.2.1.пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З 01.01.2011р. оподаткування господарських операцій податком на додану вартість стало регулюватися Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з абз. «а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Визначення терміну «товари» приведене у п.п.14.1.244 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, згідно з яким товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Відповідно до п.п.14.1.2 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України поняття «активи» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 996 - XIV від 16.07.1999 року зі змінами та доповненнями, згідно зі статтею 1 розділу I якого активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього розділу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність, установлену законодавством. У разі коли платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Вимоги до оформлення податкової накладної перелічені у п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, за змістом якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Досліджуючи надані позивачем податкові накладні, судом вставлено, що вони відповідають вимогам, визначеним нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України).

Оскільки Податковим кодексом України передбачена єдина підстава для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податків - покупця належним чином оформленої податкової накладної, то сума податкового кредиту з ПДВ за перевіряємий період на підставі досліджених судом податкових накладних позивачем сформована вірно.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковим органом протиправно зроблені висновки про заниження позивачем ПДВ на загальну суму 448952,00 грн., у т.ч.: серпень 2009 - 38512,00 грн., вересень 2009 - 60816,00 грн., жовтень 2009 - 24965,00 грн., листопад 2009 - 15172,00 грн., грудень 2009 - 56086,00 грн., квітень 2010 - 4598,00 грн., червень 2010 - 2851,00 грн., серпень 2010 - 17027,00 грн., вересень 2010 - 40837,00 грн., жовтень 2010 - 13127,00 грн., листопад 2010 - 25540,00 грн., грудень 2010 - 54015,00 грн., січень 2011 - 2350,00 грн., липень 2011 - 34521,00 грн., серпень 2011 - 2750,00 грн., вересень 2011 - 10667,00 грн., грудень 2011 - 17453,00 грн., січень 2012 - 27665,00 грн., всього 448952,00 грн. та протиправно прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005762204 від 19 жовтня 2012 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 520463,50 грн., у тому числі 410440,00 грн. за основним платежем та 102023,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Що стосується доводів податкового органу щодо нікчемності укладених правочинів, судова колегія зазначає наступне.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину. Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою сстатті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Сулу України від 06.11 2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 238 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Отже, без правової оцінки судів не залишилось те, що зміст статті 228 Цивільного кодексу України свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно -правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений , а фіктивне підприємництво з местою ухилення від сплати податків, на факт якою відповідач посилається як на підставу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, є злочином відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальні, який би набрав законної сили.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні відповідають обставинам справи та засновані на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції -відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.01.13 у справі № 2а-11936/12/0170/8 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.01.13 у справі № 2а-11936/12/0170/8 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко

СудСевастопольський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення03.12.2013
Оприлюднено13.12.2013
Номер документу35958627
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-11936/12/0170/8

Ухвала від 16.01.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 03.12.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Дугаренко Ольга Володимирівна

Ухвала від 13.06.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Дугаренко Ольга Володимирівна

Постанова від 09.01.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Кушнова А.О.

Ухвала від 17.12.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Кушнова А.О.

Ухвала від 06.12.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Кушнова А.О.

Ухвала від 14.11.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Кушнова А.О.

Ухвала від 26.10.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Кушнова А.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні