Рішення

від 14.04.2009 по справі 27/176

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/176

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/176

14.04.09

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю  «Хельга»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Інжтранс»

простягнення 5205, 71 грн.

                                      Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Шкуліпа О.П. –представник за довіреністю № 9 від 27.03.2009 року;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хельга» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжтранс»про стягнення суми заборгованості у розмірі 4797,50 грн., суми індексу інфляції  у розмірі 323,83 грн., 3% річних у сумі 84, 38 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено  розгляд справи  на 31.03.2009 року.

Позивач у судове засідання 31.03.2009 року з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобов'язань та не сплачує позивачу за виконані роботи.

Представник відповідача у судове засідання 31.03.2009 року не з'явився, у звязку з чим розгляд справи відкладено на 14.04.2009.

Представник відповідача у судове засідання 14.04.2009 року не з'явився вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час імісце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими  повідомленнями.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

14.05.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хельга»(далі - перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжтранс»(далі - експедитор) у був укладений договір-заявка № 0072 (даі -договір) на перевезеннята експедитування вантажів,  за яким перевізник взяв на себе зобов»язання перевезти вантаж з Московсьої області в м. Бровари Київської області, а експедитор взяв на себе зобов»язання оплатити вартість перевезення вантажу в сумі 4797,50 грн. протягом 10 банківських днів після надання оригіналів документів: товаро –транспортної накладної - CMR.

На виконання договору, позивач виконав взяті на себе зобов»язання по договору, перевіз ватаж, що підтверджується наявними у справі  товаро –транспортною накладною –CMR № 0127093, подорожнім листом, посвідченням на відрядження.

Позивач на адресу відовідача направив оригінал товаро –транспортної накладної –CMR№ 0127093, акт виконаних робіт № ХЛ-0000039 на загальну суму 4797,50 грн. та рахунок –фактуру № ХЛ -0000071 від 20.05.2008. Вказані документи отримані відповідачем 28.05.2008, про що свідчить наявние в матеріалах справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції.

Проте, відповідач свого обов»язку як експедитора щодо оплати послуг позивача не виконав повністю.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, договором сторонами було погоджено, що оплата відповідачем буде здійснена протягом 10 банківських днів після отримання оригіналу CMR. Однак, як раніше було зазначено, відповідач даного зобов'язання не виконав, натомість позивач на виконання умов договору послуги по перевезенню надав належним чином та у повному обсязі.

Згідно з ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст.  931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 14 Закону України "Про транспортно –експедиційну діяльність" від 01.07.2004 № 1955 за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повного виконання договору щодо оплати послуг  не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 4797,50 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму втрат від інфляції у розмірі 323,83 грн. та 3% річних у розмірі 84,38 грн.

Згідно із ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, відповідач повинен розрахуватися з позивачем у строк до 11.06.2008 року (CMR –отримано 28.05.2008 + 10 банківьких днів), тому 3% річних та індекс інфляції повинні нараховуватися з 12.06.2008 року.

Отже, 3% річних становить:

4797,50 грн. (заборгованість) * 3% * 202 (з 12.06.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 (фактична клькість днів у 2008 році) = 79,43 грн.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Таким чином, індекс інфляції становить:

4797, 50 грн. (заборгованість) *100,8%* 99,5%*99,9%*101,1%*101,7%*101,5%*102,1% (червень 2008- грудень 2008)- 4797,50 грн. = 355,25 грн., а за розрахунком позивача 323,83 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки, позивач вищезазначене клопотання не заявляв, то суд задовольняє позовні вимоги про стягнення збитків від інфляції у розмірі 323,82 грн., згідно позовних вимог.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення індексу інфляції у розмірі 323,83 грн.  підлягають задоволенню, а про стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме в частині 79,43 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 530, 546, 625 ЦК України, ст. 181, 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

    2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжтранс»(02121, м. Київ, проспект Бажана, 7-Д; код ЄДРПОУ 32345053), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хельга»(08300, м. Бориспіль, Київський шлях,24, кв. 50; код ЄДРПОУ 33094829) заборгованість у розмірі  4797 (чотири тисячі сімсот дев»яносто сім) грн. 50 коп., 3% річних у сумі 79 (сімдесят девять) грн. 43 коп., суму індексу інфляції у розмірі 323 (триста двадцять три) грн. 83 коп. витрати по сплаті державного мита в сумі 101 (сто одна) грн. 90 коп., та 117 (сто сімнадцять) грн. 89 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. В решті позовних вимог відмовити.

     4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 27.04.2009 року