cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2013 року Справа № 43/71 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві на ухвалувід 08.08.2013 господарського суду міста Києва та постановувід 16.10.2013 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 43/71 господарського суду міста Києва за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Актив Плюс", що діє в інтересах пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "ГлобалМедКерІнвест", м. Київ (голова комітету кредиторів) дозакритого акціонерного товариства "Інвестиційна компанія "Обрій Капітал", м. Київ пробанкрутство ліквідаторГрицай С.О., м. Київ за участюПрокуратури міста Києва представники сторін у судове засідання не з'явилися.
ВСТАНОВИВ:
У провадженні господарського суду м. Києва знаходилася справа № 43/71 про банкрутство закритого акціонерного товариства "Інвестиційна компанія "Обрій Капітал", порушена за загальною процедурою банкрутства.
Постановою господарського суду м. Києва від 08.09.2011 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора, зобов'язано його вчинити певні дії та інше.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.08.2013 (суддя Пасько М.В.) затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута, як юридичну особу та припинено провадження у справі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 (судді: Верховець А.А. - головуючий, Доманська М.Л., Шипко В.В.) вказану ухвалу залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в який просить їх скасувати та припинити провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 1, 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство ), ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) .
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Затверджуючи звіт та ліквідаційний баланс банкрута, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що під час проведення процедури ліквідації ліквідатор банкрута здійснив всі заходи, передбачені ст. 25 Закону про банкрутство, та у банкрута відсутні активи, необхідні для задоволення вимог кредиторів.
Проте такі висновки судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими визнати не можна у зв'язку з наступним.
Як вбачається, загальний розмір визнаних у даній справі грошових вимог кредиторів становить 28 623 649,53 грн., тобто є значним та свідчить про здійснення боржником активної господарської діяльності.
При цьому звертає увагу та обставина, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом економічної діяльності боржника було управління фінансовими ринками, тобто надання фінансових послуг (а.с. 251, 252, том 2).
Згідно зі ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор аналізує фінансове становище боржника; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Отже, в ліквідаційній процедурі ліквідатор повинен не обмежуватись лише направленням запитів, а вживати й інших заходів щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб (виявлення та визнання недійсними угод боржника про відчуження майна, виявлення дебіторської заборгованості тощо). Таким чином, завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна. У разі виявлення фактів незаконного відчуження майна ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси.
За приписами ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.
Зі звіту ліквідатора вбачається виявлення наступного майна банкрута: поточні фінансові інвестиції (цінні папери) вартістю 2 102 763 грн. та офісна техніка вартістю 2 496,83 грн.
При цьому дії ліквідатора щодо розшуку майна полягали лише у направленні запитів про наявність майна боржника та вивченні виключно балансу банкрута, за відсутності відомостей про дослідження ліквідатором первинної бухгалтерської документації боржника. У той же час, враховуючи специфіку господарської діяльності боржника (надання фінансових послуг) та значний обсяг його кредиторської заборгованості, саме первинна документація боржника має містити відомості про майнові активи, зокрема дебіторську заборгованість, відчужене майно (цінні папери, грошові кошти) тощо.
Також суди попередніх інстанцій не дослідили дотримання ліквідатором порядку реалізації активів боржника, з урахуванням вимог п. 1 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212- VІ, далі - Закон про банкрутство у новій редакції ), за змістом якого положення Закону про банкрутство у новій редакції, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство (оцінка майна, яке підлягає продажу; передання активів боржника, які залишаються не проданими на час закінчення ліквідаційної процедури тощо), повинні застосовуватися під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено до набрання ним чинності, тобто до 19.01.2013.
У даному випадку реалізація майна банкрута проводилась ліквідатором вже після 19.01.2013, тобто повинна була відбуватися за правилами Закону про банкрутство у новій редакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону про банкрутство у новій редакції продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону.
Отже, продаж майна банкрута має здійснюватися виключно на аукціоні. Така форма найбільш ефективна, оскільки надає можливість ліквідатору продати майно за більш високою ціною.
Одночасно стаття 44 Закону про банкрутство у новій редакції, яка встановлює особливості реалізації майна саме в ліквідаційній процедурі, передбачає можливість продажу майна боржника шляхом проведення аукціону або безпосередньо юридичній або фізичній особі. Однак безпосередній продаж майна може відбуватися тільки у випадках, прямо передбачених частиною 6 згаданої статті.
Проте у порушення встановленого порядку ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Грицай С.О. не забезпечила продаж майна банкрута на аукціоні та одразу за відсутності підстав, встановлених ч. 6 ст. 44 Закону про банкрутство у новій редакції, здійснила його реалізацію шляхом укладання прямих договорів купівлі-продажу з конкретними покупцями і за ціною вдвічі меншою, ніж оціночна вартість майна. Загальна сума коштів, отриманих від реалізації майна склала лише 1 053 898,76 грн.
Також звертає увагу та обставина, що витрати ліквідатора у ліквідаційній процедурі становлять 230 290,85 грн., з яких 158 084,81 грн. - додаткова винагорода ліквідатора. Проте суди попередніх інстанцій при затвердженні звіту ліквідатора взагалі не досліджували їх доцільність та обґрунтованість з огляду на те, що майно боржника було реалізовано із безпідставним заниженням вартості, а витрати ліквідатора згідно зі ст. 31 Закону про банкрутство підлягають задоволенню у першу чергу .
Більше того, за змістом частин 13, 14 ст. 3 1 Закону про банкрутство розмір оплати послуг (у т.ч. додаткової винагороди ) та відшкодування витрат арбітражного керуючого встановлюються комітетом кредиторів та підлягають обов'язковому затвердженню господарським судом.
Отже, відшкодуванню понесених арбітражним керуючим витрат, як і оплаті його послуг, повинно передувати відповідне рішення суду у справі про банкрутство, яким встановлена їх правомірність.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 1 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
При затвердженні звіту ліквідатора суди попередніх інстанцій у порушення вимог ст. 43 ГПК України вказаних обставин здійснення ліквідаційної процедури не дослідили, не надавши їм належної правової оцінки, що свідчить про передчасне затвердження судами звіту ліквідатора банкрута і ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі.
При цьому вищезазначене беззаперечно свідчить про неналежне виконанням ліквідатором банкрута покладених на нього Законом про банкрутство обов'язків, що завдало значних збитків боржнику та кредиторам і відповідно до ч. 9 ст. 3 1 Закону про банкрутство є безумовною підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків. У зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про застосування у цій частині повноважень, передбачених п. 2 ст. 111 9 ГПК України, та прийняття рішення про усунення арбітражного керуючого Грицай С.О. від виконання обов'язків ліквідатора ЗАТ "Інвестиційна компанія "Обрій Капітал".
Разом з тим, решта допущених порушень не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції в силу встановлених меж перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноважень останнього (ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України).
За таких обставин оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідації.
При новому розгляді суду необхідно врахувати викладене, оперативно вирішити питання про призначення нового ліквідатора та, повно і всебічно дослідивши всі обставини справи, розглянути справу з дотриманням вимог чинного законодавства.
Колегія суддів звертає увагу, що новому ліквідатору слід, зокрема, проаналізувати усю первинну документацію боржника, вжити вичерпних заходів стосовно пошуку майна боржника (у т.ч. звернення до суду про визнання недійсними угод, стягнення дебіторської заборгованості тощо) та забезпечити реалізацію майна боржника на конкурентних засадах.
Крім того, у зв'язку зі скасуванням ухвали про ліквідацію боржника та припинення провадження у справі про банкрутство при новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно вирішити питання щодо відновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису щодо юридичної особи - закритого акціонерного товариства "Інвестиційна компанія "Обрій Капітал" відповідно до ст. 41 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 3 1 , 25 Закону про банкрутство, ст.ст. 44, 49 Закону про банкрутство у новій редакції, ст. 41 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та ст. ст. 43, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 13 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 08.08.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 у справі № 43/71 скасувати.
3. Усунути арбітражного керуючого Грицай С.О. від виконання обов'язків ліквідатора закритого акціонерного товариства "Інвестиційна компанія "Обрій Капітал". Арбітражному керуючому Грицай С.О. виконувати обов'язки ліквідатора закритого акціонерного товариства "Інвестиційна компанія "Обрій Капітал" до призначення судом у встановленому порядку нового ліквідатора.
4. Справу № 43/71 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва на стадію ліквідації в іншому складі суду.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко
О.Є. Короткевич
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2013 |
Оприлюднено | 13.12.2013 |
Номер документу | 35961913 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Поляков Б.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні