Ухвала

від 25.11.2013 по справі 2а-11173/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/67461/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Магреб Україна» на ухвалуОкружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 у справі № 2а-11173/12/2670 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Магреб Україна» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби пропро визнання протиправним висновків акту перевірки,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Магреб Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними висновків відповідача, викладених в Акті № 973/2240/3612429 від 02.08.2012 про проведення зустрічної звірки ТОВ «Магреб Україна».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012, провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012 та прийняти нове судове рішення, яким направити справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанції були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права без належного дослідження всіх обставин та матеріалів справи.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними висновки податкового органу, викладені в акті від 02.08.2012 року № 973/2240/36124253 про проведення зустрічної звірки ТОВ «Магреб Україна» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ВИТА-ПЛАСТ», їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень, червень 2012 року.

Представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі, оскільки акт перевірки не є актом в розумінні ст.17 КАС України.

Закриваючи провадження у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що акт перевірки не породжує певних правових наслідків, його висновки не мають обов'язкового характеру для позивача, тому акт перевірки не набуває статусу рішення в розумінні п.1 ч.2 ст.17 КАС України, внаслідок чого він не може бути оскарженим в порядку адміністративного судочинства, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно ч.1 та п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного суду України:

- юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму;

- юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи предмет оскарження та обставини справи, у даному випадку позивачем оспорюються не дії суб'єкта владних повноважень по проведенню зустрічної звірки, а саме висновки податкового органу, викладені в акті від 02.08.2012 року №973/2240/36124253.

Акт зустрічної звірки за своєю суттю не спричинює впливу на права та обов'язки платника податків (оскільки лише фіксує певні обставини та є носієм доказової інформації), а висновки перевіряючих, викладені в акті, не мають обов'язкового характеру для позивача та безпосередньо не породжують для нього правових наслідків, а тому акт перевірки не має статусу рішення (правового акту індивідуальної дії) в розумінні п.1 ч.2 ст.17 КАС України, внаслідок чого вимоги, заявлені позивачем, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, оскаржуючи рішення судів попередніх інстанцій, в обґрунтування своїх вимог в касаційній скарзі позивач, зокрема, посилається на те, що суб'єкт владних повноважень (відповідач) може реалізувати в майбутньому вказаний акт перевірки шляхом його направлення іншим суб'єктам владних повноважень (податковим органам), на обліку в яких знаходяться контрагенти позивача, що може мати негативні наслідки як для самого позивача, так і для його контрагентів.

Судова колегія зазначає, що в разі, якщо платник податків вважає, що викладена в акті інформація є такою, що не відповідає дійсності та/або зашкоджує його діловій репутації, такий платник податків не позбавлений права здійснити захист своєї ділової репутації в порядку цивільного чи господарського судочинства.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Магреб Україна» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 у даній справі залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України..

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний