Рішення

від 21.04.2009 по справі 27/180

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/180

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/180

21.04.09

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Роквул Україна»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс - Постач»

простягнення  5 536 963, 54 грн.

                                      Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Лисак Т.Л. –представник за довіреністю б/н від 06.09.2007 року;

Від відповідача:Дмітрієва В.С. –представник за довіреністю б/н від 10.03.2009 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Роквул Україна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс - Постач»про стягнення заборгованості за неналежне виконання останнім зобов'язань за договором поставки № 04-2008 від 12.12.2007 року у розмірі 5 444 115, 70 грн., 3% річних у розмірі 11 186, 54 грн. та інфляційних збитків у сумі 81 661, 30 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 30.03.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2009 року відкладено розгляд справи до 21.04.2009 року з підстав неявки представника відповідача у судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні 21.04.2009 року надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.04.2009 року надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнають заборгованість перед позивачем у розмірі 5 444 115, 70 грн., проте просить суд розстрочити виконання судового рішення, у зв'язку із тим, що підприємство має скрутне фінансове становище.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

12.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Роквул Україна»(надалі –продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтіс - Постач»(надалі –покупець) було укладено договір поставки № 04-2008 (надалі –Договір), за умовами якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає та сплачує вартість товару.

Відповідно до п. П. 4.1, 4.5 та 8.4 Договору продавець згідно замовлення покупця виставляє рахунок останньому для проведення оплати за товар, а покупець сплачує продавцеві 100% покупної ціни, зазначеної в рахунку, після чого здійснюється поставка товару.

Як встановлено судом, відповідач не виконав умови зазначених пунктів договору та не здійснив попередню оплату у розмірі 100% покупної ціни, проте позивач здійснив поставку товару на суму 15 635 600, 56 грн. Відповідач проти поставки товару не заперечував та прийняв його, що підтверджується видатковими накладними підписаний сторонами, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Поставлений товар частково був оплачений відповідачем на суму 10 191 484, 81 грн. Таким чином, неоплаченим залишився товар на суму 5 444 115, 70 грн.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.   

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк для оплати товару.

Враховуючи те, що сторони в договорі поставки № 04-2008 від 12.12.2007 року не передбачили умови оплати товару, уразі його поставки без 100% попередньої оплати, то згідно із ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 06.02.2009 року направив на адресу відповідача вимогу про оплату заборгованості у розмірі 5 444 115, 70 грн. Таким чином, відповідач повинен бв розрахуватися за товар у строк до 16.02.2009 року (7 днів + 3 дні поштового обігу). Проте відповідач відповіді на вимогу не надав, розрахунок за поставлений товар не здійснив.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості чи кількості товару від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання з'явився, та визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 5 444 115, 70 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 11 186, 54 грн. та суму індексу інфляції у розмірі 81 661, 30 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, розмір 3% річних становить:

5 444 115, 70 грн. (заборгованість) * 3% * 25 (з 17.02.2009 року по 13.03.2009 року) / 365 = 11 186, 54 грн.

Таким чином, 3% річних становить 11 186, 54 грн. та підлягає задоволенню.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня.

Розмір індексу інфляції становить:

5 444 115, 70 грн. (заборгованість) * 101,4% (за березень 1009 року) –5 444 115, 70 грн. = 76 217, 60 грн.

Таким чином, індекс інфляції за перерахунком суду складає 76 217, 60 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

У судовому засіданні представник відповідача просить суд розстрочити виконання рішення, у звязку із Тим, що підприємство має скрутне фінансове становище.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Представник позивача проти клопотання представника відповідача про розстрочення виконання рішення заперечував.

Суд, враховуючи те, що відповідачем не обґрунтовано винятковість ситуації утвореної на підприємстві та те, що в клопотанні про розстрочення не зазначено, як саме повинно бути розстрочено виконання судового рішення, відхиляє зазначене клопотання представника відповідача.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 25 474, 50 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117, 88 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 202, 509, 530, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

     2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс - Постач»(03680, м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4; код ЄДРПОУ 31403501), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Роквул Україна» (04080, м. Київ, вул. В. Хвойки, 18/14; код ЄДРПОУ 30757290) суму заборгованості у розмірі  5 444 115 (п'ять мільйонів чотириста сорок чотири тисячі сто п'ятнадцять) грн. 70 коп., 3% річних у розмірі 11 186 (одинадцять тисяч сто вісімдесят шість) грн. 54 коп., індекс інфляції у сумі 76 217 (сімдесят шість тисяч двісті сімнадцять) грн. 60 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 474 (двадцять п'ять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 50 коп., та 117 (сто сімнадцять) грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. В решті позовних вимог відмовити.

     4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 27.04.2009 року