Рішення

від 12.05.2009 по справі 19/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Рішення

12.05.2009 р.                                                                                      Справа № 19/32

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Миколаївцемент”, м. Миколаїв

до відповідача Закритого акціонерного товариства „Торгбудматеріали”, м. Мукачево                         

про стягнення 48 291 грн. 09 коп., в тому числі 43 124 грн. 96 коп. заборгованості за поставлений товар, 2 637 грн. 12 коп. пені, 2 199 грн. 37 коп. інфляційних нарахувань та 329 грн. 64 коп. три проценти річних (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог),

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача – Борачко В.М., юрисконсульт, довіреність № 00605 від 07.07.2008 року

Відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Відкритим акціонерним товариством „Миколаївцемент”, м. Миколаїв заявлено позов до відповідача Закритого акціонерного товариства „Торгбудматеріали”, м. Мукачево про стягнення 48 291 грн. 09 коп., в тому числі 43 124 грн. 96 коп. заборгованості за поставлений товар, 2 637 грн. 12 коп. пені,   2 199 грн. 37 коп. збитків, завданих інфляцією та 329 грн. 64 коп. три проценти річних.

Представник позивача у судовому засіданні 12.05.2009 року подав заяву б/н від 12.05.2009 року в порядку ст. 22 ГПК України про уточнення позовних вимог,               в якій просить суд стягнути з відповідача суму 48 291 грн. 09 коп., в тому числі 43 124 грн. 96 коп. заборгованості за поставлений товар, 2 637 грн. 12 коп. пені, 2 199 грн. 37 коп. інфляційних нарахувань та 329 грн. 64 коп. три проценти річних, а також судові витрати. Просить задоволити позов з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору на поставку цементу № 307-136 від 30.01.2007 року, а саме не оплатив вартість поставленого йому товару (цемент) в розмірі 43 124 грн. 96 коп.

          В судовому засіданні 31.03.2009 року представник відповідача – Борічок І.М., директор, усно проти основної суми заборгованості не заперечив, однак письмових пояснень по суті позову суду не подав.

          Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 31.03.2009 року та 23.04.2009 року надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням; повідомлення – судова повістка               № 13965116 від 07.04.2009 року  та  повідомлення – судова повістка № 14104718 від

28.04.2009 року) у судові засідання 23 квітня 2009 року та 12 травня 2009 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду письмові пояснення по суті позову не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  

суд встановив:

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Між Відкритим акціонерним товариством „Миколаївцемент”, м. Миколаїв та Закритим акціонерним товариством „Торгбудматеріали”, м. Мукачево 30.01.2007 року був укладений договір на поставку цементу № 307-136. Згідно умов даного договору постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання поставити, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити цемент і послуги за ціною, у кількості, асортиментах та у строки відповідно до даного договору і додаткових погоджених специфікацій, що є невід'ємною частиною даного договору. Приймання цементу по якості та кількості здійснювалось відповідно до ДСТУ і діючих інструкцій про порядок приймання продукції виробничо – технічного призначення і товарів народного споживання по кількості та якості. Продукція вважається зданою постачальником (позивачем) і прийнятою покупцем (відповідачем): по якості – згідно документа про якість; по кількості – відповідно до ваги, зазначеній у залізничній накладній, – відвантаження залізницею; по кількості – відповідно до ваги, зазначеній у накладній (товарно – транспортній накладній) – відвантаження автомобілем. Поставка цементу здійснюється залізничним транспортом: вагонами Укрзалізниці, орендованими або власними вагонами покупця (відповідача) або постачальника (позивача), вагонами незалежних перевізників відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачень термінів „Інкотермс – 2000”, або автотранспортом покупця (відповідача) (самовивіз) на умовах EXW відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачень термінів „Інкотермс – 2000”.

Розділами 4 та 5 договору передбачено, що ціна на цемент, який відвантажується, встановлюється за угодою сторін шляхом оформлення специфікації або додаткової угоди, які є невід'ємною частиною даного договору. Оплата цементу проводиться коштами у відповідності зі специфікацією або додатковою угодою. На перше число кожного календарного місяця сторони зобов'язані скласти акт звірки стану розрахунків, що визначає порядок погашення заборгованості тієї або іншої сторони договору.

Специфікацією № 1 від 30.01.2007 року до договору № 307-136 від 30.01.2007 року встановлено, що поставка постачальником (позивачем) цементу покупцю (відповідачу) проводиться на умовах відтермінування платежу. Загальна сума заборгованості покупця (відповідача), за отриманий цемент, не повинна перевищувати 80 000 грн., а термін оплати 30 (тридцять) днів з дати відвантаження.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю – продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором            купівлі – продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно  (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до договору № 307-136 від 30.01.2007 року, квитанції № 36434221 від 01.11.2008 року про приймання вантажу та рахунку – фактури № 8047568 від 01.11.2008 року позивачем було поставлено відповідачу цемент на загальну суму    46 228 грн. 68 коп.

У зв'язку з частковим погашенням боргу за поставлений товар за відповідачем за даними позивача, рахується заборгованість перед позивачем у розмірі                           43 124 грн. 96 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов'язання, не оплатив повну вартість поставленого йому товару (цемент) в розмірі 43 124 грн. 96 коп. Позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 43 124 грн. 96 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року                 № 436-IV та ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми  43 124 грн. 96 коп. заборгованості за поставлений товар (цемент).

Пунктом 6.2. договору передбачено, що у випадку порушення покупцем (відповідачем) терміну оплати, згідно умов даного договору, покупцю (відповідачу) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день, що перевищує встановлений термін оплати.

Таким чином, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання нарахована пеня, яка визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, складає 2 637 грн. 12 коп. , підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки складає 2 199 грн. 37 коп., три проценти річних – 329 грн. 64 коп., підлягають стягненню з відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку  встановлює  наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 482 грн. 91 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 11, 526, ч. 2 ст. 625, ст. ст. 629, 655, ч. 1 ст. 692, ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Торгбудматеріали”, м. Мукачево, вул. Верховинська, 1 (код ЄДРПОУ 05469440) на користь Відкритого акціонерного товариства „Миколаївцемент”, м. Миколаїв, вул. Стрийське шосе, 1                          (код ЄДРПОУ 00293025) суму 48 291 (Сорок вісім тисяч двісті дев'яносто одна гривня) грн. 09 коп., в тому числі 43 124 (Сорок три тисячі сто двадцять чотири гривні) грн. 96 коп. заборгованості за поставлений  товар,  2 637  (Дві тисячі шістсот тридцять сім гривень) грн. 12 коп. пені, 2 199 (Дві тисячі сто дев'яносто дев'ять гривень) грн. 37 коп. інфляційних нарахувань та 329 (Триста двадцять дев'ять гривень) грн. 64 коп. три проценти річних, а також суму 482 (Чотириста вісімдесят дві гривні) грн. 91 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 118 (Сто вісімнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.  

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Пригара Л.І.