Рішення

від 10.12.2013 по справі 901/3889/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2013 Справа № 901/3889/13

За позовом Державного підприємства "Кримський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою"

до відповідача Виконавчого комітету Медведівської сільської ради Джанкойського району Автономної Республіки Крим

про стягнення 43066,00 грн.

Суддя Іщенко І.А.

За участю представників:

від позивача - Агафонова Л.Л., довіреність № б/н від 01.03.2013, представник;

від відповідача - Сейтумерова Е.Е., довіреність № 1005/02-30 від 09.12.2013, представник.

Суть спору: Державне підприємство "Кримський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Виконавчого комітету Медведівської сільської ради Джанкойського району Автономної Республіки Крим та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 2688 від 03.09.2012 у розмірі 43066,00 грн.

Представник позивача під час судового засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, за мотивами викладеними у відзиві (а.с. 36-37).

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи здійснювався в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством "Кримський науково-дослідний і проектний інститут землеустрою" (Виконавець) і Виконавчим комітетом Медведівської сільської ради Джанкойського району Автономної Республіки Крим (Замовник) укладено Договір № 2688 від 03.09.2012 на виконання проектна - вишукувальних робіт з розробки документації із землеустрою (а. с. 8-10).

Відповідно до пункту 1 договору Виконавець зобов'язується за завданням Замовника відповідно до наданих Замовником вихідних даних, положень Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій", Закону України «Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність» та інших нормативно-правових актів, виконати роботи по розробленню проекту землеустрою щодо встановлення меж прибрежно-захисної смуги на території с. Медведівка, с. Тургенєво, с. Предмосне Медведівської сільської ради Джанкойського району Автономної Республіки Крим, а Замовник зобов'язується надати Виконавцю вихідні дані, які є необхідними для виконання робіт, прийняти виконані роботи та оплатити роботи згідно умов цього Договору.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що договірна ціна виконання робіт становить 35889,37 грн., ПДВ 20% - 7177,87 грн. Всього: 43067,24 грн.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що Замовник, зобов'язується здійснити оплату по договору: 35889,37 грн., ПДВ 20% - 7177,87 грн. Всього: 43067,24 грн.

Розрахунок по Договору Замовником відбувається після виконання робіт окремо по кожному етапу по Договору згідно календарному плану та з моменту підписання акту приймання - передачі робіт окремо по кожному етапу Договору рахунок бюджетних коштів (пункт 2.7.1 Договору).

Згідно пункту 4.4 Договору по закінчені робіт та всіх робіт за Договором Сторони підписуються акт приймання - передачі виконаних робіт.

Пунктом 12.1 Договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами всіх умов Договору.

Державним підприємством "Кримський науково-дослідний і проектний інститут землеустрою" виконані роботи по встановленню меж прибережно-захисних смуг на території сіл Медведівка, Тургенєво, Предмосне. Виконані роботи були прийняті Виконавчим комітетом Медведівської сільської ради Джанкойського району Автономної Республіки Крим, сторонами підписані акти прийому-передачі виконаних робіт, а саме: акт прийому-передачі виконаних робіт № 3801 від 20.12.2012 по встановленню меж прибережно-захисних смуг на території сіл Медведівка, Тургенєво, Предмосне на суму 15742,40 грн. (а.с. 18), акт прийому-передачі виконаних робіт № 3913, 3914 від 24.12.2012 по встановленню меж прибережно-захисних смуг на території сіл Медведівка, Тургенєво, Предмосне на суму 16348,36 грн. (а.с. 16), акт прийому-передачі виконаних робіт № 3915 від 24.12.2012 по встановленню меж прибережно-захисних смуг на території сіл Медведівка, Тургенєво, Предмосне на суму 10976,48 грн. (а.с. 17).

Проте, відповідач за виконані роботи не розрахувався, у зв'язку з чим за Виконавчим комітетом Медведівської сільської ради Джанкойського району Автономної Республіки Крим склалася заборгованість за договором № 2688 від 03.09.2012 в розмірі 43067,24 грн.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків між Державним підприємством "Кримський науково-дослідний і проектний інститут землеустрою" і Виконавчим комітетом Медведівської сільської ради Джанкойського району Автономної Республіки Крим станом на 20.11.2013 сума заборгованості склала 43066,00 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором №2688 від 03.09.2012, Державне підприємство "Кримський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою" звернулось з даним позовом до суду для захисту своїх прав в примусовому порядку.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 202 передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Різновидністю правочину є договір.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина 1 статті 638 Цивільного Кодексу України).

Відповідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини 1 статті 903 Цивільного кодексу УкраїниЯкщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Уклавши договір, сторони набули низку прав та зобов'язань.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під час розгляду справи по суті, до прийняття рішення у ній, відповідач не надав доказів погашення відповідної заборгованості, отже, не спростував тверджень позивача про те, що грошові зобов'язання за Договором № 2688 від 03.09.2012 на виконання проектна - вишукувальних робіт з розробки документації із землеустрою, не виконані, тоді як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі; в необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом сторонами не надано.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 12.12.2013.

Керуючись статями 32, 43, 49, 75, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Виконавчого комітету Медведівської сільської ради Джанкойського району Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 16, с. Медведівка, АР Крим, Україна, 96121, ідентифікаційний код 36927882) на користь Державного підприємства "Кримський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою" (вул. Кечкеметська, буд. 114, м. Сімферополь, АР Крим, 95050, ідентифікаційний код 00689208) заборгованість за Договором № 2688 від 03.09.2012 в розмірі 43066,00 грн., судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

3. Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Суддя І.А. Іщенко