Постанова

від 10.12.2013 по справі 910/14575/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. Справа№ 910/14575/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання: Кац О.В.,

в судове засідання з'явились представники:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд»,

на рішення господарського суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року,

у справі № 910/14575/13 (суддя Грєхова О.А.),

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Експрес», АР Крим, м. Сімферополь,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд», м. Київ,

про стягнення 19 131,92 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Логістик Експрес» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Хліб Інвестбуд» про стягнення 19 131,92 грн. (а.с. 8-9).

Рішенням господарського суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року по справі № 910/14575/13 позов задоволено частково (а.с. 49-52).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року у справі № 910/14575/13 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права, оскільки судом не взято до уваги, що у відповідача 30 та 31 травня 2013 року було проведено обшук та вилучено значний обсяг документів, серед яких могли находитись документи, які б спростовували вимоги позивача.

Автоматизованою системою документообігу апеляційну скаргу по справі № 910/14575/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 12 листопада 2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/14575/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Жук Г.А., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2013 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 26 листопада 2013 року.

В судовому засіданні 26 листопада 2013 року розгляд справи відкладено на 10 грудня 2013 року у зв'язку з неявкою сторін.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченка Е.О. від 10 грудня 2013 року у зв'язку з перебуванням судді Жук Г.А у відпустці, склад суду змінено на - головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді:, Агрикова О.В.Суховий В.Г.

Вказана колегія ухвалою від 10 грудня 2013 року прийняла справу № 910/14575/13 до свого провадження.

В судове засідання 10 грудня 2013 року представники сторін не з'явилися, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень сторонам.

Враховуючи ту обставину, що сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, а також те, що ухвалою про прийняття апеляційної скарги до провадження та про відкладення розгляду справи учасників процесу було попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, а неявка представників сторін не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представників сторін.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

25 жовтня 2011 року між ТОВ «Логістик Експрес» (експедитор) та ТОВ «Хліб Інвестбуд» (клієнт) укладений договір транспортного експедирування № 10 (далі - договір), (а.с. 17-20).

Відповідно до п. 1.1. договору експедитор зобов'язується за плату та за рахунок клієнта організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (зернові та олійні культури та продукти їх переробки) автомобільним транспортом. Перевезення кожної партії оформлюється окремими додатком до договору.

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що розрахунок за надані експедитором послуги у розмірі 100% проводиться після надання послуг і підписання акту наданих послуг протягом 5 банківських днів після пред'явлення експедитором наступних документів: рахунку-фактури, розрахунку витрат експедитора за виконання взятих на себе зобов'язань (акт наданих послуг, ТТН, реєстр, п/н), документів, що підтверджують додаткові витрати експедитора. При цьому, оплата здійснюється за фактично надані послуги.

Згідно п. 7.1, 7.2 договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30 червня 2012 року. Якщо протягом 30 календарних днів, що залишились до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не виявить бажання розірвати договір або змінити його умови, договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін та на тих самих умовах.

16 серпня 2012 року сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору транспортного експедирування № 10, в якій досягли згоди про надання послуг з організації доставки пшениці з с. Почeтне Красноперекопський район до с. Воінка та з с. Воінка до Миколаївського портового елеватора м. Миколаїв. Додатковою угодою сторони погодили вартість надання послуг (а.с. 31).

Позивач на виконання умов договору, надав відповідачу послуги з організації перевезення на загальну суму 17 272 грн., що підтверджується актами надання послуг: № 231 від 01 вересня 2012 року на суму 8 250 грн. (а.с. 21), № 232 від 01 вересня 2012 року на суму 9 022,20 грн. (а.с. 22) та товарно-транспортними накладними № 1 від 31 серпня 2012 року (а.с. 46) та № 2 від 31 серпня 2012 року (а.с. 23).

Для оплати за надані послуги по договору № 10 позивач виставив відповідачу рахунки: № 173 та № 174 від 30 серпня 2012 року на загальну суму 17 272,20 грн. (а.с. 32-33).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією № 29/юр від 15 квітня 2013 року про сплату боргу в сумі 17 272,20 грн. (а.с. 35), разом з якою направив відповідачу документи, які підтверджують надання послуг та рахунки на оплату. Отримання претензії та доданих до неї документів підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 34).

В матеріалах справи відсутня відповідь на вказану претензію чи докази сплати заявленої заборгованості.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу.

Згідно ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Позивачем виконано організацію перевезення вантажу погодженого в договорі та додатковій угоді належним чином, однак, відповідач всупереч умов договору, не розрахувався за надані послуги.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність вимог позивача про стягнення заборгованості за договором № 10, а відтак про необхідність їх задоволення.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В пункті 4.2 договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасного здійснення клієнтом платежів, останній сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасної суми за кожен день прострочення.

Провівши повторний розрахунок пені за допомогою «калькулятора підрахунку ЛІГА:ЗАКОН», колегія суддів київського апеляційного суду встановила, що господарський суду міста Києва дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 156,16 грн. - пені.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що судом не взято до уваги, що у відповідача 30 та 31 травня 2013 року було проведено обшук та вилучено значний обсяг документів, серед яких могли находитись документи, які б спростовували вимоги позивача.

Однак, вказані посилання відповідача є безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про вилучення правоохоронними органами у відповідача будь яких документів.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не позбавлений права надати документи, які б спростовували заборгованість перед позивачем, а саме: виписку по банківському рахунку, а також не позбавлений права звернутись до правоохоронних органів з вимогою надати документи чи копію документів, які б спростовували заборгованість перед позивачем.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року по справі № 910/14575/13 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» на рішення господарського міста Києва від 07 жовтня 2013 року по справі № 910/14575/13 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» на рішення господарського суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року по справі № 910/14575/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року по справі № 910/14575/13 залишити без змін.

3. Справу № 910/14575/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

В.Г. Суховий