Рішення

від 12.05.2009 по справі 12/357

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/357

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" травня 2009 р. Справа № 12/357

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Сікорської Н.А.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Петленко Т.С. - довіреність №87 від 04.03.2009р.

від відповідача не з'явився  

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Сади України" (м.Харків)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна машинно - технологічна станція - Агро" (смт. Ружин)

про стягнення 74159,26 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 74159,26грн.. із яких 33708,75грн. основної заборгованості та  40450,51грн. штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Подала акт звірки розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача станом на  27.04.09 становить 33708,75 грн.(а.с.42).

 Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, вимоги ухвал суду від 17.03.2009р. та 14.04.2009р. не виконав.

Ухвала господарського суду від 14.04.09, направлена на адресу  відповідача, повернулась без вручення адресату з відміткою на поштовому конверті про  його відсутність.

Однак, до господарського суду надійшла копія ухвали господарського суду від  14.04.09, направлена позивачем,  з відміткою відповідача про отримання  ним копії цієї ж ухвали.

Представник позивача  в судовому засіданні подала письмовий відзив  відповідача (а.с.43), згідно якого останній  визнає свою заборгованість перед позивачем.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма"Сади України" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна машинно-технологічна станція - Агро" (відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 05/055(а.с.7-9), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар (насіння соняшника "Титанік Екстра") у кількості 75 посівних одиниць на загальну суму 33708,75грн., а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар в строк до 01.10.2008р.(п.п. 1.1., 1.2., 4.1., 4.2. Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору, сторони погодили, що для забезпечення виконання зобов'язання відповідачем по оплаті за отриманий товар в сумі 33708,75грн. в строк обумовлений договором, відповідач зобов'язується передати у заставу врожай соняшника на полі площею 30 га. Застава майбутнього врожаю мала бути оформлена договором застави.

 Відповідно до п. 6.3 Договору, відповідач зобов'язався прибути до позивача для підписання договору застави в період з 15.05.2008р. по 30.05.2008р. за адресою: м.Харків, вул. Ак. Проскури, 1, Бізнес центр "Телесенс".

Позивач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу №05/005 від 27.02.2008р. щодо поставки 75 посівних одиниць товару на суму 33708,75грн.  виконав у повному обсязі, що підтверджується накладною № 12/470 від 11.04.2008р. та довіреністю серія ЯКЦ № 720453 від 11.04.2008р.(а.с.11,12).     

Відповідач свої зобов'язання щодо укладення договору застави та проведення оплати за отриманий товар у встановлені договором строки   не виконав.

Таким чином, на момент звернення до суду, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість  в сумі  33708,75 грн.

 Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Пунктом 7.1. договору купівлі-продажу №05/055 від 27.02.2008р. сторони погодили, що у випадку, якщо відповідач не здійснить оплату за товар в строки визначені договором, він несе майнову відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 70% від вартості товару.

Відповідно до п. 7.5 Договору, сторони погодили, що при порушенні відповідачем п. 6.1 Договору, тобто в разі неукладення договору застави, він несе майнову відповідальність у вигляді  сплати штрафу в розмірі 50% від вартості товару.

У відповідності до зазначених пунктів договору, відповідачу нараховано штраф в сумі 23596,13грн. на підставі п. 7.1 Договору та 16854,38грн. на підставі п. 7.5. Договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами  статті 193 ГК України кореспондуються положення статей 526 та 527 Цивільного кодексу України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Відповідно до ст.193 ГК України та 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав. Як вбачається з письмового відзиву та акта звірки розрахунків (а.с.42, 43) заборгованість визнає в повному обсязі.

Оцінивши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені належними доказами та відповідають вимогам чинного законодавства.

Разом з тим, відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вказане положення ст. 83 ГПК України кореспондується з приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, згідно якої  розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду , якщо він значно  перевищує розмір збитків, та за наяності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічну норму містить і ст. 233 ГК України, згідно приписів якої,  якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

На підставі вищевикладеного, враховуючи винятковість обставин даної справи, а саме неспіврозмірність суми штрафу  за  неукладення договору застави із сумою основного боргу,  а також  відсутністю в матеріалах справи доказів щодо понесених збитків позивачем в результаті  некладення договору застави відповідачем, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованого штрафу за п. 7.5 договору до 20% від заявленої до стягнення суми, тобто до 3370,88 грн. (16854,38 грн. * 20%).

За таких обставин, із врахуванням факту зменшення розміру пені, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в сумі 60675,76 грн., з яких 33708,75грн. - основний борг, 23596,13 грн. -  штраф за несвоєчасно проведені розрахунки,  3370,88 грн. -  штраф за  неукладення договору застави.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити

2. Зменшити розмір штрафу за неукладення договору застави.

3. Стягнути з   Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна машинно - технологічна станція - Агро", Житомирська область, Ружинський район, смт. Ружин, вул Леніна, 52, ідентифікаційний код 32265099

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Сади України", Харківська область, Кегичівський район, с.Красне (фактична адреса - 61070, м.Харків, вул. Академіка Проскури, 1), ідентифікаційний код 20212313

- 33708,75грн. основної заборгованості,

- 23596,13 грн.  штрафу за несвоєчасно проведені розрахунки,

- 3370,88 грн. -  штрафу за  неукладення договору застави.

- 741,59грн. витрат по сплаті державного мита,

- 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.       

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2,3 - сторонам