Рішення

від 16.04.2009 по справі 11/174/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/174/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.09                                                                                        Справа №  11/174/09

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий –суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання –Вака В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю “СіЕйчЕс Україна” (пр. Перемога, 67, м. Київ, 03602)

до відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю “Пришибський елеватор 1” (вул. Елеваторна, 1, смт. Пришиб, Михайлівський район, Запорізька область, 72013)

до відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю “Азовлізінг” (вул. Пушкіна, 31, смт. Якимівка, Запорізька область, 72503)

у присутності представників

від позивача: Якименко М.М. –дов. б/н від 12.03.2009р.

від відповідача-1: Стародумов С.О. –дов. № 210 від 13.04.2009р.

від відповідача-2: не з'явився

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 1053224 грн. 87 коп.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “СіЕйчЕс Україна” про зобов'язання ТОВ “Пришибський елеватор 1” повернути передане на зберігання згідно Договору складського зберігання зернових та олійних культур від 26.06.2008р. № 74/06/2008р. зерно пшениці 6 класу у кількості 7229763 кг та стягнення 1053224,87 грн. збитків.

          18.03.2009 року порушено провадження по справі, в якості третьої особи до участі у справі залучено ТОВ “Азовлізінг”, призначений судовий розгляд.

В судовому засіданні, яке відбулось 03.04.2009р. позивач заявив клопотання про залучення ТОВ “Азовлізінг” у якості другого відповідача та змінив предмет позову, просить стягнути солідарно з відповідачів передане на зберігання згідно Договору складського зберігання зернових та олійних культур від 26.06.2008р. № 74/06/2008р. зерно пшениці 6 класу в кількості 7229763 гк з якісними показниками та характеристиками, передбаченими умовами вказаного договору зберігання.

Заява позивача відповідає вимогам діючого законодавства, зокрема ст.22 Господарського процесуального кодексу України, тому приймається до розгляду.

Ухвалою від 03.04.2009р. задоволено клопотання позивача, товариство з обмеженою відповідальністю “Азовлізінг” залучено до участі у справі у якості відповідача-2.

Відповідач-1, ТОВ “Пришибський елеватор 1” визнав неповернення ним позивачу вказаної у позові кількості зерна. Щодо договору поруки вказує на безпідставність посилання на нього позивачем, у зв‘язку з тим, що цей договір керівником або довіреною особою ТОВ “Пришибський елеватор 1” не підписувався, на підприємстві відсутній оригінал такого договору.

В засіданні 14.04.09 представником відповідача-1 усно заявлено клопотання про проведення судової експертизи на предмет відповідності підпису керівника даного товариства на укладеному між позивачем та відповідачами договорі поруки від 11.03.2009 р.

16.04.09 через канцелярію господарського суду ТОВ “Пришибський елеватор 1” подано письмове клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи підпису директора ТОВ “Пришибський елеватор-1” Васильєва О.К. на договорі поруки від 11.03.2009р. укладеному між ТОВ “СіЕйчЕс Україна”, ТОВ “Азовлізінг” та ТОВ “Пришибський елеватор-1”. Клопотання обґрунтовано тим, що директор відповідача-1 Васильєв О.К. не підписував вказаного договору, на підприємстві відсутній його оригінал, про його існування товариство дізналось лише під час розгляду справи.

Дане клопотання відхилено виходячи з наступного:

У відповідності до вимог ст.33, 41 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань. Заявником клопотання не надано належних та допустимих доказів щодо підписання договору поруки від 11.03.2009 р. не керівником ТОВ “Пришибський елеватор 1”. Так само не надано доказів про те, що проставлення печатки ТОВ “Пришибський елеватор 1” на підпис його керівника було здійснено не у відповідності до вимог ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України.

Питання дійсності підпису керівника ТОВ “Пришибський елеватор 1” на договорі поруки є предметом перевірки правоохоронними органами у зв'язку з можливістю виявлення діянь, передбачених кримінальним кодексом України, і не лежить у площині з‘ясування господарським судом.

Крім цього, клопотання подано ТОВ “Пришибський елеватор 1”, проте стосовно даного відповідача позовні вимоги не ґрунтуються на договорі поруки, а тому заявником не доведено, які саме питання, що виникають при вирішенні господарського спору стосовно ТОВ “Пришибський елеватор 1” потребують роз‘яснення і спеціальних знань.

Також для проведення судової почеркознавчої експертизи підпису разом із матеріалами для проведення експертизи експерту необхідно надати, зокрема, вільні та умовно-вільні зразки підпису тощо, відібрання яких потребує  певних процесуальних дій та спеціальних знань у цій галузі, що притаманно кримінальному судочинству.

Першому відповідачу було запропоновано звернутись до правоохоронних органів із відповідною заявою. Перший відповідач не скористався наданим йому правом.   

Відповідач-2, ТОВ “Азовлізинг” повністю заперечує проти позову. В обґрунтування своїх заперечень вказує, що керівник підприємства - Ревуцький А.М., який підписав договір поруки, перевищив свої повноваження, оскільки загальними зборами учасників ТОВ “Азовлізинг”  згідно протоколу № 15 від 11.02.2009 р. для керівника передбачені обмеження у вигляді погодження загальними зборами укладання угод, зокрема, на суму більш 1000000 грн. Проте, договір поруки від 11.03.2009 р. передбачає поручництво ТОВ “Азовлізинг”  на більшу суму, а саме: 3687179,13 грн.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представника  позивача, суд встановив наступні обставини.

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно укладеного 26.06.2008 року між позивачем та ТОВ “Пришибський елеватор 1” Договору складського зберігання зернових та олійних культур № 74/06/2008 р. і додаткових угод до нього від 26.06.2008 р., 19.11.2008 р. та від 25.12.2008 р. (далі –Договір зберігання) ТОВ “Пришибський елеватор 1” зобов‘язався зберігати за плату передане ТОВ “СіЕйчЕс Україна” майно. Пунктом 1.2 договору зберігання сторони погодили, що докладний перелік майна, його кількість і оцінка засвідчені в складських документах, що видаються після передачі товарів на зберігання (складська квитанція, просте складське або подвійне складське свідоцтво).

19.11.2008 р., по укладеному між позивачем та Приватним підприємством “Навігатор-Агро” (продавець) Договору № 3П8Е42.П.6, ТОВ “СіЕйчЕс Україна” придбано пшеницю 6 класу в кількості 6666 тон за ціною 510 грн. з ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 3399660 грн. з ПДВ. (платіжне доручення від 20.11.2008 р. № 1769) із строком поставки 19.11.2008 р. на умовах EXW (франко-елеватор) ТОВ “Пришибський елеватор 1”. По накладній № 483 від 19.11.2008 р. та згідно акту прийому-передачі права власності на товар від 19.11.2008 р. продавцем було передано позивачу вказану кількість зерна на ТОВ “Пришибський елеватор 1”, а останнім надходження вказаної кількості зерна підтверджено підписанням зі свого боку зазначеного акту прийому-передачі. На підтвердження прийняття від позивача зерна пшениці на зберігання ТОВ “Пришибський елеватор 1” було видано складську квитанцію на зерно № 3846 від 19.11.2008 р.

19.11.2008 р., по укладеному між позивачем та Фермерським господарством “Чевенгур” (продавець) Договору № 3П8Е43.П.6, ТОВ “СіЕйчЕс Україна” придбано пшеницю 6 класу в кількості 3334 тон за ціною 510 грн. з ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 1700340 грн. з ПДВ. (платіжне доручення від 20.11.2008 р. № 1768) із строком поставки 19.11.2008 р. на умовах EXW (франко-елеватор) ТОВ “Пришибський елеватор 1”. По накладній № 238 від 19.11.2008 р. та згідно акту прийому-передачі права власності на товар від 19.11.2008 р. продавцем було передано позивачу вказану кількість зерна на ТОВ “Пришибський елеватор 1”, а останнім надходження вказаної кількості зерна підтверджено підписанням зі свого боку зазначеного акту прийому-передачі. На підтвердження прийняття від позивача зерна пшениці на зберігання ТОВ “Пришибський елеватор 1” було видано складську квитанцію на зерно № 3845 від 19.11.2008 р.

Згідно умов п. 3.6 та п. 3.7 вищевказаного Договору зберігання ТОВ “Пришибський елеватор 1” зобов‘язався на першу вимогу позивача повернути останньому або особі ним зазначеній як одержувач, належний позивачу та переданий на зберігання товар –зерно пшениці.

Як вбачається із матеріалів справи, за зверненнями позивача ТОВ “Пришибський елеватор 1” листом від 10.12.2008 р. № 723 гарантував, що належне ТОВ “СіЕйчЕс Україна” зерно, яке знаходиться на зберіганні згідно відповідного Договору зберігання, буде відвантажене в період з 15 по 27 грудня 2008 р. по 10 вагонів в день. Проте, ТОВ “Пришибський елеватор 1” умови Договору зберігання щодо видачі товару своєчасно та в повному об‘ємі не виконувалися. Щодо такого невиконання вищевказаних договірних умов позивач звертався до ТОВ “Пришибський елеватор 1” з листом від 23.12.2008 р. № 169. Однак, видачу зерна ТОВ “Пришибський елеватор 1” було здійснено лише частково, а саме: в загальному в кількості 2770,237 тони, решту кількості товару ТОВ “Пришибський елеватор 1” відвантажено не було.

Таким чином, залишок не повернутого зерна складає в загальному 7229,763 тони, що підтверджується виданою ТОВ “Пришибський елеватор 1” складською квитанцією на зерно № 5794 від 06.02.2009 р. та витягом № 11 з Реєстру складських документів на зерно від 11.03.2009 р.

Згідно укладеного 11.03.2009 р. між ТОВ “Азовлізинг”, позивачем та ТОВ “Пришибський елеватор 1” Договору поруки ТОВ “Азовлізинг”  поручився відповідати перед позивачем за виконання ТОВ “Пришибський елеватор 1” зобов‘язань за Договором складського зберігання зернових та олійних культур від 26.06.2008 р. № 74/06/2008 р.

Через порушення ТОВ “Пришибський елеватор 1” умов Договору зберігання позивачем на адресу ТОВ “Азовлізинг” була надіслана відповідна вимога від 26.03.2009 р. про виконання останнім як поручителем перед ТОВ “СіЕйчЕс Україна” обов‘язку по поверненню зерна пшениці 6 класу в кількості 7229,763 тони.

Однак, такий обов‘язок не був виконаний також і ТОВ “Азовлізинг”, що обумовило необхідність позивача просити в судовому порядку стягнути вищевказану кількість зерна солідарно з відповідачів.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов наступних висновків, з огляду на таке.

Згідно норм ст. 32 Закону України “Про зерно та ринок в Україні” зерновий склад зобов‘язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.

У відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 953 Цивільного кодексу передбачено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Згідно умов п. 3.6 та п. 3.7 Договору зберігання ТОВ “Пришибський елеватор 1” зобов‘язався на першу вимогу повернути позивачу або особі, зазначеній ним як одержувач, належне ТОВ “СіЕйчЕс Україна” та передане на зберігання зерно.

Згідно укладеного 11.03.2009 р. між ТОВ “Азовлізинг”, позивачем та ТОВ “Пришибський елеватор 1” Договору поруки відповідач-2 поручився відповідати перед позивачем за виконання ТОВ “Пришибський елеватор 1” зобов‘язань за Договором складського зберігання зернових та олійних культур від 26.06.2008 р. № 74/06/2008 р.

Нормами частин 1, 2 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до положень п. 4.1 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов‘язання боржником по основному договору, але не несе відповідальності перед кредитором за відшкодування понесених ним збитків або втраченої вигоди.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У відповідності до норм ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до норм ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

ТОВ “Пришибський елеватор 1” не доведено належними та допустимими доказами, що вказаний договір поруки не підписувався з його сторони, або ж мало місце його підписання не уповноваженою особою і доводи позивача в цій частині не спростовані даним відповідачем. Вказаний договір поруки не визнаний судом недійсним, його недійсність прямо не встановлена законом, в зв'язку з чим спірний такий договір є правомірним. ТОВ “Азовлізинг” підтверджує факт підписання його керівником цього договору.

Посилання ТОВ “Азовлізинг” на існування обмежень для його керівника в підписанні таких договорів, то ані протоколом № 15 від 11.02.2009 р. ані будь якими іншими доказами не ставиться вимога про попереднє погодження загальними зборами учасників товариства укладення керівником таких угод.

Як вбачається із договору поруки при його підписанні керівник ТОВ “Азовлізинг” вказував, що він діє на підставі статуту товариства.

Згідно норм ч.1 ст.88,  ч.1 ст.143 ЦК України у статуті товариства вказуються, зокрема, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості, зокрема, про склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень. Будь-яких положень щодо погодження загальними зборами учасників на укладення керівником ТОВ “Азовлізинг” в статуті товариства господарським судом не установлено.

Згідно норм ч.3 ст.92 ЦК України у відносинах  із  третіми  особами обмеження повноважень щодо представництва  юридичної  особи  не  має  юридичної  сили,   крім випадків,  коли юридична особа доведе,  що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Як встановлено судом до підписання вказаного договору поруки позивачем вжито всіх заходів для з‘ясування правового статусу як самого поручителя ТОВ “Азовлізинг” так і повноваження його керівника, що свідчать залучені до матеріалів справи отримані позивачем у свій час копії документів стосвоно даного відповідача та повноважень його керівника.  На той момент інших відомостей позивачем із офіційно доступних джерел та отриманих від ТОВ “Азовлізинг” документів встановлено не було.

За таких обставин, укладений 11.03.2009р.  договір поруки повністю відповідає вимогам чинного законодавства, породжує для його сторін відповідні права та обов‘язки, а твердження відповідачів про протилежне не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином в установлений строк відповідно до вказівок, зокрема, договору, а одностороння відмова від виконання зобов‘язання не допускається.

Відповідачі зобов‘язання щодо повернення позивачеві переданого ним на зберігання згідно Договору зберігання зерно пшениці в кількості 7229,763 тони належним чином не виконали.

У відповідності до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов‘язку в натурі. Такий спосіб захисту права охоплює також і можливість стягнення з боржника того, що мало бути виконане за договором, але його виконання прострочено.

Частиною 1 ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Оскільки вищевказана прострочка виконання щодо повернення позивачу відповідної кількості зерна має місце як зі сторони ТОВ “Пришибський елеватор 1” так і його поручителя ТОВ “Азовлізинг”, то цим самим порушується право позивача на здійснення свого права власності щодо зерна пшениці 6 класу в кількості 7229,763 тони, зокрема, у спосіб розпорядження ним.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення солідарно з ТОВ “Пришибський елеватор-1” та ТОВ “Азовлізінг” передане на зберігання згідно Договору складського зберігання зернових та олійних культур від 26.06.2008р. № 74/06/2008р. зерно пшениці 6 класу в кількості 7229763 гк з якісними показниками та характеристиками, передбаченими умовами вказаного договору зберігання позивачем заявлені правомірно, підтвердженні зібраними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Судові витрати віднести на відповідачів.

                 На підставі викладеного, керуючись ст.ст.46, 47-1, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Пришибський елеватор 1” (72013, Запорізька обл., Михайлівський р-н, смт. Пришиб, вул. Елеваторна, 1, код ЄДРПОУ 34378054) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовлізинг” (72503, Запорізька обл., Якимівський р-н, смт. Якимівка, вул. Пушкіна, 31, код ЄДРПОУ 35037668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СіЕйчЕс Україна” (03602, м. Київ, пр-т Перемоги, 67, код ЄДРПОУ 35704808) передане на зберігання згідно Договору складського зберігання зернових та олійних культур від 26.06.2008 р. № 74/06/2008 р. зерно пшениці 6 класу в кількості 7229763 кг. (7229,763 тони) з якісними показниками та характеристиками, передбаченими умовами вказаного договору зберігання. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Пришибський елеватор 1” (72013, Запорізька обл., Михайлівський р-н, смт. Пришиб, вул. Елеваторна, 1, код ЄДРПОУ 34378054) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовлізинг” (72503, Запорізька обл., Якимівський р-н, смт. Якимівка, вул. Пушкіна, 31, код ЄДРПОУ 35037668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СіЕйчЕс Україна” (03602, м. Київ, пр-т Перемоги, 67, код ЄДРПОУ 35704808) 25500 грн. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                          Гончаренко С.А.

        В засіданні 16.04.09 оголошено повний текст рішення.