Постанова

від 12.12.2013 по справі 813/8118/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 року № 813/8118/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судових засідань Шозда Г.В.

з участю представників:

від позивача - Патько Н.Я., Глинка Д.А.;

від відповідача - Задорожний І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства (надалі ПП) «Аеромакс-Монтаж» до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

ПП «Аеромакс-Монтаж» звернулося в суд з позовом до ДПІ у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.10.2013 року за №0001302210.

Позивач в позовній заяві стверджує, що дійсність укладених угод та реальність вчинених операцій з придбання товарів/послуг з контрагентами документально підтверджуються відповідними перинними документами, які, у свою чергу, були надані для їх детального вивчення ревізору-інспектору під час проведення перевірки. Також, продовжує позивач, на момент складання податкових накладних та на момент укладення і виконання угод контрагенти підприємства були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, були наділені належною господарською компетенцією, перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з викладених міркувань, просять позов задовольнити.

В запереченні на позовну заяву відповідач зазначає, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору не свідчить про реальність вчинення відповідної інформації, оскільки реалізація умов договору та його фактичне виконання для цілей ведення податкового обліку має бути підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що висновки, викладені в акті перевірки, та оспорювані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.

Представник відповідача дав аналогічні пояснення, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

За результатами позапланової виїзної перевірки ПП «Аеромакс-Монтаж» з питань взаємовідносин з ТзОВ «АРС Трейд» за період з 01.04.2010 року по 31.03.2013 року, ТзОВ «Лідерком» за період з 01.09.2011 року по 29.09.2012 року, ТзОВ «Будівельна компанія Арс» за період з 01.04.2010 року по 31.03.2013 року, ПП «СМУ-600» за період з 01.11.2011 року по 31.12.2012 року, ПП «Біко Агротрейд» за період з 01.12.2011 року по 31.03.2013 року, ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент» за період з 01.07.2011 року по 31.03.2013 року, відповідачем складено акт від 01.10.2013 року за №94/22-10/36462303 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.10.2013 року за №0001302210, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 176817 грн. 50 коп., в тому числі, за основним платежем - 141454 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 35363 грн. 50 коп.

Перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит, що призвело до заниження податку на додану вартість в сього на суму 141454 грн. 00 коп.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Як передбачено п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту, у відповідності до вимог абзац.1 п.198.6 ст.198 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 185.1 статті 185 цього ж Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з, зокрема, постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV, з наступними змінами та доповненнями визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було,

відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З врахуванням даної позиції судом досліджуються обставини правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ТзОВ «АРС Трейд», ТзОВ «Будівельна компанія Арс», ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент», ТзОВ «Лідерком», ПП «СМУ-600», ПП «Біко Агротрейд».

Так, між ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент» (постачальник) та ПП «Аеромакс-Монтаж» (покупець) 01.07.2011 року був укладений договір поставки згідно з умов якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві товар, визначений у п.1.2 цього Договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити цей товар.

Між ТзОВ «Будівельна компанія АРС» (виконавець) та ПП «Аеромонтаж» (замовник) 08.04.2011 року був укладений договір на виконання робіт №39-4 згідно з умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника на умовах цього договору виконати роботи, передбачені п.2 Договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи.

Між ТзОВ «АРС Трейд» (постачальник) та ПП «Аеромакс-Монтаж» 04.04.2011 року був укладений договір поставки товару №1104-02 згідно з умов якого постачальник зобов'язується виготовляти та систематично поставляти і передавати у власність (повне господарське відання), а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Між ТзОВ «Лідерком» (підрядник) та ПП «Аеромакс-Монтаж» 20.09.2011 року був укладений договір на виконання монтажних робіт за №11-008 згідно з умов якого підрядник зобов'язується виконати на об'єктах замовника своїми або залученими силами і способами роботи з монтажу, демонтажу, сервісу обладнання систем опалення, вентиляції, кондиціювання, віконно-дверних, фасадних конструкцій та ін. в порядку і на умовах цього договору і додатках до нього.

В підтвердження виконання вищенаведених договорів позивачем надано видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акт приймання виконаних робіт, податкові накладні, банківські виписки.

Крім того, в матеріалах справи наявні видаткові та податкові накладні, виписки з банку в підтвердження господарських операцій між позивачем та ПП «Біко Агротрейд» та ПП «СМУ-600».

Також, на підтвердження обставин реальності здійснення робіт позивачем представлено копії актів вводу в експлуатацію, наказ про затвердження їх форми, копії довіреностей, наказів про делегування повноважень і права підпису, накази про відрядження, звіти про використання коштів, виданих на відрядження, посвідчення про відрядження, акти здачі-прийняття робіт в підтвердження транспортування товарно-матеріальних цінностей.

При цьому, відповідач вважає, що даних доказів не є достатньо в підтвердження обставин реальності господарської операції між позивачем та вищенаведеними контрагентами.

Як вбачається з акта перевірки, орган державної податкової служби дійшов до висновку про відсутність здійснення господарських операцій з ТзОВ «АРС Трейд», ТзОВ «Будівельна компанія Арс», ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент», ТзОВ «Лідерком», ПП «СМУ-600», ПП «Біко Агротрейд» з огляду на не підтвердження реальності часу здійснення операції, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів господарської, економічної діяльності. Також, згідно з протоколів допиту, встановлено, посадові особи підприємств-постачальників не брали участі в проведенні господарських операцій товариств та документи фінансово-господарської діяльності юридичних осіб підписували за винагороду без розуміння їх змісту, тобто не причетні до здійснення господарської діяльності, а також згідно з висновків судово-почеркознавчої експертизи підписи посадових осіб виконані не ними самими, а іншими особами із наслідуванням.

Такі висновки ґрунтуються на актах ДПІ у Печерському районі м.Києва від 17.05.2013 року за №1699/22-8/36757122, від 17.05.2013 року за №1706/22-8/36677875, від 23.08.2012 року за №3240/22-9/21687550, від 13.05.2013 року за №1622/22-8/37264634, від 17.05.2013 року за №1700/22.8/3745120, від 17.05.2013 року за №1698/22-8/35197074.

Також, в підтвердження обставин використання у своїй подальшій господарській діяльності отриманих від контрагентів товарно-матеріальних цінностей позивачем представлено відповідні договори, податкові та видаткові накладні, акти здачі-прийняття-робіт (надання послуг), додатки до них.

Даючи правову оцінку наведеним доказам суд, вважає, що прямими доказами в підтвердження обставин правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість є надані позивачем первинні бухгалтерські документи. Подані ж відповідачем докази не є прямими та в своїй сукупності не можуть вказувати на протиправність дій позивача при оподаткуванні згаданих господарських операції і підтверджувати обізнаність позивача про сумнівне ведення господарської діяльності його контрагента та контрагентами останнього.

Також, судом не беруться до уваги протоколи допиту свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які являлись директорами ТзОВ «Лідерком» та ТзОВ «Ейс контракшн менеджмент», ТзОВ «БК «АРС» відповідно, та висновки судово-почеркознавчої експертизи, про які згадується в акті перевірки, оскільки такі оцінюються судом поряд з іншими доказами в кримінальній справі та лише після винесення вироку можуть свідчити про протиправну діяльність посадових осіб контрагентів позивача.

За таких обставин, суд вважає, що органом державної податкової служби не доказано фактичного не здійснення згаданих господарських операцій.

Крім того, не можна залишити поза увагою і те, що як передбачено п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В матеріалах справи наявні податкові накладні, які не мають недоліків.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Також, матеріалами справи спростовується посилання відповідача на дефекти податкової правосуб'єктності контрагентів позивача, як на обставину, що вказує на нереальність згаданих господарських операцій з врахуванням наступного.

В матеріалах справи наявні довідки про взяття на облік платників податків, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, довідки з ЄДРПОУ, свідоцтва про державну реєстрацію, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з яких вбачається, що на час вчинення досліджуваних господарських операцій вищенаведені контрагенти позивача були внесені Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та являлись платниками податку на додану вартість.

Окрім того, як вбачається з представлених документів, ТзОВ «Лідерком» та ТзОВ «БК «АРС» володіли ліцензіями на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Наявність зазначених документів у позивача підтверджує його добросовісність та обачність, оскільки ним була зібрана оприлюднена інформація, яка б вказувала на недобросовісність його контрагентів.

Не можна залишити поза увагою і обставини за наявності яких рішення суб'єкта владних управлінських функцій вважається правомірним, зокрема, таке має бути прийнято пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (п.8 ч.2 ст.2 КАС України).

При цьому, поняття справедливого балансу розкрито у рішенні Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03).

Так, Європейський Суд з прав людини, вважає, що порушенням справедливого балансу, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності, буде коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою податку на додану вартість, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподаткованої податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності.

В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження наведених обставин справедливого втручання контролюючого органу у право власності позивача, а тому рішення не відповідає наведеному критерію.

За таких обставини, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази повністю підтверджують обставини реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а тому висновки про неправомірність формування платником податків податкового кредиту за результатами таких господарських операцій є безпідставними та не обгрунтованими.

Оскільки правомірність нарахування основного платежу по згаданому податку не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи органом державної податкової служби безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість є підставними та обгрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати, прийняте Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, податкове повідомлення-рішення від 15.10.2013 року за №0001302210.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Аеромакс-Монтаж» (код ЄДРПОУ 36462303), що знаходиться за адресою м.Львова, вул.Керченська,9/46, 353 грн. 64 коп. (триста п'ятдесят три гривні шістдесят чотири копійки) сплаченого судового збору.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 грудня 2013 року.

Суддя В.Я.Мартинюк