Рішення

від 23.04.2009 по справі 45/111

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

45/111

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  45/111

23.04.09

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма Бета"

До:   Закритого акціонерного товариства "Дніпровська пристань"   

Про: розірвання додаткової угоди

                                                                                                            Суддя Балац С.В.

Представники сторін:

позивача:      Корчагін М.П., дов. від 22.04.2009 року

відповідача: Матвієвський А.О., дов. від 22.04.2009 року

Суть спору: розірвання Додаткової угоди від 14.03.2008 року до Інвестиційного договору № ДИ-06/3 від 20.03.2006 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач ухиляється від виконання умов  додаткової угоди від 14.03.2008 року до Інвестиційного договору № ДИ-06/3 від 20.03.2006 року у зв'язку з чим позивач значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні Додаткової угоди, а саме здійснювати господарську діяльність та отримувати прибутки.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що роботи з виконання відповідачем умов Додаткової угоди від 14.03.2008 року не ведуться у зв'язку із скрутним фінансовим становищем.

Ухвалою від 01.04.2009 року порушено провадження у справі № 45/111 та призначено її до розгляду на 23.04.2009 року.

В судовому засіданні 23.04.2009 року, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2006 року між Позивачем та Відповідачем було укладено інвестиційний договір №ДИ-06/3 (далі –„Інвестиційний договір”), згідно преамбули якого Позивач виступає Інвестором, а Відповідач –Замовником будівництва.

Відповідно до п. 1.1 Інвестиційного договору його предметом є інвестування будівництва частини Торгово-розважального центру (гіпермаркет), а також інших об'єктів, наведених у п. 2.1 Інвестиційного договору (далі –„Об'єкт інвестування”).

У п. 2.1 Інвестиційного договору сторони погодили, що Об'єктом інвестування є перша черга будівництва, що включає (1) будівництво будівлі гіпермаркету приблизною проектною площею 38 050,00 м.кв., (2) будівництво окремо розміщеного дворівневого відкритого паркінгу, (3) будівництво транспортної розв'язки та місцевого проїзду, (4) перенесення тягової підстанції, розміщеної на земельній ділянці, (5) будівництво інженерних мереж та споруд, благоустрою, берегоукріплення, необхідних для першої черги.

Згідно п. 4.1 Інвестиційного договору Замовник на виконання умов даного договору зобов'язався, зокрема, укласти усі необхідні договори, вчинити будь-які інші дії для будівництва та введення в експлуатацію Об'єкта інвестування; здійснити будівельні роботи самостійно або із залученням на свій вибір та розсуд підрядних та інших організацій.

Як вбачається із ст. 6 Інвестиційного договору, сторони погодили ціну договору, порядок та строки фінансування.

Згідно ст. 7 Інвестиційного договору, в редакції Додаткової угоди №1 від 31.03.2006 р. до Інвестиційного договору, після завершення будівництва та прийняття Об'єкта інвестування в експлуатацію Інвестор набуває право власності на гіпермаркет та парковку, вказані у п. 2.1 Інвестиційного договору.

Замовник зобов'язаний у десятиденний строк після затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію Об'єкта інвестування та за умови компенсування Інвестором витрат Замовника, визначених у п. 7.1 Інвестиційного договору, передати Об'єкт інвестування на підставі акту приймання-передачі Інвестору або експлуатуючій організації, письмово визначеної та уповноваженої Інвестором, а також передати усю проектну та технічну документацію, розроблену до початку і в процесі будівництва, та акт державної приймальної комісії.

На виконання своїх зобов'язань за Інвестиційним договором Відповідач забезпечив будівництво, введення в експлуатацію та передачу Позивачу І-ого пускового комплексу першої черги будівництва, що підтверджується наступним.

Як вбачається з Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 26.10.2007 р., затвердженого розпорядженням Дніпровської РДА №1209 від 30.10.07 р., комісією було прийнято в експлуатацію І-ий пусковий комплекс першої черги будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-культурного і побутового призначення, транспортної розв'язки та тягової підстанції у Дніпровському районі м. Києві за адресою пр. Генерала Ватутіна, 2. При цьому, згідно Додатку №3 до Акту державної приймальної комісії від 26.10.2007 р., І-ий пусковий комплекс першої черги будівництва включає: (1) гіпермаркет з автостоянками; (2) розподільчий пункт; (3) КНС; (4) очисні споруди дощової каналізації; (5) транспортну розв'язку та проїзди; (6) берегоукріплення.

Відповідно до Акту приймання-передачі від 14.11.07 р. Замовник передав, а Інвестор прийняв у власність гіпермаркет за адресою м. Києв, пр. Генерала Ватутіна, 2 загальною площею 20 805,8 кв.м., у тому числі розміщений на 1-му поверсі паркінг на 633 машиномісця; розподільчий пункт загальною площею 91,6 кв.м.; КНС загальною площею 170,6 кв.м.; очисні споруди дощової каналізації площею 167,8 кв.м.

В подальшому, у зв'язку із намірами Позивача щодо оформлення права власності на Об'єкт інвестування разом із набуттям права власності на земельну ділянку під Об'єктом інвестування, останній звернувся до Відповідача із листом №41/08-1 від 29.02.2008 р. із пропозиціями про підписання додаткової угоди до Інвестиційного договору, погодивши у ній умови, зазначені у листі №41/08-1, зокрема: попереднє оформлення права власності на Об'єкт інвестування на ім'я Замовника, набуття Замовником права власності на земельну ділянку під Об'єктом інвестування, передача Замовником в подальшому Об'єкту інвестування разом із земельною ділянкою у власність Інвестору на виконання умов Інвестиційного договору №ДИ-06/3 від 20.03.2006р.

Листом від 10.03.2008 року Відповідач погодився із пропозицією Позивача щодо укладення додаткової угоди до Інвестиційного договору та погодження у ній усіх умов, визначених у листі Позивача №41/08-1 від 29.02.2008 р.

В подальшому, 14.03.2008 року між Позивачем та Відповідачем було підписано Додаткову угоду б/н до Інвестиційного договору (далі –"Додаткова угода").

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди сторони анулювали Акт приймання-передачі від 14.11.07 р. та повернулися у стан, що існував на момент затвердження Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 26.10.2007 р.

Згідно п. 2 Додаткової угоди Замовник зобов'язався самостійно звернутися до компетентних органів влади та оформити правовстановлювальні документи на Об'єкт інвестування на своє ім'я. При цьому, у п. 3 Додаткової угоди Замовник прийняв на себе зобов'язання після оформлення правовстановлювальних документів на Об'єкт інвестування звернутися до компетентних органів влади та ініціювати усі необхідні процедури з метою викупу земельної ділянки під об'єктом інвестування, а Інвестор зобов'язався профінансувати усі витрати Замовника, пов'язані з викупом цієї земельної ділянки.

Крім того, Замовник прийняв на себе зобов'язання після оформлення правовстановлювальних документів на Об'єкт інвестування та набуття у власність і оформлення правовстановлювальних документів на земельну ділянку під Об'єктом інвестування передати вказані об'єкти у власність Інвестору (п. 5 Додаткової угоди).

У п. 6 та п. 7 Додаткової угоди сторони також погодили обмеження вартості Об'єкта інвестування і земельної ділянки, а також розмір винагороди Замовника.

Підставою для звернення Позивача до суду із позовом про розірвання Додаткової угоди стало тривале невиконання Відповідачем її умов. Так, Позивач вказує на те, що незважаючи на укладення Додаткової угоди ще 14.03.2008 року, станом на цей час Відповідач не отримав у власність та не оформив правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій знаходився Об'єкт інвестування, а також не передав у власність Позивача Об'єкт інвестування та земельну ділянку на якій знаходиться Об'єкт інвестування, що є невиконанням Відповідачем умов Додаткової угоди. Внаслідок вказаних обставин Позивач значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні Додаткової угоди, а саме –можливості здійснювати господарську діяльність та отримувати прибутки, у зв'язку із чим просить господарський суд розірвати Додаткову угоду на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України внаслідок істотного порушення Відповідачем її умов.

Господарський суд м. Києва, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно встановивши та оцінивши обставини справи, дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, підписана між Позивачем та Відповідачем Додаткова угода є договором у розумінні ст. 626 ЦК України.

Як передбачено у ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (далі –ГК України), господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Аналогічні приписи містяться і у ч. 1 ст. 638 ЦК України.

Як встановлено на підставі матеріалів справи господарським судом та не заперечується сторонами, Позивач звернувся до Відповідача із листом №41/08-1 від 29.02.2008 р., у якому запропонував останньому укласти Додаткову угоду, відповідно до умов якої Відповідач оформить право власності на Об'єкт інвестування та земельну ділянку під ним на своє ім'я з метою подальшої одночасної передачі цих об'єктів у власність Інвестора. При цьому, зі змісту вказаного листа вбачається, що Позивач наполягав на досягненні згоди при підписанні Додаткової угоди щодо наступних умов:

1)          анулювання Акту приймання-передачі Об'єкту інвестування від 14.11.07 р. та повернення сторін у первісний стан;

2)          виправлення (сторно) бухгалтерських операцій, раніше проведених сторонами;

3)          обов'язок Замовника оформити правовстановлюючі документи на Об'єкт інвестування на своє ім'я та строки такого оформлення;

4)          обов'язок Замовника викупити земельну ділянку та строки виконання цього обов'язку;

5)          обов'язок Інвестора профінансувати витрати, пов'язані з викупом земельної ділянки, умови та строки такого фінансування;

6)          обов'язок Замовника передати у власність Інвестору Об'єкт інвестування та земельну ділянку, на якій знаходиться Об'єкт інвестування, із відповідним пакетом документів та строки здійснення такої передачі;

7)          вартість Об'єкта інвестування, за якою він буде переданий Замовником Інвестору;

8)          суму винагороди Замовника за здійснення викупу земельної ділянки;

9)          відповідальність сторін за несвоєчасність та/або неналежне виконання зазначених вище обов'язків.

Листом від 10.03.2008 року Відповідач погодився із пропозицією Позивача щодо укладення додаткової угоди до Інвестиційного договору та погодження у ній усіх умов, визначених у листі Позивача №41/08-1 від 29.02.2008 р.

Таким чином, внаслідок заяви Позивача щодо необхідності досягнення згоди по зазначених вище умовах, викладених у листі №41/08-1, вказані умови слід визнати істотними для Додаткової угоди у розумінні ст. 180 ГК України та ст. 638 ЦК України.

В той же час, аналіз змісту Додаткової угоди свідчить про те, що між Позивачем та Відповідачем не було досягнуто згоди по наступних істотних умовах: строки оформлення правовстановлюючих документів на Об'єкт інвестування; строк виконання обов'язку Замовника щодо викупу земельної ділянки; умови та строки фінансування Інвестором витрат Замовника, пов'язаних з викупом земельної ділянки; строк передачі Замовником у власність Інвестору Об'єкту інвестування та земельної ділянки, на якій знаходиться Об'єкт інвестування; відповідальність сторін за несвоєчасність та/або неналежне виконання зазначених вище обов'язків. Крім того, сторони Додаткової угоди лише обмежили вартість Об'єкта інвестування та земельної ділянки ціною придбання земельної ділянки та коштами, перерахованими Інвестором Замовнику на виконання Інвестиційного договору, але не визначили таку вартість у тексті Додаткової угоди.

Отже, Позивач та Відповідач не дійшли згоди щодо усіх істотних умов Додаткової угоди.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч. 8 ст. 181 ГК України У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про те, що внаслідок недосягнення Позивачем та Відповідачем згоди з усіх істотних умов, Додаткова угода є неукладеною, а тому не може бути розірвана з будь-якої підстави.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст. ст. 180, 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 626, 638 Цивільного кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю „Призма Бета” у повному обсязі.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

СуддяБалац С.В.

Дата підписання  24.04.2009 року.