Рішення

від 27.11.2013 по справі 919/1149/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року справа № 919/1149/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Альошиної С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "РОСИНКА"

(вул. Ежена Потьє, буд. 6, м. Київ, 03057)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Меркурій"

(проспект Жовтневої Революції, буд. 50, м. Севастополь, 99038)

про стягнення 25 066,40 грн,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача - Татарчук О. Л. - представник за довіреністю № 2 від 01.02.2013;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору:

У провадженні господарського суду міста Севастополя перебуває справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "РОСИНКА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Меркурій" про стягнення з відповідача 25 066,40 грн, у тому числі 23 658,56 грн основного боргу та 3% річних у розмірі 1 407,84 грн, а також 4 720,50 грн судових витрат, що складаються з витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 3 000,00 грн та суми сплаченого судового збору у розмірі 1 720,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним договором в частині своєчасного та повного здійснення розрахунків за поставлений товар, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість, на яку нараховано 3% річних.

Ухвалою суду від 07.10.2013 прийнято позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі № 919/1149/13. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.11.2013.

Ухвалою суду від 04.11.2013 розгляд справи був відкладений на 27.11.2013, зокрема через неявку у судове засідання представника відповідача та невиконання відповідачем вимог ухвали суду від 07.10.2013.

21.11.2013 на адресу суду позивач надіслав виправлений розрахунок 3% річних з урахуванням 366 днів у 2012 році, відповідно до якого розмір 3% річних становить 1 407,85 грн.

Однак представник позивача у судовому засіданні не вимагав збільшення розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі, заявленому в позовній заяві, - у сумі 1 407,84 грн, про що письмово зазначив на вказаному клопотанні.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання 27.11.2013 не забезпечив, вимоги ухвал суду від 07.10.2013 та від 04.11.2013 не виконав, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні кожен раз повідомлявся належним чином - рекомендованою кореспонденцією за адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зі змісту статті 22 ГПК України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін - це їх право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи те, що матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини сторін, суд визнав можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.02.2010 між сторонами у даній справі був укладений договір поставки № 38-П/10 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 Розділу 1 договору постачальник (позивач) зобов'язувався систематично відпускати і передавати у власність покупця продукцію власного виробництва, продукцію ТМ "Оранжина" та іншу продукцію, зазначену у товарно-транспортних накладних (далі - товар), а покупець (відповідач) зобов'язувався приймати такий товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Підпунктами 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 Розділу 2 договору передбачено, що покупець має право отримувати від постачальника повну та достовірну інформацію про товар; своєчасно отримувати замовлений товар.

Покупець зобов'язаний приймати від постачальника замовлений товар у кількості, асортименті та обсягах, передбачених у додатку № 1 до даного договору; здійснювати своєчасну оплату товару постачальника в строки, зазначені в пункті 6.2 даного договору (підпункти 2.2.1 та 2.2.5 пункту 2.2 Розділу 2 договору).

Згідно з підпунктом 2.2.10 пункту 2.2 Розділу 2 договору не рідше одного разу на квартал до 5 числа місяця, наступного за звітним кварталом, або на першу вимогу постачальника покупець зобов'язаний здійснювати з постачальником звірення розрахунків, про результати яких складати відповідний акт.

За даними позивача за період з 01.10.2010 по 01.03.2011 сторони погодили та підписали акт звірення розрахунків від 13.05.2011 за договором поставки № 38-П/10 від 25.02.2010 (арк. справи 86-88), відповідно до якого станом на 31.03.2011 відповідач мав заборгованість перед позивачем за поставлений товар у загальному розмірі 85 530,86 грн.

Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 Розділу 2 договору постачальник має право відмовити покупцю в поставці наступної партії товару у випадку, якщо, зокрема останній не виконає свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Пунктом 3.1 Розділу 3 договору передбачено, що кількість товару, що поставляється, асортимент, ціна за одиницю та загальна вартість кожної партії поставленого товару, зазначаються в ТТН, складених на підставі заявок покупця, які повинні бути подані останнім в письмовій формі через факс, поштою або через представника покупця та погоджені з постачальником. Допускається подання заявки по телефону із зазначенням особи, яка відправила заявку, та її посади.

Постачальник вправі відмовити покупцю в поставці наступної партії товару у випадках, передбачених підпунктом 2.3.1 даного договору (пункт 3.3 Розділу 3 договору).

Згідно з пунктом 3.4 Розділу 3 договору поставка товару здійснюється постачальником за адресою, вказаною в пункті 13 даного договору, виходячи з наявного товару на його складі. Передача товару покупцю здійснюється на підставі ТТН. У випадку здійснення централізовано-кільцевих поставок товару та його отримання покупцем без довіреності покупець зобов'язаний до моменту першої передачі товару письмово повідомити постачальника про зразок печатки або штампу, дозволенного чинним законодавством України, із зазначенням ідентифікаційного коду покупця, якими буде посвідчуватись підпис уповноважених покупцем осіб на ТТН про одержання товару та перелік таких осіб. Таке повідомлення оформлюється у вигляді довіреності (додаток № 2 до даного договору) та є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до пункту 3.5 Розділу 3 договору право власності на товар, що поставляється, переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної поставки товару. Датою поставки товару (тобто момент фактичної передачі товару) є дата підписання товарно-транспортної накладної.

Пунктом 3.6 Розділу 3 договору встановлено, що товар вважається прийнятим відповідно до кількості та якості, зазначених в належним чином оформленій ТТН (проштампована та підписана повноважною особою) та згідно з Інструкціями № П-6 та № П-7. Претензії по кількості поставленого товару приймаються постачальником у момент фактичної поставки товару покупцю.

Товар повинен бути переданий у тарі та (або) упакований звичайним для нього способом в упаковку, які забезпечують його схоронність при транспортуванні та передачі покупцеві (пункт 5.1 Розділу 5 договору).

Згідно з пунктом 5.2 Розділу 5 договору відпуск товару може здійснюватись в ящиках та/або на піддонах. В такому разі ящики та піддони є зворотною (заставною) тарою, заставна вартість якої зазначається в ТТН. Покупець зобов'язаний повернути її в місячний строк з моменту поставки товару при черговій поставці партії продукції в кількості не меншій 500 штук. У випадку неповернення вказаних піддонів в місячний строк - постачальник на свій вибір може виставити покупцю рахунок на оплату неповернутої кількості піддонів, а покупець в такому випадку зобов'язаний його оплатити протягом 30 календарних днів з моменту його виставлення. У випадку повернення покупцем оборотних піддонів автотранспортом постачальника - приймання оборотних піддонів по кількості та якості здійснюється на складі покупця уповноваженим перевізником постачальника. У випадку виявлення уповноваженим перевізником оборотних піддонів непридатних до подальшого використання, тобто пошкоджених та/або нестандартних, покупець зобов'язаний у найкоротший строк здійснити обмін таких піддонів. У випадку повернення покупцем оборотних піддонів власним автотранспортом - приймання оборотних піддонів по кількості та якості здійснюється на складі постачальника. У випадку виявлення постачальником оборотних піддонів непридатних до подальшого використання, тобто пошкоджених та/або нестандартних - постачальник має право їх не приймати, а покупець зобов'язаний в найкоротший термін допоставити піддони належної якості.

Відповідно до пункту 6.1 Розділу 6 договору загальна сума договору складає загальну вартість поставленого протягом дії даного договору товару та зазначену в товарно-транспортних накладних. Поставка товару постачальником покупцю проводиться згідно з узгодженою сторонами заявкою і по договірним цінам, визначеним відповідно до прайс-листа постачальника "Для дистриб'юторської мережі та оптових клієнтів" та зазначеним в ТТН на кожну конкретну поставку та є узгодженими.

Пунктом 6.2 Розділу 6 договору передбачено, що покупець зобов'язаний здійснювати оплату за поставлений товар в гривнях на рахунок постачальника, зазначений в пункті 14 даного договору, на умовах відстрочення платежу в кількості 30 календарних днів з моменту відвантаження постачальником товару та дотримання покупцем розміру ліміту дебіторської заборгованості встановленого постачальником. У випадку припинення постачання товару, покупець зобов'язаний оплатити весь поставлений товар в термін, зазначений в даному пункті договору. Розмір ліміту дебіторської заборгованості може переглядатися постачальником в односторонньому порядку протягом строку дії цього договору в залежності від сезонності продаж та/або змін обсягів придбання товару у постачальника. Зміна ліміту дебіторської заборгованості повідомляється покупцю в письмовому вигляді і вступає в силу через п'ятнадцять днів з дати повідомлення. Датою повідомлення є дата відправлення листа факсом або електронною поштою.

Датою оплати вважається день надходження суми платежу на розрахунковий рахунок постачальника (пункт 6.4 Розділу 6 договору).

На виконання умов вищевказаного договору позивач поставив відповідачу товар за період з 01.04.2011 по 19.08.2011 за товарно-транспортними накладними, належно завірені копії яких наявні у матеріалах справи (арк. справи 21-41), на загальну суму 680 166,34 грн, тобто виконав свої зобов'язання у повному обсязі.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленого постачальником товару позивач після 19.08.2011 не здійснював поставок товару відповідачу.

Відповідач у порушення умов договору свої зобов'язання перед позивачем виконав лише частково, здійснивши за період з 01.04.2011 по 12.09.2013 часткову оплату товару у загальному розмірі 718 000,00 грн, що підтверджено відповідними банківськими виписками, належно завірені копії яких наявні у матеріалах справи, а також повернувши позивачу товар та тару всього на загальну суму 24 038,64 грн, що підтверджено прийомними квитанціями (арк. справи 43-61) та видатковими накладними (арк. справи 62-63).

У зв'язку з чим у відповідача, за даними позивача, утворилась заборгованість у сумі 23 658,56 грн.

Згідно з пунктом 7.1 Розділу 7 договору та пунктом 4 додаткової угоди від 23.08.2010 до договору № 38-П/10 від 25.02.2010 договір набуває сили з 01 березня 2010 року і діє до 31 грудня 2011 року включно.

Підпунктом 2.2.12 пункту 2.2 Розділу 2 договору встановлено, що у випадку припинення або розірвання даного договору на умовах, передбачених пунктом 7 даного договору, покупець зобов'язаний повністю розрахуватись з постачальником за поставлений за даним договором товар в строки, передбачені пунктом 6.2 цього договору.

Припинення дії даного договору не звільняє сторони від виконання взятих за договором зобов'язань, які виникли внаслідок дій до моменту припинення дії договору (пункт 7.3 Розділу 7 договору).

Вищевказані обставини обумовили звернення позивача до господарського суду з даним позовом з відповідними вимогами про захист своїх прав.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з таких підстав.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Статтею 610 та частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 23 658,56 грн документально встановлений та підтверджений матеріалами справи.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 38-П/10 від 25.02.2010 позивач також просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 407,84 грн.

Згідно з пунктом 8.1 договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за даним договором відповідно до чинного законодавства України та умов, передбачених даним договором та додатками до нього.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, зроблений позивачем, суд дійшов висновку, що він є невірним, оскільки при здійсненні цього розрахунку позивачем враховано кількість днів у 2012 році - 365, а не 366 днів, у зв'язку з чим судом було проведено власний розрахунок, відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 1 407,85 грн.

Однак, як вже було зазначено вище, позивачем було здійснено перерахунок 3% річних з урахуванням 366 днів у 2012 році, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 1 407,85 грн, проте представник позивача у судовому засіданні не вимагав збільшення розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі, зазначеному в позовній заяві у сумі 1 407,84 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних за період з 19.09.2011 по 12.09.2013 в сумі 1 407,84 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про покладення на відповідача витрат, пов'язаних з наданням позивачу послуг адвокатом Кацинським Олександром Володимировичем вартістю 3 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Підпунктом 6.3 пункту 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в якості доказів, які підтверджують його фактичні витрати на оплату послуг адвоката, надав суду:

- копію договору про надання юридичних послуг № 5 від 01.02.2013 та додаток № 1 до цього договору від 01.02.2013 (арк. справи 91-92);

- копію додаткової угоди № 2 від 06.09.12013 до договору № 5 від 01.02.2013 про надання юридичних послуг (арк. справи 93);

- копію наказу № 72 від 06.09.2013 про організацію роботи по виконанню договору про надання юридичних послуг № 5 від 01.02.2013, укладеного з позивачем, виданого Кацинському Олександру Володимировичу із залученням для допомоги по виконанню робіт помічника адвоката Татарчук О.Л. (арк. справи 94);

- копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4155 від 28.09.2010, виданого Кацинському Олександру Володимировичу (арк. справи 95);

- ордер серії КВ № 001856 від 06.09.2013, виданий адвокату Кацинському Олександру Володимировичу для здійснення адвокатської діяльності на підставі договору про надання правової допомоги (арк. справи 96);

- платіжне доручення № 5464 від 17.09.2013, яке підтверджує сплату позивачем відповідних правових послуг у розмірі 3 000,00 грн (арк. справи 97);

- розгорнутий розрахунок наданих адвокатом Кацинським Олександром Володимировичем юридично-правової допомоги (виконані роботи) позивачу;

- копії проїзних документів на ім'я Татарчук Ольги.

Відповідно до частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

З урахуванням встановлених вище обставин суд дійшов висновку про належність доказів, які свідчать про понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення даної справи, а тому витрати позивача на оплату послуг адвоката у розмірі 3 000,00 грн підлягають покладенню на відповідача.

Витрати зі сплати судового збору також підлягають покладенню на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Меркурій" (проспект Жовтневої Революції, буд. 50, м. Севастополь, 99038, ідентифікаційний код 36127359, п/р № 26002010120043 в ПАТ „ВТБ Банк", МФО 321767, або з інших рахунків) на користь Приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "РОСИНКА" (вул. Ежена Потьє, буд. 6, м. Київ, 03057, ідентифікаційний код 00382496, п/р № 26001000144516 в ПАТ КБ „Хрещатик", МФО 300670, або на інші рахунки) 25 066,40 грн, у тому числі 23 658,56 грн основного боргу та 3% річних у розмірі 1 407,84 грн, а також 3 000,00 грн витрат зі сплати послуг адвоката та 1 720,50 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 02.12.2013.

Суддя С. М. Альошина