Постанова

від 12.12.2013 по справі 905/6036/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.12.2013 р. справа №905/6036/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддівБойченка К.І., Cтойка О.В. при секретарі Довгалюк К.Г. від позивача:Василенко О.В. - за дов. б/н від 01.07.2013 р. від відповідача:не з»явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський меблевий комбінат», м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Донецької області від 10.10.2013 року у справі№ 905/6036/13 (суддя Чернова О.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства «Дніпропетровський меблевий комбінат», м. Дніпропетровськ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтер'єр», м. Горлівка Донецької області простягнення відшкодування завданих збитків за договором відповідального зберігання №17 від 10.05.2012 р. в сумі 214 846 грн. 88 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський меблевий комбінат», м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтер'єр», м. Горлівка Донецької області про стягнення відшкодування завданих збитків за договором відповідального зберігання №17 від 10.05.2012 р. в сумі 214 846 грн. 88 коп.

26.09.2013 року позивач надав до господарського суду Донецької області заяву про зменшення розміру позовних вимог і остаточно просив суд стягнути з відповідача на його користь збитки у виді вартості втраченого переданого на зберігання майна у розмірі 214 846 грн. 88 коп., вартість меблів, що втратили своє функціональне призначення у розмірі 24 013 грн. 97 коп., вартість меблів, в яких виявлені дефекти та недоліки у розмірі 50 995 грн. 02 коп., яка прийнята господарським судом до розгляду тільки в частині стягнення з відповідача на користь позивача завданих збитків за договором відповідального зберігання №17 від 10.05.2012 р. в сумі 214 846 грн. 88 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.10.2013 р. у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський меблевий комбінат», м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтер'єр», м. Горлівка Донецької області про стягнення відшкодування завданих збитків за договором відповідального зберігання №17 від 10.05.2012 р. в сумі 214 846 грн. 88 коп. відмовлено у повному обсязі.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський меблевий комбінат», м. Дніпропетровськ, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 10.10.2013 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої доводи апеляційної скарги. Через канцелярію суду надав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу, яке судовою колегією розглянуто та задоволено, оскільки позивач обґрунтував неможливість подання вказаних доказів суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

В судове засідання представник відповідача не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду поштового повідомлення про вручення уповноваженому представнику відповідача 26.11.2013 р. ухвали суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 21.11.2013 р. Про причину неявки суд не повідомив, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 21.11.13 р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 905/6036/13 та наданих представником позивача пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України і підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.05.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Дніпропетровський меблевий комбінат», м. Дніпропетровськ (майнодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтер'єр», м. Горлівка Донецької області (зберігач) був укладений договір відповідального зберігання № 17, згідно умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, за накладними на відповідальне зберігання, які є невід'ємною частиною цього договору, майнодавець передав, а зберігач прийняв на відповідальне зберігання протягом строку цього договору меблеву продукцію, у кількості та загальною вартістю, що визначена у накладних на відповідальне зберігання.

Відповідно до п.п.1.2 - 1.5 договору, право власності на майно зберігається за майнодавцем. Відповідальне зберігання за цим договором є безоплатним. Майно передається зберігачу на складі зберігача. Майно повертається майнодавцю на складі зберігача.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що зберігач зобов»язаний вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності майна протягом строку зберігання, нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна майнодавця, переданого на зберігання зберігачеві, у відповідності із цим договором та чинним в Україні законодавством з моменту одержання майна від майнодавця до моменту його повернення майнодавцеві, повернути майно майнодавцеві за першою вимогою останнього.

Відповідно до п.3.1 договору, майнодавець зобов»язаний забрати у зберігача майно до закінчення строку цього договору.

Згідно з п.4.3 договору, зберігач несе відповідальність за збереження і цілісність майна з моменту передання майна на зберігання і до моменту його повернення майнодавцеві. У випадку втрати (нестачі) або пошкодження майна, яке передане на зберігання, або його частини, зберігач повинен відшкодувати майнодавцеві вартість втраченого або пошкодженого майна в повному обсязі.

Пунктами 6.1 - 6.2 договору встановлено, що він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Термін дії цього договору складає один рік. У випадку, якщо жодна із сторін не повідомила іншу сторону за один місяць до дати закінчення терміну дії договору про його розірвання, тоді дія цього договору продовжується на аналогічний строк.

На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання товар, що підтверджується накладними №567/1 від 10.05.2012 р., №660 від 29.05.2012 р., №732 від 14.06.2012 р., №875 від 13.07.2012 р., №1066 від 17.08.2012 р., №1245 від 19.09.2012 р., №1251 від 20.09.2012 р., №1386 від 12.10.2012 р., №1455 від 29.10.2012 р., № 1598 від 16.11.2012 р., № 1759 від 11.12.2012 р., № 1835 від 25.12.2012 р., №1911 від 29.12.2012 р., №78 від 23.01.2013 р., № 245 від 25.02.2013 р., № 568/1 від 10.05.2012 р. на загальну суму 771 400 грн. 70 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Відповідачем повернуто частину майна за договором відповідального зберігання № 17 від 10.05.2012 р. позивачу, що підтверджується відповідними накладними на загальну суму 420 654 грн. 01 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Позивачем направлені на адресу відповідача вимоги №10/07 від 10.07.2013р., №15/07 від 15.07.2013р. та №17/07 від 17.07.2013р. про повернення майна, що знаходиться на відповідальному зберіганні на суму 350 746 грн. 69 коп.

У відповідь на вищевказані вимоги, листом №1/08 від 05.08.2013р. відповідач повідомив, що у вимогах не вірно вказана вартість меблевої продукції, що перебуває на зберіганні, у переліках, доданих до вимоги, не вірно вказана кількість, асортимент та вартість меблевої продукції, що перебуває на зберіганні, та в актах звіряння не враховані деякі накладні, а також повідомив про готовність повернути меблі зі складу відповідача уповноваженим представникам позивача в узгоджений сторонами час.

Позивач у відповідь на вищевказаний лист повідомив відповідача про неможливість прийняти накладні №№7-10, оскільки ці меблі некондиційні та про відмову у прийнятті меблів, оскільки можливість повернути їх надавалась відповідачу 23.05.2013 р., а також зазначив, що меблі, які знаходяться на виставці, поверненню не підлягають.

За твердженням позивача, відповідач втратив передане на зберігання майно №17 від 10.05.2012 р., внаслідок чого він поніс збитки у вигляді вартості переданого на зберігання товару.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтер'єр», м. Горлівка Донецької області відшкодування завданих збитків за договором відповідального зберігання №17 від 10.05.2012 р. в сумі 214 846 грн. 88 коп. ( з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 26.09.2013 р., яка прийнята судом першої інстанції частково до розгляду)

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір. Приписами ст. 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ч.1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов»язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 949 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

З матеріалів справи № 905/6036/13 вбачається наявність правовідносин між позивачем та відповідачем зі зберігання за договором відповідального зберігання №17 від 10.05.2012 р., на виконання умов якого позивач передав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання товар, що підтверджується відповідними накладними.

У разі втрати (нестачі) речі збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) речі, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 951 Цивільного кодексу України, відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.

Частиною 1 ст. 953 Цивільного кодексу України встановлений обов»язок зберігача на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

На підставі ст. 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Відповідно до п.4.3 договору відповідального зберігання №17 від 10.05.2012 р. зберігач несе відповідальність за збереження і цілісність майна з моменту передання майна на зберігання і до моменту його повернення майнодавцеві. У випадку втрати (нестачі) або пошкодження майна, яке передане на зберігання, або його частини, зберігач повинен відшкодувати майнодавцеві вартість втраченого або пошкодженого майна в повному обсязі.

З урахуванням вищенаведених норм, а також підтвердження матеріалами справи фактів порушення договору відповідального зберігання від 10.05.2012 р. з боку відповідача та визнання ним суми збитків у розмірі 187 265 грн., завданих позивачу, що засвідчується актом звірки взаєморозрахунків від 14.11.2013 р., оформленим належним чином та підписаним уповноваженими представниками сторін і скріпленим печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, а також гарантійним листом відповідача №3/ІІ-13 від 14.11.2013 р. щодо гарантування здійснення відшкодування за втрачену меблеву продукцію, а також доведеності розміру збитків, вини відповідача та причинно-наслідкового зв»язку між діями відповідача та збитками, висновок господарського суду щодо недоведеності позивачем факту порушення відповідачем своїх зобов»язань з повернення майна за договором №17 від 10.05.2012 р. на всю суму позову є помилковим.

Судова колегія вважає, що позивачем частково доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача по втраті переданого на зберігання майна та понесеними позивачем збитками тільки у розмірі 187 265 грн. 00 коп. В той же час, відповідач не довів суду апеляційної інстанції наявність в даному випадку дії непереборної сили, внаслідок умислу чи грубої необережності позивача належними та допустимими доказами.

Таким чином, судова колегія вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський меблевий комбінат», м. Дніпропетровськ є частково доведеними позивачем та такими, що підлягають частковому задоволенню і до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтер'єр», м. Горлівка Донецької області на користь позивача підлягають завдані збитки за договором відповідального зберігання №17 від 10.05.2012 р. в сумі 187 265 грн. 00 коп.

У відповідності до приписів п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з»ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду стосовно відмови у задоволенні позовних вимог, не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття частково неправильного рішення, є порушення норм матеріального та процесуального права України, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 10.10.2013 року у справі № 905/6036/13 підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105. 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський меблевий комбінат», м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Донецької області від 10.10.2013 р. у справі № 905/6036/13 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 10.10.2013 р. у справі № 905/6036/13 - скасувати частково.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський меблевий комбінат», м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтер'єр», м. Горлівка Донецької області про стягнення відшкодування завданих збитків за договором відповідального зберігання №17 від 10.05.2012 р. в сумі 214 846 грн. 88 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтер'єр», 84646, Донецька область, м. Горлівка, вул. Безпощадного, 26, ЗКПО 38125479 на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський меблевий комбінат», 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Наб. Заводська, 7, ЗКПО 00274619 збитки за договором відповідального зберігання №17 від 10.05.2012 р. в сумі 187 265 грн. 00 коп., судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3745 грн. 30 коп., судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1872 грн. 65 коп.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 10.10.2013 р. у справі № 905/6036/13 залишити без змін.

Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Дон. обл.

Довгалюк К.Г.