Постанова

від 05.12.2013 по справі 821/4051/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 р. Справа № 821/4051/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Гомельчука С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до приватного підприємства "Полба" про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі-позивач, ДПІ) звернулась до суду з позовом до приватного підприємства "Полба" (далі-відповідач, ПП"Полба") про стягнення з його рахунків у банках та за рахунок готівки податкового боргу в розмірі 8138 грн., який обліковується за платником податків станом на 24 жовтня 2013 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності має податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 8138 грн., який виник, починаючи з 19 лютого 2013 року, за рахунок несплати узгоджених податкових зобов'язань згідно декларації № 9086910132 від 07 лютого 2013 року з урахуванням переплати на особовому рахунку на суму 228 грн. За даними картки особового рахунку платника податків вказане грошове зобов'язання не погашене відповідачем у добровільному порядку , а тому належить до стягнення.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представником відповідача надано до суду клопотання щодо розгляду справи в письмовому провадженні та письмове заперечення проти позову, в якому зазначено, що ПП "Полба " 18 лютого 2013 року, виявивши помилки у раніше поданій податковій декларації від 07 лютого 2013 року, зокрема, щодо визначення суми податку, що підлягає сплаті, засобами електронного зв'язку надіслало до ДПІ уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства. На підтвердження прийняття вказаної декларації позивачем було надано квитанцію № 2 від 18 лютого 2013 року та присвоєно уточнюючій декларації реєстраційний номер. До того ж відповідачем вказано, що відповідно до ст. 150 Податкового кодексу контролюючий орган не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення, яке було відображено підприємством у рядку 7 на суму -162991 грн., як результат розрахунку об'єкта оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення. З наведених підстав представник ПП "Полба" просить суд відмовити ДПІ у задоволенні даного позову.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство "Полба" має статус юридичної особи, дата державної реєстрації - 17 червня 2009 року. Відповідача взято на облік до ДПІ як платника податків, зборів (обов'язкових платежів) 18 червня 2009 року за № 38587. Ідентифікаційний код - 36505442.

Згідно з п.п. 41.1.1. п. 41.1. ст.41 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) контролюючими органами є: органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

За приписами з п. 36.1. ст.36 ПКУ податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

З матеріалів справи слідує, що 07 лютого 2013 року згідно з квитанцією про отримання № 2, відповідачем подано до ДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік № 9086910132, згідно з якою сума податку за звітний період становить 8366 грн.

За приписами п. 50.1. ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Дотримуючись положень п. 50.1. ст. 50 ПКУ 18 лютого 2013 року засобами електронного зв'язку ПП"Полба" надіслано до податкового органу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства. Згідно наданої декларації сума об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності (код рядка 7) становила: - 162991 грн. Виходячи з цього, сума податку на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду у рядку 16 декларації, не відображена ("0"), тобто податкове зобов'язання у підприємства відсутнє.

З квитанції № 2, надісланої платнику податків, вбачається що документ доставлено до районного рівня ДПС України 18 лютого 2013 року о 15 год. 54 коп. Уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства прийнято податковим органом, про що свідчить відповідна позначка на квитанції. Декларацію зареєстровано за № 9087506996.

У відзиві на заперечення відповідача позивач вказав, що платником податків в поданій 18 лютого 2013 року декларації невірно обчислено показник на прибуток підприємств, а саме по коду рядка № 26 підприємством не задекларовано зменшення нарахувань за 2012 рік. Відтак, уточнююча податкова декларація за 2012 рік не була проведена до карток особових рахунків платника податків. 26 квітня 2013 року позивачем складено податкову вимогу форми "Ю" № 245-19, корінець якої було надіслано ПП "Полба". Поштове відправлення повернулось до податкового органу за закінченням терміну зберігання. Станом на 05 грудня 2013 року за відповідачем обліковується заборгованість, з урахуванням переплати в розмірі 228 грн., на загальну суму 8138 грн.

Суд не може погодитись з такою позицією податкового органу, виходячи з наступного.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПКУ, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання ( п.п. 49.11.1. п.49.11. ст. 49 ПКУ).

Згідно з п.49.10. ст. 49 ПКУ відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

При цьому, відповідно до пп. 49.12.2. п. 49.12. ст. 49 ПКУ у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право: оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Позивачем не пред'явлено до суду сформоване письмове повідомлення про відмову у прийнятті уточнюючої податкової декларації від 18 лютого 2013 року із зазначенням причин такої відмови. Натомість серед матеріалів міститься надана податковим органом ПП "Полба" квитанція про отримання вказаної податкової декларації.

За приписами п.п. 49.9.1., п.п. 49.9.2. п. 49.9. ст.49 ПКУ за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

за наявності квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку;

у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Суд вважає, що питання щодо правомірності відображення платником податків показників у податковій декларації можливе під час здійснення перевірки.

Жодних доказів щодо проведення камеральної, документальної (невиїзної) або іншої перевірки суду не надано.

З огдяду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для стягнення з приватного підприємства "Полба" суми боргу в розмірі 8138 грн.

Відтак, позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 8.1.5