Ухвала

від 17.09.2013 по справі 816/3457/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 р.Справа № 816/3457/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2013р. по справі № 816/3457/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний центр"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний центр" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04 червня 2013 року №0003362204/1001 та №0003372204/103.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 р. задоволено вищезазначений позов, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 04 червня 2013 року №0003362204/1001 та №0003372204/103.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що в квітні - травні 2013 року фахівцями Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби (правонаступником якої є Кременчуцбка ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області) було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний центр" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 квітня 2011 року по 31 березня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 17 травня 2013 року №3734/22.4-09/34451123, згідно якого встановлено порушення п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток у загальній сумі 9391 грн., в т.ч. за 2-4 кв. 2011 року на суму 9391 грн.; порушення п. 201.1, п. 201.6 ст. 201, п., п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту (р.19) всього на суму 8167 грн., в т.ч. за вересень 2011 року на суму 8167 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24) на загальну суму 8167 грн., в т.ч. за жовтень 2011 року на суму 8167 грн. (а.с. 9-18).

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області ДПС 04 червня 2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення: №0003362204/1001, яким ТОВ "Торгово-розважальний центр" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 9391 грн.(а.с. 20); №0003372204/103, яким ТОВ "Торгово-розважальний центр" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в загальному розмірі 8167 грн.(а.с.22).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що прийнято з порушенням вимог чинного податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено при апеляційному перегляді справи, що 06 вересня 2011 р. між Приватним підприємством "Фінтехснаб", (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний центр" (замовник) було укладено договір №4 (а.с. 24-26).

Згідно вказаного договору підрядник зобов'язується поставити, а замовник оплатити й прийняти вироби з алюмінієвих віконно-дверних фасадних систем, автоматичних розсувних вхідних груп, дверей з скла згідно специфікацій і калькуляцій погоджених сторонами, які є невід'ємною частиною кожної поставки виробів (пункт 1.1 договору). Поставка здійснюється виключно на основі підписаній замовником специфікації (пункт 1.2 договору); підрядник" за згодою із замовником вправі здійснювати поставку і монтаж виробів, що є предметом договору, на об'єкті замовника власними силами або з залученням сторонніх організацій (пункт 1.3 Договору).

Згідно п. 1.4. зазначеного договору замовник зобов'язується прийняти товар, поставлений йому у відповідності до п.1.1 договору, і оплатити його у відповідності до умов договору; кількість, комплектація і ціна вказуються в Калькуляції на кожну партію виробів (пункт 2.1 Договору).

На виконання умов зазначеного вище договору позивачем отримано від Приватного підприємства "Фінтехснаб" товар: склопакет 6ESG-12-3-3-1(тр.) 28 мм 35,595 м2 - вартістю 26162,33 грн. без ПДВ, сендвич-панель 5,180 м2 - вартістю 638,85 грн. без ПДВ, скло ESG 6мм (тамбур) 19508 м2 - 7315,50 грн. без ПДВ, комплектуючі до стоїчно-ригельної фасадної системи, серія "Лідер" з фарбуванням в колір RAL9016 та фарбуванням декоративної планки в RAL 3013 63267 м2 - вартістю 39288,81 грн. без ПДВ, примикання до наружного фасаду RAL 3013 1,000 грн. - вартістю 5500 грн. без ПДВ, автоматичний привід Unislide (2050*2150) із створами 1,000 комп. - вартістю 32505,00 грн. без ПДВ, автоматичний привід Unislide (1650*2150) 1,000 комп. - вартістю 36583,33 грн. без ПДВ, алюмінієві двері із теплого профіля віконно-дверної системи, з анти панікою 1,000 комп. - вартістю 12591,66 грн. без ПДВ, цільноскляні двері (вхідна група до ескалатора) з комплектом фурнітури 1,000 комп. - вартістю 10706,56 без ПДВ.

За наслідками здійснення господарських операцій із ПП"Фінтехснаб" останнім виписано позивачу податкову накладну №2 від 07 вересня 2011 року (а.с. 28).

Відповідно до реєстру виданих та отриманих податкових накладних ТОВ "ТРЦ" за вересень 2011 року (а.с. 82-88) в розділі ІІ "Отримані податкові накладні" під порядковим номером 2 зареєстрована податкова накладна, виписана ПП "Фінтехснаб": №1 від 07 вересня 2011 року на суму 205550,45 грн., в тому числі ПДВ - 34258,41 грн.

Розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП"Фінтехснаб" згідно платіжного доручення №6 від 07 вересня 2011 року та банківської виписки (а.с. 35, 159-161).

Колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2. статті 138 Податкового Кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового Кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України чинної на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, виписані на фактично отриманий товар (виконані роботи, надані послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом першої інстанції в даній справі вірно встановлено дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний центр" наведених вище норм Податкового кодексу України, що надало йому можливість формування відповідного податкового кредиту з ПДВ.

Колегією суддів при апеляційному перегляді справи не встановлено підстав вважати такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства податкову накладну №1 від 07 вересня 2011 року, виписану позивачу ПП "Фінтехснаб", а також не виявлено недоліків документів, наданих позивачем в обґрунтування фактичного виконання договору від 06 вересня 2011р. № 4.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2013р. по справі № 816/3457/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В. Судді (підпис) (підпис) Курило Л.В. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Присяжнюк О.В.