Рішення

від 12.05.2009 по справі 1/50-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/50-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

12.05.2009                                                                Справа №  1/50-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Губіної І.В. при секретарі Бєлової О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Закритого акціонерного товариства "Донецька макаронна фабрика", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарлет-Херсон", м. Херсон  

про  стягнення 16256грн.70коп.

за участю:

представників сторін:

від  позивача  не прибули

від  відповідача   Сухоруко С.С. - представник, дор. № 63 від 02.03.09р.

 ЗАТ "Донецька макаронна фабрика" звернулась до суду з позовом до ТОВ "Скарлет-Херсон" про стягнення залишку заборгованості за поставлені по договору від 25.07.07р. макаронні вироби в  сумі 14884,30грн., втрат по інфляції - 583,77грн., річних - 87,62грн. та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 701,01грн. Загальна сума, що пред'явлена до стягнення, складає 16256,70грн.

          Позивач надіслав до суду клопотання про розгляд справи у відсутності його представника, надіславши заяву про часткову оплату відповідачем суми позову в розмірі 1000грн., яка проведена ним 27.03.09р.,  з прикладенням копії платіжного доручення.

    Відповідач з позовом згодний частково, пояснивши, що 27.03.2009р. він перерахував позивачу 1000грн. Решту позову він визнає.

        Заслухавши відповідача та дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

             Між ЗАТ "Донецька макаронна фабрика" (надалі фабрика) та ТОВ "Скарлет-Херсон" 25.05.2007 року укладено договір поставки макаронних виробів за № 162, відповідно до умов якого фабрика зобов'язалася поставити ТОВ "Скарлет-Херсон" макаронні вироби, а товариство прийняти  та сплатити їх вартість.

        Пунктом 6.1 договору передбачено,  що покупець зобов'язаний   розраховуватися  за отримані  товари протягом 30 календарних днів з моменту їх отримання.

       За несвоєчасне проведення  розрахунків п.7.1 договору встановлено відповідальність одержувача товару у виразі пені, яка  розраховується у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

          Строк дії договору встановлений сторонами 31.12.2008р.

          Відповідно до умов договору, за період з 31.10.2008р. по 28.11.2008р. по товаро-транспортним накладним № МФ-0004011 від 31.10.2008р. і № МФ-0004396 від 28.11.08р. ЗАТ "Донецька макаронна фабрика" здійснила на адресу ТОВ "Скарлет-Херсон" поставку макаронних виробів на загальну суму 24333,40грн. Станом на 26.02.2009р., як випливає з матеріалів справи, покупцем частково проведена оплата по вартості отриманих ним макаронних виробів, в сумі 9449,10грн. Під час звернення з позовом до суду (17.03.2009р.) залишився борг в сумі 14884,30грн. Після порушення провадження по справі (25.03.2009р.) відповідачем (27.03.2009р.) проведена додаткова оплата в сумі 1000грн. Цей факт підтверджено обома сторонами.

          Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість виконання договору сторонами. Згідно  зі ст.ст. 525, 526 зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом

Аналогічний припис містить ст.193 ГК України, пунктами 1 і 7 якої встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином і в установлений строк відповідно до закону, інших правових актів та договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідачем не у повному обсязі виконані грошові зобов'язання, які на нього покладені договором тобто зобов'язання по сплаті вартості отриманого  товару у порядку та у строк, що встановлені договором, чим порушені умови договору та  норми вказаних вище статей Цивільного та Господарського кодексів України.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач отримав  від позивача товари на суму 24333,40грн., однак за неї розрахувався частково і під час розгляду справи залишився борг 13884,30грн.

          Таким чином позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню у визначеній вище сумі. В решті позову, на суму 1000грн., суд відмовляє у зв'язку з проведенням її оплати після звернення  фабрики з позовом до суду.

Відповідно ст. 611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені законом або договором.

Ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 процента річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем вірно і з урахуванням положень цієї статті нараховані  втрати по інфляції та річні.

Ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пеня є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного господарського зобов'язання за кожен день прострочення платежу. Договором сторони передбачили нарахування пені за несвоєчасне проведення оплати товару покупцем в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день його прострочення.

На підставі зазначеного, суд прийшов до висновку, що позивачем пеня нарахована у відповідності з вимогами закону та умов договору. Її розмір розрахований вірно, з урахуванням періоду прострочки і несплачених сум за цей період. Її сума складає 701,01грн.

З врахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню по основному боргу і повністю по вимогам про стягнення втрат по інфляції, річних і пені.

Відповідач зобов'язаний повністю відшкодувати судові витрати позивача по сплаті держмита (162грн. 56 коп.) та вартості інформаційно-технічних послуг господарського процесу (118грн.), оскільки 1000грн. перерахована ним позивачу після порушення провадження по справі.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85  Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

          1.Позов задовольнити частково.

          2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Скарлет-Херсон", м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 131-Б, код ЄДРПОУ 34906813 з р.рахунку 26000301000308 ХФ ВАТ "ВТБ-Банк", МФО 342003 на користь закритого акціонерного товариства "Донецька макаронна фабрика" м. Донецьк, пр. Ілліча, 111, код ЄДРПОУ 00382310 на р.рахунок 260060151121 Донецька філія ВАТ "Укрексімбанк", МФО 334817 основний борг з врахуваням втрат по інфляції та річних в розмірі 14555грн. 69 коп., пеню в сумі 701грн. 01 коп. та судові витрати позивача на загальну суму 280грн. 56 коп.

          3.В решті позову відмовити.

          4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                                      І.В. Губіна