Ухвала

від 15.04.2013 по справі 2а-1870/9553/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 р.Справа № 2а-1870/9553/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. по справі № 2а-1870/9553/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Конотопська"

до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Агрофірма "Конотопська", звернувся до суду з адміністративним позовом до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000662311 від 20 вересня 2012 року. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач безпідставно дійшов висновку, що позивач протиправно включив до податкового кредиту суму ПДВ 12833 грн., оскільки контрагент позивача (ПП "Елпіс-2005") не мав права виписувати податкову накладну за договором поставки, який орган ДПС вважає нікчемним, а тому відсутній об'єкт оподаткування та база оподаткування, однак позивач зазначає, що вказаний договір з придбання транспортного засобу фактично був виконаний, що в повній мірі підтверджується первісною бухгалтерською документацією. Щодо іншого встановленого порушення, а саме заниження позивачем грошових зобов'язань зі сплати ПДВ в сумі 360583,50 грн. у зв'язку з тим, що відповідач вважав договори, укладені ТОВ АФ "Конотопська" (лізингоотримувач) у травні 2011 року із ПАТ "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець), договорами зворотного лізингу, а не фінансового лізингу, позивач зазначає, що умовами договорів фінансового лізингу №LC4991-04/11 від 24 травня 2011 року, №LC4993-04/11 від 24 травня 2011 року, №LC4994-04/11 від 24 травня 2011 року та №LC4997-04/11 від 24 травня 2011 року врегульовано господарські операції саме фінансового лізингу у відповідності до норм чинного законодавства.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби № 0000662311 від 20.09.2012 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем - 394166 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 452999,5 грн., в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Конотопська об'єднана державна податкова інспекція Сумської області Державної податкової служби, частково не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. в частині задоволення позовних вимог та в цій частині прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про місце, дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню частково.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що з 07 травня 2012 року по 05 червня 2012 року відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача. За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт про результати планової виїзної перевірки від 12 червня 2012 року № 93/22-3/30490368.

На вказаний акт перевірки відповідач подав заперечення, які були частково задоволені відповідачем та зменшено суму податкового зобов'язання з ПДВ нарахованого у акті перевірки, по операціям за наднормове використання мінеральних добрив та засобів захисту рослин при обробці ґрунту і посівів на 4960 грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000542311 від 27 червня 2012 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ з вироблених в Україні товарів в сумі 878783 грн., з яких сума зобов'язання за основним платежем - в сумі 420144,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - в сумі 458639 грн.

Позивач, не погоджуючись із актом перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, оскаржив вказане вище податкове повідомлення-рішення від 27 червня 2012 р. до Державної податкової служби у Сумській області.

Первинна скарга позивача була частково задоволена ДПС у Сумській області, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення в частині визначення грошового зобов'язання та застосованих штрафних санкціях з ПДВ у сумі 23897,50 грн.; збільшена сума грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 234 грн.; в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишене без змін.

У зав'язку з викладеним 25 вересня 2012 р. позивач отримав від відповідача нове податкове повідомлення-рішення №0000662311 від 20 вересня 2012 p. (попереднє вважається відкликаним), яке було складене з урахуванням рішення ДПС у Сумській області від 06.09.2012 р. Згідно отриманого податкового повідомлення-рішення, відповідач збільшив суму грошового зобов'язання позивача, а саме: за основним платежем на 400730,00 грн., за штрафними санкціями на 454389,50 грн., а загалом сума грошового зобов'язання з ПДВ склала 855119,50 грн.

Оскільки позивач не погоджувався із таким рішенням ДПС у Сумській області про лише часткове задоволення скарги та не погоджувався із новим податковим повідомленням-рішенням №0000662311 від 20.09.2012 p., він подав повторну скаргу до Державної податкової служби України. На вказану скаргу ДПС України, своїм листом від 19.11.2012 р. №5525/0/61-12/10-21 15, надала рішення про результати розгляду скарги, згідно якого скарга позивача була залишена без задоволення.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до акту перевірки, вищевказана сума податкового зобов'язання, яка визначена оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, була визначена відповідачем по наступним операціям: 360584 грн. - за операціями фінансового лізингу між позивачем та ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль"; 13067 грн. - внаслідок придбання автомобіля КРАЗ-255 на умовах договору доручення, укладеного між позивачем та ПП "Елпіс-2005"; 20515 грн. - внаслідок невизнання матеріальних витрат в собівартості посівів зернових, по відношенню до яких було складено акти часткової загибелі посівів; 3154 грн. - за операціями з надання послуг по доставці вантажів між позивачем та ТОВ "Бахмачрегіонпостач"; 3410 грн. - внаслідок ненадання податковому органу належним чином оформлених оригіналів податкових накладних.

Так, відповідно до акту перевірки щодо збільшення податкових зобов'язань внаслідок зменшення позивачу сум податкового кредиту зі сплати ПДВ в сумі 13067 грн., відповідач встановив порушення позивачем cт.cт. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України); п. 14.1.191 cт. 14; п.201.1 cт. 201; п. 198.1. п. 198.3. п. 198.4. п. 198.6 cт. 198; п. 187.1 cт. 18 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Відповідач, в ході проведення перевірки, дійшов висновку, що позивач протиправно всупереч наведених норм законодавства України включив до податкового кредиту суму ПДВ 12833 грн., оскільки контрагент позивача (ПП "Елпіс-2005") не мав права виписувати податкову накладну за договором поставки, який орган ДПС вважає нікчемним, а тому відсутній об'єкт оподаткування та база оподаткування. У зв'язку з цим відповідач збільшив позивачу суму податкових зобов'язань зі сплати ПДВ у розмірі 12833 грн.

З такими висновками відповідача погодилась і ДПС у Сумській області, однак дійшла висновку про необхідність зменшення податкового кредиту позивача на суму 13067,00 грн., а не 12833,00 грн., у зв'язку з чим було додатково донараховано позивачу податкових зобов'язань зі сплати ПДВ на суму 234 грн. в результаті чого сума податкових зобов'язань позивача зі сплати ПДВ за цією операцією збільшена до 13067 грн.

Колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи між ТОВ АФ "Конотопська" (довіритель) і ПП "Елпіс-2005" (повірений) був укладений договір доручення №4/04 від 28.04.2011 р. про придбання повіреним для довірителя автомобіля КРАЗ-255. Цим договором була визначена сума договору 78400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 13066,67 грн.), яка включає вартість товару, фактичні витрати повіреного та суму винагороди повіреного - 2% вартості товару.

На виконання вищевказаного договору ПП "Елпіс-2005" уклало договір купівлі-продажу автомобіля КРАЗ-255 із ТОВ "Терра Гранд" вартістю 77000 грн. (у т.ч. ПДВ 12833,33 грн.). ПП "Елпіс-2005" на підставі отриманої від продавця податкової накладної від 05.05.2011 р. №17 включило до податкового кредиту з ПДВ суму в розмірі 12833,33 грн., а ТОВ "Терра Гранд" включило цю суму до своїх податкових зобов'язань зі сплати ПДВ.

На виконання умов договору доручення, ПП "Елпіс-2005" передало автомобіль КРАЗ-255 загальною вартістю 78400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 13066,67 грн.) ТОВ АФ "Конотопська" за накладною від 05.05.2011р. №05/05-1, виписало податкову накладну від 05.05.2011 р. №9, згідно якої позивач включив до податкового кредиту ПДВ в сумі 13066,67 грн. за травень 2011 р., що також було відображено позивачем у податковій декларації з ПДВ.

У подальшому, придбаний позивачем автомобіль використовується у його господарській діяльності.

Разом з тим, відповідач вважає, що вказаний вище договір доручення не був спрямований на реальне настання наслідків (порушено ч. 5 ст. 203 ЦК України) та є фіктивним (згідно ст. 234 ЦК України). При цьому, відповідач вважає нікчемним договір купівлі-продажу автомобіля КРАЗ-255, укладений ПП "Елпіс-2005" із ТОВ "Терра Гранд" вартістю 77000 грн. (у т.ч. ПДВ 12833,33 грн.), у зв'язку з тим, що у ТОВ "Терра Гранд" відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань, відсутні фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань, не надання цим товариством документів на запити органу ДПС, а також з огляду на надані директором товариства пояснення.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, обґрунтовуючи свою позицію, вказує, що контрагент (не безпосередній) позивача (ТОВ "Терра Гранд") в ланцюгу поставки не надав документи на запит ДПІ, у нього відсутні адміністративно-господарської можливості на виконання господарських зобов'язань, фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, однак вказані обставини не передбачені законом як ознаки нікчемності договору купівлі-продажу автомобіля, укладеного ПП "Елпіс-2005" і ТОВ "Терра Гранд", а тому висновки відповідача не відповідають положенням ч. 2 ст. 215 ЦК України.

В той же час, встановлено, що під час виконання вищевказаної угоди ПП "Елпіс-2005" задекларувало податкові зобов'язання за наслідками виконання спірної угоди (акт перевірки ПП «Еліпс-2005»).

Посилання відповідача на пояснення ОСОБА_2 та висновок експерта сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві №1759 від 21.10.2011 року, є безпідставним, оскільки зазначене не може свідчити про нікчемність та безтоварність угод, оскільки у вказаному експертному висновку зазначено про ймовірність виконання іншою особою ніж ОСОБА_2 підписів на документах які безпосередньо не стосуються вищевказаної спірної угоди. Щодо пояснень ОСОБА_2, то відповідач не надав суду вирок суду з приводу обставин зазначених ОСОБА_2 у свої поясненнях.

Реальне настання наслідків, передбачених спірним договором доручення, підтверджуються наступними документами: договір доручення №4/04, платіжні доручення про сплату передбачених договором платежів, видана позивачем довіреність від 04.05.1 1 р. за №118. виписана ПП "Елпіс-2005" накладна від 05.05.2011 р. №05/05-1 про отримання автомобіля КРАЗ-255 та податкова накладна від 05.05.201 1 р. №9, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу за позивачем, платіжні доручення про оплату автомобіля ПП "Елпіс-2005" у ТОВ "Терра Гранд" та видана ним податкова накладна від 05.05.2011 р. №17.

Щодо іншого встановленого порушення, а саме: заниження позивачем грошових зобов'язань зі сплати ПДВ в сумі 360583,50 грн. у зв'язку з тим, що відповідач вважав договори, укладені ТОВ АФ "Конотопська" (лізингоотримувач) у травні 2011 року із ПАТ "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець), договорами зворотного лізингу, а не фінансового лізингу. Тому у лізингодавця не було правових підстав виписувати податкову накладну за даною операцією, а у лізингоотримувача - включати суми ПДВ до податкового кредиту згідно таких податкових накладних.

Такий висновок відповідач зробив з огляду на положення ст. 9 Закону України "Про лізинг", ч. 1 cт.292 ГК України, § 6 гл.58, cт. 806 ЦК України, пп. 14.1.97, частину а пп. 14.1.191 ст. 14, п. 198.6 cт.198, п.201.1, п.201.4 cт.201 п.198.1, абз. другий п. 198.3 cт.198, п.187.1 cт.187 ПК України, пп. 7.2.1, пп.7.2.3 п.7.2 абз. другого пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4 cт. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", які, як вважає відповідач, були порушені позивачем.

Колегія суддів зазначає, що в травні 2011 року позивач з ПАТ "Райффайзен Лізинг Аваль" було укладено договори фінансового лізингу, а саме: від 24.05.2011 р. №LC4991-04/11, вид техніки - сівалка навісна просапна, первина вартість (розмір заборгованості лізингоодержувача) 223895,92 грн. (в т.ч. ПДВ 37315,99 грн.); від 24.05.2011 р. №LC4997-04/11, вид техніки - сівалка навісна просапна, первина вартість (розмір заборгованості лізингоодержувача) 223895,92 грн. (в т.ч. ПДВ 37315,99 грн.); від 24.05.2011 р. №LC4993-04/11, вид техніки - трактор NEW HOLLAND Т8050, первина вартість (розмір заборгованості лізингоодержувача) 1208400,00 грн. (в т.ч. ПДВ 201400,00 грн.); від 24.05.2011 р. №LC4994-04/11, вид техніки - ґрунтообробний агрегат, первина вартість (розмір заборгованості лізингоодержувача) 497966,40 грн. (82994,40 грн.)

Розмір щомісячних відсотків по вищевказаним договорам складає ставку LIBOR ЗМ + 7% від усієї суми заборгованості.

У всіх вищеперелічених договорах TOB Агрофірма "Конотопська" виступає в ролі "Продавця" та "Лізингоотримувача", а TOB "Райффайзен Лізинг Аваль" в ролі "Покупця" або "Лізингодавця".

Метою вищевказаної господарської операції, як пояснив представник позивача в судовому засіданні, було отримання коштів для господарської діяльності та можливість використання вищевказаної техніки.

Відповідно до абз. "б" пп.14.1.97 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з цим Кодексом і придбане\або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов: об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов'язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об'єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі; балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору; сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її; майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Таким чином, чинним законодавством чітко не окреслено коло платежів, які належать до лізингових та встановлено, що сплата лізингових платежів здійснюється на умовах, визначених в договорі.

Відповідно до п.3.2 Договорів фінансового лізингу №LC4991-04/11 від 24 травня 2011 року, №LC4993-04/11 від 24 травня 2011 року, №LC4994-04/11 від 24 травня 2011 року та №LC4997-04/11 від 24 травня 2011 року розрахований у грошовому еквіваленті іноземної валюти розмір заборгованості Лізингоодержувача зазначається у графіку розрахунку заборгованості (Додаток 1 до цього Договору), який Сторони підписують після визначення остаточної вартості Предмета лізингу.

Відповідно до умов договорів фінансового лізингу та Додатків №1 "Графік розрахунку заборгованості" до вказаних вище договорів, до складу лізингових платежів входять:

- аванс лізингоодержувача;

- поточні лізингові платежі за 36 календарних місяців;

- викупна вартість.

Загальна сума усіх вказаних вище лізингових платежів складає 100% заборгованості TOB АФ "Конотопська" перед TOB "Райфайзен Лізинг Аваль" та дорівнює первісній вартості об'єкту лізингу.

Наведен підтверджується змістом пункту 2.5 договору, додатком 1 до договору.

Таким чином, умовами договорів фінансового лізингу №LC4991-04/11 від 24 травня 2011 року, №LC4993-04/11 від 24 травня 2011 року, №LC4994-04/11 від 24 травня 2011 року та №LC4997-04/11 від 24 травня 2011 року врегульовано господарські операції саме фінансового лізингу.

Відповідно до пп. "а" п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

При цьому, п. 187.6 ст. 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди лізингу) є дата фактичної передачі об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).

В той же час, абзацом третім пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 липня 2011 року на виконання договорів фінансового лізингу №LC4991-04/ll, №LC4993-04/ll, №LC4997-04/l 1 від 24 травня 2011 року TOB "Райффайзен Лізинг Аваль" було передано, а TOB АФ "Конотопська" прийнято у користування наступні предмети лізингу:

- сівалку просапну пневматичну, Kverneland, OPTIMA 1 6М/8Р, 2011 p.в.;

- трактор NEW HOLLAND, Е 8050, 2010 р.в.;

- сівалку просапну пневматичну, Kverneland, OPTIMA 1 6М/8Р, 2011 р.в.

За фактом передачі вказаних вище предметів лізингу TOB "Райффайзен Лізинг Аваль" було видано: податкову накладну №2571 від 29.07.2011 року на загальну суму 223 895,92 грн., в тому числі ПДВ - 37315,99 грн.; податкову накладну №2576 від 29.07.2011 року на загальну суму 223 895,92 грн., в тому числі ПДВ - 37 315,99 грн.; податкову накладну №69 від 29.07.2011 року на загальну суму 1208400,00 грн., в тому числі ПДВ - 201400,00 грн.

Податковий кредит за вказаними операціями TOB АФ "Конотопська" відобразило в податковій звітності за липень 2011 року.

Крім того, на виконання договору фінансового лізингу №LC4994-04/11 від 24 травня 2011 року TOB "Райффайзен Лізинг Аваль" було передано, а TOB АФ "Конотопська" прийнято у користування ґрунтообробний агрегат з комбінаційним візком, Lemken, Rubin 9/600 KUA, 2011 р.в.

За фактом передачі агрегату TOB "Райффайзен Лізинг Аваль" було видано податкову накладну №2749 від 02.08.2011 року на загальну суму 497 966,40 грн., в тому числі ПДВ - 82 994,40 грн.

Податковий кредит за вказаною операцією TOB АФ "Конотопська" відобразило в податковій звітності за серпень 2011 року.

Таким чином, зазначені вище обставини підтверджують, що TOB АФ "Конотопська" правомірно та відповідно до вимог законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, відобразило податковий кредит, що виник внаслідок здійснення операцій фінансового лізингу.

Щодо господарської мети операції, то в суді апеляційної інстанції представником позивача надані пояснення, з яких вбачається, що продаж товару та наступне його отримання на умовах лізінгу було викликано необхідністю залучення обігових коштів. Наведене не протирічіть матеріалам справи. Невідповідність операції цілям діяльності підприємства не встановлено.

Також перевіркою встановлено, що протягом 2009-2011 років позивачем оформлялись акти часткової загибелі посівів зернових, а саме: акт від 25.06.2009 року, складений комісією в складі головного агронома Маленко В.М., бригадира рільничої бригади №1 Кабачної A.М., обліковця тракторної бригади №2 Супрун А.І. склали цей акт на предмет обстеження проса на площі 20 га. Комісією встановлено, що поле повністю заросло курячим просом, що не дає змоги отримати врожай. Комісія рекомендує дану площу перевести в однорічні трави і використати на випас скоту. Акт затверджено директором ТОВ АФ "Конотопська" Фесюн О.М. та погоджено з начальником відділу організації виробництва, переробки та маркетингу сільськогосподарської продукції АПР Конотопської РДА Ситник В.М.; акт від 14.07.2009 року, складений комісією в складі головного агронома Маленко В.М., бригадира рільничої бригади №1 Кабачної A.М., обліковця тракторної бригади №2 Супрун А.І. склали цей акт на предмет обстеження ярого ріпаку на площі 30 га бригади №2. Комісією встановлено, що в зв'язку з весняною посухою посів ярого ріпаку проведено 26, 27 квітня (після дощу). Сходи отримані дружні, але посів заріс дикою редькою і іншими хрестоцвітими бур'янами. Практично отримати урожай ярого ріпаку неможливо. Комісія рекомендує дану площу використати на зелене добриво. Акт затверджено директором ТОВ "АФ "Конотопська" Фесюн О.М. та погоджено з начальником відділу організації виробництва, переробки та маркетингу сільськогосподарської продукції АПР Конотопської РДА Ситник В.М.; акт обстеження і списання загиблих посівів від 20.04.2010 року, складений комісією в складі головного агронома Маленко В.М. бригадира рільничої бригади №1 Кабачної A.M., обліковця тракторної бригади №2 Супрун А.І. про те, що озима пшениця на площі 20 га повністю загинула внаслідок вимокання та випрівання посівів. Акт затверджено директором ТОВ АФ "Конотопська" Фесюн О.М. та погоджено начальником відділу організації виробництва, переробки та маркетингу сільськогосподарської продукції АПР Конотопської РДА Ситник В.М.; акт від 08.04.2011 року, складений комісією в складі головного агронома Маленко В.M., бригадира рільничої бригади №1 Кабачної A.M., обліковця тракторної бригади №2 Супрун А.І. Комісією встановлено повну загибель озимого ріпаку на площі 88 га в полі №8 відділення №1 і часткову загибель озимої пшениці на площі 178 га в полі №1, №2, №4 відділення №1 і 12 га відділення №2 поза сівозміною. Загибель посівів відбулася внаслідок низьких температур в третій декаді лютого та в березні 2011 року. Комісія рекомендує площу озимого ріпаку пересіяти однорічними травами, а пошкоджені площі озимої пшениці підсіяти ячменем. Акт затверджено директором ТОВ АФ "Конотопська" Фесюн О.М. та погоджено начальником відділу організації виробництва, переробки та маркетингу сільськогосподарської продукції АПР Конотопської РДА Плавко M.М.

Матеріальні витрати (посівний матеріал, ПММ, ЗЗР, міндобрива) в собівартості вищеназваних посівів всього становлять 102572.49 грн. в тому числі: за 2009 рік в сумі 26468,84 грн., за 2010 рік в сумі 18879,18 грн., за 2011 рік в сумі 57224,47 грн.

ПДВ з вартості придбаного насіння, ПММ, міндобрив, гербіцидів всього в сумі 20514,50 грн. було включено до податкового кредиту відповідних періодів.

Відповідач в актів перевірки зазначає, що так як вищевказані матеріальні витрати не будуть використовуватись в оподатковуваних операціях, тобто урожай проса, озимої пшениці та ріпаку не буде отриманий та реалізований, ТОВ АФ "Конотопська" не отримає запланованих прибутків від здійснення господарської діяльності, при списанні матеріальних витрат згідно вищевказаних актів податковий кредит відповідних періодів скороченої декларації підлягає коригуванню (зменшенню) всього на суму 20514,50 грн.

Вказаний висновок відповідач зробив з посиланням на абз.2 пп. 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час видачі частини податкових накладних) відповідно до якого, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Абзацом другим пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Колегія суддів зазначає, що вказана позиція відповідача є необгрунтованою, оскільки відповідач протиправно порівнює поняття отримання прибутку та мета отримання прибутку, яка передбачена п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України. В той же час, позивачем були надані, як відповідачу на перевірку так і суду, акти часткової загибелі врожаю, які погоджені з начальником відділу організації виробництва, переробки та маркетингу с/г продукції управління АПР Конотопської РДА.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо інших встановлених порушень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В лютому 2012 року згідно податкової накладної від 29.02.2012 р. №27/2 ТОВ АФ "Конотопська" було надано послуги по доставці вантажів ТОВ "Бахмачрегіонпостач" м. Бахмач всього в сумі 18924,00 грн. (в тому числі ПДВ- 3154,00 грн.) та задекларовано до спеціальної декларації, чим порушено вимоги п. 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. №1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за №1490/20228.

Згідно п.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею, згідно п.209.2, 209.7, 209.17 Податкового кодексу України.

Позивач не надав доказів та пояснень, що вищевказана послуга по доставці вантажу стосуються спеціального режиму.

Отже, ПДВ в сумі 3154,00 грн. з реалізації послуг по доставці вантажів вищевказаному споживачу підлягає включенню до загальної податкової декларації за лютий 2012 року.

Також перевіркою встановлено, що протягом перевіреного періоду ТОВ АФ "Конотопська" в порушення пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 п. 7.2. пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України безпідставно включено до податкового кредиту суми ПДВ, не підтверджені належним чином оформленими податковими накладними всього в сумі 3410 грн., в тому числі: за червень 2009 року-в сумі 333 грн., за червень 2010 року - в сумі 2077 грн., за квітень 2011 року-в сумі 1000 грн.

Колегія суддів зазначає, що як встановлено перевіркою, позивачем в порушення вимог пп. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час видачі частини податкових накладних) на перевірку надані копії податкових накладних, про що свідчить відмітка у відповідному полі податкових накладних, а саме податкові накладні: №4944 від 02.06.2009 р., №к/91 від 30.06.2009 р., №1 від 23.06.2010 р., №2 від 23.06.2010 р., №3 від 23.06.2010 р., №24 від 28.06.2010 р. на загальну суму 76,86 грн., №25 від 28.06.2010 р., №26 від 28.06.2010 р., №34 від 29.06.2010 р., №35 від 29.06.2010 р., №36 від 29.06.2010 р.

Також в порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, позивачем для перевірки надано податкову накладну №458 від 29.04.2011 р., в якій не вказано вид цивільно-правового договору.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час видачі частини податкових накладних) передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час видачі частини податкових накладних) передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Так як на ТОВ АФ "Конотопська" відсутні оригінали податкових накладних, які б підтверджували придбання матеріалів та послуг на загальну суму 14460,0 грн. (в тому числі ПДВ- 2410,0 грн.), немає підстав для включення ПДВ в сумі 2410,0 грн. до податкового кредиту відповідних періодів.

Відповідно до п. 201.1. ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

г) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 198.6. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Так як для перевірки була надана податкова накладна, оформлена з порушенням вимог чинного законодавства, то у ТОВ АФ "Конотопська" нема підстав для включення ПДВ в сумі 1000,0 грн. до податкового кредиту за квітень 2011 року.

Надані копії вищевказаних податкових накладних без наявності вищевказаних порушень, є неналежним доказом, оскільки вказані недоліки могли бути усунуті вже після проведення перевірки, окрім того наявність вказаного порушення позивач не заперечував на жодній стадії подачі заперечення на акт перевірки та під час адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення.

Щодо доводів апеляційної скарги про помилковість вказання судом першої інстанції про стягнення державного мита з державного бюджету судових витрат шляхом списання з рахунку податкового органу, то такий спосіб стягнення коштів відповідає як положенням ст. 94 КАС України, так і положенням підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. по справі № 2а-1870/9553/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М. Судді (підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.

Повний текст ухвали виготовлений 22.04.2013 р.