Постанова

від 05.12.2013 по справі 826/18128/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

05 грудня 2013 року 09:10 №826/18128/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Падюковій Ю.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Аделанта» додержавної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.06.2013 №0003382250 та від 25.06.2013 №0003392250, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аделанта» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.06.2013 №0003382250 та від 25.06.2013 №0003392250.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва ДПС на підставі хибних висновків акту перевірки від 06.06.2013 №382/22-509/37588069 щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «КамеронПлюс», прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.06.2013 №0003382250 та від 25.06.2013 №0003392250, якими позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву суду не надав, явку повноваженого представника в судове засідання 28.11.2013 не забезпечив, про час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні 28.11.2013, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №826/18128/13-а у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Аделанта» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «КамеронПлюс» за період з 01.10.2009 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Аделанта» пунктів 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 125 583,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 138.1, 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на суму 131 862,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва ДПС складено акт від 06.06.2013 №382/22-509/37588069 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 25.06.2013 №0003392250, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 156 979,00 грн. у тому числі: 125 583,00 грн. - основний платіж, 31 396,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

від 25.06.2013 №0003382250, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 164 828,00 грн. у тому числі: 131 862,00 грн. - основний платіж, 32 966,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва ДПС від 06.06.2013 №382/22-509/37588069, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Аделанта» та товариством з обмеженою відповідальністю «КамеронПлюс» за рахунками-фактур: від 17.02.2012 №0217/04, від 07.03.2012 №0307/02, від 14.03.2012 №0314/03, від 14.03.2012 №031402, від 15.03.2012 №0315/02, від 02.04.2012 №0402/02, від 10.04.2012 №0410/01, від 20.04.2012 №0420/03, від 17.05.2012 №0517/09, від 01.06.2012 №0601/03, від 05.06.2012 №0605/01, від 08.06.2012 №0608/09, від 27.06.2012 №0627/17, від 27.06.2012 №0627/18, від 06.07.2012 №0706/02, від 03.07.2012 №0703/03, від 05.07.2012 №0705/04, від 16.07.2012 №0716/07, від 18.07.2012 №0718/06, від 03.09.2012 №0307/12, від 07.09.2012 №0907/02, від 18.09.2012 №0918/04, від 14.09.2012 №0914/04, від 18.09.2013 №0918/03, від 14.08.2012 №0814/04, від 28.08.2012 №0828/03, від 12.03.2012 №0312/01.

При цьому, акт перевірки від 06.06.2013 №382/22-509/37588069 не містить посилання на конкретні господарські операцій, реальність яких не визнається органом державної податкової служби.

Так, висновки акту перевірки зроблено на підставі даних податкових декларацій позивача, актів перевірок його контрагента та протоколів допиту свідків ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 Тобто первинні документи господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Аделанта» та товариством з обмеженою відповідальністю «КамеронПлюс», відповідачем не досліджувались, аналіз конкретних господарських операцій (рух активів у процесі здійснення господарської операції, наявність ділової мети та економічної доцільності тощо) не здійснювався.

Позивачем на спростування висновків акту перевірки від 06.06.2013 №382/22-509/37588069 надано суду копію договору від 01.02.2012 №1201/07, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Аделанта» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «КамеронПлюс» (виконавець), згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виготовленню поліграфічної продукції в асортименті, кількості та за цінами, згідно специфікації, що є додатком №1 до цього договору. Замовник зобов'язується прийняти продукцію та вчасно її оплатити, відповідно до умов цього договору. Загальна сума договору 753 498,66 грн., в тому числі податок на додану вартість - 125 583,14 грн.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії наступних документів: договору від 01.02.2012 №1201/07; специфікації, у формі додатку №1 до договору (на суму товару у розмірі 753 498,66 грн.); рахунків-фактури за відповідні періоди; податкові накладні за відповідні періоди (виписані на підставі рахунків-фактури); акти здачі-прийняття робіт за відповідні періоди; накладні на відвантаження продукції за відповідні періоди; товарно-транспортні накладні за відповідні періоди; виписки банку з особового рахунку; відомості журналу-ордеру по рахунку №377 за відповідні періоди.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва ДПС на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Аделанта» з товариством з обмеженою відповідальністю «КамеронПлюс» вказано на акти державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва:

від 10.07.2012 №2342/22-9/35633182 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «КамеронПлюс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2011 по 30.04.2012»;

від 30.08.2012 №3333/22-9/35633182 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «КамеронПлюс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2012 по 30.06.2012»;

від 20.09.2012 №3807/22-9/35633182 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «КамеронПлюс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2012 по 31.08.2012».

Суд звертає увагу, що державною податковою інспекцією у Святошинському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві не було надано письмових заперечень на позовну заяву, а також документів, які покладені в основу висновків органу державної податкової служби щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства.

Також суд наголошує, що незважаючи на неможливість проведення зустрічних звірок, за відсутності аналізу первинних та податкових документів позивача, органом державної податкової служби робляться висновки щодо відсутності реального здійснення операцій між контрагентами.

Суд звертає увагу, що під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Аделанта» відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «КамеронПлюс», первинні документи по господарським операціям не досліджувались.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 18.09.2013 №К/9991/76242/12, від 08.10.2013 №К/9991/6432/11, від 09.10.2013 №К/800/7079/13, від 10.10.2013 № К/800/29238/13, від 10.10.2013 №К/9991/62045/11.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відповідачем не надано суду доказів щодо зловживань контрагента позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «КамеронПлюс» зі сплати податків, доказів, що позивач знав про такі зловживання.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Аделанта» та товариством з обмеженою відповідальністю «КамеронПлюс» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.06.2013 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Аделанта» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.06.2013 №0003382250 та від 25.06.2013 №0003392250, підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва ДПС від 25.06.2013 №0003382250 та від 25.06.2013 №0003392250.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.