Постанова

від 09.12.2013 по справі 812/9435/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2013 року Справа № 812/9435/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: Твердохліба Р.С.,

при секретарі: Андріасяні Е.А.,

представників сторін:

від позивача - Жердєва М.В. (довіреність від 03.01.2013 б/н),

Криштов Є.Ф. (довіреність від 01.11.2013 б/н),

від відповідача - Пономарьова Н.В. (довіреність від 01.10.2013 № 4813/12-14-10/28),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хімекселен» до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 жовтня 2013 року № 0000502201, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року відкрито провадження по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хімекселен» до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 жовтня 2013 року № 0000502201.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 05 липня 2013 року ТОВ «Хімекселен» отримало акт від 21 червня 2013 року № 36/22-32895941 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Завозінвест», ТОВ «Ідея-2004», ТОВ «Метал Трейд СВ» за період з 01 червня 2010 року по 30 листопада 2010 року».

31 липня 2013 року ТОВ «Хімекселен» отримало податкове повідомлення-рішення від 22 липня 2013 року № 0000502201, яким позивачу збільшено податок на додану вартість у розмірі 45834,00 грн., застосовано штрафні санкції у розмірі 11458,50 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 22 липня 2013 року № 0000502201 оскаржено позивачем до Головного управління Міндоходів у Луганській області. Рішенням Головного управління Міндоходів у Луганській області про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення від 22 липня 2013 року № 0000502201 скасовано частково.

08 жовтня 2013 року ТОВ «Хімекселен» отримало нове податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2013 року № 0000502201, яким збільшено податок на додану вартість у розмірі 17883,00 грн., застосовано штрафні санкції у розмірі 4470,75 грн. З дня надходження податкового повідомлення-рішення від 01 жовтня 2013 року № 0000502201 податкове повідомлення-рішення від 22 липня 2013 року № 0000502201 вважається відкликаним.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2013 року № 0000502201 є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на таке.

Відповідач самостійно зробив висновок про визнання певних правочинів недійсними, без підтвердження зазначених висновків відповідними судовими рішеннями, та намагається застосувати до позивача податкові санкції, чим порушує права позивача, як сумлінного платника податків. Взаємовідносини між ТОВ «Хімекселен» та зазначеними у акті перевірки контрагентами мали реальний характер, що підтверджується договорами, видатковими накладними, розрахунками, податковими накладними, платіжними дорученнями, актами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними. В результаті цих операцій був одержаний економічний ефект.

В акті перевірки зазначається, що в товарно-транспортних накладних відсутні повні адреси пункту навантаження та пункту розвантаження, з приводу цього позивач зазначає, що відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення обумовленого договорами не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Практика Вищого адміністративного суду України свідчить про те, що платник податків не може вважатися недобросовісним, якщо на момент укладання угоди запис про його контрагента був у Єдиному державному реєстрів, тому нести відповідальність за допущені контрагентом порушення вимог податкового законодавства суб'єкт господарювання не повинен. Позивач обачно ставиться до вибору контрагентів та має довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо ТОВ «Метал трейд СВ», та ПП «Завозінвест», витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо ТОВ «Ідея-2004». На момент взаємовідносин правових перешкод для співпраці ТОВ «Хімекселен» з казаним юридичними особами не було.

Посилання ДПІ у м. Сєвєродонецьку на акти про результати інших перевірок або неможливість провести перевірку (звірку) є незаконними, адже такі акти могли також бути оскаржені суб'єктами господарювання, стосовно яких вони складені.

Також у акті перевірки зазначено, що документи бухгалтерського та податкового обліку не мають статусу юридично значимих, вважаються недійсними. ДПІ в м. Сєвєродонецьку не зазначає, які саме із наданих до перевірки документів не відповідають вимогам законодавства та в чому конкретно надані до перевірки документи не відповідають вимогам п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, не зазначено.

Крім того, позивач вважає, що позапланова перевірка проведена незаконно, адже порушений порядок її проведення, з огляду на таке.

ТОВ «Хімекселен» отримало 13 червня 2013 року повідомлення про проведення перевірки вже після того, як сама перевірка фактично відбулась з 10 червня 2013 року по 14 червня 2013 року. Повідомлення не було надіслано відповідачем завчасно, тим самим позивач був позбавлений можливості реалізувати своє законне право бути присутнім під час проведення перевірки та надавати пояснення.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2013 року № 0000502201.

В судовому засіданні представник позивач позов підтримав, надав пояснення аналогічні, викладеному у позові, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав письмові заперечення на адміністративний позов, у яких зазначив, ТОВ «Хімекселен» укладено договори поставки з контрагентами ПП «Завозінвест», ТОВ «Ідея-2004» та договір на транспортне обслуговування з ТОВ «Метал Трейд СВ», зазначені договори мають формальний вигляд.

До перевірки ТОВ «Хімекселен» не надано сертифікати якості. Для підтвердження транспортування вантажу ТОВ «Хімекселен» надані товарно-транспортні накладні, в яких зазначено підприємство - перевізник МПП «Будопторг», замовниками якого були ПП «Завозінвест», ТОВ «Ідея-2004». Але під час перевірки, при досліджені товарно-транспортних накладних з'ясовано, що в товарно-транспортних накладних відсутня адреса пункту навантаження та пункту розвантаження, які передбачені Типовою формою № 1-ТН.

Згідно АРМу «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» МПП «Будопторг» не мало взаємовідносин з ПП «Завозінвест», ТОВ «Ідея-2004».

Крім того, відповідач зазначив, що актом перевірки Ленінської МДІП від 30 січня 2012 року № 101/16/32324058 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Завозінвест» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків з червня 2010 року по січень 2011 року», встановлено, що у ПП «Завозінвест» відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, а саме відсутні основні фонди, транспорті засоби, складські приміщення, трудові ресурси.

Актом перевірки Ленінської МДПІ від 30 січня 2012 року № 102/16/33181570 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Ідея-2004» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року та січень 2011 року встановлено, що у ТОВ «Ідея-2004» відстані необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби.

На підтвердження факту надання послуг ТОВ «Метал Трейд СВ», позивачем надано до перевірки податкову накладну та акт здачі приймання робіт про надання послуг з перевезення вантажу, до перевірки не надано товарно-транспортні накладні.

Також актом перевірки Ленінської МДПІ від 30 січня 2012 року № 100/16/33352412 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Метал Трейд СВ» щодо підтвердження господарських операцій із платниками податків за період з 01 червня 2010 року по 31 січня 2011 року, встановлено, що у ТОВ «Метал Трейд СВ» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні фонди, технічний персонал, власні виробничі активи, власні приміщення, транспортні засоби.

Відповідно до п.п7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими податними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту).

У зв'язку з вищевикладеним, відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду, товариство з обмеженою відповідальністю «Хімекселен» зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 29 березня 2004 року, перебуває на обліку у державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку з 01 квітня 2004 року за № 96, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 166330989 (т.1 а.с. 179, 180, 181).

На підставі наказу ДПІ в м. Сєвєродонецьку від 06 червня 2013 року № 483-п, відповідно до п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Хімекселен» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Завозінвест» (код за ЄДРПОУ 36324058), ТОВ «Ідея-2004» (код за ЄДРПОУ 33181570, ТОВ «Метал Трейд СВ» (код за ЄДРПОУ 33352412) за період з 01 червня 2010 року по 30 листопада 2010 року, результати якої оформлені актом від 21 червня 2013 року № 36/22-32895941 (т.1 а.с. 16-23).

Згідно висновків акта від 21 червня 2013 року № 36/22-32895941, перевіркою встановлено порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 45834,00 грн., у тому числі за червень 2010 року в сумі 27951,00 грн., липень 2010 року в сумі 16533,00 грн., серпень 2010 року в сумі 555,00 грн., вересень 2010 року в сумі 250,00 грн., листопад 2010 року в сумі 545,00 грн.

На підставі акта перевірки від 21 червня 2013 року № 36/22-32895941 державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення - рішення від 22 липня 2013 року № 0000502201, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Хімекселен» за платежем податок на додану вартість у розмірі 57292,50 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 45834,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 11458,50 грн. (т.1 а.с. 25).

Зазначене податкове повідомлення-рішення частково скасовано рішенням Головного управління Міндоходів у Луганській області від 17 вересня 2013 року № 6359/12-32-10-04/08 в частині 27951,00 грн. податку на додану вартість та 6987,75 грн. застосовної штрафної (фінансової) санкції (т.1 а.с. 27-32).

У зв'язку з цим, державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку винесено нове податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2013 року № 0000502201, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Хімекселен» за платежем податок на додану вартість у розмірі 22353,75 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 17883,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4470,75 грн. (т.1 а.с. 34).

За результатами судового розгляду справи суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку від 01 жовтня 2013 року № 0000502201 про збільшення ТОВ «Хімекселен» суми грошового зобов'язання ТОВ «Хімекселен» за платежем податок на додану вартість у розмірі 22353,75 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 17883,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4470,75 грн., є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на нижчевикладене.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

До набрання чинності Податковим кодексом України, платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначав Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час судового розгляду, що між ТОВ «Хімекселен» та ПП «Завозінвест» укладено договір поставки від 24 січня 2010 року № 19/1 (т.1 а.с. 55-57).

На виконання умов зазначеного договору ПП «Завозінвест» видало ТОВ «Хімекселен» податкові накладні від 01 липня 2010 року № 690 на суму 17640,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 2940,00 грн., від 05 липня 2010 року № 700 на суму 3154,50 грн., у тому числі податок на додану вартість 525,75 грн., від 12 серпня 2010 року № 808 на суму 3329,88 грн., у тому числі податок на додану вартість 554,98 грн., від 07 жовтня 2010 року № 1030 на суму 1477,80 грн., у тому числі податок на додану вартість 246,30 грн., від 03 листопада 2010 року № 1165 на суму 1794,72 грн., у тому числі податок на додану вартість 299,12 грн. (т.1 а.с. 61, 67, 73, 78, 84), які включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2010 року, за серпень 2010 року, листопад 2010 року (т.1 а.с. 163, 168, 175,176).

Крім того, на виконання умов договору 24 січня 2010 року № 19/1 складено видаткові накладні від 01 липня 2010 року № 690, від 05 липня 2010 року № 700, від 12 серпня 2010 року № 808, від 07 жовтня 2010 року № 1030, від 03 листопада 2010 року № 1165, розрахунки-фактури від 01 липня 2010 року № 690, від 05 липня 2010 року № 700, від 12 серпня 2010 року № 808, від 07 жовтня 2010 року № 1030, від 03 листопада 2010 року № 1165 (т.1 а.с. 58, 59, 64, 65, 70, 71, 75, 76, 81, 82).

Факт оплати ТОВ «Хімекселен» отриманих товарно-матеріальних цінностей придбаних у ПП «Завозінвест» підтверджується виписками з банку від 07 липня 2010 року № 117, від 27 липня 2010 року № 131, від 08 вересня 2010 року № 158, від 02 листопада 2010 року № 196, від 30 листопада 2010 року № 216 (т. 1 а.с. 62-63, 68-69, 74-75, 79-80).

На підтвердження обставин перевезення товарно-матеріальних цінностей, придбаних ТОВ «Хімекселен» у ПП «Завозінвест» за договором від 24 січня 2010 року № 19/1, позивачем надані товарно-транспортні накладні від 01 липня 2010 року № 159, від 05 липня 2010 року № 171, від 12 серпня 2010 року № 182, від 07 жовтня 2010 року № 215, від 03 листопада 2010 року № 287, відповідно до яких замовник - ПП «Завозінвест» вантажоодержувач - ТОВ «Хімекселен», автопідприємство - МПП «Будопторг», пункт навантаження - Луганськ, пункт розвантаження - Сєвєродонецьк (т.1 а.с. 60, 66, 72, 77, 83).

Згідно податкових декларацій з податку на додану вартість до складу податкового кредиту липня, серпня, листопада 2010 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарським операціям з ПП «Завозінвест» податок на додану вартість у розмірі 3465,75 грн., 554,98 грн., 246,30 грн, 299,12 грн. (т.1 а.с. 150, 154, 162).

Крім того, між ТОВ «Хімекселен» та ТОВ «Ідея-2004» укладено договір поставки від 24 червня 2010 року № 23/10 (т.1 а.с. 86-88).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Ідея-2004» видало ТОВ «Хімекселен» податкову накладну від 01 липня 2010 року № 701 на суму 78402,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 13067,00 грн. (т.1 а.с. 92), яка включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2010 року (т.1 а.с. 163).

Крім того, на виконання умов договору від 24 червня 2010 року № 23/10 складено видаткову накладну від 01 липня 2010 року № 701 та рахунок-фактуру від 01 липня 2010 року № 701 (т.1 а.с. 89, 90).

Факт оплати ТОВ «Хімекселен» отриманих товарно-матеріальних цінностей придбаних у ТОВ «Ідея-2004» підтверджується випискою з банку від 14 липня 2010 року № 122 (т. 1 а.с. 93).

На підтвердження обставин перевезення товарно-матеріальних цінностей, придбаних ТОВ «Хімекселен» у ТОВ «Ідея-2004» за договором від 24 червня 2010 року № 23/10, позивачем надана товарно-транспортна накладна від 01 липня 2010 року № 301, відповідно до якої замовник - ТОВ «Ідея-2004» вантажоодержувач - ТОВ «Хімекселен», автопідприємство - МПП «Будопторг», пункт навантаження - Луганськ, пункт розвантаження - Сєвєродонецьк (т.1 а.с. 91).

Згідно податкових декларацій з податку на додану вартість до складу податкового кредиту липня 2010 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарським операціям з ТОВ «Ідея-2004» податок на додану вартість у розмірі 13067,00 грн. (т.1 а.с. 150).

Використання у подальшому товарно-матеріальних цінностей, які придбані ТОВ «Хімекселен» за договорами укладеними з ПП «Завозінвест» від 24 січня 2010 року № 19/1 та з ТОВ «Ідея-2004» від 24 червня 2010 року № 23/10 підтверджується податковими та видатковими накладними, довіреностями, рахунками фактурами, актами приймання-передавання, актами списання, актами приймання виконаних будівних робіт (т.1 а.с. 195-220, т.2 а.с. 1-152).

31 червня 2010 року між ТОВ «Хімекселен» та ТОВ «Метал Трейд СВ» укладено договір на транспортне обслуговування № 41 (т.1 а.с. 94-96).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Метал Трейд СВ» видало ТОВ «Хімекселен» податкову накладну від 08 вересня 2010 року № 891 на суму 1500,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 250,00 грн. (т.1 а.с. 99), яка включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2010 року (т.1 а.с. 171).

Крім того, на виконання умов договору від 31 червня 2010 року № 41 складено акт здачі-приймання робіт № ОУ-891, рахунок-фактуру від 08 вересня 2010 року № СФ-891 (т.1 а.с. 97, 98).

Факт оплати ТОВ «Хімекселен» транспортних послуг, наданих ТОВ «Метал Трейд СВ» підтверджується випискою з банку від 08 вересня 2010 року № 158 (т. 2 а.с. 171).

Згідно податкових декларацій з податку на додану вартість до складу податкового кредиту вересня 2010 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарським операціям з ТОВ «Метал Трейд СВ» податок на додану вартість у розмірі 13067,00 грн. (т.1 а.с. 158).

Таким чином, на момент перевірки реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. Зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентами виконуються сторонами договору у повному обсязі, що підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського обліку, якими відображено господарську операцію.

Стосовно доводів відповідача щодо відсутності у контрагентів позивача, а саме у ТОВ «Метал Трейд СВ», ТОВ «Ідея-2004» та ПП «Завозінвест» необхідних умов для ведення господарської діяльності, суд зазначає, що на час укладення договорів ТОВ «Метал Трейд СВ», ТОВ «Ідея-2004» та ПП «Завозінвест» були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що свідчать довідки з ЄДРЮО та ФОП від 30 липня 2012 року № 14365751, № 14365855, витяг з ЄДРЮО та ФОП від 07 серпня 2013 року № 16960991 (т.1 а.с. 41-54).

Суд не бере до уваги доводи відповідача, відносно наявності порушення заповнення товарно-транспортних накладних, а саме відсутності повних адрес пункту навантаження та пункту розвантаження, оскільки оглядом зазначених товарно-транспортних накладних встановлено, що в них зазначено пункт навантаження - Луганськ, пункт розвантаження - Сєвєродонецьк, крім того відповідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Товарно-транспортна накладна за своєю суттю є підтвердженням придбання автотранспортних послуг і єдиною підставою для включення до складу валових витрат сплачених сум за автотранспортні послуги. Відсутність товарно-транспортної накладної свідчить про відсутність підстав для віднесення до складу валових витрат, витрат за автотранспортні послуги, а не витрат з придбання товарів. Тобто товарно-транспортні накладні не є обов'язковими документами, відповідно до яких платник податків має право на нарахування податкового кредиту.

Суд не бере до уваги доводи відповідача, стосовно не надання до перевірки сертифікатів якості на товарно-матеріальні цінності, оскільки відсутність зазначених документів не є підтвердження нездійснення господарських правочинів та не є обов'язковими документами, відповідно до яких позивач має право на нарахування податкового кредиту.

Відповідач не надав до суду доказів стосовно не здійснення операцій між ТОВ «Ідея-2004», ПП «Завозінвест» з МПП «Будопторг», крім того порушення норм податкового законодавства контрагентом позивача породжує негативні наслідки безпосередньо для контрагента позивача і не може впливати на право позивача на включення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку зі сторони позивача відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позивач правомірно нарахував податок на додану вартість, а у податкового органу відсутні підстави для збільшення ТОВ «Хімекселен» суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 22353,75 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 17883,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4470,75 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 жовтня 2013 року № 0000502201 про збільшення ТОВ «Хімекселен» суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 22353,75 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 17883,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4470,75 грн.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 09 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 13 грудня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Хімекселен» до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 жовтня 2013 року № 0000502201- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2013 року № 0000502201 про збільшення ТОВ «Хімекселен» суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 22353,75 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 17883,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4470,75 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хімекселен» (ідентифікаційний код 32895941, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Силікатна, 10) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 172,06 грн. (сто сімдесят дві гривні шість копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 13 грудня 2013 року.

Суддя Р.С. Твердохліб