Ухвала

від 29.01.2014 по справі 812/9435/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року справа №812/9435/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року у справі №812/9435/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімекселен» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 жовтня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

Звертаючись з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.10.2013 року №0000502201, позивач в обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 05 липня 2013 року ТОВ «Хімекселен» отримало акт від 21 червня 2013 року № 36/22-32895941 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Завозінвест», ТОВ «Ідея-2004», ТОВ «Метал Трейд СВ» за період з 01 червня 2010 року по 30 листопада 2010 року».

31 липня 2013 року ТОВ «Хімекселен» отримало податкове повідомлення-рішення від 22 липня 2013 року № 0000502201, яким позивачу збільшено податок на додану вартість у розмірі 45834,00 грн., застосовано штрафні санкції у розмірі 11458,50 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 22 липня 2013 року № 0000502201 оскаржено позивачем до Головного управління Міндоходів у Луганській області. Рішенням Головного управління Міндоходів у Луганській області про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення від 22 липня 2013 року № 0000502201 скасовано частково.

08 жовтня 2013 року ТОВ «Хімекселен» отримало нове податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2013 року № 0000502201, яким збільшено податок на додану вартість у розмірі 17883,00 грн., застосовано штрафні санкції у розмірі 4470,75 грн. З дня надходження податкового повідомлення-рішення від 01 жовтня 2013 року № 0000502201 податкове повідомлення-рішення від 22 липня 2013 року № 0000502201 вважається відкликаним.

Крім того, позивач вважає, що позапланова перевірка проведена незаконно, адже порушений порядок її проведення, з огляду на таке.

ТОВ «Хімекселен» отримало 13 червня 2013 року повідомлення про проведення перевірки вже після того, як сама перевірка фактично відбулась з 10 червня 2013 року по 14 червня 2013 року. Повідомлення не було надіслано відповідачем завчасно, тим самим позивач був позбавлений можливості реалізувати своє законне право бути присутнім під час проведення перевірки та надавати пояснення.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення відповідача протиправними, та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відсутні будь-які порушення вимог податкового законодавства з боку позивача при формуванні податкового кредиту у зв'язку з придбанням товарів.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року позов ТОВ «Хімекселен» задоволений у повному обсязі (а.с.174, 175-179 т.2).

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення від 01 жовтня 2013 № 0000502201 Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку. Вирішене питання по судовому збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, без надання належної правової оцінки обставин справи. Апелянт вказує на відсутність реального здійснення по взаємовідносинам з ПП «Завозінвест», ТОВ «Ідея-2004», ТОВ «Метал Трейд СВ» за період з 01 червня 2010 року по 30 листопада 2010 року» господарських операцій та постачання товарів, що не надає право позивача на віднесення до складу податкового кредиту, які не підтверджені належним чином, складеними первинними документами, що відображають господарські операції (а.с.184-185 т.2).

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що ТОВ «Хімекселен» зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 29 березня 2004 року, перебуває на обліку у державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку з 01 квітня 2004 року за № 96, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 166330989 (т.1 а.с. 179, 180, 181).

На підставі наказу ДПІ в м. Сєвєродонецьку від 06 червня 2013 року № 483-п, відповідно до п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Хімекселен» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Завозінвест» (код за ЄДРПОУ 36324058), ТОВ «Ідея-2004» (код за ЄДРПОУ 33181570, ТОВ «Метал Трейд СВ» (код за ЄДРПОУ 33352412) за період з 01 червня 2010 року по 30 листопада 2010 року, результати якої оформлені актом від 21 червня 2013 року № 36/22-32895941 (т.1 а.с. 16-23).

Згідно висновків акта від 21 червня 2013 року № 36/22-32895941, перевіркою встановлено порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 45834,00 грн., у тому числі за червень 2010 року в сумі 27951,00 грн., липень 2010 року в сумі 16533,00 грн., серпень 2010 року в сумі 555,00 грн., вересень 2010 року в сумі 250,00 грн., листопад 2010 року в сумі 545,00 грн.

На підставі акта перевірки від 21 червня 2013 року № 36/22-32895941 ДПІ у м. Сєвєродонецьку згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення - рішення від 22 липня 2013 року № 0000502201, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Хімекселен» за платежем податок на додану вартість у розмірі 57292,50 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 45834,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 11458,50 грн. (т.1 а.с. 25).

За наслідками адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення частково скасовано рішенням Головного управління Міндоходів у Луганській області від 17 вересня 2013 року № 6359/12-32-10-04/08 в частині 27951,00 грн. податку на додану вартість та 6987,75 грн. застосовної штрафної (фінансової) санкції (т.1 а.с. 27-32).

У зв'язку з цим, державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку винесено нове податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2013 року № 0000502201, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Хімекселен» за платежем податок на додану вартість у розмірі 22353,75 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 17883,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4470,75 грн. (т.1 а.с. 34).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення вимог.

Так, з урахуванням п.2 Прикінцевих положень Податкового кодексу (який діє з 01.01.2011) Закон України «Про податок на додану вартість» № 168 (далі - Закон № 168) втратив чинність. Проте, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин діяли вимоги Закону № 168, відповідність дій податкового органу при визначенні позивачу податкового зобов'язання з ПДВ перевіряється за нормами Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Закон № 168 визначає лише два випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

В силу пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судом першої інстанції, що підтверджено матеріалами справи, що на час укладення договорів ТОВ «Метал Трейд СВ», ТОВ «Ідея-2004» та ПП «Завозінвест» були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що свідчать довідки з ЄДРЮО та ФОП від 30 липня 2012 року № 14365751, № 14365855, витяг з ЄДРЮО та ФОП від 07 серпня 2013 року № 16960991 (т.1 а.с. 41-54).

Так, між ТОВ «Хімекселен» та ПП «Завозінвест» укладено договір поставки від 24 січня 2010 року № 19/1 (т.1 а.с. 55-57).

На виконання умов зазначеного договору ПП «Завозінвест» видало ТОВ «Хімекселен» податкові накладні від 01 липня 2010 року № 690 на суму 17640,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 2940,00 грн., від 05 липня 2010 року № 700 на суму 3154,50 грн., у тому числі податок на додану вартість 525,75 грн., від 12 серпня 2010 року № 808 на суму 3329,88 грн., у тому числі податок на додану вартість 554,98 грн., від 07 жовтня 2010 року № 1030 на суму 1477,80 грн., у тому числі податок на додану вартість 246,30 грн., від 03 листопада 2010 року № 1165 на суму 1794,72 грн., у тому числі податок на додану вартість 299,12 грн. (т.1 а.с. 61, 67, 73, 78, 84), які включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2010 року, за серпень 2010 року, листопад 2010 року (т.1 а.с. 163, 168, 175,176).

Крім того, на виконання умов договору 24 січня 2010 року № 19/1 складено видаткові накладні від 01 липня 2010 року № 690, від 05 липня 2010 року № 700, від 12 серпня 2010 року № 808, від 07 жовтня 2010 року № 1030, від 03 листопада 2010 року № 1165, розрахунки-фактури від 01 липня 2010 року № 690, від 05 липня 2010 року № 700, від 12 серпня 2010 року № 808, від 07 жовтня 2010 року № 1030, від 03 листопада 2010 року № 1165 (т.1 а.с. 58, 59, 64, 65, 70, 71, 75, 76, 81, 82).

Факт оплати ТОВ «Хімекселен» отриманих товарно-матеріальних цінностей придбаних у ПП «Завозінвест» підтверджується виписками з банку від 07 липня 2010 року № 117, від 27 липня 2010 року № 131, від 08 вересня 2010 року № 158, від 02 листопада 2010 року № 196, від 30 листопада 2010 року № 216 (т. 1 а.с. 62-63, 68-69, 74-75, 79-80).

На підтвердження обставин перевезення товарно-матеріальних цінностей, придбаних ТОВ «Хімекселен» у ПП «Завозінвест» за договором від 24 січня 2010 року № 19/1, позивачем надані товарно-транспортні накладні від 01 липня 2010 року № 159, від 05 липня 2010 року № 171, від 12 серпня 2010 року № 182, від 07 жовтня 2010 року № 215, від 03 листопада 2010 року № 287, відповідно до яких замовник - ПП «Завозінвест» вантажоодержувач - ТОВ «Хімекселен», автопідприємство - МПП «Будопторг», пункт навантаження - Луганськ, пункт розвантаження - Сєвєродонецьк (т.1 а.с. 60, 66, 72, 77, 83).

Згідно податкових декларацій з податку на додану вартість до складу податкового кредиту липня, серпня, листопада 2010 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарським операціям з ПП «Завозінвест» податок на додану вартість у розмірі 3465,75 грн., 554,98 грн., 246,30 грн, 299,12 грн. (т.1 а.с. 150, 154, 162).

Крім того, між ТОВ «Хімекселен» та ТОВ «Ідея-2004» укладено договір поставки від 24 червня 2010 року № 23/10 (т.1 а.с. 86-88).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Ідея-2004» видало ТОВ «Хімекселен» податкову накладну від 01 липня 2010 року № 701 на суму 78402,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 13067,00 грн. (т.1 а.с. 92), яка включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2010 року (т.1 а.с. 163).

Крім того, на виконання умов договору від 24 червня 2010 року № 23/10 складено видаткову накладну від 01 липня 2010 року № 701 та рахунок-фактуру від 01 липня 2010 року № 701 (т.1 а.с. 89, 90).

Факт оплати ТОВ «Хімекселен» отриманих товарно-матеріальних цінностей придбаних у ТОВ «Ідея-2004» підтверджується випискою з банку від 14 липня 2010 року № 122 (т. 1 а.с. 93).

На підтвердження обставин перевезення товарно-матеріальних цінностей, придбаних ТОВ «Хімекселен» у ТОВ «Ідея-2004» за договором від 24 червня 2010 року № 23/10, позивачем надана товарно-транспортна накладна від 01 липня 2010 року № 301, відповідно до якої замовник - ТОВ «Ідея-2004» вантажоодержувач - ТОВ «Хімекселен», автопідприємство - МПП «Будопторг», пункт навантаження - Луганськ, пункт розвантаження - Сєвєродонецьк (т.1 а.с. 91).

Згідно податкових декларацій з податку на додану вартість до складу податкового кредиту липня 2010 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарським операціям з ТОВ «Ідея-2004» податок на додану вартість у розмірі 13067,00 грн. (т.1 а.с. 150).

Використання у подальшому товарно-матеріальних цінностей, які придбані ТОВ «Хімекселен» за договорами укладеними з ПП «Завозінвест» від 24 січня 2010 року № 19/1 та з ТОВ «Ідея-2004» від 24 червня 2010 року № 23/10 підтверджується податковими та видатковими накладними, довіреностями, рахунками фактурами, актами приймання-передавання, актами списання, актами приймання виконаних будівних робіт (т.1 а.с. 195-220, т.2 а.с. 1-152).

Також, 31 червня 2010 року між ТОВ «Хімекселен» та ТОВ «Метал Трейд СВ» укладено договір на транспортне обслуговування № 41 (т.1 а.с. 94-96).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Метал Трейд СВ» видало ТОВ «Хімекселен» податкову накладну від 08 вересня 2010 року № 891 на суму 1500,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 250,00 грн. (т.1 а.с. 99), яка включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2010 року (т.1 а.с. 171).

Крім того, на виконання умов договору від 31 червня 2010 року № 41 складено акт здачі-приймання робіт № ОУ-891, рахунок-фактуру від 08 вересня 2010 року № СФ-891 (т.1 а.с. 97, 98).

Факт оплати ТОВ «Хімекселен» транспортних послуг, наданих ТОВ «Метал Трейд СВ» підтверджується випискою з банку від 08 вересня 2010 року № 158 (т. 2 а.с. 171).

Згідно податкових декларацій з податку на додану вартість до складу податкового кредиту вересня 2010 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарським операціям з ТОВ «Метал Трейд СВ» податок на додану вартість у розмірі 13067,00 грн. (т.1 а.с. 158).

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем та досліджені судом документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції, їх невідповідність ст.ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не встановлено.

Покладенні в основу висновків відповідача акти інших податкових органів щодо контрагентів позивача про неможливість проведення зустрічних звірок, як такі що підтверджує відсутність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, з урахуванням ст.83 ПК України є необґрунтованими.

Положення ст.83 ПК України, встановлюють перелік даних, які можуть використовуватися податковим органом під час здійснення перевірки та надання висновків. Акт перевірки можливо враховувати при наданні висновків. В той же час, перелік ст.83 ПК України не є вичерпним та при здійсненні перевірки повинні враховуватися усі документи які відносяться до предмету перевірки. Врахування та дослідження усіх наявних документів при здійсненні перевірки податковим органом є дотримання принципу обґрунтованості такого рішення суб'єкта владних повноважень, що є обов'язком такого органу. Відповідні зобов'язання має не тільки платник податків, але ж і податковий орган. В даному випадку неможливість проведення зустрічних звірок в 2012 році не вказує на відсутність реальності господарських операцій, що мали місце у 2010 році.

Намагання податкового органу з огляду на формальні недоліки заповнення тих чи інших документів, вбачання ним неналежного виконання сторонами умов договору, зменшити податковий кредит для позивача сформований за реальними господарськими операціями є безпідставним. Жодним судовим рішенням не встановлена відсутність або нікчемність договору, на підставі якого позивачем сформований податковий кредит. Наявними документами підтверджений факт придбання товару та сплати в ціні товару ПДВ. Висновки податкового органу про відсутність факту придбання товару сформовані на припущеннях, а не на документах первинного обліку.

Судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги доводи відповідача, як і судом апеляційної інстанції не приймається відносно наявності порушення заповнення товарно-транспортних накладних, а саме відсутності повних адрес пункту навантаження та пункту розвантаження, оскільки оглядом зазначених товарно-транспортних накладних встановлено, що в них зазначено пункт навантаження - Луганськ, пункт розвантаження - Сєвєродонецьк.

Товарно-транспортна накладна за своєю суттю є підтвердженням придбання автотранспортних послуг і єдиною підставою для включення до складу валових витрат сплачених сум за автотранспортні послуги. Відсутність товарно-транспортної накладної свідчить про відсутність підстав для віднесення до складу валових витрат, витрат за автотранспортні послуги, а не витрат з придбання товарів. Тобто, товарно-транспортні накладні не є обов'язковими документами, відповідно до яких платник податків має право на нарахування податкового кредиту.

Судом апеляційної інстанції не приймається до уваги доводи відповідача, стосовно не надання до перевірки сертифікатів якості на товарно-матеріальні цінності, оскільки відсутність зазначених документів не є підтвердження нездійснення господарських правочинів та не є обов'язковими документами, відповідно до яких позивач має право на нарахування податкового кредиту.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку зі сторони позивача відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність у позивача всіх первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій в рамках Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст. 44 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає, що позивач правомірно нарахував податок на додану вартість, а у податкового органу відсутні підстави для збільшення ТОВ «Хімекселен» суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 22353,75 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 17883,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4470,75 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2013 року №0000502201 Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку - протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року у справі №812/9435/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В. Гайдар