Ухвала

від 24.10.2013 по справі 820/4464/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 р.Справа № 820/4464/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів Шевцової Н.В.

Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Машир В. О.

представника відповідача Дубрової К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2013р. по справі № 820/4464/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцентр-ГАЗсервіс"

до Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрцентр-ГАЗсервіс" (позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (відповідач), в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000250221 від 28.01.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцентр-ГАЗсервіс" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000250221 від 28.01.2013 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: ст.19,129 Конституції України, п. 198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Укрцентр-ГАЗсервіс" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 08.12.2003 року як юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи - 32760739, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

ТОВ "Укрцентр-ГАЗсервіс" перебуває на обліку як платник податків у відповідача, що не заперечується сторонами по справі та підтверджується довідкою про взяття на облік платника .

Згідно довідки АА №595176 Головного управління статистики Харківської області, видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; вантажний автомобільний транспорт; неспеціалізована оптова торгівля. Фахівцем Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС на підставі наказу від 17.12.2012р. №1717, п.п. 78.1.4, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78, ст.79 ПК України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Укрцентр-ГАЗсервіс" (код ЄДРПОУ 32760739) з питань взаємовідносин з контрагентом ТОВ "Аркада і К" (код ЄДРПОУ 37189154) за листопад 2011 року щодо реальності та повноти відображення їх в обліку.

За наслідками перевірки було складено акт від 27.12.2012р. №4964/22-104, згідно висновків якого було встановлено порушення ТОВ "Укрцентр-ГАЗсервіс" п.198.2, п.198.6 ст.198, п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість у розмірі 35712,13грн., що призвело до завищення від'ємного значення у листопаді 2011 року.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 28.01.2013р. №0000250221, яким ТОВ "Укрцентр-ГАЗсервіс" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 35712,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим повідомленням-рішенням Основ'янської МДПІ м. Харкова від 28.01.2013 року № 0000250221 ТОВ "Укрцентр-ГАЗсервіс" було зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за листопад 2011 року у розмірі 35712 грн.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення слугували висновки податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість за листопад 2011 року у розмірі 35712,13 грн., що призвело до завищення від'ємного значення у листопаді 2011 року.

До висновку про завищення від'ємного значення у листопаді 2011 року податковий орган прийшов на підставі акту Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача - ТОВ "Аркада і К" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2011 року по 31.08.2011 року, з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року, з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року, а саме: акт від 09.08.2012 року №570/22-104/37189154, згідно якого встановлено, що за вказаний період господарська діяльність ТОВ «Аркада і К» має ознаки нереальності здійснення.

Проте, колегія суддів з такими висновками податкового органу не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, які, для надання їм юридичної сили і доказовості, повинні мати необхідні реквізити, передбачені ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "Аркада і К" було укладено договір поставки №2784 від 01.11.2011р.

Згідно вказаного договору поставки постачальник - ТОВ "Аркада і К" зобов'язується поставити покупцю - ТОВ "Укрцентр-ГАЗсервіс" продукцію, а покупець - прийняти та сплатити його на умовах, визначених цим договором. Загальна сума договору складає 214272,76грн, у т.ч. ПДВ 35712,13грн. Згідно п.2.1 договору поставки №2784 від 01.11.2011 року товар передається в асортименті та кількості згідно заявок.

В підтвердження фактичного виконання сторонами умов договору позивачем надано специфікацію №1, видаткову накладну, заявку на отримання товару.

ТОВ "Аркада і К" було виписано позивачу податкову накладну №15 від 01.11.2011 року на суму 214272,76грн., у т.ч. ПДВ - 35712,13грн. Зазначену суму податку було віднесено ТОВ "Укрцентр-ГАЗсервіс" до складу податкового кредиту за листопад 2011 року.

Транспортування товару здійснювалося водієм ОСОБА_4 на автомобілі MERCEDES-BENZ ATEGO 1318L номер НОМЕР_1, який був за ним закріплений згідно наказу № 5 від 26.11.2010 року.

Доставка товару відбулася за адресою АДРЕСА_1, за якою розміщено приміщення орендоване позивачем згідно договору, укладеного з ОСОБА_6

Товар, придбаний ТОВ "Укрцентр-ГАЗсервіс" у ТОВ "Аркада і К" в подальшому був реалізований ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, що підтверджується договорами поставки та видатковими накладними.

Згідно з пунктом 7 договору поставки №2784 від 01.01.2011р. покупець здійснює сплату за поставлений товар протягом 32 календарних днів з моменту поставки товару. За взаємною згодою сторін договором передбачена зустрічна поставка товару на повну чи часткову суму товару.

Згідно матеріалів справи, оплата за товаро-матеріальні цінності, отримані від ТОВ "Аркада і К", позивачем не здійснювалась.

Між тим, між позивачем та ТОВ "Аркада і К" відбувся взаємозалік зустрічних вимог відповідно до угоди №1 від 17.02.2012 року про залік зустрічних однорідних вимог у розмірі 214272,76грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем та його контрагентом було виконано спірний договір та отримані товари використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами умов вказаного вище спірного договору поставки.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача первинних документів, у яких наявні необхідні реквізити, відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, колегія суддів зазначає про наявність у позивача права для формування податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про безпідставність висновку відповідача стосовно порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про нереальність господарських операцій за договором, укладеним позивачем з ТОВ «Аркада і К» слугував акт перевірки ТОВ "Аркада і К" за висновками якого відповідач прийшов до висновку про те, що господарська діяльність позивача із його контрагентом містить ознаки нікчемності.

Згідно із пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Колегія суддів зазначає, що в ході судового розгляду справи не встановлено наявності вироків судів, що набрали законної сили та відповідно до яких виявлено ознаки узгоджених кримінально-караних діянь у діях посадових осіб позивача.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірними договорами, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірних договорів та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірних договорів, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірних правочинів.

Колегія суддів також зазначає, що порушення, на думку відповідача, порядку здійснення господарської діяльності контрагентом позивача не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності. Такі висновки узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини. Згідно приписів ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання контрагентом його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Отже, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Аркада і К" за спірним договором, а тому суми ПДВ правомірно віднесені позивачем до податкового кредиту спірного періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за листопад 2011 року.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2013р. по справі № 820/4464/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В. Судді (підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Старостін В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 29.10.2013 р.