Рішення

від 05.12.2013 по справі 910/19352/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19352/13 05.12.13

За позовом Спільного Українсько-Естонського підприємства у формі товариства з

обмеженою відповідальністю "Оптіма - Фарм, ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОРІЯ ПРАЙМ СЕРВІС"

про стягнення 169 050,52 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Лучко Н. І. (дов. № 02/12-13 від 02.12.2013 року)

Від відповідача Цімох В. М. ( дов. № 01/08 від 01.08.2013 року) Шептун І.О. (керівник)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 05.12.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Спільне Українсько-Естонського підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма - Фарм, ЛТД" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОРІЯ ПРАЙМ СЕРВІС" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 169 050,52 грн. за договором поставки № 54281 від 27.04.2011 року, з яких 140 875, 43 грн. основного боргу, 28 175, 09 грн. 20 % процентів за користування чужими грошовими коштами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/19352/13, розгляд справи призначено на 12.11.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 26.11.2013 року, в зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, необхідністю витребування додаткових доказів по справі, задоволенням клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 26.11.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 05.12.2013 року.

05.12.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

В судове засідання 05.12.2013 року представники сторін з'явились.

В судовому засіданні представником відповідача надано усні пояснення по суті наданого відзиву та по суті позовних вимог, в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення стосовно поданого відповідачем відзиву та по суті позовних вимог, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позовні вимоги при поданні позовної заяви до суду позивач мотивував порушенням з боку відповідача його зобов'язань за договором поставки № 54281 від 27.04.2011 року в частині оплати поставленого йому товару.

В ході розгляду справи, позивачем була подана заява про зменшення позовних вимог та про виправлення описки по тексту позовної заяви, відповідно до якої позивач зменшив позовні вимоги в частині суми стягнення основної заборгованості з відповідача та просить стягнути з відповідача основну заборгованість за договором поставки № 54281 від 26.04.2013 року в сумі 111 922, 86 грн. В частині стягнення з відповідача 28 175, 09 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами позовні вимоги залишились не змінними.

Подана позивачем заява про зменшення позовних вимог була прийнята судом в порядку ст. 22 ГПК України, позовні вимоги розглядаються з врахуванням поданої заяви.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, з підстав не доведеності позивачем факту поставки товару саме по договору, зазначеному позивачем у первісному варіанті позовної заяви, відповідач також заперечує факт поставки з огляду на відсутність довіреностей, за якими уповноважені відповідачем особи приймали товар та відсутності відтисків круглих печаток відповідача на видаткових накладних, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в 2013 році поставив відповідачу товар, який був прийнятий уповноваженими представниками відповідача (зазначене підтверджено матеріалами справи) товар на загальну суму 140 875, 43 грн., відповідно видаткових накладних № 13571503 від 20.06.2013 року на 6 438, 21 грн., № 13571504 від 20.06.2013 року на суму 560, 06 грн., № 13571663 від 20.06.2013 року на суму 34, 27 грн., № 13571704 від 20.06.2013 року на суму 1 774, 35 грн., № 13571705 від 20.06.2013 року на суму 128, 00 грн., № 13572017 від 20.06.2013 року на суму 2 233, 72 грн., № 13572018 від 20.06.2013 року на суму 262, 90 грн., № 13572019 від 20.06.2013 року на суму 134, 95 грн., № 13572114 від 21.06.2013 року на суму 1 772, 18 грн., № 13572115 від 21.06.2013 рок на суму 118, 86 грн., № 13572116 від 21.06.2013 року на суму 46, 31 грн., № 13574837 від 21.06.2013 року на суму 3 615, 02 грн., № 13583756 від 27.06.2013 року на суму 3 539, 55 грн., № 13583757 від 27.06.2013 року на суму 421, 79 грн., № 13583758 від 27.06.2013 року на суму 515, 77 грн., № 13583759 від 27.06.2013 року на суму 191, 93 грн., № 13574838 від 21.06.2013 року на суму 318, 62 грн., № 13577953 від 26.06.2013 року на суму 6 688, 28 грн., № 13577954 від 26.06.2013 року на суму 163, 18 грн., № 13578516 від 26.06.2013 року на суму 61, 44 грн., № 13578524 від 26.06.2013 року на суму 40, 96 грн., № 13578619 від 26.06.2013 року на суму 73, 14 грн., № 1358620 від 26.06.2013 року на суму 81, 79 грн., № 13578721 від 26.06.2013 року на суму 3 471, 03 грн., № 13578722 від 26.06.2013 року на суму 121, 46 грн., № 13579072 від 26.06.2013 року на суму 70, 88 грн., № 13579073 від 26.06.2013 року на суму 168, 66 грн., № 13579092 від 26.06.2013 року на суму 5 129, 86 грн., № 13579093 від 26.06.2013 року на суму 509, 46 грн., № 13579094 від 26.06.2013 року на суму 1 417, 80 грн., № 13579333 від 26.06.2013 року на суму 198, 14 грн., № 13579774 від 26.06.2013 року на суму 3 555, 83 грн., № 13579775 від 26.06.2013 року на суму 226, 34 грн., № 13580153 від 26.06.2013 року на суму 23 621, 40 грн., № 13580154 від 26.06.2013 року на суму 803, 88 грн., № 13583613 від 27.06.2013 року на суму 41, 00 грн., № 13584101 від 27.06.2013 року на суму 257, 52 грн., № 13584226 від 27.06.2013 року на суму 2 446, 05 грн., № 13584227 від 27.06.2013 року на суму 581, 39 грн., № 13584346 від 27.06.2013 року на суму 8 008, 62 грн., № 13584347 від 27.06.2013 року на суму 669, 59 грн., № 13587306 від 02.07.2013 року на суму 20, 60 грн., № 13587623 від 02.07.2013 року на суму 11, 68 грн., № 13587726 від 02.07.2013 року на суму 985, 11 грн., № 13587947 від 02.07.2013 року на суму 3 876, 08 грн., № 13587948 від 02.07.2013 року на суму 434, 52 грн., № 13588093 від 02.07.2013 року на суму 101, 60 грн., № 13588129 від 02.07.2013 року на суму 12 641, 39 грн., № 13588131 від 02.07.2013 року на суму 356, 32 грн., № 13588178 від 02.07.2013 року на суму 165, 40 грн., № 13588694 від 02.07.2013 року на суму 3 541, 18 грн., № 13588695 від 02.07.2013 року на суму 228, 95 грн., № 13588878 від 02.07.2013 року на суму 4 304, 37 грн., № 13588879 від 02.07.2013 року на суму 133, 93 грн., № 13589063 від 02.07.2013 року на суму 6 522, 79 грн., № 13589064 від 02.07.2013 року на суму 611, 56 грн., № 13592272 від 03.07.2013 року на суму 148, 30 грн., № 13592390 від 03.07.2013 року на суму 71, 90 грн., № 13592434 від 03.07.2013 року на суму 3 907, 24 грн., № 13592435 від 03.07.2013 року на суму 103, 34 грн., № 13592473 від 03.07.2013 року на суму 316, 23 грн., № 13592507 від 03.07.2013 року на суму 395, 38 грн., № 13592526 від 03.07.2013 року на суму 5 075, 30 грн., № 13592527 від 03.07.2013 року на суму 292, 27 грн., № 13592528 від 03.07.2013 року на суму 2 998, 65 грн., № 13592529 від 03.07.2013 року на суму 425, 74 грн., № 13592530 від 03.07.2013 року на суму 11 676, 18 грн., № 13592531 від 03.07.2013 року на суму 428, 60 грн., № 13594085 від 04.07.2013 року на суму 3 373, 32 грн., № 13594086 від 04.07.2013 року на суму 205, 09 грн., № 13594087 від 04.07.2013 року на суму 100, 03 грн., № 13594088 від 04.07.ю2013 року на суму 5, 08 грн., № 13588128 від 02.07.2013 року на суму 524, 13 грн. та № 13588130 від 02.07.2013 року на суму 80, 64 грн.

Повноваження уповноважених представників відповідача на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей підтверджені копіями довіреностей № 1 від 02.01.2013 року, № 2 від 02.01.2013 року, № 3 від 02.01.2013 року, № 4 від 02.01.2013 року, № 5 від 02.01.2013 року строк дії яких встановлено до 31.12.2013 року включно.

Поставлений позивачем відповідачу товар, був оплачений відповідачем частково на суму 9 330, 00 грн., крім того, за твердженням позивача товар на суму 19 622, 57 грн. був повернутий відповідачем позивачу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема з договорів та правочинів.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Оскільки суд не може дійти достеменного висновку, що товар по зазначених вище видаткових накладних був поставлений відповідачу позивачем на підставі договору № 54281 від 26.04.2013 року, оскільки у копіях видаткових накладних міститься посилання на договір № 54281 від 26.04.2013 року, однак довіреності, за якими отримувалися матеріальні цінності, за визевказаними судом накладними, видані на підставі договору № 54281 від 24.04.2011 року, то суд приходить до висновку, що дана поставка відбулась щодо поставки товару на підставі договорів купівлі-продажу, укладених у спрощений спосіб.

Враховуючи, що фактична поставка товару підтверджена матеріалами справи, суд вирішуючи спір по справі виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини щодо поставки товарів, оформлені видатковими накладними та довіреностями (був укладений договір у спрощений спосіб).

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Загальні положення частини другої статті 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього (Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 29.04.2013 року № 01- 6/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що позивачем зазначено про часткову оплату платіжним дорученням № ps 16009144 від 01.11.2013 року на суму 9 330, 00 грн. саме поставки товару за видатковими накладними, копії яких додані до позовної заяви та що відповідач повернув позивачу частину поставленого товару на суму 19 622, 57 грн., суд при розгляді справи виходить із того, що відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого товару на суму 9 330, 00 грн. та часткове повернення поставленого товару на суму 19622, 57 грн.

Отже, основна заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент винесення рішення по справі складає 111 922, 86 грн. (140875, 43 - 19622, 57 грн.- 9330, 00), доказів сплати якої матеріали справи не містять.

Згідно з п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99 сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Доводи відповідача, стосовно не доведеності факту поставки йому товару відхиляються судом, з тих підстав, що видаткові накладні містять посилання на відповідні довіреності та підписи уповноважених осіб, а довіреності містять відтиск круглої печатки відповідача, і в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що на момент видачі довіреностей печатка відповідача була втрачена та/або викрадена.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем умови договору (спрощеного) виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 111 922, 86 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 111 922, 86 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до ст. 692 ЦК України є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 111 922, 86 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 20 % за користування чужими грошовими коштами в розмірі 28175, 09 грн. задоволенню не підлягають як необґрунтовані, враховуючи нижчевикладене.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором .

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 536 ЦК України).

Таким чином, сторонами письмово не було досягнуто домовленості щодо встановлення штрафних санкцій за несвоєчасну оплату товару в розмірі 20 % за користування чужими грошовими коштами, таким чином вимоги про стягнення 20 % за користування чужими грошовими коштами за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого товару в розмірі 28 175, 09 грн. не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи все вищевикладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача підлягає 111 922, 86 грн. основного боргу.

Витрати по оплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Прайм Сервіс» (04070, м. Київ, вул. Волоська, буд. 55/57; код ЄДРПОУ 36137393; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма - фарм ЛТД» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-а; код ЄДРПОУ 21642228) 111922 (сто одинадцять тисяч дев'ятсот двадцять дві) грн. 86 коп. основної заборгованості та 2 238 (дві тисячі двісті тридцять вісім) грн. 46 коп. судових витрат.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.12.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко