Рішення

від 03.12.2013 по справі 5011-9/16311-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/16311-2012 03.12.13

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Агропромислова група "Закарпатський

сад"

До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будагросервіс"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство

"Аквавінтекс"

про стягнення 357 499,14 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Андрієнко П.В. (дов. б/н від 01.03.2013 року)

Від відповідача - 1 не з'явився

Від відповідача - 2 не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 03.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Відкрите акціонерне товариство "Агропромислова група "Закарпатський сад" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будагросервіс" (далі за текстом -відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" (далі -відповідач-2) про солідарне стягнення з відповідачів 357499,14 грн. за договором постачання № 37 від 01.09.2009 року, з яких 264263 грн. 40 коп. основної заборгованості, 39523 грн. 40 коп. - інфляційне збільшення боргу, 23854, грн. 53 коп. - три відсотки річних, 29857 грн. 81 коп. - пеня з прострочення виконання грошових зобов'язань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5011-9/16311-2012, розгляд справи призначено на 18.12.2012 року.

18.12.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано пояснення по справі.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу №5011-9/16311-2012 передано для розгляду судді Балацу С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року справу прийнято до провадження судді Балац С. В. та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 29.01.2013 року.

Розпорядженням В. о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.12.2012 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки, справу № 5011-9/16311-2012 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

23.01.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача - 2 подані документи по справі та клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.01.2013 року зупинено провадження у справі № 5011-9/16311-2012 до набранням законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/836/13 за позовом про визнання недійсним договору поруки, що є підставою для солідарного стягнення боргу з відповідачів .

05.09.2013 року у відповідь на запит суду, стало відомо, що у справі № 910/836/13 Господарським судом м. Києва прийнято рішення від 19.02.2013 року, відповідно до якого, у задоволені позовних вимог відмолено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2013 року рішення Господарського суду від 19.02.2013 по справі № 910/836/13 залишено без змін, апеляційну скарга залишено без задоволення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.09.2013 року провадження у справі № 5011-9/16311-2012 поновлено, в зв`язку з усуненням обставин, що стали причиною для зупинення провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.09.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу № 5011-9/16311-2012 передано для розгляду судді Балацу С. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року справу прийнято до провадження судді Балаца С. В., розгляд справи призначено на 29.10.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 року в зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки справу № 5011-9/16311-2012 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року з зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. у відпустці справу передано для розгляду судді Балацу С. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2013 року суддею Балацом С.В. справу № 5011-9/16311-2012 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 03.12.2013 року.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 року в зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки справу № 5011-9/16311-2012 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

В судове засідання 03.12.2013 року представники відповідача-1 та відповідача-2 не з'явились, про свою відсутність суд не повідомили, вимоги ухвал суду від 06.09.2013 року, 17.09.2013 року та 29.10.2013 року не виконали, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача надав усні пояснення по суті позовних вимог, в яких просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що не з'явлення представників відповідача-1 та відповідача-2 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач-1 та відповідача-2 не скористалися своїми процесуальним правами на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідача-1 та відповідача-2, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2009 року між позивачем (за договором - продавець) та відповідачем - 2 (за договором - покупець) укладено договір на поставку № 37 (далі за текстом - договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого, позивач продає, а відповідач-2 приймає та оплачує купаж коньяку п'ять зірок (за договором - продукція) за ціною 1 літр - 18, 00 грн. в т.ч. ПДВ (20%) 3, 00 грн.

Відповідно п. 3.4. договору поставки, перехід права власності на продукцію проходить в момент передачі продукції та підписання документів.

Згідно п. 4.1. договору поставки, розрахунки здійснюються на умовах попередньої оплати у розмірі 30% продукції, інші 70% вартості продукції протягом 40 календарних днів з моменту поставки продукції.

Пунктом 5.3. договору поставки встановлено, що у випадку не виконання або не належного виконання своїх зобов'язань, сторони несуть відповідальність відповідно з діючим цивільним законодавством України. До винної сторони застосовуються оперативно-господарські санкції, які встановлені ст.. 236 ГПК України

Відповідно тверджень позивача та наявних матерілів справи, для забезпечення виконання зобов'язання по договору 15.10.2009 року між позивачем (за договором - кредитор) та відповідачем - 1 (за договором - поручитель) укладено договір поруки (далі за текстом - договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого відповідач - 1 поручається перед позивачем за виконання обов'язку відповідача-2 щодо часткового виконання грошових зобов'язань за договором, передбаченим ст.. 2 договору.

Відповідно п. 1.2. договору поруки, у випадку порушення відповідачем-1 обов'язку за основним договором, відповідач-1 та відповідач-2 відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно п. 2.1. договору поруки, під основним договором в договорі поруки розуміється договір постачання № 37 від 01.09.2009 року укладений між позивачем та відповідачем-2.

Як встановлено п. 2.2. договору поруки, під час виконання грошових зобов'язань, за які поручається відповідач-1 мається на увазі зобов'язання, що виникли на підставі видаткової накладної від 14.10.2009 року, якою підтверджується факт продажу позивачем відповідачу-2 товару на загальну суму 46051, 60 грн.

Відповідно п. 2.3. договору поруки, строк виконання грошових зобов'язань, за які поручається відповідач-1, настає 24 листопада 2009 року

Розмір грошових зобов'язань, за які поручається відповідач-1 складає 456051, 60 грн. (п. 2.4. договору поруки)

Згідно п. 2.5. договору поруки, відповідач-1 несе відповідальність перед позивачем за невиконання/не належне виконання основного договору в межах грошових зобов'язань, за які він поручається, на таких же умовах, що й відповідач-2

Відповідно п. 3.1. договору поруки, відповідач-1 зобов'язаний у разі порушення відповідачем-2 обов'язку за основним договором в межах грошових зобов'язань, за які він поручається, самостійно виконати зазначений обов'язок відповідача-2 перед позивачем на підставі письмової вимоги позивача в строк семи банківських днів шляхом готівкового або безготівкового перерахування грошових коштів позивачу.

За твердженням позивача, з урахуванням порушення строків та лише часткової оплати грошових коштів у відповідача-1 з відповідачем-2 виникла солідарна заборгованість щодо сплати грошових коштів позивачу за поставлений товар у розмірі 264263, 40 грн.

Позивач у позовних вимогах також просить солідарно стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 29857, 81 грн. пені, 39523, 40 грн. інфляційних втрат, 23854, 53 грн. 3% річних за порушення виконання грошового зобов`язання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір на поставку № 37 від 01.09.2009 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу-2 товар на загальну суму 903263, 40 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних № К3-0000001 від 12.09.2009 року, № К3-0000004 від 14.10.2013 року, довіреностей АКВ № 115/1 від 06.10.2009 року, АКВ № 86/1 від 11.09.2009 року, а також податковим накладним № 140/1 від 12.09.2009 року, №141/1 від 14.10.2009 року, наявних в матеріалах справи.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем - 2 в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

Товар відповідачем-2 був повністю прийнятий та оплачений, що підтверджують підписи уповноважених осіб на видаткових накладних та печатки на них. У зв'язку з прийняттям поставленого товару у відповідача-2 виникло зобов'язання сплатити грошові кошти за поставлений товар у розмірі 903263, 40 грн.. Та можливістю виникнення зобов'язання оплати за поставлений товар грошових коштів відповідачем-1 у разі не належного або не виконання своїх зобов'язань відповідачем-2.

Відповідач-2 поставлений товар оплатив не в повному обсязі та з порушенням строків встановлених договором поставки, так на момент подачі позовної заяви до суду (26.10.2012 року) відповідачем-2 було сплачено за поставлений товар грошові кошти у розмірі 639000, 00 грн. що підтверджується матеріалами справи та твердженням позивача у позовній заяві.

Доказів оплати відповідачем - 1, та/або відповідачем - 2 заборгованості за договором поставки матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що відповідно до видаткових накладних № К3-0000001 від 12.09.2009 року, № К3-0000004 від 14.10.2013 року, довіреностей АКВ № 115/1 від 06.10.2009 року, АКВ № 86/1 від 11.09.2009 року, а також податкових накладних № 140/1 від 12.09.2009 року, №141/1 від 14.10.2009 року позивач поставив відповідачу-2 купаж коньяку п'ять зірок (далі за текстом - товар) на загальну вартість 903263, 40 грн.

Відповідно наявним підписам та печаткам сторін на вищевказаних видаткових накладних, відповідачем-2 товар був прийнятий у повному обсязі уповноваженою особою відповідача-2, в зв`язку з чим у відповідача-2 перед позивачем виникло зобов'язання щодо сплати грошових коштів за отриманий товар у кількості 903263, 40 року.

Відповідачем-2 було частково виконано свої зобов'язання та сплачено грошові кошти у розмірі 639000, 00 грн., що підтверджують банківські виписки копії яких додані до матеріалів справи. У зв'язку з не повним виконанням свої зобов'язань у відповідача-2 перед позивачем виникло заборгованість щодо сплати 264263, 40 грн. основного боргу за отриманий відповідачем товар.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 264263, 40 грн. відповідачем - 2 суду не надано.

Згідно п. 4.1. договору поставки, розрахунки здійснюються на умовах попередньої оплати у розмірі 30% продукції, інші 70% вартості продукції протягом 40 календарних днів з моменту поставки продукції.

Судом встановлено, що строки оплати за поставлений товар вказані в п. 4.1. договору були порушені відповідачем-2, а тому, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача - 2 суми основної заборгованості в розмірі 264263, 40 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання.

Відповідно до договору поруки від 15.10.2009 року передбачено, що забезпечення виконання зобов'язань відповідача-2 по договору поставки щодо оплати товару забезпечується порукою ТОВ «Будагросервіс» (відповідача - 1), а отже відповідач-2 є солідарно зобов`язаним за виконання зобов`язань відповідача-2 щодо оплати товару по вказаним правочинам перед позивачем, з огляду на що суд приходить до висновку про стягнення основної заборгованості за поставлений товар, а також штрафних санкцій за договором за договором поставки солідарно з відповідачем - 1 та відповідача - 2.

Враховуючи те, що в рамках розгляду судової справи № 910/836/13 було прийнято рішення від 19.02.2013 року про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору поруки від 15.10.2009 року та рішення набрало законної сили, що відповідачі є солідарними боржниками перед позивачем щодо виконання зобов`язань по договору поставки № 37.

Крім стягнення суми основної заборгованості, позивач просить стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 суму штрафних санкцій у вигляді 3% річних у розмірі 23854, 53 грн. та суму інфляційних втрат у розмірі 39523, 40 грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 229 ГК України та ст.625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 2.5. договору поруки, відповідач-1 несе відповідальність перед позивачем за невиконання/не належне виконання основного договору в межах грошових зобов'язань, за які він поручається, на таких же умовах, що й відповідач-2.

Відповідно п. 3.1. договору поруки, відповідач-1 зобов'язаний у разі порушення відповідачем-2 обов'язку за основним договором в межах грошових зобов'язань, за які він поручається, самостійно виконати зазначений обов'язок відповідача-2 перед позивачем на підставі письмової вимоги позивача в строк семи банківських днів шляхом готівкового або безготівкового перерахування грошових коштів позивачу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача -1 та відповідача -2 на користь позивача солідарно підлягає стягненню сума 3 % у розмірі 23854, 53 грн. та сума інфляційних втрат у розмірі 39523, 40 грн. оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми 3% річних та інфляційних втрат при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказані розрахунки.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 штрафних санкцій у вигляді пені за період з 24.10.2009 року по 26.10.2012 року в розмірі 29857, 81 грн. підлягають повному задоволенню, з огляду на таке.

Пунктом 5.3. договору поставки встановлено, що у випадку не виконання або не належного виконання своїх зобов'язань, сторони несуть відповідальність відповідно з діючим цивільним законодавством України. До винної сторони застосовуються оперативно-господарські санкції, які встановлені ст.. 236 ГПК України

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача-1 та відповідача-2 солідарно на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 29857, 81 грн. у відповідності до п. 5.3 Договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 5.3. Договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Отже, з огляду на все вищезазначене, позовні вимоги підлягають повному задоволенню, підлягає солідарному стягненню з відповідача - 1 та відповідача-2 сума основної заборгованості за договором на поставку № 37 від 01.09.2009 року у розмірі 324241, 46 грн., пеня у розмірі 29857, 81 грн., інфляційних втрат у розмірі 39523, 40 грн. та сума 3 % річних нарахованих на суму боргу в розмірі 23854, 53 грн.

Витрати по оплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача - 1 та відповідача-2 солідарно.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будагросервіс" (01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе, 13; код ЄДРПОУ 30969335; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" (67822, Одеська обл.. Овідіопольський р-н, смт. Великодолинське, вул. Леніна, 126, код ЄДРПОУ 25040503, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства "Агропромислова група "Закарпатський сад (90332, Закарпатська обл.. Виноградівський р-, смт. Королево; код ЄДРПОУ 00413771) 324241 (триста двадцять чотири тисяч двісті сорок одну) грн. 46 коп. основної заборгованості, 29857 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 81 коп. пені, 23854 (двадцять три тисячі вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 53 коп. 3% річних, 39523 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять три) грн. 40 коп. інфляційних втрат та 7149 (сім тисяч сто сорок дев'ять) грн. 99 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.12.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко