Постанова

від 11.12.2013 по справі 914/3429/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2013 р. Справа № 914/3429/13 Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Юрченко Я.О.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Львівської міської ради (вх. № 05-05/2349/13 від 31.10.2013 р.),

на рішення господарського суду Львівської області від 10.10.2013 року

у справі № 914/3429/13 (суддя І.Б.Козак),

порушеній за позовом

Позивача: Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій", м. Львів,

До відповідача-1: Львівської міської ради, м. Львів,

До відповідача-2: Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів,

Про визнання припиненим права постійного користування земельною ділянкою та солідарне стягнення з відповідачів судового збору.

За участю представників сторін :

Від апелянта/відповідача-1: не прибув,

Від позивача: не прибув,

Від відповідача-2: Буряк Я.Я. - п/к за довіреністю від 20.11.2013 р. № 5/34-10005/2-13-2 (дійсна до 31 грудня 2014 року).

Представнику, який прибув в дане судове засідання, роз'яснено права та обов'язки сторін, визначені у ст. ст. 20, 22, 28, 29 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представники, які приймали участь у попередньому судовому засіданні, подали спільне письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу (а.с. 137).

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів» від 19.11.2013р., дану справу розподілено до розгляду судді - доповідачу Данко Л.С.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 р. у склад колегії для розгляду справи № 914/3429/13 господарського суду Львівської області введено суддів - Давид Л.Л. та Я.О.Юрченка (а.с. 114).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2013 року (а.с. 115) відновлено Львівській міській раді встановлений для апеляційного оскарження строк по справі № 914/3429/13, ухвалою того ж суду від 21.11.2013 р. прийнято апеляційну скаргу Львівської міської ради до провадження та розгляд скарги призначено на 27.11.2013 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи) (а. с. 117, 144, 145).

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 р. розгляд справи відкладено на 11.12.2013 р., про що сторони, які прибули в судове засідання 27.11.13 р. (Представники апелянта/відповідача-1 та позивача) були належним чином повідомлені, під розписку (а.с. 143), а відповідач-2 - рекомендованою кореспонденцією, згідно з Інструкцією діловодства в господарських судах України (а.с. 141-142/зворот).

Від апелянта/відповідача-1, в дане судове засідання уповноважений представник не прибув, про причини неприбуття - не повідомив, приймав участь у судовому засіданні Львівського апеляційного господарського суду, яке відбулося 27.11.2013 р., надавав пояснення по суті апеляційної скарги, просив суд, скасувати рішення господарського суду Львівської області від 10.10.2013 року по даній справі і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від позивача, в дане судове засідання представник не прибув, приймав участь у судовому засіданні, яке відбулося 27.11.2013 р., через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду подав заперечення на апеляційну скаргу, у судовому засіданні (27.11.2013 р.) надав усні пояснення по суті, просив суд, рішення господарського суду Львівської області від 10.10.2013 року у справі № 914/3429/13 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача-2 в дане судове засідання прибув, письмового заперечення та/або відзиву на апеляційну скаргу - не подав, доводи наведені в апеляційній скарзі Львівської міської ради підтримав, просить рішення суду першої інстанції з підстав зазначених в апеляційній скарзі скасувати і постановити нове рішення, яким припинити провадження у справі згідно з п. 1 -1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору з тих підстав, що Розпорядженням голови Львівської ОДА від 23 вересня 2013 року № 644/0/5-13, враховуючи клопотання ДП «Львівський завод збірних конструкцій» від 05.07.2013 р. № 393, припинено право постійного користування ДП «Львівський завод збірних конструкцій» земельною ділянкою із категорії земель житлової та громадської забудови площею 0,6492 га у м. Львові по вул. Шевченка, 134 та зобов'язано передати вказану земельну ділянку до земель запасу комунальної власності Львівської міської ради, а Львівську міську раду зобов'язано прийняти зазначену земельну ділянку згідно з актом приймання-передачі. Просить витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду скарги за відсутності представників апелянта/відповідача-1 та позивача, виходячи з такого.

Львівський апеляційний господарський суд керувався приписами статей 98 та 102 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.13 р. відновлено апелянту встановлений для апеляційного оскарження строк по справі № 914/3429/13, ухвалою від 21.11.13 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 27 листопада 2013 р., про що сторони були належним чином, під розписку, повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи) (а. с. 117, 144, 145).

У судове засідання Львівського апеляційного господарського суду, яке відбулося 27.11.2013 р., прибули повноважні представники апелянта/відповідача-1 та позивача, які надавали усні, а позивач і письмове заперечення, на апеляційну скаргу, про дату, на яку було відкладено розгляд даної справи представники повідомлені під розписку (а.с. 143), а відповідач-2, шляхом надсилання ухвали суду по-пошті.

Статтею 75 ГПК України визначено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відтак, не виконання вимог ухвали суду не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість представників апелянта/відповідача-1 та позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Разом з тим, відповідно до абз. 1 п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до приписів ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

Крім того, в ухвалі суду від 27.11.2013 р. участь повноважних представників судом обов'язковою не визнавалася (а. с. 141-142).

Отже, на думку колегії суддів, у апелянта/відповідача-1 та позивача було достатньо часу для забезпечення повноважних представників в судове засідання, а у відповідача-2 для подання (надсилання) відзиву (заперечення) на апеляційну скаргу.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 914/3429/13.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду у даній справі без змін, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.10.2013 року у справі № 914/3429/13 (суддя І.Б.Козак) вирішено: позов задовольнити повністю (п. 1 резолютивної частини рішення ). Визнати припиненим з 09.12.2011 року право Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій" (79040, Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 222; код ЄДРПОУ 08006864) постійного користування земельною ділянкою площею 0,6492 га, кадастровий № 4610137500:02:004: 0011, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 134 (п. 2 резолютивної частини рішення ).Стягнути солідарно з боржників: Львівської міської ради (79008, Львівська область, м. Львів, пл. Ринок, буд. 1; код ЄДРПОУ 04055896) та Львівської обласної державної адміністрації (79008, Львівська область, м. Львів, вул. Винниченка, буд. 18; код ЄДРПОУ 00022562) на користь стягувача: Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій" (79040, Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 222; код ЄДРПОУ 08006864) 1147 грн. 00 коп. судового збору (п. 3 резолютивної частини рішення )(а.с. 82-91).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.10.2013 року у справі № 914/3429/13 місцевим господарським судом, з власної ініціативи, виправлено допущені у рішенні від 10.10.2013 року у справі № 914/3429/13 описки, а саме: абзац 4 сторінки 2 рішення від 10.10.2013 року у даній справі читати як: «Суд, оглянувши і дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників позивача та відповідача-2 з приводу поданого відповідачем-1 клопотання, відхиляє його з підстав тривалого розгляду справи, закінчення законодавчо встановлених процесуальних строків розгляду справи та надання судом сторонам всіх процесуальних засобів захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів. Окрім того, представник відповідача-1 Колос Е.Б. не являється єдиним повноважним представником відповідача-1, відповідач-1 був завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСАУ від 20.02.2013 року № 28, тому причини неявки (не направлення повноважного представника в судове засідання відповідачем-1) не визнано судом поважними» і далі по тексту, не зачіпаючи суті рішення (а.с. 92-93).

Не погоджуючись із зазначеним вище судовим рішенням, апелянт/відповідач-1 (Львівська міська рада) звернувся до Львівського апеляційного господарського судку з апеляційною скаргою, просить рішення місцевого господарського суду від 10.10.2013 р. у справі № 914/3429/13 скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга Львівської міської ради обґрунтована тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

В частині, що стосується порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, апелянт/відповідач-1 посилається на те, що рішення постановлено без участі представника відповідача-1 - Львівської міської ради, чим, на думку апелянта, порушено норму ст. 22 ГПК України, так як позбавлено представника відповідача-1 права знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають в ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду у встановленому ГПК України порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Що стосується норм матеріального права, то апелянт зазначає те, що «оскільки позивач не звертався в цей час до Львівської міської ради про припинення права або вилучення з його користування земельної ділянки та добровільно сплачував земельний податок за користування земельною ділянкою, визначеною Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 179388», відтак право постійного користування землею площею 0,6492 га не може бути припиненим з 09.12.2011 року, як зазначив місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні.

Апелянт також стверджує, що місцевим господарським судом не досліджувалося питання зміни номера з 134 на 134А, в матеріалах справи такі докази відсутні, а згідно Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 179388 йде мова про передачу в постійне користування земельної ділянки на вул. Т. Шевченка, 134 у м. Львові, а відповідно до Акту приймання-передачі активів першої та другої черги, ТзОВ «Будімекс» передало а ОСББ «Західні ворота» прийняло активи першої та другої черги житлового комплексу за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 134 А.

Крім того апелянт зазначає, що зміна адреси відбулася на підставі розпорядження Шевченківської районної адміністрації від 09.02.2008 року № 186, відповідно до якого, поштовий номер 134А на вул. Шевченка присвоєно житловому будинку під літ. А-9 загальною площею 14518,7 комплексного житлового мікрорайону на вул. Шевченка, 134 (перша черга). Про другу чергу не згадується.

Разом з тим, представник відповідача-2, підтримавши все викладене в апеляційній скарзі відповідачем-1, в доповнення до неї пояснив, що місцевий господарський суд, безпідставно, не надав уваги розпорядженню Голови Львівської обласної державної адміністрації від 23 вересня 2013 року № 644/0/5-13 «Про припинення права користування земельною ділянкою», так як, на момент постановлення судового рішення у даній справі, Головою Львівської обласної державної адміністрації розпорядженням від 23 вересня 2013 року № 644/0/5-13, враховуючи клопотання ДП «Львівський завод збірних конструкцій» від 05.07.2013 р. № 393, припинено право постійного користування ДП «Львівський завод збірних конструкцій» земельною ділянкою із категорії земель житлової та громадської забудови площею 0,6492 га у м. Львові по вул. Шевченка, 134 та зобов'язано передати вказану земельну ділянку до земель запасу комунальної власності Львівської міської ради, а Львівську міську раду зобов'язано прийняти зазначену земельну ділянку згідно з актом приймання-передачі. Відтак вважає, що місцевий господарський суд зобов'язаний був задовольнити клопотання представника Львівської облдержадміністрації та припинити провадження у даній справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що апелянт/відповідач-1: Львівська міська рада (орган місцевого самоврядування) є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ № 04055896, місцезнаходження юридичної особи: 79008, Львівська обл., місто Львів, Галицький район, площа Ринок, будинок 1, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб (а.с. 76).

Позивач: Державне підприємство Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій" є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ № 08006864, місцезнаходження юридичної особи: 79040, Львівська обл., місто Львів, Залізничний район, вул. Городоцька, будинок 222, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 373735, виданий станом на 19.09.2013 р. (а.с. 60-62), витягом з Єдиного реєстру ( а.с. 75).

Відповідач-2: Львівська обласна державна адміністрація є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ № 00022562, місцезнаходження юридичної особи: 79008, Львівська обл., місто Львів, Галицький район, вулиця Винниченка, будинок 18, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб (а.с. 77).

Колегія суддів розглянувши твердження апелянта/відповідача-1 про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, твердження апелянта/відповідача-1 про те, що місцевим господарським судом порушено норми процесуального права, так як рішення проголошено 10.10.2013 року у даній справі без його участі, відтак судом позбавлено представника відповідача-1 права знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають в ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду у встановленому ГПК України порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом, не заслуговує на увагу.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява позивачем подана до господарського суду Львівської області 06.09.13 р. за вх. № 3997 у порядку визначеному приписами ГПК України, з попереднім надсиланням копії позовної заяви, по-пошті, з дотриманням вимог ст. 56 ГПК України, Відповідачу-1 (а.с. 11 та 12), та Відповідачу-2 (а.с.14 та 15).

Місцевий господарський суд порушив ухвалою від 09.09.2013 р. провадження у справі № 914/3429/13 та розгляд справи призначив на 24.09.13 р. на 11 год. 20 хв. (а.с. 1-2).

Ухвала господарського суду Львівської області від 09.09.2013 р. у справі № 914/3429/13 була скерована по-пошті сторонам у справі 10.09.13р., що підтверджується відміткою, здійсненою на зворотному боці ухвали суду про порушення провадження у справі (а.с. 2/зворот).

Ухвалу місцевого господарського суду від 09.09.2013р. про порушення провадження у справі № 914/3429/13 Позивач отримав, під розписку, 12.09.13р. рекомендованою поштою № 7901408441997 (а.с. 3), Відповідач-1 отримав, під розписку, 12.09.13 р. рекомендованою поштою № 7901408441989 (а.с. 4), а Відповідач-2 отримав, під розписку, 12.09.13 р. рекомендованою поштою № 7901408442004 (а.с. 5).

В судове засідання, яке відбулося у господарському суді Львівської області 24.09.2013 року, представник відповідача-1 не прибув, вимог ухвали місцевого господарського суду від 09.09.2013р. - не виконав, про причини неприбуття в судове засідання - не повідомив.

У судове засідання, яке відбулося 24.09.2013 року, не з'явився і представник відповідача-2, через канцелярію місцевого суду за вх. № 39180/13 від 24.09.13 р. подав клопотання про припинення провадження у справі (а.с. 64) до клопотання долучив Розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 23.09.2013 р. № 644/0/5-13 «Про припинення права користування земельною ділянкою» (а.с. 65), про причини неприбуття в судове засідання - не повідомив.

Враховуючи неявку повноважних представників відповідачів, подане відповідачем-2 клопотання (вх. № 39180/13 від 24.09.13 р.) розгляд справи місцевим судом було відкладено на 10.10.13р. на 12 год. 10 хв., та ухвалу про відкладення розгляду справи надіслано відповідачу-1 та відповідачу-2 по-пошті - 25.09.2013 р., що підтверджується відміткою, здійсненою на зворотному боці ухвали суду про відкладення розгляду справи (а.с. 68-69/зворот).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами) дана відмітка є підтвердженням належного надіслання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Про дату, на яку було відкладено розгляд даної справи та місце розгляду справи № 914/3429/13, апелянт/відповідач-1 знав, що підтверджується клопотанням поданим через канцелярію господарського суду Львівської області 02.10.2013 р. за вх. № 40653/13 про відкладення розгляду справи (а.с. 71).

Статтею 75 ГПК України визначено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому, повторне, неприбуття повноважного представника відповідача-1 у судові засідання та бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Апелянт/відповідач-1 посилаючись в апеляційній скарзі на порушення місцевим судом норм процесуального права передбачених у ст. 22 ГПК України, не звернув уваги та те, що стаття 22 ГПК України не тільки передбачає права сторін, але й зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Оскільки, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до приписів ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відхилення клопотання відповідача-1 щодо відкладення розгляду справи.

Є безпідставним твердження представника відповідача-2 у даній справі про те, що місцевий господарський суд зобов'язаний був задовольнити клопотання Львівської облдержадміністрації та припинити провадження у даній справі відповідно до п. 1 -1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору (а.с. 64), з тих підстав, що головою Львівської обласної державної адміністрації розпорядженням від 23 вересня 2013 року № 644/0/5-13, враховуючи клопотання ДП «Львівський завод збірних конструкцій» від 05.07.2013 р. № 393, припинено право постійного користування ДП «Львівський завод збірних конструкцій» земельною ділянкою із категорії земель житлової та громадської забудови площею 0,6492 га у м. Львові по вул. Шевченка, 134 та зобов'язано передати вказану земельну ділянку до земель запасу комунальної власності Львівської міської ради, а Львівську міську раду зобов'язано прийняти зазначену земельну ділянку згідно з актом приймання-передачі, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 1 -1 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Пунктом 3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року №02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Арбітражного процесуального кодексу України" (із подальшими змінами і доповненнями) встановлено, що господарський суд припиняє провадження в справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1 -1 статті 80 ГПК України), зокрема, у таких випадках: припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань; спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, пунктом 1 Розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 23.09.2013 року № 644/0/5-13 "Про припинення права користування земельною ділянкою" вирішено припинити право постійного користування ДП "Львівський завод збірних конструкцій" земельною ділянкою із категорії земель житлової та громадської забудови площею 0,6492 га у місті Львові на вул. Т. Шевченка, 134.

Позивач у своїй позовній заяві просить суд визнати припиненим з 09.11.2012 року право постійного користування Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій" земельною ділянкою із категорії земель житлової та громадської забудови площею 0,6492 га у місті Львові на вул. Т. Шевченка, 134.

Таким чином, місцевим господарським судом встановлено, що прийняття відповідачем-2 Розпорядження від 23.09.2013 року № 644/0/5-13 не вирішило всіх спірних питань між сторонами та не зумовило відсутності предмета спору в повному обсязі станом на час розгляду справи по суті, оскільки право позивача на постійне користування земельною ділянкою площею 0,6492 га у місті Львові на вул. Т. Шевченка, 134, згідно із вказаним Розпорядженням відповідача-2 буде припинено з моменту набрання ним законної сили, а позивач просить суд визнати припиненим таке право з 09.11.2012 року.

Тим більше, що у тексті Розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 23.09.2013 року № 644/0/5-13 "Про припинення права користування земельною ділянкою" не зазначено дати , з якої припиняється право постійного користування ДП "Львівський завод збірних конструкцій" земельною ділянкою із категорії земель житлової та громадської забудови площею 0,6492 га у місті Львові на вул. Т. Шевченка, 134, як і не вказано дати, з якої зазначене Розпорядження набрало законної сили (а.с. 65).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий господарський суд правомірно відхилив клопотання відповідача-2 від 24.09.2013 року вх. № 39180/13 про припинення провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмета спору.

Щодо порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, які саме норми матеріального права місцевим господарським судом порушено апелянт в апеляційній скарзі не зазначає (а.с. 118-119), відтак Львівський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників апелянта/відповідача-1 та позивача, які надавалися ними у судовому засіданні 27.11.2013 р. та пояснення представника відповідача-2, які надавалися ним у судовому засіданні 11.12.2013 р., оглянувши та дослідивши подані докази у справу, оцінивши їх в сукупності, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2004 року між Державним підприємством Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій" (надалі - позивач, замовник - за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будімекс" (надалі - пайовик) було укладено Договір на пайову участь у будівництві житла, за умовами якого замовник делегував пайовику право на залучення коштів українських та іноземних юридичних та фізичних осіб для участі у будівництві житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення загальною площею житла орієнтовно 20000 м. кв. згідно з проектно-кошторисною документацією, що підлягає будівництву на земельній ділянці загальною площею 2,4 га по вул. Шевченка, 134 у м. Львові на умовах, які визначить Пайовик згідно чинного законодавства України.

Зазначений Договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - сторін за договором, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Відповідно до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 23.05.2006 року серії ЯЯ №179388 Львівською міською радою (надалі - відповідач-1) ДП "ЛЗЗК" (надалі - позивач) надана в постійне користування земельна ділянка площею 0,6492 га, кадастровий № 4610137500:02:004:0011, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 134 для будівництва багатоквартирного житлового будинку (належним чином завірена копія вказаного державного акту долучена до матеріалів справи).

Актами Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 21.12.2007 року (зареєстровано в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю 28.01.2008 року за № 21 та затверджено рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.01.2008 року за № 24) та від 18.12.2008 року (зареєстровано в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю 16.01.2009 року за № 38 та затверджено рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 29.12.2008 року за № 1462) державною приймальною комісією прийнято в експлуатацію комплексний житловий мікрорайон (квартал) на вул. Шевченка, 134 (першу та другу чергу відповідно) (належним чином завірені копії вказаних Актів державної приймальної комісіє долучено до матеріалів справи).

В подальшому, власниками квартир та нежилих приміщень зазначеного житлового комплексу створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Західні Ворота" (79000, Львівська область, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 134А, код ЄДРПОУ 36118496).

Актом приймання-передачі активів першої та другої черги житлового комплексу від 09.12.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будімекс" на підстав Договору на пайову участь у будівництві житла від 27.12.2004 року передало, а ОСББ "Західні ворота" прийняло зданий в експлуатацію та прийнятий державною приймальною комісією 28.01.2008 року та 16.01.2009 року першу та другу чергу комплексного житлового мікрорайону (кварталу) на вул. Шевченка, 134 (належним чином завірена копія Акту приймання-передачі - в матеріалах справи).

Таким чином, на думку позивача, його право постійного користування земельною ділянкою площею 0,6492 га, розташованою за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 134, припинилось 09.12.2011 року у зв'язку з переходом права власності на житловий комплекс, розташований на вказаних земельних ділянках, до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Західні Ворота".

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, а також вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" житловий комплекс - це єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс.

За змістом статті 11 вказаного Закону, об'єднання після набуття статусу юридичної особи може прийняти на власний баланс весь житловий комплекс. Балансоутримувач забезпечує управління житловим комплексом. Передача майна з балансу на баланс відбувається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Передача на баланс майна (в тому числі земельної ділянки), яке входить до складу житлового комплексу, але не належить об'єднанню, не тягне за собою виникнення права власності на нього.

Згідно частини першої статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку

Пунктом "е" частини першої ст. 140 Земельного кодексу України визначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до частини першої ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до частини першої ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 415 ЦК України встановлено, що особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).

Аналогічна норма міститься у частині другій статті 120 Земельного кодексу України, згідно якої, у випадку коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно пункту 287.1. статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Пунктом 287.6. статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Таким чином, в у зв'язку із переходом права власності житлового будинку до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Західні ворота" відбувся перехід права постійного користування земельною ділянкою, котра перебувала в користуванні позивача та перехід обов'язку із сплати земельного податку. аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України від 24.12.2010 року, від 06.06.2011 року та від 19.06.2012 року.

Відповідно до статті 111 -28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

З метою досудового врегулювання спору позивач листами від 04.01.2013 року вих. № 05 та від 05.07.2013 року вих. № 393 звертався до відповідачів-1 та 2 із повідомленням про відчуження розміщених на розташованій за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 134, земельній ділянці площею 0,6492 га, об'єктів нерухомості та проханням про припинення права постійного користування вказаною земельною ділянкою (належним чином завірені копії листів-звернень долучено до матеріалів справи).

Відповідач-1 у своєму листі-відповіді від 01.02.2013 року вих. № 2403-2вих.-91 повернув позивачу вказане звернення з підстав неналежного його оформлення та відсутності повного пакета документів, які мають бути долучені до нього (належним чином завірена копія листа-відповіді в матеріалах справи).

Згідно статті 8 Конституції України кожному гарантовано право на звернення до суду для захисту його конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України.

Згідно статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Зазначений перелік способів захисту не є вичерпним, однак у разі порушення цивільного права чи інтересу у позивача виникає право на застосування конкретного способу захисту, який залежить від виду порушення. Тобто, позивач повинен обрати саме такий спосіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

Як вказано у статті 16 ЦК України, суд може захистити порушене, оспорюване або невизнане цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до пункту "а" частини третьої статті 152 Земельного кодексу України одними із способів захисту прав на земельні ділянки є визнання права.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55 та 124 Конституції України, а також статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу, а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-20цс11 від 21.05.2012 року.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту права про визнання припиненим права постійного користування земельною ділянкою відповідає змісту порушеного права, та спрямований на його захист, а відтак, є належним та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 4 -3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Посилання апелянта на те, що місцевим судом не врахована поштова нумерація будинків по вул. Шевченка в м. Львові, не є підставою для скасування судового рішення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 134А , знаходиться та зареєстрований балансоутримувач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Західні ворота», яке є юридичною особою, код ЄДРПОУ 36118496 , а не житловий комплекс, закінчений будівництвом. Відтак посилання апелянта на зміну поштової адреси багатоквартирного будинку та/або земельної ділянки є безпідставним.

Разом з тим, вказане питання може бути, за волевиявленням Львівської міської ради та ОСІБ, врегульовано у встановленому законом порядку, тим більше, що у зв'язку з переходом права власності на все нерухоме майно (єдиний житловий комплекс нерухомого майна - багатоквартирного житлового мікрорайону (кварталу) на вул. Т. Шевченка, 134 першої та другої черги), в силу наведених вище норм закону, до ОСББ «Західні ворота» з 09.12.2011 р. перейшло право постійного користування земельною ділянкою площею 0,6492 га, розташованої по вул. Шевченка, 134, у м. Львові, яка раніше перебувала в користуванні ДП «ЛЗЗК».

Інші твердження апелянта/відповідача-1, що викладені в апеляційній скарзі до уваги не приймаються, так як не доведені належними та допустимими доказами і спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно пункту 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, у випадку, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення місцевого господарського суду від 10.10.2013 року у справі № 914/3429/13.

Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44-99, 89, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 10.10.2013 року у справі № 914/3429/13 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Юрченко Я.О.

11.12.2013 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 12.12.2013 року.