02/1013
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" квітня 2009 р. Справа № 02/1013
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Давиденко В.Г., за участю представників: позивача: Ященко В.В. –за довіреністю, відповідача: Герасименко О.А. –за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу
за позовом Черкаської організації «Солідарні профспілки Черкащини»
до відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра» Черкаське регіональне управління
про зобов'язання перерахувати кошти та про стягнення 776 грн. 21 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Заявлено вимогу про зобов'язання відповідача негайно перерахувати кошти в сумі 47 330 грн. із рахунку позивача № 26009012139001 у ВАТ КБ «Надра»на його рахунок № 260064751001 у ВАТ «Банк «Фінанси і кредит»та про стягнення з відповідача 776 грн. 21 коп. пені відповідно до укладеного між сторонами договору на обслуговування Бізнес-пакету № 12/369 від 13 жовтня 2008 року на рахунок позивача № 260064751001 у ВАТ «Банк «Фінанси і кредит».
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та пояснила, що позивач просить зобов'язати відповідача у тижневий строк перерахувати кошти на рахунок позивача у ВАТ «Банк «Фінанси і кредит».
Представник відповідача у запереченні на позовну заяву та у судовому засіданні заперечив проти позову з тих підстав, що платіжне доручення № 2 від 05 березня 2009 року, направлене позивачем до ВАТ КБ «Надра», не виконане в зв'язку з відсутністю коштів на кореспондентському рахунку відповідача; станом на 20.03.2009 року всі кошти за невиконаними зобов'язаннями банку повернуто позивачу на його рахунок та обліковано за відповідним позабалансовим рахунком; в ВАТ КБ «Надра»призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 10.02.2009 року по 10.08.2009 року; позивачем безпідставно нараховано пеню, оскільки відповідно до пункту 2 частини 3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, а переказ коштів з розрахункових рахунків клієнтів є однією з форм грошових зобов'язань, які виконуються банком.
У судовому засіданні оголошувалася перерва із 21 квітня по 29 квітня 2009 року на підставі статті 77 ГПК України.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.
ВАТ КБ «Надра»в особі начальника відділення № 12 Філії ВАТ КБ «Надра»Черкаське регіональне управління Василенко Тамари Миколаївни, що діє на підставі довіреності № 1-11-5267 від 17 квітня 2008 року, та Черкаська організація «Солідарні профспілки Черкащини», що діє на підставі Свідоцтва про Державну реєстрацію № 10261070004003659, виданого виконавчим комітетом Черкаської міської ради 19 травня 2000 року, уклали договір на обслуговування Бізнес-пакету № 12/369-08 від 13 жовтня 2008 року, за умовами якого, пункт 3.1., на підставі Анкети-заяви та обраного типу Бізнес-пакету, позивач (Клієнт –за договором) замовляє, а відповідач (Банк –за договором) здійснює відкриття Поточних та Прибуткових рахунків та надає інші послуги, що входять в Бізнес-пакет. Вид, валюта, номер відкритих клієнту рахунків, призначення основного рахунку, а також назва обраного позивачем Бізнес-пакету вказується у Додатку-повідомленні до даного договору, який є його невід'ємною частиною.
Відповідно до пунктів 4.3.1., 4.3.9., 4.3.14.1. даного договору банк взяв на себе зобов'язання відкрити клієнту поточні рахунки та приймати і зараховувати на них кошти клієнта; приймати по відповідних каналах зв'язку платіжні документи клієнта та своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта.
Відповідно до пункту 5.1. даного договору Банк здійснює розрахункові операції відповідно до чинного законодавства України та, зокрема, нормативно-правових актів Національного банку України, за умови належного оформлення клієнтом розрахункових документів. Платежі з Поточного рахунку клієнта банк виконує у межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням надходжень протягом операційного дня.
Згідно пункту 5.2. даного договору операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до банку протягом операційного часу з 9.00 до 17.00 години –виконуються в день їх надходження. У разі надходження документів до банку після закінчення операційного часу, банк виконує їх в разі наявності технічної можливості в той же день або не пізніше наступного робочого дня.
Відповідно до пункту 5.3. договору клієнт може подавати до банку розрахункові документи як у паперовій формі, так із використанням електронних розрахункових документів, відповідно до окремо укладеної додаткової угоди.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач надав відповідачу платіжне доручення № 2 від 05 березня 2009 року на суму 47 330 грн. для перерахування вказаної суми із свого поточного рахунку № 26009012139001 у ВАТ КБ «Надра» на рахунок № 260064751001 у ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Вказане платіжне доручення позивачем не було виконане.
10.03.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № 56, в якій просив перерахувати вказану в платіжному дорученні № 2 від 05 березня 2009 року суму, а також пеню, виходячи з пункту 9.2. договору на обслуговування Бізнес-пакету, яка станом на 10.03.2009 року складала 155 грн. 72 коп. Листом від 16.03.2009 року вих. № 963 відповідач повідомив позивача, що в банку існують тимчасові затримки з перерахуванням коштів на рахунки в інших банках і Постановою Правління НБУ № 59 у ВАТ КБ «Надра»була введена тимчасова адміністрація та з 10 лютого 2009 року тимчасовим адміністратором впроваджується комплекс заходів, який дозволить відновити роботу банку у нормальному режимі та виконувати усі зобов'язання перед клієнтами.
Позивач надав довідку за підписом начальника відділення № 25 філії Полтавське регіональне управління ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»Курятник І. від 31.03.2009 року про те, що в період з 05.03.2009 року по 30.03.2009 року на рахунок позивача № 260064751001 в ВАТ «Банк «Фінанси і кредит»(код ЄДРПОУ банку 26435422, МФО 331832) кошти в сумі 47 330 грн. не надходили з рахунку позивача № 26009012139001, відкритого в ВАТ КБ «Надра»(код ЄДРПОУ банку 26423703, МФО 354916).
Представник відповідача у Запереченні на позовну заяву та у судовому засіданні підтвердив факт невиконання платіжного доручення позивача та знаходження до цього часу коштів на його рахунку в Банку “Надра”.
Тобто, відповідач не виконав переказ коштів відповідно до платіжного доручення позивача –клієнта банку та заблокував вказану суму на рахунку позивача, не виконуючи щодо цієї суми ніяких операцій.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд приходить до висновку, що доводи відповідача є необґрунтованими та безпідставними, а вимога позивача про зобов'язання відповідача виконати грошовий переказ є правомірною, виходячи із наступного.
За своєю правовою природою договір № 12/369 від 13 жовтня 2008 року є договором банківського рахунку. Позивач та відповідач відносяться до господарюючих суб'єктів і на їх правовідносини поширюються норми Господарського кодексу України, а також норми Цивільного кодексу України.
В силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі –ГК України) зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до статей 193, 202 ГК господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Згідно пункту 8.1. статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», далі –Закон, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.
Як встановлено, договором також визначено порядок та строки виконання платіжних документів клієнтів та вказано, що операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до банку протягом операційного часу з 9.00 до 17.00 години –виконуються в день їх надходження. У разі надходження документів до банку після закінчення операційного часу, банк виконує їх в разі наявності технічної можливості в той же день або не пізніше наступного робочого дня.
Тобто, і Законом, і договором чітко визначений порядок виконання платіжних доручень клієнтів.
За статтею 30 Закону, пункт 30.1., переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Таким чином, як встановлено судом та не спростовано відповідачем, останній не виконав оформлені позивачем платіжні доручення, переказ коштів по них не здійснив.
Спосіб захисту порушеного права обирає позивач.
В статті 20 Господарського кодексу України вказані способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання, одним із яких є присудження до виконання обов'язку в натурі.
Постановою Правління НБУ № 59 від 10.02.2009 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, однак, суд вважає, що позивач до таких не відноситься, адже, виходячи із виду договірних відносин, позивач є клієнтом банку, але не кредитором у розумінні чинного законодавства.
Такий висновок суду ґрунтується на аналізі приписів ряду законів. Зокрема, стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» дає визначення термінів, та зазначає, що кредитор банку –юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Суд вважає, що позивач є клієнтом банку, який за визначенням у статті 2 вказаного Закону –це будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.
Відповідно до преамбули Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлює відповідальність суб'єктів переказу.
Відповідно до приписів статті 5 вказаного Закону позивач та відповідач є відповідно учасником та членом платіжної системи, і відносини між ними, як між суб'єктами переказу, регулюються на підставі договору, укладеного між ними з урахуванням вимог законодавства України.
Як встановлено судом, правовідносини між сторонами ґрунтуються на умовах Договору на обслуговування бізнес-пакету № 12/369-08 від 13 жовтня 2008 року, за яким Черкаська організація «Солідарні профспілки Черкащини»є клієнтом.
Таке визначення його як учасника договору банківського рахунку відповідає приписам глави 72 Цивільного кодексу України. Зокрема, в статті 1066 ЦК України вказано, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
В частині 3 статті 1068 ЦК України визначено обов'язок банку за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
За приписом статті 1091 ЦК України банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні. Відповідно до статті 1092 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В статті 13 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» вказано, що порядок виконання операцій із застосуванням платіжних інструментів, у тому числі обмеження щодо цих операцій, визначаються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Закон (стаття 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність») та постанова Правління НБУ № 59 від 10.02.2009 року чітко визначають, на які зобов'язання перед кредиторами поширюється мораторій та вчинення яких дій забороняється протягом дії мораторію.
Разом з тим, в частині четвертій статті 85 Закону вказано, що мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором.
Закон у кожній ситуації визначає правила поведінки і їх повинні дотримуватися всі учасники та суб'єкти правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, вчиняючи щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно частини 3 статті 5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. А згідно частини 2 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
За статтею 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Суду не подано доказів наявності такого судового рішення.
З огляду на викладене, вимога позивача про зобов'язання відповідача виконати свої обов'язки за Договором на обслуговування Бізнес-пакету № 12/369-08 від 13 жовтня 2008 року та виконати доручення позивача здійснити переказ грошових коштів з поточного рахунку позивача на його поточний рахунок у іншому банку згідно платіжного доручення № 2 від 05 березня 2009 року, є правомірною і законною, основаною на належних доказах, відповідає праву позивача, тобто є такою, що підлягає задоволенню.
В пункті 9.7. Договору визначено форс-мажорні обставини, які звільняють сторони від виконання своїх обов'язків за договором. У ньому відсутня така обставина, як відсутність коштів на кореспондентському рахунку банку.
Відповідно до пункту 32.1. статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.
В пункті 32.2. статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» вказано, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Умовами Договору на обслуговування бізнес пакету від 13.10.2008, а саме пунктом 9.2., встановлено, що за несвоєчасне списання з Рахунку чи несвоєчасне зарахування на рахунок суми переказу з вини Банку, банк сплачує Клієнту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми переказу.
Тобто, сторонами у договорі встановлений інший розмір пені, ніж визначений у Законі. Відповідач не довів відсутність своєї вини у невиконанні платіжного доручення позивача.
Тому позивачем правомірно і обгрунтовано нараховано пеню в сумі 776 грн. 21 коп. станом на 31.03.2009 року, розрахунок пені виконано вірно.
Доводи відповідача про незаконність вимоги позивача про стягнення пені суд вважає безпідставними та необґрунтованими, виходячи із наступного:
- невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором позивачем доведено і відповідачем не спростовано та підтверджено, тобто, судом встановлено порушення відповідачем своїх господарських зобов'язань перед позивачем;
- пеня заявлена позивачем відповідно до умов договору від 13.10.2008, у розмірі, встановленому договором;
- пеня заявлена до стягнення в зв'язку з порушенням відповідачем господарського зобов'язання щодо списання коштів з рахунку позивача в установлений законом та договором строк, що не може вважатися майновим, грошовим зобов'язанням відповідача у розумінні статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», оскільки у вказаній статті вказано про те, що протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);
- висновок суду про те, що вказані зобов'язання відповідача не відносяться до майнових (грошових) підтверджується також аналізом змісту статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», у якій чітко визначено природу порушення Банку, за яке він повинен сплатити Клієнту пеню, якій відповідає умова пункту 9.2. договору від 13.10.2008 року.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що на момент прийняття рішення у даній справі минуло більше двох місяців з дня, коли тимчасовий адміністратор приступив до виконання своїх обов'язків, однак, суду не подано доказів вирішення питання розблокування коштів позивача на його поточному рахунку в Банку та здійснення переказу належних позивачу коштів за призначенням.
На підставі аналізу наведених норм суд дійшов висновку про незаконність невиконання Банком розпорядження позивача –клієнта банку по перерахуванню коштів по платіжному дорученню позивача із його поточного рахунку в установі Банку “Надра” на його поточний рахунок у іншому банку, тобто, за призначенням, вказаним клієнтом.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача підлягає до задоволенню.
Суд зазначає, що територіальна підсудність даного спору визначена вірно, виходячи із Положення про філію відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» Черкаське Регіональне управління та із припису статей 15, 28 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 187 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Також позивачу підлягає поверненню державне мито в сумі 288 грн. в зв'язку із зайвою сплатою, виходячи із того, що згідно ст. 3 Декрету кабінету Міністрів України «Про державне мито»мінімальна сума державного мита із вимог майнового характеру складає 102 грн., а із вимог немайнового характеру 85 грн., але позивач помилково сплатив державне мито в сумі 475 грн.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»(м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) протягом 10 днів виконати платіжне доручення № 2 від 05 березня 2009 року та перерахувати кошти в сумі 47 330 грн. із рахунку № 26009012139001 в філії ВАТ КБ «Надра» Черкаське головне регіональне управління, МФО 354916, на рахунок Черкаської організації «Солідарні профспілки Черкащини»№ 260064751001 у ВАТ Банк «Фінанси і кредит», МФО 331832.
3. Стягнути із відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра (м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) на користь Черкаської організації «Солідарні профспілки Черкащини»(18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 15, офіс 16, ідентифікаційний код 22800050) 776 грн. 21 коп. пені, 187 грн. витрат на сплату державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Повернути Черкаській організації «Солідарні профспілки Черкащини» державне мито в сумі 288 грн. в зв'язку із зайвою сплатою.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя А.Д.Пащенко
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2009 |
Оприлюднено | 20.05.2009 |
Номер документу | 3598687 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
Федорчук Р.В.
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Пащенко А.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні