Постанова

від 05.05.2009 по справі 07/24-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

07/24-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2009 р.                                                           Справа № 07/24-09  

                                                           Колегія суддів у складі:

головуючого судді  Погребняка В.Я., суддів  -   Бухана А.І., Шевель О.В.

при секретарі  Марченко В.О.

за участю  представників:

позивача: Бредун І.В.,   довіреність б/н  від 13.02.09 р.,    

відповідача:   не з'явився,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Асоціації «Співдружність», м. Харків (вх. № 802Х/3-9 від 01.04.09 р.) на рішення господарського суду Харківської області від 10 лютого 2009 року у справі № 07/24-09

за позовом Акціонерного товариства закритого типу  «Харківська Агропромислова Спілка», м. Харків

до  Асоціації «Співдружність», м. Харків  

про стягнення 69996,00 грн.,

встановила:

  В січні 2009 р. Акціонерне товариство закритого типу «Харківська Агропромислова Спілка»звернулось до господарського суду Харківської області з позовом    про стягнення з Асоціації «Співдружність» 69996,00 грн. та судових  витрат, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язання з повернення вказаних коштів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 лютого 2009 року у справі № 07/24-09 (суддя Інте Т.В.) позов задоволено. Стягнуто з Асоціації «Співдружність»на користь АТЗТ «Харківська Агропромислова Спілка»69996,00 грн. заборгованості, 699,96 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач - Асоціація «Співдружність»- з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10 лютого 2009 року  та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог АТЗТ «Харківська Агропромислова Спілка»до Асоціації «Співдружність» щодо стягнення боргу 69996,00 грн. та судових витрат, посилаючись на  порушення судом норм матеріального та процесуального   права.  

            Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від  02.04.09 р.  апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено до розгляду на 27.04.2009 р.  

Позивач   відзиву на  апеляційну скаргу  суду не направив, з'явився  в судове засідання  27.04.09 р. та надав пояснення по  справі.   

    Відповідач не скористався своїм диспозитивним правом на участь представника у судовому засіданні 27.04.09 р. Враховуючи ті обставини, що відповідач - Асоціації «Співдружність»- був  належним чином повідомлений  про час та місце судового засідання (відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення долучене до матеріалів справи (а.с.54), а також відсутність заперечень у присутнього у судовому засіданні представника позивача,  колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу без участі представника   Асоціації «Співдружність».  

Для розгляду даної справи  ухвалою заступника голови Харківського апеляційного господарського суду від 24.04.2009 р. було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя  Бухан А.І., суддя Шевель О.В.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування  господарським судом норм матеріального та процесуального права, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про  залишення апеляційної  скарги     відповідача без задоволення, виходячи з наступного.

  Як було встановлено в суді першої інстанції, 29.09.08 р. між сторонами       було укладено усний договір, відповідно до якого  відповідач повинен був  поставити  позивачу  електронасоси БЦ 1,1-20 у кількості 190 шт.  після сплати позивачем  суми в розмірі 69996,00 грн.  

  Згідно з   рахунком  - фактурою  № 29/09 від 29.09.08 р. (а.с.13) позивач перерахував відповідачу в якості попередньої оплати за електронасоси БЦ 1,1-20 суму в розмірі 69996,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 9548 від 03.10.08 р. та № 9556 від 07.10.08 р. (а.с.9-10).

  Відповідач товар не поставив, а як вбачається з матеріалів справи,  27.11.08 р.  направив на адресу позивача гарантійний лист № 137/11   (а.с.14),  в  якому   підтвердив заборгованість перед позивачем в сумі 69996,00 грн. та зазначив про те, що гарантує позивачу повернення боргу в сумі 69996,00 грн. у строк до 15.12.08 р. включно.

   Таким чином, даним листом  відповідач визнав невиконання   зобов'язання з поставки електронасосів БЦ 1,1-20, за які позивачем було внесено оплату в сумі 69996,00 грн.

            В матеріалах справи  також є надана  позивачем належним чином засвідчена копія акту  звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2008 р., згідно з якою  заборгованість відповідача на цю дату складає  69996,00 грн. (а.с.15).

  Як вбачається з матеріалів справи, 13.01.09 р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 1 від 12.01.09 р  з вимогою про повернення заборгованості в сумі 69996,00 грн.(а.с.11-12).

  На час розгляду справи відповідач 69996,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

  Колегія суддів вважає за необхідне  зазначити  наступне.

  Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або  утриматися   від  певної дії,   а  кредитор  має  право  вимагати   від  боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

 Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

 Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

 Згідно з ч.2 ст. 693 ЦК України у випадку якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений  моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок в семиденний термін від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

           Отже,  позивач набув право  на пред'явлення  позову  з 21.01.2009 р. ( 13.01.09 р. (дата надіслання   вимоги відповідачу  ) + 7 днів (строк  пред'явлення вимоги).

Колегія суддів також зазначає, що  оскільки  відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу, а позивачем надані докази перерахування  відповідачу суми в розмірі 69996,00 грн. -  платіжні  доручення № 9548 від 03.10.08 р. та № 9556 від 07.10.08 р., а також враховуючи те, що згідно  зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо стягнення з відповідача  69996,00  грн.  боргу.   

Стосовно заяви  відповідача в апеляційній скарзі про порушення  господарським судом  ст.77 ГПК України  колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в судове засідання 16.02.2009 р. представник відповідача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить корінець повідомлення  про вручення рекомендованого поштового  відправлення  за №68472  від 07.02.09 р.

Про отримання відповідачем  ухвали про  призначення розгляду справи на 16.02.2009 р. свідчить клопотання  відповідача від 13.02.2009 р.,   вих.№ 09/09,  з проханням відкласти   розгляд   апеляційної скарги  на інший день, не розглядати справу у відсутність його представника у зв'язку  з  відрядженням директора  Асоціації  «Співдружність»до м. Москви з 08.02.09 р. по 20.02.09 р.  (а.с. 21-25).

В судовому засіданні 16.02.2009 р., задовольняючи клопотання відповідача,  суд  розгляд справи відклав на 10.03.2009 р.,   зобов'язав відповідача  надати   відзив на позов та докази в його обгрунтування. Також  суд в своій ухвалі звернув увагу  відповідача на те, що відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані  господарським судом документи не подано,  справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судове  засідання   10.03.2009 р. представник відповідача також не з'явився,   хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини  неявки суду не повідомив, доказів в обгрунтування своєї позиції у справі не надав,

Колегія суддів вважає, що відповідач не скористався своїм диспозитивним правом на участь представника у судовому засіданні  10.03.09 р. та  необгрунтовано стверджує про те, що господарським судом Харківської області порушено  статтю 4-3 Господарського процесуального кодексу,  оскільки матеріали справи свідчать, що судом були створені  всі належні  та допустимі умови для  реалізації своїх процесуальних прав сторонами у справі, і на протязі  терміну розгляду даної  господарської справи   у відповідача, як і у позивача було достатньо часу для подання  відзиву на позовну заяву, додаткових доказів та пояснень по справі, про всі судові засідання сторони  належним чином повідомлялись про час і місце розгляду  справи.      

Частиною 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Твердження ж відповідача в його апеляційній скарзі є безпідставними та необгрунтованими, зроблені при довільному трактуванні норм чинного законодавства і дійсних обставин справи, не спростованих  належними доказами.

За змістом ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

З правового аналізу наведеної статті вбачається, що дана норма не є імперативною, оскільки диспозицією даної статті встановлено, що умовою відкладення розгляду справи є неможливість розгляду справи в даному судовому засіданні.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі  всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів вважає, що в своїй апеляційній скарзі відповідач не навів жодної обставини порушення судом норм матеріального та процесуального права, тому доводи, викладені в скарзі, не можуть бути підставою для  скасування оскаржуваного рішення господарського суду у даній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване відповідачем  рішення  господарського суду Харківської області  від  10.03.2009 р. прийняте у відповідності до норм чинного  матеріального та процесуального права, тому  рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача -  залишенню без  задоволення.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з довідкою №4456 з ЄДРПОУ від 15.05.2007 р.  назва  підприємства  позивача -  Акціонерне товариство закритого типу  «Харківська Агропромислова Спілка».  

З фірмового бланку  та    печатки  позивача (а.с.3-5) також вбачається, що назва підприємства - Акціонерне товариство закритого типу  «Харківська Агропромислова Спілка».

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку вважати  вірним  назву підприємства позивача -  Акціонерне товариство закритого типу    «Харківська Агропромислова Спілка».

Керуючись  ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

                                         постановила:

Апеляційну скаргу Асоціації «Співдружність», м. Харків     залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської   області  від  10.03.2009 р.   у справі № 07/24-09   залишити без змін.

          Головуючий суддя                                                          В.Я. Погребняк

                     Суддя                                                          А.І. Бухан

               Суддя                                                   О.В.Шевель