Рішення

від 22.04.2009 по справі 2/81-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/81-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

22 квітня 2009 р.           Справа 2/81-09

за позовом: Малого підприємства виробничо-комерційної  приватної  фірми  "Вікторія" ( вул. К.Лібкнехта,14, м. Бар, Вінницька обл., 23000)     

до:Закритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" ( вул. Набережна Перемоги,50, м. Дніпропетровськ, 49094)  в особі Вінницької філії ЗАТ КБ "Приватбанк" ( вул. Соборна,52, м. Вінниця, 21100)     

про зобов'язання переказати кошти у сумі 1520000 грн. на поточний рахунок

Головуючий суддя     Мельник П.А.     

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

          позивача :   Погребняк В.М. – директор підприємства;

          відповідача : не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

 Подано позов про зобов'язання Закритого акціонерного товариства  комерційний банк «ПриватБанк» в особі Вінницької філії ЗАТ КБ Приватбанк здійснити банківську операцію з переказу грошових коштів в сумі 1 520 000,00 (один мільйон п'ятсот двадцять тисяч) грн. 00 коп. з поточного депозитного рахунку № 26154000819162 Вінницької філії ЗАТ КБ ПриватБанк, МФО 302689 на поточний рахунок Малого підприємства виробничо-комерційна приватна фірма «Вікторія» (код ЄДРПОУ 13324856) № 26005040027001, відкритий в ВФ АТ «Укрінбанк» МФО 302333.

Позовні вимоги  Малого підприємства виробничо-комерційна приватна фірма «Вікторія» (надалі Фірма) ґрунтуються на неодноразовому ухиленні відповідача від належного виконання умов договору № 3659 про розміщення грошових коштів на строковому депозиті «Депозитна лінія» від 01.07.2008 року (далі - Договір), зокрема, на нездійсненні перерахування грошових коштів з депозитного рахунку Фірми, що призводить до порушення прав Фірми на вільне розпорядження своїм банківським вкладом, визначених як нормами статті 1060 ЦК України, так і умовами пунктів 1.6. Додаткових угод до Договору.

21.04.2009 року о 16.30 год. до суду надійшла заява Вінницької філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» про порушення правил підсудності (вхідний № 4880), відповідно до якої філія просить передати матеріали справи до Господарського суду Дніпропетровської області відповідно до встановлених господарським процесуальним законодавством правил підсудності. Заява мотивована тим, що позов поданий по територіальній підсудності не до юридичної особи, а до Вінницької філії ЗАТ КБ «ПриватБанк», у зв'язку з чим не може розглядатися Господарським судом Вінницької області.  

Заявлене клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав:  позов пред'явлений до ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі Вінницької філії ЗАТ КБ «ПриватБанк», яка  відповідно до п. 1.1. Положення про Вінницьку філію ЗАТ КБ «ПриватБанк» -- є структурною одиницею Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (надалі Банк).

Предметом позову є виконання умов договору № 3659  про розміщення грошових коштів на строковому депозиті «Депозитна лінія» від 01.07.2008 року, який підписаний від імені Банку директором Вінницької філії, тобто Банк, як юридичну особу у даних правовідносинах представляє уповноважений нею відособлений підрозділ -- Вінницька філія.

Крім того, рахунок з обліку коштів вкладу (депозитний рахунок), на який відповідно до п. 2.5. Додаткової угоди Клієнт зобов'язався перераховувати вільні кошти, відкритий у Вінницькій філії Банку, про що свідчать реквізити рахунку, визначені у вказаному пункті Додаткової угоди, зокрема, МФО 302689 – Вінницької філії.

Згідно з ч. 4 ст. 15 ГПК України, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача, тобто за місцем знаходження філії Банку.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття не повідомив. Про час і місце розгляду справи був повідомлений ухвалою суду, яка направлена відповідачу рекомендованим листом, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач не скористався правом подати відзив, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами, згідно з ст. 75 ГПК України.

Представник позивача заявив клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу засобами звукозапису, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч. 7 ст. 81-1 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Фірми підлягає задоволенню виходячи з наступного.

01 липня 2008 року мале підприємство виробничо-комерційна приватна фірма «Вікторія» уклала з ПриватБанком в особі директора Вінницької філії Лукашенко В.П. договір № 3659 про розміщення грошових коштів на строковому депозиті «Депозитна лінія» (далі Договір). Предметом цього Договору є внесення Фірмою та прийняття Банком тимчасово вільних грошових коштів, далі вкладу, у сумі та на строк, що зазначені у Додатковій Угоді до цього Договору, з обов'язками виплачувати Фірмі суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, встановлених цим Договором (п. 1.1. Договору).

В силу Договору, Банк зобов'язався відкрити Фірмі депозитний рахунок, вказаний в пункті 2.5. в редакції Додаткової Угоди до цього Договору та  прийняти на нього грошові кошти Фірми.

До Договору укладені додаткові угоди № 1, № 2, № 3 та № 4 за умовами яких Фірма вносить вклад на депозитний рахунок, на строк, вказаний в пункті 3.1. цього Договору. Датою внесення вкладу вважається дата надходження коштів на депозитний рахунок.

На виконання вимог додаткових угод Фірма перерахувала на депозитний рахунок тимчасово вільні кошти, а саме:

1 000 000,00 грн. – платіжне доручення № 231 від 05.08.2008 р.;

500 000, 00 грн.  – платіжне доручення № 274 від 06.10.2008 р.;

120 000,00 грн. – платіжне доручення № 337 від 12.12.2008 р.

Таким чином, відповідно до умов Договору та укладених в подальшому додаткових угод до нього, Банк відкрив Фірмі вкладний (депозитний) рахунок, а Фірма передала шляхом перерахування на цей рахунок у безготівковій формі грошові коти в сумі 1 620 000,00 (один мільйон шістсот двадцять тисяч) грн. 00 коп.

Оцінивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки Фірми та Банку, суд дійшов висновку, що зазначений правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором банківського рахунку (вкладу), який підпадає під правове регулювання норм статей 1058 - 1076 ЦК України.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 Цивільного Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу (ст. 1058 Цивільного кодексу України).

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (ст. 1066 Цивільного кодексу України).

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною (ст. 1060 Цивільного кодексу України).

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ст. 1074 Цивільного кодексу України).

Строк розміщення грошових коштів на депозитному рахунку встановлений по 06.08.2010 р. (п. 3.1. Додаткових угод до Договору).

Пунктом 1.6. Додаткової угоди  до Договору передбачено, що Фірма має право знімати кошти з депозитного рахунку, при умові, що це не суперечить пункту 1.4. цієї додаткової угоди, наразі, пунктом 1.4 визначено, що Фірма зобов'язується не зменшувати залишок на депозитному рахунку нижче 100 000,00 (сто тисяч) грн. 00 коп.

24 лютого 2009 року та повторно 04.03.2009 року Фірма  звернулася до Банку з проханням повернення частини вкладу в розмірі 1 520 000,00 (один мільйон п'ятсот двадцять тисяч) грн. 00 коп. на поточний рахунок № 26005040027001, відкритий в ВФ АТ «Укрінбанк» МФО 302333. Вклад перерахувати до 02.03.2009. (лист № 10 та лист № 13) Кошти були необхідні для оплати вартості товару згідно з договором купівлі-продажу партії товару № 20090219-01 від 19.02.2009 р.

Відповідями Банку № 20/7-226 від 03.03.2009. та від 25.03.2009 року відмовлено Фірмі у перерахуванні коштів з депозиту. Підставами відмови вказано ч. 2 ст. 1060 ЦК України та приписи постанови Правління Національного Банку України № 413 від 04.12.2008., якими фактично заборонено банкам здійснювати дострокове повернення вкладів.

Аналіз договору показує, що банку не надано право відмовляти вкладнику у зменшенні суми депозиту, або у поверненні частини депозиту.

За приписами ст. 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також не допускати дій з наміром завдати шкоди іншій особі чи зловживати правом в інших формах.

Посилання Банку на умови ч. 2 ст. 1060 ЦК України, які обмежують право зняття депозитів – є безпідставними, оскільки за умовами пункту 1.4. Додаткової угоди  до Договору від 12.12.2008. мінімальною сумою депозиту є 100 000,00 (сто тисяч) грн. 00 коп., а вимоги Фірми стосуються перерахування 1 520 000,00 (одного мільйона п'ятсот двадцяти тисяч) грн. 00 коп. депозиту, причому залишок у цьому випадку буде відповідати встановленому вказаним пунктом Додаткової угоди.

Посилання Банку на постанову Правління Національного Банку України № 413 від 04.12.2008., якою зобов'язано банки уживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів (передусім у національній валюті) з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками, не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідно до ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р. за № 679-ХІV, нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства, а дана постанова не зареєстрована в Міністерстві юстиції України, а тому є такою що суперечить положенням Закону України «Про Національний банк України» та відповідно до положень п. 3 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.92 р. № 493/92 не набула чинності.

Крім того, у спірній правовій ситуації вищу юридичну силу мають норми статті 41 Конституції України щодо непорушності права власності (у тому числі на грошові кошти на банківських вкладах) та статті 1058, 1060 ЦК України щодо зобов'язань банківської установи перед клієнтом за договором банківського рахунку (вкладу) щодо повернення коштів за першою вимогою.

Ігнорування Банком необхідності повернення частини коштів з депозитного рахунку за Договором є неправомірним.

Так, за загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а згідно статті 525 цього Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 610, ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання);

Відповідно до п. 1.1. Договору Банк взяв на себе обов'язок виплачувати суму вкладу та проценти на умовах та порядку, встановлених Договором. Умовами Договору та укладених в подальшому додаткових угод до нього визначено право знімати кошти з депозитного рахунку, при умові, що це не суперечить пункту 1.4. додаткової угоди, яким визначено зобов'язання не зменшувати залишок на депозитному рахунку нижче 100 000,00 (сто тисяч) грн. 00 коп.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає суду підстави вважати позовні вимоги цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на наведене, причиною виникнення спору є протиправне невиконання Банком умов Договору та приписів чинного законодавства України, яке регулює порядок виконання договорів банківського рахунку (вкладу).

Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

          Враховуючи викладене, керуючись ст. 41 Конституції України, частиною 2 статті 20, ст. ст. 173, 174, ч. 7 ст. 179, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, ст. 11, 13 частиною 1 ст. 16,  ст. ст. 509, 525, 526, 610, 612, ч. 1 ст. 628, ст. ст. 629, 1058, 1060, 1066,1074 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Зобов'язати Закрите акціонерне товариство  комерційний банк «ПриватБанк» в особі Вінницької філії ЗАТ КБ Приватбанк здійснити банківську операцію з переказу грошових коштів в сумі 1 520 000,00 (один мільйон п'ятсот двадцять тисяч) грн. 00 коп. з поточного депозитного рахунку № 26154000819162 Вінницької філії ЗАТ КБ ПриватБанк, МФО 302689 на поточний рахунок Малого підприємства виробничо-комерційна приватна фірма «Вікторія» (код ЄДРПОУ 13324856) № 26005040027001, відкритий в ВФ АТ «Укрінбанк» МФО 302333.

Стягнути з  Закритого акціонерного товариства  комерційний банк «ПриватБанк» в особі Вінницької філії  ЗАТ КБ "Приватбанк" (21100, м.Вінниця, вул.Соборна, 52, код ЄДРПОУ 21724222) на користь Малого підприємства виробничо-комерційної приватної фірми «Вікторія» (23000, Вінницька область, м.Бар, вул.К.Лібкнехта, 14, код ЄДРПОУ 13324856) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 15 200,00 грн.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

Рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя                                             Мельник П.А.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  27 квітня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу