Постанова

від 24.06.2009 по справі 2/81-09

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/81-09

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "24" червня 2009 р.                                                           Справа № 2/81-09

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Будішевської Л.О.

суддів:                                                                        Черпака Ю.К.

                                                                                   Щепанської Г.А.

при секретарі                                                            Жарській І.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Погребняка В.М. - директора,

                        Михайлишеної Л.Л. - представника за довіреністю від 23.06.2009р., 

від відповідача: Накорчевського С.В. - представника за довіреністю від 15.04.2009р.,

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" в особі Вінницької філії ЗАТ КБ "ПриватБанк", м.Вінниця   

на рішення господарського суду Вінницької області

від "22" квітня 2009 р. у справі № 2/81-09 (суддя Мельник П.А.)

за позовом Малого підприємства виробничо-комерційної приватної фірми "Вікторія", м.Бар Вінницької області   

до Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" в особі Вінницької філії ЗАТ КБ "ПриватБанк", м.Вінниця   

про зобов'язання переказати кошти у сумі 1520000грн. на поточний рахунок

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 22.04.2009р. у справі №2/81-09 позов Малого підприємства виробничо-комерційної приватної фірми "Вікторія", м.Бар Вінницької області до Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в особі Вінницької філії ЗАТ КБ "Приватбанк", м.Вінниця про зобов'язання переказати кошти у сумі 1520000грн. на поточний рахунок задоволено.

Зобов'язано Закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" в особі Вінницької філії ЗАТ КБ "Приватбанк" здійснити банківську операцію з переказу грошових коштів в сумі 1520000,00грн. з поточного депозитного рахунку №26154000819162 Вінницької філії ЗАТ КБ "Приватбанк", МФО 302689 на поточний рахунок Малого підприємства виробничо-комерційної приватної фірми "Вікторія" №26005040027001, відкритий в ВФ АТ "Укрінбанк" МФО 302333.

Стягнуто з Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в особі Вінницької філії ЗАТ КБ "Приватбанк" на користь Малого підприємства виробничо-комерційної приватної фірми "Вікторія" - 15200,00грн. відшкодування сплаченого державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ЗАТ комерційний банк "ПриватБанк" в особі Вінницької філії ЗАТ КБ "Приватбанк" звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:

- договір №3659 про розміщення грошових коштів на строковому депозиті від 01.07.2008р. було укладено не з Вінницькою філією ЗАТ КБ "ПриватБанк", а між ПриватБанком як юридичною особою та Малим підприємством виробничо-комерційної приватної фірми "Вікторія". Відповідно до п.1.1 Положення про Вінницьку філію ПриватБанку, філія є структурною одиницею ЗАТ КБ "ПриватБанк", не є юридичною особою;

- як зазначає апелянт, Вінницька філія ЗАТ КБ "ПриватБанк" не може бути стороною в господарському процесі, оскільки, за загальним правилом, врегульованим ст.15 ГПК України, позови до підприємств, організацій (юридичні особи) пред'являються в суд за їх місцезнаходженням. Оскільки місцезнаходженням ПриватБанку згідно ст.93 ЦК України є м.Дніпропетровськ, то даний позов повинен бути пред'явлений до господарського суду Дніпропетровської області;

- крім того, ухвалу про порушення провадження у справі суд направив тільки за адресою Вінницької філії ЗАТ КБ "ПриватБанк", що позбавило можливості юридичну особу надати свої заперечення проти позову;

- відповідно до абз.5 п.2 постанови Правління НБУ від 05.12.2008р. №413 "Про окремі питання діяльності банків", банки України зобов'язані уживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками, отже банкам заборонено робити дострокове повернення депозитів.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, Однак, вказав, що відповідач 29.05.2009р. перерахував на рахунок позивача кошти в сумі 1520000грн.

Представники позивача заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мале підприємство виробничо-комерційної приватної фірми "Вікторія" звернулось до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" в особі Вінницької філії ЗАТ КБ "ПриватБанк" про зобов'язання Закритого акціонерного товариства  комерційний банк "ПриватБанк" в особі Вінницької філії ЗАТ КБ Приватбанк здійснити банківську операцію з переказу грошових коштів в сумі 1 520 000,00 (один мільйон п'ятсот двадцять тисяч) грн. 00 коп. з поточного депозитного рахунку № 26154000819162 Вінницької філії ЗАТ КБ ПриватБанк, МФО 302689 на поточний рахунок Малого підприємства виробничо-комерційна приватна фірма «Вікторія» (код ЄДРПОУ 13324856) № 26005040027001, відкритий в ВФ АТ "Укрінбанк" МФО 302333.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 липня 2008 року Мале підприємство виробничо-комерційна приватна фірма "Вікторія" уклала з ПриватБанком в особі директора Вінницької філії Лукашенко В.П. договір №3659 про розміщення грошових коштів на строковому депозиті "Депозитна лінія", предметом якого є внесення Фірмою та прийняття Банком тимчасово вільних грошових коштів, далі вкладу, у сумі та на строк, що зазначені у Додатковій Угоді до цього договору, з обов'язками виплачувати Фірмі суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, встановлених цим договором (п. 1.1. договору).

В силу договору, Банк зобов'язався відкрити Фірмі депозитний рахунок, вказаний в пункті 2.5. в редакції Додаткової Угоди до цього Договору та  прийняти на нього грошові кошти Фірми.

До договору укладені додаткові угоди №1, №2, №3 та №4, за умовами яких Фірма вносить вклад на депозитний рахунок, на строк, вказаний в пункті 3.1. цього договору. Датою внесення вкладу вважається дата надходження коштів на депозитний рахунок.

Відповідно до умов договору та укладених в подальшому додаткових угод до нього, Банк відкрив Фірмі вкладний (депозитний) рахунок, а Фірма передала шляхом перерахування на цей рахунок у безготівковій формі грошові кошти в сумі 1620000,00грн.

Строк розміщення грошових коштів на депозитному рахунку встановлений по 06.08.2010р. (п. 3.1. Додаткових угод до договору).

Пунктом 1.6. Додаткової угоди до договору передбачено, що Фірма має право знімати кошти з депозитного рахунку, при умові, що це не суперечить пункту 1.4. цієї додаткової угоди, наразі, пунктом 1.4 визначено, що Фірма зобов'язується не зменшувати залишок на депозитному рахунку нижче 100000,00грн.

24 лютого 2009 року та повторно 04.03.2009 року Фірма  звернулася до Банку з проханням про перерахування частини вкладу в розмірі 1520000,00грн. на поточний рахунок №26005040027001, відкритий в ВФ АТ "Укрінбанк" МФО 302333. Вклад перерахувати до 02.03.2009р. (лист №10 та лист №13). Кошти були необхідні для оплати вартості товару згідно з договором купівлі-продажу партії товару №20090219-01 від 19.02.2009р.

Відповідями Банку №20/7-226 від 03.03.2009р. та від 25.03.2009р. відмовлено Фірмі у перерахуванні коштів з депозиту. Підставами відмови вказано ч.2 ст.1060 ЦК України та приписи постанови Правління Національного Банку України №413 від 04.12.2008р., якими фактично заборонено банкам здійснювати дострокове повернення вкладів.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 Цивільного Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Аналогічне положення міститься в п.2.5 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого  постановою  Правління НБУ №516 від 03.12.2003 року, відповідно до якого за договором банківського рахунку, укладеним з юридичною або фізичною особою,  банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти або банківські метали, що їй надходять, виконувати розпорядження власника рахунку про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною (ст. 1060 Цивільного кодексу України).

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

За приписами ст.13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також не допускати дій з наміром завдати шкоди іншій особі чи зловживати правом в інших формах.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України та ч.2 ст.20 ГК України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Статтями 610,612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання).

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв   ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від  виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Місцевим господарським судом встановлено, що умовами договору №3659 про розміщення грошових коштів на строковому депозиті "Депозитна лінія" від 01.07.2008р. та укладених в подальшому додаткових угод до нього визначено право знімати кошти з депозитного рахунку, при умові, що це не суперечить пункту 1.4. додаткової угоди, яким визначено зобов'язання не зменшувати залишок на депозитному рахунку нижче 100000,00грн., відповідно до п.1.1. договору Банк взяв на себе обов'язок виплачувати суму вкладу та проценти на умовах та порядку, встановлених договором.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки відповідач ухиляється від належного виконання умов договору №3659 про розміщення грошових коштів на строковому депозиті "Депозитна лінія" від 01.07.2008р. (зокрема, нездійснення перерахування грошових коштів з депозитного рахунку позивача), що призводить до порушення прав позивача на вільне розпорядження своїм банківським вкладом, господарський суд Вінницької області, проаналізувавши зібрані у справі докази та давши їм належну правову оцінку, правомірно зобов'язав ЗАТ КБ "ПриватБанк" в особі Вінницької філії ЗАТ КБ Приватбанк здійснити банківську операцію з переказу грошових коштів в сумі 1520000,00грн. з поточного депозитного рахунку №26154000819162 Вінницької філії ЗАТ КБ ПриватБанк, на поточний рахунок Малого підприємства виробничо-комерційна приватна фірма "Вікторія" №26005040027001, відкритий в ВФ АТ "Укрінбанк".

Посилання відповідача на постанову Правління НБУ від 05.12.2008р. №413 "Про окремі питання діяльності банків" не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до ст.56 Закону України "Про Національний банк України" від 20.05.1999р. за №679-ХІV, нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства, а дана постанова не зареєстрована в Міністерстві юстиції України, а тому є такою що суперечить положенням Закону України "Про Національний банк України" та відповідно до положень п.3 Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.1992р. №493/92 не набула чинності.

Посилання відповідача на порушення господарським судом Вінницької області вимог ст.15 ГПК України щодо визначення територіальної підсудності даної справи є неправомірним, оскільки відповідно до ч.5 ст.15 ГПК України, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої-третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються  на вимогах чинного законодавства.

За наведених обставин, рішення господарського суду Вінницької області від 22.04.2009 року у справі №2/81-09 слід залишити без змін як таке, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права і обставинам справи, а подану відповідачем апеляційну скаргу з вимогою його скасування – без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                      ПОСТАНОВИВ:

1.  Рішення господарського суду Вінницької областівід 22 квітня 2009 року у справі №2/81-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" в особі Вінницької філії ЗАТ КБ "ПриватБанк", м.Вінниця  - без задоволення.

2. Справу №2/81-09 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 Будішевська Л.О.

судді:

                                                                                           Черпак Ю.К.  

                                                                                           Щепанська Г.А.  

Віддрук. 4прим.

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд