Постанова

від 12.05.2009 по справі 16/40/09

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/40/09

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"12" травня 2009 р. Справа № 16/40/09

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Жукової А.М.;

Суддів:  Бойко  Л.І.;  Величко Т.А.;

при секретарі судового засідання: Лисіній О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Лях Н.В.

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу  Приватного підприємства "Вікі"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 18.03. 2009 р.

зі справи №16/40/09

за позовом  ТОВ "Фріго-технік", м. Миколаїв            

до  Приватного підприємства "Вікі", м. Миколаїв         

про стягнення 30000грн.

встановив:

          Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.03.09р. (суддя Фролов В.Д.) позов задоволено, стягнуто з ПП "Вікі" 30000 грн. заборгованості, 300 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Рішення місцевого суду вмотивоване доводами позивача, матеріалами справи, нормами матеріального права, а саме: ст.11, 628, 207, 526, 530, 629 ЦК України та зазначено про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

          Не погодившись із висновками суду першої інстанції, ПП "Вікі" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: 38, 43, 75 ГПК України та зазначено, що відповідач до початку судового засідання 18.03.2009р. звертався до місцевого господарського суду з письмовим клопотанням про колегіальний розгляд справи на підставі ст.4-6 ГПК України, а також про надання відповідачу додаткового часу для підготовки письмового відзиву на позовну заяву та зустрічного позову. Однак, судом першої інстанції зазначене клопотання розглянуто не було, чим грубо порушено принцип змагальності та диспозитивності судового процесу та вимоги ст.129 Конституції України і ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 4-7 ГПК України. Розгляд справи без участі представника відповідача призвело до порушення його права на судовий захист. Порушення норм процесуального права і неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин справи виключає правильне застосування при розгляді справи норм матеріального права.

Представник позивача заперечує доводи скаржника, просить залишити рішення господарського суду без змін.

Представник відповідача не скористався своїм правом на участь у судовому розгляді апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами укладено договір      № 23 від 27.06.2007р. предметом якого визначено комплексну поставку холодильних установок для 4-х камер зберігання  замороженої продукції, монтаж та здача їх в експлуатацію ”замовникові”, та роботи по ізоляції камер. Загальна вартість договору склала 274 000 грн., які підлягли сплаті замовником у два етапи:

-          І платіж: аванс за обладнання (50% від загальної суми договору);

-          ІІ платіж: завершальний розрахунок за обладнання та монтажні роботи ( 50% від загальної суми договору).

На виконання І етапу розрахунків ПП ”Вікі”  перерахувало  ТОВ ”Фріго-технік” аванс в сумі 122 625грн. –02.07.2007р. та 14 475грн. –06.07.2007р., що відображено у картці рахунку: 361 (а.с.21).Зобов'язання по виконанню п. 3 договору ТОВ ”Фріго-технік”  виконало до 12.10.2007р.

21.11.2007р. відповідачем перераховано на р/р ТОВ”Фріго-технік” 70 901 грн.

Актом № 1/2 від 14.05.2008р. приймання-передачі обладнання і робіт по договору № 23 від 27.06.2007р. сторони підтвердили виконання комплексної поставки холодильного обладнання для 2-х камер зберігання замороженої продукції та роботи по монтажу і ізоляції камер згідно договору

Одночасно сторони визначили договірну ціну обладнання і роботи з урахуванням штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт, у т.ч.:

-          132 841, 35грн. та вартість матеріалів, використаних при ізоляції камер –55 708, 65 грн. Всього 188 549 грн. із яких сторони погодили авансом сплачені 68 550 грн. Решта суми 120 000 грн. підлягала сплаті у порядку:

-          60 000 грн. протягом 7 робочих днів після підписання цього акту;

-          30 000 грн. протягом місяця після першого платежу;

-          30 000 грн. протягом місяця після другого платежу.

Відповідачем, згідно акту № 1/2 від 14.05.2008р. сплачено 15.05.2008р.  - 16.05.2008р.  60 000 грн., що підтверджується виписками (а.с. 25-26).

Актом приймання-передачі виконаних робіт від 14.07.2008р. (а.с. 20) сторони зазначили, що позивачем усунено усі недоліки по монтажу холодильних камер № 1, 2, 3, 4 згідно договору та проведено 72-годинне випробування. Одночасно замовник зобов'язався здійснити остаточні платежі:

-          30 000 грн. –протягом 30 днів після випробування камер;

-          30 000 грн. –через 30 днів після першого платежу (а.с.20). На виконання узгоджених умов остаточних розрахунків, відповідачем з порушенням строків здійснено платежі:

-          10 000 грн. 04.09.2008р.

-          10 000 грн. 08.09.2008р.

-          10 000 грн. 02.10.2008р.

    Господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, обґрунтував їх  правомірність матеріалами справи, нормами матеріального права, тоді як скаржник, оскаржуючи це рішення  жодними доказом не спростував відсутність своєї вини у несплаті решти коштів в сумі 30 000 грн.

         Обґрунтування невідповідності рішення суду нормами ст. 43, 59, 75 ГПК України не заслуговують на увагу, виходячи із наступного.

Дійсно, відповідно до ст. 43 ГПК господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Позивач, звертаючись із позовом надав до суду належні докази на обґрунтування своїх вимог, проте, відповідачем порушено приписи ст. 33, 34, 59 ГПК –жодного доказу на спростування вимог позивача до суду не надано, відзив на позов не надіслано, незважаючи на те, що ухвалу про порушення господарським судом Миколаївської області провадження у справі одержано відповідачем 11.02.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням № 9225149 (а.с.33). Господарський суд задовольнив клопотання ПП ”Вікі” від 24.02.2009р. про відкладення розгляду справи та дав час для підготовки відзиву та забезпечення можливості для участі у розгляді справи представника відповідача, відклавши справу на 18.03.2009р. (а.с. 34-36).

Але протягом часу з 24.02.2009р. по 18.03.2009р. відповідач не спромігся надати до суду відзив та забезпечити явку свого представника для участі у судовому засіданні, заявивши нове письмове клопотання про потребу у додатковому часі для підготовки відзиву та неможливістю уповноваженого представника взяти участь у судовому засіданні.

Також одночасно просив здійснювати розгляд справи за участю представника відповідача; зобов'язати позивача надати в судове засідання оригінали документів доданих до позовної заяви та справу розглянути колегіально.

Слід зазначити, що місцевий суд правомірно розглянув справу без участі представника відповідача, який належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, але не скористався своїм правом на участі у судовому процесі. Фактично, направлення відповідачем клопотань та не з'явлення у судове засідання мало за мету затягування судового процесу та порушення права позивача на судовий захист.

Щодо вимог відповідача, викладених у клопотанні від 18.03.2009р. (а.с. 40) то слід зазначити, що процесуальним законодавством визначено порядок та дії судді по підготовці справи до розгляду, необхідність яких суддя визначає самостійно. Відповідно до ст. 4-6 ГПК –справи у місцевих господарських судах розглядаються одноособово. Лише залежно від категорії та складності справи, така справа може розглядатися судовою колегією, склад якої призначає голова суду. У даному випадку підстав для розгляду справи колегіально у суді першої інстанції не було.

Невиконання відповідачем вимог ухвал господарського суду давало право розглянути справу за наявними матеріалами  відповідно до ст. 75 ГПК.

Судова колегія зазначає, що звертаючись із апеляційною скаргою ПП ”Вікі” також намагалося затягнути судовий процес, що підтверджується наступним. 07.04.2009р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ПП ”Вікі” на рішення господарського суду Миколаївської області  від 18.03.2009р. № 16/40/09 за якою порушено провадження 13.04.2009р. та призначено розгляд на 28.04.2009р. проте, 21.04.2009р. скаржник ПП ”Вікі” надіслав касаційну скаргу на ухвалу апеляційного господарського суду про порушення провадження за цією ж апеляційною скаргою.

Дотримуючись принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, колегією суддів апеляційного господарського суду надано можливість скаржникові довести належними доказами невідповідність оскаржуваного судового рішення від 18.03.2009р. обставинам, матеріалам справи та нормам матеріального права, але фактично скаржником не спростовано висновки суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.99, 101-105 ГПК України,

                                                     суд постановив:

   Рішення господарського суду Миколаївської області від 18.01.2009р. по справі № 16/40/09 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

       Постанова апеляційної інстанції набирає чинності з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

          Головуючий суддя                                                            А.М. Жукова

          Судді:                                                                                Т.А. Величко

                                                                                                    Л.І. Бойко