Постанова

від 27.04.2009 по справі 8/151

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/151

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.04.2009  року                                                                      Справа № 8/151

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :

головуючого:                                        Перлова Д.Ю.,

суддів                                                           Іноземцевої Л.В.,

          Медуниці О.Є.,

при секретарі

судового засідання                              Михайличенко Д.В.,

за участю

представників сторін:

від позивача                                         Завойко Д.І., представника за довіреністю

          від 12.12.08 № 0340/8,  

від відповідача                              Курілова А.П., директора ТОВ "Ліанга",

          паспорт ЕН 597621 від 23.08.07,  

розглянувши  

апеляційну скаргу                              Товариства з обмеженою відповідальністю                               „Ліанга”,

          м. Луганськ

на рішення

господарського суду                              Луганської області

від                                                  23.03.09

у справі                                               № 8/151

          (суддя –Середа А.П.)

за позовом                                        Закритого акціонерного товариства

          „Український мобільний зв'язок”,  

          м. Київ

до відповідача                              Товариства з обмеженою відповідальністю                               „Ліанга”,

          м. Луганськ

про                                                   стягнення 2 250 грн. 88 коп.

та за зустрічним позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю                               „Ліанга”,

          м. Луганськ

до                                                   Закритого акціонерного товариства

          „Український мобільний зв'язок”,  

          м. Київ

про                                                   визнання договору недійсним, визнання                                         договірних санкцій нікчемними та стягнення                               боргу у сумі 1 848 грн. 73 коп.                                                             

ВСТАНОВИВ:

Позивач –Закрите акціонерне товариство „Український мобільний зв'язок”, м. Київ (далі за текстом –ЗАТ „УМЗ”) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліанга”, м. Луганськ (далі за текстом –ТОВ „Ліанга”) про стягнення заборгованості за надані послуги зв'язку в розмірі  853,92 грн., договірних санкцій за всіма договорами у сумі 1 090,62 грн., інфляційних нарахувань за весь час прострочення у сумі 269,84 грн., 3% річних з простроченої до сплати заборгованості у сумі 36,50 грн., а всього 2 250,88 грн.

Відповідач звернувся до господарського суду Луганської області із зустрічним позовом від 30.01.09, яким просив визнати договір № 1710317/1.10445014 (моб.тел. 8050-475-86-18) недійсним з 01.02.07; договірні санкції, передбачені цим договором визнати нікчемними; стягнути з ЗАТ «УМЗ»на користь ТОВ «Ліанга»борг у сумі 658,60 грн., інфляційні нарахування за весь час прострочення у сумі 284,26 грн., три відсотки річних у сумі 37,84 грн., пеню у розмірі 149,43 грн. та збитки у сумі 718,60 грн., а всього на суму 1 848,73 грн.

Зустрічний позов ухвалою господарського суду Луганської області від 03.02.09 у справі № 8/151 був прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом ЗАТ «УМЗ»до ТОВ «Ліанга»про стягнення 2 250,88 грн.   

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.03.09 у справі № 8/151 зазначений первісний позов задоволений в повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішення з посиланням на ст. 11, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 203, 204, 215, 526, 527, 530, 549, 610, 611,  614, 623, 624, 625, 626, 901, 903 Цивільного кодексу України мотивована наступним.

Отримавши надані послуги, споживач (відповідач по справі) повинен був дотримуватися вимог ст.ст. 530 та 903 ЦКУ, - здійснити оплату за них у порядку та у строк, встановлені договором.

Однак відповідач у вказаний термін вартість наданих послуг не сплатив, що підтверджується матеріалами справи, тим самим  порушив вимоги як частини 1 ст.530, так і частини 1 статті 903 ЦКУ.

Судом встановлено, що спірний правочин обидві сторони, у тому числі –і зустрічний позивач –тривалий час –понад два роки –виконували.

ТОВ “Ліанга” не надано доказів того, чому та з яких підстав спірний договір слід визнати недійсним, а встановлені ним санкції –нікчемними. За таких обставин позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач –ТОВ „Ліанга” звернувся до господарського суду Луганської області з апеляційною скаргою від 01.04.09 № 04/1, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 23.03.09 у справі № 8/151 скасувати в повному обсязі, винести нове рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог ЗАТ „УМЗ”.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Надані позивачем послуги: „Замовлення детального рахунку”, „Детальний рахунок в друкованому вигляді”, „Мобільний GPRS –інтернет” та „MMS GPRS” суперечать умовам п.п. 2.2.1 п. 2.2 та пп. 2.4.1 п. 2.4 договору № 1710317/1.10445014, ст.ст. 610, 614, 902, ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України, ч. 1, 2 ст. 193, ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 207 Господарського кодексу України.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 07.04.09 у справі № 8/151 для розгляду зазначеної апеляційної скарги, у відповідності до ст. 28 Закону України „Про судоустрій України” призначено судову колегію у складі: Перлов Д.Ю. –суддя –головуючий, Іноземцева Л.В. - суддя, Медуниця О.Є. –суддя.

Сторони Луганським апеляційними господарським судом належними чином повідомлені про час та місце розгляду справи (повідомлення про вручення поштових відправлень: від 13.04.09 № 05331479 та від 16.04.09 № 05331460 –ЗАТ „УМЗ”; від 13.04.09 № 05331487 –ТОВ „Ліанга”).

Позивач –ЗАТ „УМЗ” відзиву на апеляційну скаргу відповідача не надав.

Згідно ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України   апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія  дійшла висновку,  що апеляційну скаргу від 01.04.09 № 04/1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліанга”, м. Луганськ слід задовольнити частково, рішення господарського суду Луганської області від 23.03.09 у справі № 8/151 слід скасувати частково з наступних підстав.

Між ЗАТ “УМЗ” (далі за текстом –„UMS”), позивачем у справі, та ТОВ “Ліанга” (далі за текстом - абонент), відповідачем у справі були укладені 2 типові договори про надання послуг мобільного зв'язку, а саме: від 05.07.04 № 1710317/1.10445014 на телефон 504758618 (а.с. 8-9, т. 1) та від 21.09.01 № 1841913/1.10445014 на телефон № 503285311 (а.с. 11-12, т. 1).

Відповідно до розділу 1 цих договорів „UMS” зобов'язалося надавати абоненту послуги мобільного зв'язку в межах України. Загальні умови укладення цих договорів та надання послуг мобільного зв'язку у повному обсязі визначаються Правилами користування мережами мобільного зв'язку „UMS”, які є невід'ємною частиною цих договорів. Абонент, в свою чергу, зобов'язався  користуватися послугами зв'язку у повній відповідності до умов цих договорів та Правил користування мережами зв'язку „UMS” (п.2.4.1 договору); своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номера в мережі мобільного зв'язку „UMS” по всіх телефонах, зареєстрованих на його особовому рахунку (плата за утримання номеру в мережі сплачується і в тому випадку, коли надання послуг призупинено за несплату попередніх рахунків або за заявою абонента)(п.2.4.2).

За надані послуги зв'язку Абонент зобов'язаний сплачувати кошти на поточний рахунок „UMS” готівкою, перерахуванням на поточний рахунок „UMS” або кредитною карткою в національній валюті України. При наявності авансу рахунки повинні бути сплачені в строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь –якому випадку до моменту фактичного використання авансу. (п. 3.2).

Відповідно до п 5.2 договорів їх дія припиняється якщо абонент має несплачені рахунки і не погасив наявну заборгованість протягом одного місяця після відправлення йому письмового повідомлення, а також у випадках, передбачених Правилами користування мережами мобільного зв'язку „UMS”.

До цих договорів сторони уклали додаткові угоди: від 05.07.04 № 1710317 та від 28.12.05 № 2360575, термін дії яких становить 548 календарних днів  з дня  її укладення, протягом яких абонент не має права відмовитися від основних договорів та/або від цих додаткових угод, зокрема, - від послуг голосової телефонії за основними договорами, а надання послуг, передбачених  основними договорами, відбувається з урахуванням умов, встановлених цими додатковими угодами.

Забезпеченням виконання зобов'язання абонента перед „UMS” не відмовлятися  від основних договорів та/або від додаткових угод, зокрема –від послуг голосової телефонії за основними договорами, є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо абонент відмовляється від основного договору та /або від цієї додаткової угоди, зокрема, від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цих додаткових угод, або коли дія основних договорів достроково припиняється на підставі п. 5.2 основних договорів в зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку, абонент несе відповідальність у вигляді  сплати на користь „UMS” договірної санкції у розмірі: 3,65 грн. за кожний день, що залишився до закінчення  терміну дії цієї додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії (п. 1.2 додаткової угоди до договору від 05.07.04 № 1710317/1.10445014) та 2,19 грн. за кожний день, що залишився до закінчення  терміну дії цієї додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії (п. 1.5 додаткової угоди до договору від 21.09.01 № 612912/1.10445014).

Судова колегія зазначає, що у незважаючи на той факт, що у цих додаткових угодах сторонами встановлений різний розмір договірних штрафних санкцій, позивачем їх розмір був нарахований та заявлений до стягнення за однією з узгоджений ставок –2,19 грн. за обома додатковими угодами.  

Закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цієї додаткової угоди або припинення дії основного договору не звільняє сторони від належного виконання  своїх зобов'язань, що виникли до такого припинення (п.1.4 додаткової угоди від 05.07.04; п.1.7 додаткової угоди від 28.12.05).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме із: звіту про баланс особового рахунку  абонента (а.с. 15-20, т. 1), наданого позивачем, та рахунків за послуги стільникового (мобільного) зв'язку по телефонам № 503285311 та № 504758618 (а.с. 38-53, 55-58, 138-150, т. 1; 1-9, т. 2), наданих обома сторонами, у період з 21.09.01 по 01.04.07 позивачем надано послуг зв'язку на загальну суму 33 191,25 грн., з яких оплачено  відповідачем послуг на суму 32 337,33 грн., залишок несплаченої заборгованості у сумі 853,92 грн. утворився у період з 31.12.06 по 01.04.07. Крім того позивачем з 28.04.07 було припинено дію додаткових угод та нараховано 1090,62 грн. договірних штрафних санкцій.

Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до договорів про надання послуг.

За  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання  послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ст. 901 ЦКУ).

Відповідно до ст. 526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Отримавши надані послуги, споживач (відповідач по справі) повинен був дотримуватися вимог ст.ст. 530 та 903 ЦКУ, - здійснити оплату за них у порядку та у строк, встановлені договором.

Однак відповідач у вказаний у п. 3.2 основних договорів термін вартість наданих послуг не сплатив, що підтверджується матеріалами справи, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України та умови основних договорів.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договорами від 05.07.04 № 1710317/1.10445014 та від 21.09.01 № 1841913/1.10445014 інший розмір процентів, ніж встановлений у ст. 625 Цивільного кодексу України, не передбачений.

З урахуванням викладеного судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно задовольнив первісні позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані послуги зв'язку в розмірі  853,92 грн., інфляційних нарахувань за весь час прострочення у сумі 269,84 грн., 3% річних з простроченої до сплати заборгованості у сумі 36,50 грн.

Що стосується решти первісних позовних вимог щодо стягнення договірної штрафної санкції у сумі 1090 грн. 62 коп. судова колегія зазначає наступне.

Основні договори містять однакові за змістом пункти 5.2, якими встановлено, що  дія договору припиняється, якщо абонент має несплачені рахунки і не погасив наявну заборгованість протягом одного місяця після відправлення йому письмового повідомлення, а також у випадках, передбачених Правилами користування мережами мобільного зв'язку „UMC”.

Тобто, виходячи зі змісту пунктів 5.2 основних договорів, сторонами підставою для їх припинення, та, як наслідок, нарахування договірних штрафних санкцій, визначено несплачені рахунки абонента та непогашену наявну заборгованість протягом одного місяця після відправлення абоненту письмового повідомлення.

Письмові повідомлення, направлені відповідачу - ТОВ „Ліанга” позивачем на виконання п. 5.2 основних договорів, в матеріалах справи відсутні.

Усне клопотання позивача про відкладення розгляду справи для надання таких повідомлень судом відхилене, оскільки вони не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Окрім того позивачу ніщо не заважало надати ці докази до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене судова колегія дійшла висновку, що за відсутності доказів виконання пунктів 5.2 основних договорів у позивача відсутнє право на дострокове припинення їх дії, та, відповідно, нарахування договірних штрафних санкцій за умовами п. 1.2 додаткової угоди до договору від 05.07.04 № 1710317/1.10445014 та п. 1.5 додаткової угоди до договору від 21.09.01 № 612912/1.10445014.

З урахуванням викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 23.03.09 у справі № 8/151 слід скасувати частково, у задоволенні решти первісних позовних вимог щодо стягнення договірної штрафної санкції у сумі 1090 грн. 62 коп. слід відмовити.

Що стосується зустрічного позову, колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування зустрічного позову ТОВ «Ліанга»зазначив, що надані ЗАТ «УМЗ»послуги: „Замовлення детального рахунку”, „Детальний рахунок в друкованому вигляді”, „Мобільний GPRS –інтернет” та „MMS GPRS” суперечать умовам п.п. 2.2.1 п. 2.2 та пп. 2.4.1 п. 2.4 договору № 1710317/1.10445014, ст.ст. 610, 614, 902, ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України, ч. 1, 2 ст. 193, ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 207 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.п. 2.2.1 п. 2.2 та п.п. 2.4.1 п. 2.4 розділу 2 договору від 05.07.04 № 1710317/1.10445014 (а.с. 9, т. 1) ЗАТ «УМЗ»зобов'язалося надавати послуги абоненту згідно з цим договором, Правилами користування мережами мобільного зв'язку та тарифами „UMS”, а ТОВ «Ліанга»(абонент) зобов'язалося користуватися послугами мобільного зв'язку у повній відповідності до умов цього договору та Правил користування мережами мобільного зв'язку UMS (а.с. 77-81, 114-122, т. 1).  

Згідно п. 1.2 зазначеного договору загальні умови укладення цього договору та надання послуг мобільного зв'язку у повному обсязі визначаються Правилами користування мережами мобільного зв'язку UMS, які є невід'ємною частиною цього договору.

У п. 1.3 Правил користування мережами мобільного зв'язку СП “Український мобільний зв'язок” надане визначення термінів. Так під терміном “послуга” розуміються запропоновані UMS послуги мобільного зв'язку з використанням мереж мобільного зв'язку, а також пов'язані з ними додаткові послуги залежно від технічних можливостей оператора.

Відповідно до п.1.4 цих же Правил підпис Абонента у договорі свідчить про те, що його ознайомлено з цими Правилами, цінами і тарифами, умовами Договору, і Абонент зобов'язується їх виконувати. Підпис у Договорі підтверджує, що інформація та документи, надані Абонентом, є достовірними і відповідають чинному законодавству України та статутним документам.

У п. 7.1 цих правил також зазначено, що фактичне використання абонентом тієї чим іншої послуги означає, що така послуга була замовлена абонентом.

Позивач за зустрічним позовом –ТОВ «Ліанга»не спростував факт своєї обізнаності щодо змісту цих Правил.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме із: звіту про баланс особового рахунку абонента (а.с. 15-20, т. 1), наданого позивачем, та рахунків за послуги стільникового (мобільного) зв'язку по телефонам № 503285311 та № 504758618 (а.с. 38-53, 55-58, 138-150, т. 1; 1-9, т. 2), наданих обома сторонами, у період з 21.09.01 по 31.12.06 позивач за зустрічним позовом - ТОВ «Ліанга»фактично користувався основними та додатковими послугами ЗАТ «УМЗ»та вчасно сплачував за них, тобто був обізнаний про їх наявність та погоджувався з їх наданням.

Тобто у ТОВ «Ліанга»відсутні підстави для нарахування боргу у сумі 658,60 грн., інфляційні нарахування за весь час прострочення у сумі 284,26 грн., трьох відсотків річних у сумі 37,84 грн., пені у розмірі 149,43 грн. та збитків у сумі 718,60 грн.

Згідно частині 1 ст. 202 ЦКУ правочином є дія особи,  спрямована на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.  

Правочин повинен відповідати наступним вимогам, визначеним частинами 1-5 статті 203 Цивільного кодексу: зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства. Особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним   і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним,  якщо його  недійсність  прямо  не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦКУ).

Згідно ст. 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу. Недійсним є правочин,  якщо його  недійсність  встановлена законом   (нікчемний  правочин).  У  цьому  разі  визнання  такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках,  встановлених  цим  Кодексом,  нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо  недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Позивачем за зустрічним позовом –ТОВ «Ліанга»також не надано жодних доказів на підтвердження недійсності договору від 05.07.04 № 1710317/1.10445014 та нікчемності встановлених ним штрафних санкцій.

Враховуючи викладене судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні зустрічного позову, тому в цій частині рішення господарського суду Луганської області від 23.03.09 у справі № 8/151 слід залишити без змін.

          У відповідності до ст. 46, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за первісним позовом та по апеляційній скарзі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою представників сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 43, 46, 49, 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу від 01.04.09 № 04/1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліанга”, м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 23.03.09 у справі № 8/151 задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду Луганської області від 23.03.09 у справі № 8/151 скасувати частково.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліанга”, м. Луганськ, містечко ім. Пархоменка, буд. 33, кв. 2, ідентифікаційний код 13396548, - на користь Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв'язок”, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, ідентифікаційний код 14333937, - основну заборгованість за послуги зв'язку у сумі 853 грн. 92 коп., інфляційні нарахування –269 грн. 84 коп., 3% річних –36 грн. 50 коп.,  а також витрати по сплаті  державного мита у сумі 52 грн. 58 коп. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 60 грн. 83 коп.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

4.          У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення договірної штрафної санкції у сумі 1090 грн. 62 коп. відмовити.

5.          Витрати зі сплати державного мита у сумі 49 грн. 42 коп. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 57 грн. 17 коп. за первісним позовом покласти на позивача.

6.          В решті рішення господарського суду Луганської області від 23.03.09 у справі             № 8/151 залишити без змін.

7.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв'язок”, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, ідентифікаційний код 14333937, на користь - Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліанга”, м. Луганськ, містечко ім. Пархоменка, буд. 33, кв. 2, ідентифікаційний код 13396548, витрати зі сплати державного мита у сумі 24 грн. 71 коп. за апеляційною скаргою від 01.04.09 № 04/1.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

8.          Витрати зі сплати державного мита у сумі 26 грн. 29 коп. за апеляційною скаргою від 01.04.09 № 04/1покласти на відповідача.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

              Головуючий                                                                             Д.Ю. Перлов                        

              Суддя                                                                                                   Л.В. Іноземцева

 Суддя                                                                                          О.Є. Медуниця