Ухвала

від 11.12.2013 по справі 145/1634/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 145/1634/13-к

Провадження №11-кп/772/379/2013

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Ратушняк О.І.

Доповідач : Спринчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого судді Спринчука В.В.,

суддів Кривошеї А.І., Бурденюка С.І.

при секретарі Лупол М.А.,

з участю прокурора Миколайчука Д.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці 11 грудня 2013 року кримінальне провадження №11-кп/772/379/2013 за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Вінницької області Качура М.М. на вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 01 жовтня 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимий,

визнаний винуватим за ч.2 ст.382 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 1 рік. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання, якщо протягом іспитового строку терміном 1 рік він не вчинить нового злочину. На підставі п.п. 3, 4 ст.76 КК України покладено обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2, будучи директором ПП «Земіна» (23310, м.Гнівань Тиврівського району Вінницької області вул. Боженка, 20, код ЄДРПОУ 23065114), а отже службовою особою, знаючи про те, що на виконанні у відділі ДВС Тиврівського РУЮ перебуває зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості на загальну суму 627 344, 46 грн., з метою умисного перешкоджання виконанню постанов та рішень судів, а саме: рішення Господарського суду Вінницької області від 06.12.2012 року про стягнення із ПП «Земіна» на користь ПАТ «Вінницяобленерго» в особі структурної одиниці «Тиврівські електричні мережі» - 9233,55 грн. боргу, 1609,5 грн. витрат на сплату судового збору; рішення Господарського суду Вінницької області від 28.12.2010 року про стягнення із ПП «Земіна» на користь TOB «Лукрум 2007» 436 975 грн. боргу, 28 985,02 грн. пені, 5 495,59 грн. 3% річних, 16 276,20 грн. інфляційних нарахувань, 43 697,5 грн. штрафу, 5314,29 грн. витрат зі сплати державного мита та 230,96 грн. витрат за інформаційио-технічне забезпечення судового процесу; рішення Господарського суду Вінницької області віл 05.11.2012 року про стягнення з ПП «Земіна» на користь БПП «Константа» 14 076,2 грн. основного боргу, 80,43 грн. інфляційних витрат, 243,12 грн. 3% річних, 1 498,12 грн. судового збору; постанови Окружного Адміністративного суду Вінницької області від 06.03.2013 року про стягнення з ПП «Земіна» податкового боргу в сумі 41 260 грн. на користі Державного бюджету України; постанови Окружного Адміністративного суду України від 02.01.2013 року про стягнення з ПП «Земіна» податкового боргу в сумі 23 927 грн., 26.03.2013 року відкрив рахунок №26004187425 у АБ «Укргазбанк», з якого здійснив перерахування 69 096, 34 грн. для оплати виконаних для ПП «Земіна» послуг та для закупки на вказане підприємство сільськогосподарської продукції.

В своїй апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати внаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та призначення покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, ухвалити новий вирок.

Свої вимоги мотивує тим, що суд допустився помилки та звільнив ОСОБА_2 від відбування не лише основного, а й додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на обставини викладені в ній, просив вирок скасувати, ухвалити новий, обвинуваченого який, заперечив проти скарги прокурора та просив вирок залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити його без змін.

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_2 у скоєні кримінального правопорушення (злочину), за який він засуджений, при обставинах, викладених у вироку правильні та ніким не оскаржуються.

Доводи прокурора про те, що суд першої інстанції суттєво порушив закон, оскільки не зазначив у вироці конкретно від якого покарання - основного чи додаткового звільнено обвинуваченого, є безпідставними.

За змістом ч.1 ст.75 КК України встановлено вичерпний перелік покарань, від яких суд може звільнити засудженого від його відбування. Покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до вказаного переліку не входить.

Відповідно до вимог ст. 77 КК при звільненні від відбування покарання з випробуванням особа не підлягає звільненню від призначеного їй додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, тобто таку заборону містить кримінальний закон.

Такі ж рекомендації містить п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», в якому вказано, що частиною 1 ст. 75 КК України передбачено звільнення лише від відбування основного покарання з випробуванням. Звільнення від відбування призначеного судом додаткового покарання за цією нормою не допускається.

Таким чином, зі змісту ст. 75 КК України вбачається, що звільнення від відбування покарання може застосовуватись лише щодо тих покарань, які в ній перелічені, тобто таке рішення може бути ухвалено лише щодо основного покарання.

У резолютивній частині вироку суд зазначив, що звільняє ОСОБА_2 від покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю один рік.

Виходячи із змісту резолютивної частини вироку, суд звільнив засудженого від відбування основного покарання у виді позбавлення волі.

Відсутність у резолютивній частині вироку вказівки на звільнення засудженого від відбування саме основного покарання не свідчить про те, що звільнення стосується і додаткового покарання.

За таких обставин, ніяких сумнівів у тому, що суд звільнив засудженого саме від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, а не додаткового у виді позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями - не виникає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли скасування або зміну ухваленого по справі вироку, при апеляційному перегляді не встановлено.

Керуючись ст. 407 КПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

В задоволенні апеляційної скарги першого заступника прокурора Вінницької області Качура М.М. - відмовити.

Вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 01 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення.

Судді: /підпис/

Копія вірна