Рішення

від 13.12.2013 по справі 914/3911/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2013 р. Справа № 914/3911/13

За позовом : Приватного підприємства "Полєнов і Ко", м. Львів

До відповідача : Управління комунальної власності Департаменту Економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

Про визнання договору оренди продовженим

В судове засідання з'явились:

від позивача : Барабаш П.Г. - представник

від відповідача : Романяк М.О. - представник

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Приватного підприємства "Полєнов і Ко" до Управління комунальної власності Департаменту Економічної політики Львівської міської ради про визнання договору оренди продовженим .

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалах суду.

11.11.2013 року позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить визнати договір оренди продовженим до 12.08.2018 року.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею п'ятою цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Під збільшенням позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Як вбачається з тексту заяви про уточнення позовних вимог, вона містить нові вимоги і подана позивачем під час розгляду справи по суті, що суперечить положенням ст.22 ГПК України і не може бути прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 11.12.2013 року представник позивача свої позовні вимоги підтримав, просила задоволити позов з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві, додаткових поясненнях та матеріалах справи.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав викладених у відзиві на позов.

11.12.2013 року в судовому засіданні оголошувалась перерва до 13.12.2013 року.

В продовженому судовому засіданні 13.12.2013 року позивач свої уточнені позовні вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечив з підстав і мотивів, викладених в матеріалах справи.

В судовому засіданні 13.12.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

12.08..2008 року між Приватним підприємством "Полєнов і Ко" (Орендар) та Управлінням комунальної власності Департаменту Економічної політики Львівської міської ради (Орендодавець) було укладено Договір оренди нерухомого майна № Ф-6472-8 ( далі Договір). Між сторонами було укладено ряд Додаткових договорів, якими внесено зміни до Договору оренди № Ф-6472-8 від 12.08.2008 року.

Відповідно до умов даного Договору оренди Відповідач передає, а Позивач приймає в строкове платне користування нерухоме майно (об'єкт оренди), що знаходиться на балансі відділу освіти Франківської районної адміністрації (надалі Балансоутримувач), а саме приміщення на першому та другому поверхах, загальною площею264,0 кв.м., що знаходиться по вул. Тургенєва,80 а у м. Львові.

25.січня 2013 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № Ф-6472-8 згідно якої термін дії договору було встановлено до 12.08.2013 року.

Заборгованості по сплаті орендної платі по вказаному Договору оренди позивач не має, що стверджує як балансоутримувач, так і відповідач, а також підтверджується матеріалами справи.

31 липня 2013 року Позивач звернувся до відповідача через управління Дозвільний офіс Львівської міської ради із заявою та необхідним пакетом документів про продовження терміну дії Договору оренди від 12.08.2008 р. № Ф-6472-8.

Відповідач у відповідь на це звернення, своїм листом № 2302-2041 від 03.10.2013 року повідомив позивача про те, що дане питання розглянуто на засіданні комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади м.Львова ( протокол №17 від 25.09.2013 питання Ф/14) якою рекомендовано відмовити ПП "Полєнов і Ко" у продовженні терміну дії договору оренди без будь-яких пояснень такої відмови.

За захистом свого права позивач звернувся з даним позовом у суд.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона(орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 777 ЦК України передбачено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Як вбачається з матеріалів справи , відповідно до п.13.1 Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 12.08.2008 року за № Ф-6472-8 передбачено, що після закінчення строку дії Договору його переоформлення буде здійснюватись в порядку, передбаченому ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» від 15.12.2009 року № 1759-УІ термін дії договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Статтею 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» від 15.12.2009 року № 1759-УІ внесено зміни до ч.1 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та визначено, що « термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін».

Як вбачається з матеріалів справи, враховуючи норми ч.1 ст.17 зазначеного вище Закону, термін дії Договору оренди № Ф-6472-8 укладеного між сторонами 12.08.2008 року із внесеними до нього змінами закінчився 12.08.2013 року.

Згідно із вимогами ч.3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі, якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше, ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Таким чином, з аналізу наведених вище норм законодавства та умов вказаного Договору оренди вбачається, що після припинення договору оренди, за умови, якщо такий орендар належним чином виконував свої обов'язки, за орендарем зберігається переважне право на укладення договору оренди на новий термін.

У справі відсутні докази невиконання чи неналежного виконання позивачем умов Договору оренди, а тому суд приходить до висновку, що у позивача є переважне право на укладення договору оренди на новий строк. В матеріалах справи містяться клопотання балансоутримувача на укладення договору оренди з позивачем на новий термін.

Як вказано у п.12 Роз'яснень Президії ВАС України від 25.05.2000р. №02-5/237 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна",- належне виконання орендарем договору оренди презюмується, якщо орендодавцем не буде доведено інше.

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України та аналогічними положеннями ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Положенням ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року №2269-ХІІ з наступними змінами встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Разом з тим, відповідно до наявних у справі доказів, 31.07.2013 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою про продовження терміну дії даного Договору, тобто до закінчення терміну його дії. Жодної відповіді від Управління комунальної власності Департаменту Економічної політики Львівської міської ради стосовно продовження терміну дії договору оренди на адресу позивача у встановлений Законом строк не надходило. Лист- відпоповідь про відмову в продовженні терміну дії договору від Управління комунальної власності Департаменту Економічної політики Львівської міської ради була адресована Орендарю лише 03.10.2013 року , тобто по спливу більше ніж місячний строк після закінчення терміну дії Договору оренди.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

З огляду на предмет позовних вимог, Позивач власне керуючись ч.2 ст. 16 ЦК України та ч.2 ст. 20 ГК України просить визнати своє право на користування вищезазначеними приміщеннями. Отже, обраний Позивачем шлях захисту є визнання наявності права на користування орендованими приміщеннями з тих підстав, що Договір оренди вважається продовженим на той самий строк.

Отже з огляду на обставини справи, враховуючи відсутність заперечень наймодавця протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, суд прийшов до висновку, що Відповідач своїми діями ( письмовою відмовою надісланою позивачу по спливу місячного строку) власне заперечує право Позивача на користування вищезазначеними приміщеннями, а Позивач довів своє порушене право, та відповідно до вимог ч. 2 ст.16 ЦК України та ч.2. ст.20 ГК України звернувся до суду з вимогою про визнання договору оренди продовженим.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про визнання договору продовженим підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення .

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,22,32,33,34,35,36,43,49, 82,84,85 ГПК України, суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Визнати договір оренди № Ф-6472-8 нерухомого майна ( будівель, споруд, приміщень) від 12 серпня 2008 року , укладений між Приватним підприємством "Полєнов і Ко" та Управлінням комунальної власності Департаменту Економічної політики Львівської міської ради продовженим до 12 серпня 2015 року.

3. Стягнути з Управління комунальної власності Департаменту Економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл..Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) на користь Приватного підприємства "Полєнов і Ко" (79040, м. Львів, вул. Каховська, 15/84, код ЄДРПОУ 20779221) - 1 147,00 грн. - судового збору.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя Березяк Н.Є.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13.12.2013 року.