Постанова

від 09.12.2013 по справі 912/1016/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2013 року Справа № 912/1016/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач),

суддів: Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі судового засідання : Ревкова Г.О.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Чкалова» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.09.2013 року у справі №912/1016/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілан Агро», с.Кіровка Маловисківського району Кіровоградської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Чкалова», м.Новомиргород Кіровоградської області

про визнання частини правочину нікчемною, визнання права власності

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Чкалова»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілан Агро»

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2013р. ( суддя Колодій С.Б.) у задоволенні первісного позову та у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Чкалова», звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважає, що оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову підлягає зміні. В рішенні, в порушення процесуального права, судом не наведено підстав з яких докази та доводи ТОВ «Агрофірма ім..Чкалова» не взяті до уваги.

Суд не прийняв до уваги той факт, що ТОВ «Ілан Агро» є правонаступником ФГ «Сінельник Валерій Дем'янович», яким були укладені договори оренди землі з фізичними особами власниками паїв, а також те, що реєстрація договорів була здійснена до вступу в дію Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та неправильно дійшов висновку про відсутність доказів правомірного користування земельними ділянками, перерахованими в Переліку, що є додатком №1 до договору.

Суд вказав, що не надано будь-яких доказів передачі ТОВ «Ілан Агро» посівного матеріалу власного виробництва, що є обов'язковою умовою виробництва продукції на давальницьких умовах. При цьому не прийняв до уваги те, що це обумовлено положеннями договору про надання послуг з вирощування сільськогосподарської продукції на давальницьких умовах, укладеного між сторонами, актом прийому-передачі посівного матеріалу, а також те, що даний факт не оспорювався сторонами. Крім того не ставилося питання надання ТОВ «Агрофірма ім..Чкалова» доказів того, що переданий за актом посівний матеріал є матеріалом власного виробництва (врожаєм попереднього року).

Суд вказавши, що ТОВ «Агрофірма ім..Чкалова» не доведено право на посіви кукурудзи та соняшнику не дав оцінку тому, що про право власності зазначено в самому договорі, який відповідно до ст..204 ЦК України є правомірним.

Просить змінити рішення суду в частині відмови в позові ТОВ «Агрофірма ім..Чкалова» та задовольнити позовні вимоги, а в іншій частині залишити без змін.

Позивач за первісним позовом відзив на апеляційну скаргу не надав.

Сторони своїм правом на участь в судовому засіданні не скористувалися. Про час і місце судового засідання повідомленні належним чином.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила.

Між ТОВ "Агрофірма ім. Чкалова" та ТОВ "Ілан Агро" 07.05.2013 р. укладено договір про надання послуг з вирощування сільськогосподарської продукції на давальницьких умовах. Згідно пп.1.1., 1.2. Договору ТОВ "Ілан Агро" зобов'язується на власний ризик та за власний рахунок виростити з отриманого від ТОВ "Агрофірма ім. Чкалова" на давальницьких умовах насіння, на власних та/або орендованих землях кукурудзу та соняшник.

Посіви кукурудзи та соняшнику з насіння отриманого Виконавцем від Замовника на давальницьких умовах та вирощений з них урожай є власністю Замовника (на всіх етапах виконання умов договору), відповідно до статті 189 Цивільного кодексу України, згідно з якою продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі і належать власникові речі, а також відповідно до п.п. 14.1.41. статті 14, п.п. 209.12.5. статті 209 Податкового кодексу України, за якими давальницька сировина - це сировина, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передається іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції її власникові, а виробництво продукції на давальницьких умовах із сировини, яка вирощується (заготовлюється) безпосередньо платником податку, - це операція з постачання сільськогосподарської сировини замовником (власником) - суб'єктом спецрежиму виробникові (переробникові) та прийняття останнім для переробки (обробки, збагачення чи використання) на готову продукцію на виробничих потужностях такого виробника (переробника) за відповідну плату без отримання права власності на таку продукцію.

Відповідно до пунктів 2.1.1. та 2.2.2. Договору, Замовник зобов'язується передати Виконавцю за актом прийому-передачі насіння кукурудзи PR39D81, в кількості 17 посівних одиниць, насіння кукурудзи PR39F58, в кількості 14 посівних одиниць (з розрахунку: 1 посівна одиниця/1 га землі) та насіння соняшнику Опера PR, в кількості 13 посівних одиниць ( з розрахунку: 1 посівна одиниця/2 га землі) для посіву, всього на суму 58 159,29 грн. Виконавець зобов'язується виділити 59 га ріллі у розрахунку до кількості посівного матеріалу, що вказана у п. 2.1.1., для виконання своїх зобов"язань за даним Договором, погодивши її місцезнаходження з Замовником.

Перелік земельних ділянок для посівів кукурудзи та соняшнику, який є додатком №1 до Договору, сторонами узгоджено.

На виконання умов договору ТОВ "Агрофірма ім. Чкалова" згідно акту прийому-передачі посівного матеріалу від 07.05.2013 року передала ТОВ "Ілан Агро" посівний матеріал на суму 58 159,29 грн.(а.с.94).

07.05.2013р. між ТОВ «Ілан Агро» (замовник) та ПП «Агрофірма Митрофанівська» (підрядник) укладено договір на виконання механізованих сільськогосподарських робіт. За умовами договору підрядник зобов'язався здійснити посів насіння кукурудзи PR39D81, в кількості 17 посівних одиниць, насіння кукурудзи PR39F58, в кількості 14 посівних одиниць (з розрахунку: 1 посівна одиниця/1 га землі) та насіння соняшнику Опера PR, в кількості 13 посівних одиниць ( з розрахунку: 1 посівна одиниця/2 га землі) на земельній ділянки площею 59 га.

Згідно Акту № ОУ-0000025 здачі-прийняття робіт, підписаного 08.05.2013р. ТОВ «Ілан Агро» та ПП «Агрофірма Митрофанівська, підрядником виконані роботи в повному обсязі на площі 59 га (а.с.149).

10.05.2013р. ТОВ «Агрофірма ім..Чкалова» та ТОВ «Ілан Агро» підписано Акт обстеження посівів на виконання п.п.2.1.3., 2.2.3. Договору, яким зафіксовано виконання ТОВ «Ілан Агро» посівних робіт з матеріалу ТОВ «Агрофірма ім..Чкалова» на 59 га ріллі, на земельних ділянках відповідно до переліку, що є невід'ємним додатком до Договору від 07.05.2013р. Витрати виконавця, пов'язані з проведенням посівних робіт становить 11 800 грн. з ПДВ (128).

Позивач за первісним позовом звернувся до господарського суду з позовом про визнання нікчемним пункту 1.2 Договору про надання послуг з вирощування сільськогосподарської продукції на давальницьких умовах нікчемним з моменту його вчинення. Просить визнати за ТОВ "Ілан Агро" права власності на посіви кукурудзи, розміщені на земельних ділянках, що знаходяться на території Кіровської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, загальною площею 31,93 га, кадастрові номери: 3523182000:02:000:0481;3523182000:02:000:0480;3523182000:02:000:0502;3523182000:02:000:0314; 3523182000:02:000:0524, 3523182000:02:000:0567; 3523182000:02:000:0096 та на посіви соняшнику, розміщені на земельних ділянках, що знаходяться на території Кіровської сільської ради Маловиськівського району Кіровоградської області, загальною площею 26,98 га, кадастрові номери: 3523182000:02:000:0524; 3523182000:02:000:0394; 3523182000:02:000:0558;3523182000:02:000:0228;3523182000:02:000:0230;3523182000:02:000:0345.

Позов мотивовано тим, що відповідно до ст..152, 95 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю … шляхом визнання права. Землекористувачі мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, та на вироблену продукцію, тому визнання права власності за ТОВ «Агрофірма ім.. Чкалова». передбачене п.1.2. Договору не відповідає закону.

ТОВ "Агрофірма ім. Чкалова" звернулось до суду із зустрічним позовом про визнання за ТОВ "Агрофірма ім.Чкалова" права власності на посіви кукурудзи, розміщені на земельних ділянках, що знаходяться на території Кіровської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, загальною площею 31,93 га, кадастрові номери:3523182000:02:000:0481;3523182000:02:000:0480;3523182000:02:000:0502; 3523182000:02:000:0314; 3523182000:02:000:0524, 3523182000:02:000:0567; 3523182000:02:000:0096 та на посіви соняшнику, розміщені на земельних ділянках, що знаходяться на території Кіровської сільської ради Маловиськівського району Кіровоградської області, загальною площею 26,98 га, кадастрові номери: 3523182000:02:000:0524; 3523182000:02:000:0394; 3523182000:02:000:0558; 3523182000:02:000:0228; 3523182000:02:000:0230;3523182000:02:000:034.

Відмовляючи в первісному позові, господарський суд послався на те, що: 1 - позивачем неправильно обраний спосіб захисту;

2 - не доведено оспорювання права власності на момент звернення, та в силу п.1.2. Договору позивач не є власником майна;

3- позивач не довів права користування земельною ділянкою.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду в частині відмови в задоволенні первісного позову у зв'язку з наступним.

Статтями 20 ГПК України, 16 ЦК України надано право кожному звернутися до суду за захистом своїх прав і законних інтересів та наведені способи захисту, які не є вичерпними, оскільки способи захисту можуть також передбачуватись іншими законами.

Ні вищезазначеними статтями, ні будь якими законами не передбачено такого способу захисту, як визнання правочину або його частини нікчемним.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Тобто нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом і такий правочин є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак сторона вправі звернутися до суду з позовом про визнання нікчемного правочину недійсним. Саме такий спосіб захисту передбачений ст..20 ГПК України, ст..16 ЦК України.

Тому господарський суд обгрунтовано дійшов висновку, що позивачем не правильно обраний спосіб захисту в зв'язку з чим відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання п.1.2. Договору нікчемним.

Відповідно до ст..392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п. б) ч.1 ст.95 Земельного кодексу України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

З цього випливає, що позивач мав би право на вирощену продукцію, якби договором, укладеним між сторонами 07.05.2013р., сторони не встановили право власності на посіви кукурудзи та соняшнику за ТОВ «Агрофірма ім..Чкалова».

Таким чином, оскільки ТОВ «Ілан Агро» не є власником майна (посівів) на зазначених в договорі земельних ділянках, то з цих підстав правильно відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Разом з тим колегія суддів не погоджується з висновком суду про те, що позивач не довів права користування земельними ділянками у зв'язку з наступним.

Посилаючись на Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який вступив в силу 01.01.2013р., господарський суд не звернув уваги на ч.4 ст.3 цього Закону, яка передбачає, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення…

Як встановлено матеріалами справи, між фермерським господарством «Сінельник В.Д.» та фізичними особами - власниками земельних ділянок укладено договори оренди землі, які зареєстровані у Державному реєстрі земель, про що свідчить відповідний запис. В п.40 всіх договорів зазначено, що реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. До кожного договору додано Акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду.

Згідно Статуту ТОВ «Ілан Агро», зареєстрованому 08.04.2013р., воно створене внаслідок реорганізації шляхом перетворення ФГ «Сінельник В.Д.» та є правонаступником усього його майна, майнових прав та всіх зобов'язань стосовно всіх його кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Право користування земельними ділянками не оспорюється сторонами і не є предметом позову.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову господарський суд послався на те, що:

1 - не надано доказів правомірного користування земельними ділянками ТОВ «Ілан Агр»;

2 - ТОВ «Агрофірма ім.. Чкалова» не надано доказів передачі посівного матеріалу власного виробництва;

3 - ТОВ «Ілан Агро» не надано доказів обліку давальницької сировини на позабалансовому субрахунку 022 «Матеріали, прийняті для переробки» та доказів понесення витрат, пов'язаних з переробкою або доробкою сировини, рахунок 23 «Виробництво».

Посилаючись на п. 14.1.41 ст.14, п.209.15.5 ст. 209 Податкового кодексу України, господарський суд прийшов висновку, що переданий ТОВ «Агрофірма ім..Чкалова» для вирощування посівний матеріал не можна вважати давальницькою сировиною, а вирощування ТОВ «Ілан Агро» з переданого посівного матеріалу насіння кукурудзи та соняшнику не є операцією з постачання сільськогосподарської сировини з метою подальшої переробки на готову продукцію на виробничих потужностях виробника, тобто виробництвом продукції на давальницьких умовах.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду з наступних підстав.

Відповідно до ст..392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

ТОВ «Агрофірма ім..Чкалова» звернулося до суду із зустрічним позовом у зв'язку з оспорюванням права на посіви ТОВ «Ілан Агро».

Факт передачі ТОВ «Агрофірма ім..Чкалова» посівного матеріалу ТОВ «Ілан Агро» підтверджується актом приймання-передачі. Наявність посівів підтверджується висновком спеціаліста (а.с.139-148) та не заперечується сторонами.

Право власності на посіви соняшнику та кукурудзи ТОВ «Агрофірма ім..Чкалова» підтверджується п.1.2. Договору, який недійсним не визнаний.

За цих обставин позовні вимоги ТОВ «Агрофірма ім..Чкалова» підлягають задоволенню.

Колегія суддів звертає увагу, що предметом позову є право власності на посіви ТОВ «Агрофірма ім..Чкалова» і встановлення факту правомірності користування земельною ділянкою ТОВ «Ілан Агро» ні яким чином не впливає на право власності позивача за зустрічним позовом.

Не надання ТОВ «Ілан Агро» доказів обліку давальницької сировини на позабалансовому субрахунку 022 «Матеріали, прийняті для переробки» та доказів понесення витрат, пов'язаних з переробкою або доробкою сировини, рахунок 23 «Виробництво» не є належним та достатнім доказом для відмови в задоволенні позову.

Посилання господарського суду на Податковий кодекс України в даному випадку є необґрунтованим, оскільки між сторонам склалися господарські правовідносини, які регулюються цивільним та господарським законодавством, а Податковим кодексом регулюються питання оподаткування.

З урахуванням викладеного апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Витрати з судового збору покласти на ТОВ «Ілан Агро»

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Чкалова» задовольнити.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.09.2013 року у справі №912/1016/13 скасувати частково. Прийняти нове рішення.

В задоволені первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чкалова" (26000, Кіровоградська обл.., м. Новомиргород, вул.. Жовтнева, 43/12, ЄДРПОУ 03757146) права власності на посіви кукурудзи, розміщені на земельних ділянках, що знаходяться на території Кіровської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, загальною площею 31,93 га, кадастрові номери: 3523182000:02:000:0481; 3523182000:02:000:0480; 3523182000:02:000:0502; 3523182000:02:000:0314; 3523182000:02:000:0524, 3523182000:02:000:0567; 3523182000:02:000:0096 та на посіви соняшнику, розміщені на земельних ділянках, що знаходяться на території Кіровської сільської ради Маловиськівського району Кіровоградської області, загальною площею 26,98 га, кадастрові номери: 3523182000:02:000:0524; 3523182000:02:000:0394; 3523182000:02:000:0558; 3523182000:02:000:0228; 3523182000:02:000:0230;3523182000:02:000:034.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілан Агро» (26000, Кіровоградська обл.., Маловисківський район, с. Кіровка, вул.. Карла Маркса, 1, ЄДРПОУ 33578366) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чкалова" (26000, Кіровоградська обл.., м. Новомиргород, вул.. Жовтнева, 43/12, ЄДРПОУ 03757146) 2 913,94 грн. витрат на судовий збір.

Повний текст постанови складено 13.12.2013р.

Головуючий суддя С.Г.Антонік

Суддя Л.О.Чимбар

Суддя Л.В.Чоха