Рішення

від 10.12.2013 по справі 905/7456/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.12.2013 Справа № 905/7456/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання Мігда К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд», м. Макіївка, Донецька область

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Промуніверсалбуд», м. Донецьк

про стягнення 170 847грн. 19коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Бучко І.В. - представник за довіреністю від 03.09.2013р.

від відповідача: представник не з'явився

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81 1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.12.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати (зал №3) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробуд», м. Макіївка, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промуніверсалбуд», м. Донецьк, про стягнення заборгованості за договором про надання послуг №16/05-13АВ від 16.05.2013р. у сумі 166 515грн., пені у сумі 3 525грн. 28коп. та 3 % річних у сумі 806грн. 91коп., всього 170 847грн. 19коп.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №16/05-13АВ від 16.05.2013р. щодо оплати виконаних робіт. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 16, 22, 526, 530, 549,550, 551, 625, 629, 903 Цивільного кодексу України; Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

20.11.2013р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог від 14.11.2013р., в якій фактично розмір сум, заявлених до стягнення не змінив, однак, витрати зі сплати судового збору у повному обсязі просив покласти на відповідача.

У судовому засіданні 10.12.2013р. позивач позовні вимоги підтримав та наполягав на вирішені спору за наявними у справі матеріалами.

Відповідач про судові засідання 05.11.2013р., 26.11.2013р. та 10.12.2013р. був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих листів з відміткою про їх отримання 29.10.2013р. та 08.11.2013р. та реєстр поштових відправлень від 28.11.2013р., однак у жодне засідання суду представника не направив, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази за приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євробуд» (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промуніверсалбуд» (далі - замовник) був укладений договір про надання послуг №16/05-13АВ від 16.05.2013р. (далі - договір), за умовами якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати на підставі заявки, погодженої сторонами (в якій вказується обсяг, характер, день, час і місце надання послуг, а також найменування необхідного автотранспорту та механізмів, їх кількість, т.п.), комплекс послуг власними автотранспортом та механізмами, а замовник зобовязується прийняти і оплатити фактично наданий обсяг послуг.

Послуги, відповідно до п. 1.2 договору, надаються виконавцем після здійснення замовником передплати в порядку, передбаченому договором.

Оплата, як домовились сторони у п. 3.2 договору, здійснюється на підставі рахунків шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця, зазначений в договорі в наступному порядку:

- 60 годин послуг кожного обраного механізму оплачуються замовником шляхом передплати до початку надання послуг;

Решта наданих послуг, що перевищують сплачені передплатою 60 годин, оплачуються замовником протягом 5 днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг за підсумками звітної декади на підставі рахунку виконавця на доплату.

Відповідно до п. 3.3 договору, замовник додатково оплачує одну годину роботи транспорту, необхідну для приїзду та від'їзду з постійного місця дислокації до місця надання послуг та навпаки.

Як встановлено п. 3.1 договору, вартість 1 м/години послуги автотранспорту, машин та механізмів визначається прейскурантом, який є невід'ємною частиною договору. Підписання сторонами нового прейскуранту не потребує підписання додаткової угоди, але свідчить про узгодження і введення в дію сторонами нової редакції прейскуранту.

Згідно п. 4.1 договору, приймання-передача наданих виконавцем послуг здійснюється сторонами з моменту одержання замовником повідомлення виконавця про закінчення надання послуг згідно заявки та оформлюється відповідним актом. Акт приймання-передачі наданих послуг надається представнику замовника під розписку або надсилається цінним листом. У разі вручення акту під розписку, доказом належного вручення є відмітка про дату отримання та підпис працівника канцелярії замовника або іншої особи, до посадових обов'язків якої належить реєстрація вхідної кореспонденції, на примірнику супровідного листа виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, у виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором у період з травня 2013р. по вересень 2013р. позивачем були надані послуги на загальну суму 373 070грн. з ПДВ, за наслідком чого сторонами підписані наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- акт №ОУ-0000478 від 20.05.2013р. на суму 5 500грн. з ПДВ;

- акт №ОУ-0000498 від 24.05.2013р. на суму 24 300грн. з ПДВ;

- акт №ОУ-0000539 від 30.05.2013р. на суму 12 780грн. з ПДВ;

- акт №ОУ-0000548 від 31.05.2013р. на суму 23 975грн. з ПДВ;

- акт №ОУ-0000565 від 10.06.2013р. на суму 35 605грн. з ПДВ;

- акт №ОУ-0000587 від 17.06.2013р. на суму 11 250грн. з ПДВ;

- акт №ОУ-0000602 від 20.06.2013р. на суму 48 245грн. з ПДВ;

- акт №ОУ-0000610 від 25.06.2013р. на суму 5 040грн. з ПДВ;

- акт №ОУ-0000653 від 27.06.2013р. на суму 21 420грн. з ПДВ;

- акт №ОУ-0000675 від 10.07.2013р. на суму 39 470грн. з ПДВ;

- акт №ОУ-0000721 від 26.07.2013р. на суму 49 605грн. з ПДВ;

- акт №ОУ-0000778 від 31.07.2013р. на суму 15 230грн. з ПДВ;

- акт №ОУ-0000799 від 09.08.2013р. на суму 28 080грн. з ПДВ;

- акт №ОУ-0000832 від 20.08.2013р. на суму 17 455грн. з ПДВ;

- акт №ОУ-0000845 від 22.08.2013р. на суму 3 240грн. з ПДВ;

- акт №ОУ-0000890 від 20.08.2013р. на суму 12 125грн. з ПДВ;

- акт №ОУ-0000920 від 10.09.2013р. на суму 14 000грн. з ПДВ;

- акт №ОУ-0000956 від 13.09.2013р. на суму 5 750грн. з ПДВ.

Вказані акти підписані повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

За результатами виконання договору позивачем також були складені податкові накладні №22 від 16.05.2013р. на суму 10 000грн., у т.ч. ПДВ на суму 1 666грн. 67коп., №45 від 21.05.2013р. на суму 10 000грн., у т.ч. ПДВ на суму 1 666грн. 67коп., №61 від 24.05.2013р. на суму 9 800грн., у т.ч. ПДВ на суму 1 633грн. 33коп., №76 від 30.05.2013р. на суму 12 780грн., у т.ч. ПДВ на суму 2 130грн., №102 від 31.05.2013р. на суму 23 975грн., у т.ч. ПДВ на суму 3 995грн. 83коп., №22 від 10.06.2013р. на суму 3 605грн., у т.ч. ПДВ на суму 5 934грн. 17коп., №46 від 17.06.2013р. на суму 11 250грн., у т.ч. ПДВ на суму 1 875грн., №62 від 20.06.2013р. на суму 48 245грн., у т.ч. ПДВ на суму 8 040грн. 83коп., №74 від 25.06.2013р. на суму 5 040грн., у т.ч. ПДВ на суму 840грн., №81 від 27.06.2013р. на суму 21 420грн., у т.ч. ПДВ на суму 3 570грн., №24 від 10.07.2013р. на суму 39 470грн., у т.ч. ПДВ на суму 6 578грн. 33коп., №81 від 26.07.2013р. на суму 49 605грн., у т.ч. ПДВ на суму 8 267грн. 50коп., №124 від 31.07.2013р. на суму 15 230грн., у т.ч. ПДВ на суму 2 538грн. 33коп., №24 від 09.08.2013р. на суму 28 080грн., у т.ч. ПДВ на суму 4 680грн., №62 від 20.08.2013р. на суму 17 455грн., у т.ч. ПДВ на суму 2 909грн. 17коп., №74 від 22.08.2013р. на суму 3 240грн., у т.ч. ПДВ на суму 540грн., №90 від 29.08.2013р. на суму 12 125грн., у т.ч. ПДВ на суму 2 020грн. 83коп., №19 від 10.09.2013р. на суму 14 000грн., у т.ч. ПДВ на суму 2 333грн. 33коп., №41 від 13.09.2013р. на суму 5 750грн., у т.ч. ПДВ на суму 958грн. 33коп.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що послуги на загальну суму 373 070грн. з ПДВ були надані позивачем належним чином та відповідачем прийняті в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, замовником, у виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг №16/05-13АВ від 16.05.2013р. були здійснені часткові оплати вартості наданих послуг на загальну суму 206 555грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями №122 від 16.05.2013р. на суму 10 000грн., №136 від 21.05.2013р. на суму 10 000грн., №162 від 30.05.2013р. на суму 10 000грн., №194 від 14.06.2013р. на суму 10 000грн., №226 від 27.06.2013р. на суму 46 555грн., №246 від 05.07.2013р. на суму 50 000грн., №291 від 30.07.2013р. на суму 50 000грн., №325 від 13.08.2013р. на суму 20 000грн.

Разом з тим, доказів виконання відповідачем зобов'язань за договором з оплати решти вартості наданих позивачем послуг матеріали справи не містять, що також підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.10.2013р.

Несплата замовником вартості послуг, наданих позивачем за договором про надання послуг №16/05-13АВ від 16.05.2013р., й стала підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Розглядаючи даний спір про стягнення заборгованості за вказаним договором, суд виходить з наступного.

За приписами ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Підставою виникнення у сторін зобов'язань у розумінні ст. 509 Цивільного кодексу України є договір про надання послуг №16/05-13АВ від 16.05.2013р., який відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Проаналізувавши зміст укладеного сторонами договору про надання послуг №16/05-13АВ від 16.05.2013р., суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг , отже, договірні відносини сторін підпадають під регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 901 Цивільного кодексу України, яка міститься у Главі 63 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати вартості наданих позивачем послуг впродовж 5 днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг, як це визначено п. 3.2 договору.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем впродовж вказаного строку, а саме: по акту від 10.07.2013р. не оплачено частково на суму 21 030грн. в строк до 15.07.2013р., по актам від 26.07.2013р., від 31.07.2013р., від 09.08.2013р., від 20.08.2013р., від 22.08.2013р., від 29.08.2013р., від 10.09.2013р., від 13.09.2013р. не оплачено відповідно у повному обсязі в строк до 31.07.2013р., 05.08.2013р., 14.08.2013р., 26.08.2013р., 27.08.2013р., 03.09.2013р., 16.09.2013р., 18.09.2013р. включно. Вказане призвело до порушення відповідачем зобов'язання з оплати послуг як боржником, який прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, з огляду на відсутність доказів оплати відповідачем послуг за договором №16/05-13АВ від 16.05.2013р., суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 166 515грн. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Крім стягнення основної заборгованості, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних, як вбачається з письмових пояснень від 20.11.2013р., за період з 16.07.2013р. по 14.10.2013р. за прострочення оплати вартості робіт за актами з липня по вересень 2013р. у загальній сумі 806грн. 91коп. Оцінюючи правомірність позовних вимог в цій частині, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за період з 16.07.2013р. по 14.10.2013р., судом було встановлено, що фактично розмір 3% річних за вказаний період дорівнює 799грн. 65коп., на підставі чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а в частині стягнення 7грн. 26коп. задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 16.07.2013р. по 14.10.2012р. у сумі 3 525грн. 28коп., виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, оцінюючи правомірність нарахування якої суд зазначає наступне.

Приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Аналогічні норми містяться в ст. 549 Цивільного кодексу України, згідно з якими штрафом/пенею визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема, в разі прострочення виконання.

Пунктом 5.2 укладеного договору передбачено, що у випадку прострочення платежу за надані послуги замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 1% від суми прострочення за кожен календарний день прострочення платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 16.07.2013р. по 14.10.2013р. на суму 3 525грн. 28коп., судом встановлено, що зазначений розрахунок є арифметично невірним. Фактично розмір пені за період з 16.07.2011р. по 14.10.2013р., виходячи з умов п. 5.2 договору та з огляду на вимоги ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» складає 3 463грн. 62коп., на підставі чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а в частині стягнення 61грн. 66коп. задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що витрати по сплаті судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 625, 626, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4 2 -4 7 , 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промуніверсалбуд» (83056, м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, буд. 37, ідентифікаційний код 19381134) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд» (86114, Донецька область, м. Макіївка, вул. Геологічна, буд. 1, ідентифікаційний код 32233617) заборгованість за договором про надання послуг №16/05-13АВ від 16.05.2013р. у сумі 166 515грн., пеню у сумі 3 463грн. 62коп., 3 % річних у сумі 799грн. 65коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 3 415грн. 57коп.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промуніверсалбуд», в частині стягнення 3% річних у сумі 7грн. 26коп. та пені у сумі 61грн. 66коп. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 10.12.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.12.2013р.

Суддя Ю.С. Мельниченко