Рішення

від 12.12.2013 по справі 905/7706/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.12.2013 Справа № 905/7706/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Шевчук Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк, в особі Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Дружківкатепломережа», м. Дружківка, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька інноваційна компанія», м. Донецьк

про стягнення 17 510грн. 73коп.

за участю представників:

від позивача: Чабанова О.М. - представник за довіреністю №юр/7728 від 28.12.2012р.

від відповідача: представник не з'явився

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81 1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.12.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати (зал 3) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк, в особі Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Дружківкатепломережа», м. Дружківка, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька інноваційна компанія», м. Донецьк, про стягнення заборгованості за договором підряду №57/118-11 від 10.10.2011р. у сумі 15 624грн. 22коп., інфляційних втрат у сумі 109грн. 37коп., 3%річних у сумі 621грн. 38коп. та пені у сумі 1 155грн. 76коп., всього 17 510грн. 73коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором щодо оплати виконаних робіт. Нормативно позовні вимоги обґрунтовує ст.ст. 509, 526, 527, 530, 623, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідач про судові засідання 27.11.2013р. та 12.12.2013р. був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого листа з відміткою про його отримання 08.11.2013р. та реєстр поштових відправлень рекомендованої кореспонденції з повідомленням про вручення від 28.11.2013р., однак, у засідання суду представника не направив, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази за приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецька інноваційна компанія» (далі - замовник) та Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго», в особі Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Дружківкатепломережа» (далі - підрядник) був укладений договір №57/118-11 від 10.10.2011р. (далі - договір), за умовами якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання, використовуючи обладнання замовника і за допомогою матеріалів та комплектуючих замовника виконати роботи: реконструкція котельні мікрорайону Д з провадженням теплоутилізаторів та газогорілочних пристроїв, м. Єнакієве, Донецька область, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Вартість робіт, як встановлено п. 2.1 договору, визначається договірною ціною - Додаток №1 до договору, відповідно до якої встановлена на рівні 20 624грн. 22коп. з урахуванням вартості матеріалів та комплектуючих, що надаються замовником.

Порядок оплати, як встановлено п. 2.3 договору наступний: замовник перераховує підряднику грошові кошти відповідно до договірної ціни, що є невідємною частиною договору. Перерахування грошових коштів здійснюється поетапно перед початком виконання відповідного виду робіт (пункт 2.4 договору). Остаточний розрахунок, як визначено п. 2.5 договору, за виконані роботи здійснюється по факту їх виконання після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно п. 3.2 договору, підрядник зобов'язується виконати роботи в повному обсязі матеріалами та комплектуючими замовника та передати виконані роботи замовнику на основі акту приймання-передачі виконаних робіт. Приймання-здача виконаних робіт проводиться сторонами на підставі акту виконаних робіт, складеного за формою КБ-2в і довідкою КБ-3.

Як визначено п. 4.1 договору, підрядник зобов'язується почати виконання робіт не пізніше ніж через 3 робочих дні після підписання договору та закінчити у термін до 31.12.2011р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором №57/118-11 від 10.10.2011р. були виконані роботи на загальну суму 20 624грн. 22коп., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011р. на суму 31 618грн. 20коп. у т.ч. ПДВ на суму 5 269грн. 70коп. (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ за грудень 2011р. (форма КБ-3) на суму 31 618грн. 20коп. у т.ч. ПДВ на суму 5 269грн. 70коп., при цьому, відповідно до умов договору, з суми вказаного акту та довідки виключається вартість матеріальних ресурсів поставки замовника з ПДВ, розмір якої, як вбачається з акту форми КБ-2в та довідки форми КБ-3, складає 10 993грн. 98коп., таким чином вартість робіт, що підлягає оплаті складає 20 624грн. 22коп.

Вказані документи були підписані повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств, з огляду на що суд дійшов висновку, що позивачем зобов'язання за договором №57/118-11 від 10.10.2011р. були виконані в повному обсязі та відповідачем прийняті в повному обсязі.

В свою чергу, замовником в якості сплати вартості виконаних робіт на користь підрядника платіжним дорученням №817 від 24.11.2011р. були перераховані грошові кошти у розмірі 5 000грн. Решта вартості виконаних за договором робіт у сумі 15 624грн. 22коп., станом на час розгляду справи сплачена не була.

Претензія позивача №1206/10 від 15.11.2012р. з вимогою про сплату вартості виконаних робіт в повному обсязі, спрямована в адресу відповідача та отримана останнім 19.11.2012р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, була залишена відповідачем без відповіді.

Несплата замовником повної вартості робіт з реконструкції котельні за договором підряду №57/118-11 від 10.10.2011р., стала підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Розглядаючи даний спір та проаналізувавши укладений сторонами договір №57/118-11 від 10.10.2011р., суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України, яка міститься у вказаній Главі Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підставі викладеного, з огляду на те, що умовами договору не встановлено конкретного строку (терміну) виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості робіт, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був виконати цей обов'язок у семиденний строк після отримання пред'явленої позивачем вимоги про сплату №1206/10 від 15.11.2012р.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, остаточного розрахунку за договором станом на час розгляду справи відповідачем здійснено не було, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання як боржником, що прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

Водночас, згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно сплати вартості виконаних позивачем робіт у сумі 15 624грн. 22коп.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором підряду №57/118-11 від 10.10.2011р. у сумі 15 624грн. 22коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Крім стягнення основної заборгованості, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.01.2012р. по 01.10.2013р. у сумі 621грн. 38коп., оцінюючи правомірність нарахування яких суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши вказаний розрахунок, суд дійшов висновку, що він не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на неправомірне включення позивачем до періоду нарахування 3% річних періоду з 01.01.2012р. по 26.11.2012р.

Як встановлено судом, фактичний розмір 3% річних за період з 27.11.2012р. по 01.10.2013р. за прострочення відповідачем сплати вартості робіт у сумі 15 624грн. 22коп. дорівнює 395грн. 41коп., з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а в частині стягнення 225грн. 97коп. задоволенню не підлягають.

Також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані та заявлені до стягнення інфляційні втрати у сумі 109грн. 37коп. за період з 01.01.2012р. по 30.04.2012р.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на те, що прострочення оплати вартості виконаних позивачем робіт настало тільки 27.11.2012р., а позивачем заявлені до стягнення інфляційні втрати за період з 01.01.2012р. по 30.04.2012р., тобто за той період, коли обов'язок з оплати вартості виконаних робіт для відповідача ще не настав.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з 01.01.2012р. по 30.04.2012р. у сумі 109грн. 37коп. є такими, що задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 01.11.2012р. по 01.05.2013р. у сумі 1 155грн. 76коп., виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, оцінюючи правомірність нарахування якої суд зазначає наступне.

Приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Аналогічні норми містяться в ст. 549 Цивільного кодексу України, згідно з якими штрафом/пенею визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема, в разі прострочення виконання.

Пунктом 7.3 укладеного договору передбачено, що у випадку невиконання умов договору, до винної сторони будуть застосовані штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день прострочки.

Перевіривши розрахунок пені за період з 01.11.2012р. по 01.05.2013р., суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на неправомірне включення позивачем до періоду нарахування пені період з 01.11.2012р. по 26.11.2012р.

Фактично розмір пені за період з 27.11.2012р. по 01.05.2012р., виходячи з розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, складає 994грн. 64коп., на підставі чого суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення пені у сумі 161грн. 12коп. безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України; ч. 1, 7 ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4 2 -4 7 , 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька інноваційна компанія» (83114, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 80-А, ідентифікаційний код 33340192) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, буд. 38, ідентифікаційний код 03337119) заборгованість за договором підряду №57/118-11 від 10.10.2011р. у сумі 15 624грн. 22коп., 3% річних у сумі 395грн. 41коп., пені у сумі 994грн. 64коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 671грн. 72коп.

В задоволенні позовних вимог Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, буд. 38, ідентифікаційний код 03337119) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька інноваційна компанія» (83114, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 80-А, ідентифікаційний код 33340192) в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 109грн. 37коп., пені у сумі 161грн. 12коп. та 3% річних у сумі 225грн. 97коп. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 12.12.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.12.2013р.

Суддя Ю.С. Мельниченко