Постанова

від 10.12.2013 по справі 809/3430/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. Справа № 809/3430/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитюка Р.В.

за участю секретаря судового засідання Вилки С.С.,

представника позивача - Святненко С.В.,

представника відповідача - Джоголик Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ТзОВ "СВ-Трейд Плюс"

до відповідача: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000212200, №0000222200 від 22.05.2013 р.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Трейд Плюс" (надалі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Коломийської оДПІ (надалі-відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000212200 та №0000222200 від 22.05.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки, викладені в акті перевірки Коломийської об`єднаної Державної податкової інспекції та прийняті податкові повідомлення-рішення №0000212200 та №0000222200 від 22.05.2013 року є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки у позивача наявні всі необхідні первинні документи для підтвердження чинності правочинів та правомірності формування податкового кредиту та віднесення затрат на придбання товару до валових витрат підприємства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що Коломийською оДПІ податкові повідомлення-рішення №0000212200 та №0000222200 від 22.05.2013 року прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив відмовити в задоволенні позову повністю. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову представник відповідача не скористався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

Податковими-ревізорами Коломийської оДПІ в період з 19.04.2012 року по 29.04.2012 року на підставі наказу Коломийської оДПІ від 18.04.2013 року №304 проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТзОВ "СВ-Трейд Плюс" (код ЄДРПОУ 36480423) щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ "Елтіс" (код ЄДРПОУ 30782038) за період з 01.01.2012 року по 30.11.2012 року.

За результатами перевірки складено акт №1497/220/36480423 від 14.05.2013 року (а.с. 9-48), яким встановлено порушення позивачем:

- ч.1, ч.5 ст.203, ст. 215, ч.1 ст. 216, ч.1 ст 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТзОВ "СВ-Трейд Плюс" з ТОВ "Елтіс", документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин на загальну суму 109250,00 грн., а саме: у січні 2012 року на суму 4800,00 грн., у лютому 2012 року на суму 800, 00 грн., у березні 2012 року на суму 25650,00 грн., у квітні 2012 року на суму 2300,00 грн., у травні 2012 року на суму 3150,00 грн., у червні 2012 року на суму 10000,00 грн., у липні 2012 року на суму 2000,00 грн., у серпні 2012 року на суму 26000,00 грн., у вересні 2012 року на суму 16000,00 грн., у жовтні 2012 року на суму 7450,00 грн., у листопаді 2012 року на суму 3900,00 грн.;

- пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) товариством зайво віднесено до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами на загальну суму 91042,00 грн. по ТОВ "Елтіс", а саме: I квартал 2012 року на суму 32042,00 грн., ІІ квартал 2012 року на суму 12875,00 грн., ІІІ квартал 2012 року на суму 36667,00 грн., IV квартал 2011 року на суму 9458,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 19119,00 грн., в тому числі: I квартал 2012 року на суму 6729,00 грн., ІІ квартал 2012 року на суму 2704,00 грн., ІІІ квартал 2012 року на суму 7700,00 грн., IV квартал 2011 року на суму 1986,00 грн.;

- ТзОВ "СВ-Трейд Плюс" порушено вимоги п. 198.6 ст. 198, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму 18208, 00 грн., в результаті чого донараховано податок на додану вартість в сумі 18208,00 грн., та відповідно занижено суму податкового зобов`язання по податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, а саме: травень 2012 року в сумі 7316,00 грн.; червень 2012 року в сумі 1667,00 грн.; серпень 2012 року в сумі 4666,00 грн.; вересень 2012 року в сумі 2667,00 грн.; жовтень 2012 року в сумі 1242,00 грн.; листопад 2012 року в сумі 650,00 грн.

На підставі акта перевірки №1497/220/36480423 від 14.05.2013 року начальником Коломийської оДПІ 22.05.2013 року винесено податкові повідомлення-рішення за №0000212200, яким за порушення позивачем пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 28678,50 грн., з яких за основним платежем 19119,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9559,50 грн. (т. 1, а.с. 50); №0000222200, яким за порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 розділу V ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 27312,00 грн., з яких за основним платежем 18208,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9104,00 грн. (т. 1, а.с. 49).

Позивач звернувся за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вимогою скасувати податкові повідомлення-рішення Коломийської оДПІ №0000212200 та №0000222200 від 22.05.2013 року.

Що стосується висновків Коломийської оДПІ, викладених в акті перевірки №1497/220/36480423 від 14.05.2013 року щодо нікчемності правочинів, укладених ТзОВ "СВ-Трейд Плюс" з ТОВ "Елтіс", а також з прийнятими Коломийською оДПІ податковими повідомленнями-рішеннями №0000212200 та №0000222200 від 22.05.2013 року суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки №1497/220/36480423 від 14.05.2013 року, відповідачем зроблено висновок, що укладені позивачем договори - заявки №2 від 03.01.2012 року, №59 від 18.01.2012 року, №126 від 23.01.2012 року, №144 від 25.01.2012 року, №187 від 26.01.2012 року, №376 від 09.02.2012 року, №398 від 14.02.2012 року, №482 від 27.02.2012 року, №621 від 02.03.2012 року, №696 від 13.03.2012 року, №753 від 20.03.2012 року, №869 від 28.03.2012 року, №1526 від 03.05.2012 року, № 2209 від 27.06.2012 року, від 24.07.2012 року, №2631 від 01.08.2012 року, №2682 від 07.08.2012 року, №2770 від 20.08.2012 року, №2803 від 23.08.2012 року, №2811 від 27.08.2012 року, №2822 від 28.08.2012 року, №2824 від 29.08.2012 року, №3009 від 03.09.2012 року, №3248 від 25.09.2012 року, від 02.10.2012 року, від 09.10.2012 року з ТОВ "Елтіс" на перевезення вантажу є нікчемними.

Як наслідок відповідачем зроблено висновок, що позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 19119,00 грн., в тому числі: I квартал 2012 року на суму 6729,00 грн., ІІ квартал 2012 року на суму 2704,00 грн., ІІІ квартал 2012 року на суму 7700,00 грн., IV квартал 2011 року на суму 1986,00 грн. та занижено податок на додану вартість, а саме: травень 2012 року в сумі 7316,00 грн.; червень 2012 року в сумі 1667,00 грн.; серпень 2012 року в сумі 4666,00 грн.; вересень 2012 року в сумі 2667,00 грн.; жовтень 2012 року в сумі 1242,00 грн.; листопад 2012 року в сумі 650,00 грн.

В акті перевірки №1497/220/36480423 від 14.05.2013 року, податковими перевіряючими зроблено посилання на висновки акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 15.03.2013 року №1005/22-10/30782038 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Елтіс", код за ЄДРПОУ 30782038 щодо підтвердження господарських відносин з 01.01.2012 року по 30.11.2012 року, який Коломийська оДПІ отримала 26.03.2013 року за вхідним номером № 227/7.

На основі даного акту перевірки зроблено висновки, що ТзОВ "СВ-Трейд Плюс" уклало договори - заявки без мети реального настання правових наслідків, що ТОВ "Елтіс" фактично не надавали послуг по перевезенню вантажів і договора перевезення вантажу є нікчемними. Використавши тільки інформацію з акту перевірки №1497/220/36480423 від 14.05.2013 року, відповідач дійшов висновку, що договора перевезення вантажу не обумовлені господарською метою, не спрямовані на настання реальних правових наслідків.

Суд не може погодитися з висновками відповідача щодо нікчемності правочинів -договорів - заявок №2 від 03.01.2012 року, №59 від 18.01.2012 року, №126 від 23.01.2012 року, №144 від 25.01.2012 року, №187 від 26.01.2012 року, №376 від 09.02.2012 року, №398 від 14.02.2012 року, №482 від 27.02.2012 року, №621 від 02.03.2012 року, №696 від 13.03.2012 року, №753 від 20.03.2012 року, №869 від 28.03.2012 року, №1526 від 03.05.2012 року, від 24.07.2012 року, № 2209 від 27.06.2012 року, №2631 від 01.08.2012 року, №2682 від 07.08.2012 року, №2770 від 20.08.2012 року, №2803 від 23.08.2012 року, №2811 від 27.08.2012 року, №2822 від 28.08.2012 року, №2824 від 29.08.2012 року, №3009 від 03.09.2012 року, №3248 від 25.09.2012 року, від 02.10.2012 року, від 09.10.2012 року з ТОВ "Елтіс" на перевезення вантажів, з огляду на наступне.

В матеріалах справи наявні первинні документи, які передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які спростовують висновки викладені в акті перевірки щодо вчинених позивачем порушень та підтверджують реальність господарських відносин між ТзОВ "СВ-Трейд Плюс" та ТОВ "Елтіс", а саме: договорами-заявками на перевезення вантажу, товарно-транспортними накладними, актами здачі-прийняття робіт, рахунками-фактурами, податковими накладними.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є основною правовою формою, що опосередковує рух цивільного обороту: переміщення матеріальних цінностей, виконання робіт, надання послуг. Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

ТзОВ "СВ-Трейд Плюс" 03 січня 2012 року уклало договір № 2 з ТОВ "Елтіс" на перевезення вантажів (м`ясної продукції). Керівник та головний бухгалтер ТОВ "Елтіс" - Устюгов Сергій Васильович. ТОВ "Елтіс" зареєстроване 17.03.2000 року у Печерській районній у місті Києві державній адміністрації за № 10701200000045274, код форми власності - 10 (приватна), код ЄДРПОУ - 37044457. Податкова адреса суб`єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 01014, м. Київ, вул.. Мічуріна, буд. № 6. На податковий облік в ДПІ у Печерському районі м. Києва взято 28.03.2000 року. Зареєстрований платником податку на додану вартість від 03.04.2000 року за номером 37538405.

Згідно статті 1 Закону України " Про автомобільний транспорт " від 23.02.2006 року із змінами, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - це перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуг за плату. Згідно статті 50 вищевказаного закону договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі ( договір, накладна, квитанція) , істотними умовами якого є вартість перевезення.

Судом встановлено, що ТОВ "Елтіс" надавали послуги позивачу з січня 2012 року по жовтень 2012 року, здійснюючи перевезення вантажів - м`ясної продукції по маршрутах Житомир - Київ; Тараща - Київ; Київ - Новоград - Волинський; Київ - Житомир; Скала -Подольська - Київ; Луцьк - Житомир - Київ; Київ - Світловодськ; Київ - Дніпропетровськ; Луцьк - Київ; Львів - Київ; Краматорськ - Київ; Луцьк - Житомир - Біла Церква; Конотоп -Київ; Київ - Красилівка - Київ; Київ - Харків; Київ - Черкаси; Київ - Кіровоград; Київ - Дніпропетровськ - Київ; Київ - Краснодон; Київ - Червоноград; Ірпінь - Київ; Київ - Тараща.

Згідно пункту 4 договорів - заявок (а.с. 51, 56, 61, 66, 71, 75, 85, 90, 105, 109, 115, 120, 125, 135, 149, 170) вартість перевезення автомобільним транспортом становить:

- перевезення 1 тони м`ясної продукції становить 500,00 грн. в т.ч. ПДВ; по маршруту м. Житомир - м. Київ;

- перевезення 1 тони м`ясної продукції становить 750,00 грн. в т.ч. ПДВ; по маршруту м. Тараща - м. Київ;

- перевезення 1 тони м`ясної продукції по маршруту м. Київ - м. Новоград-Волинський становить 416,67 грн. в т.ч. ПДВ;

- перевезення 1 тони м`ясної продукції становить 114,29 грн. в т.ч. ПДВ; по маршруту м. Київ - м. Житомир;

- перевезення 1 тони м`ясної продукції становить 333,33 грн. в т.ч. ПДВ; по маршруту м. Скала-Подольська - м. Київ;

- перевезення 1 тони м`ясної продукції становить 265,00 грн. в т.ч. ПДВ; по маршруту м. Луцьк - м. Житомир - м. Київ;

- перевезення 1 тони м`ясної продукції становить 280,00 грн. в т.ч. ПДВ; по маршруту м. Київ - м. Світловодськ;

- перевезення 1 тони м`ясної продукції становить 700,00 грн. в т.ч. ПДВ; по маршруту м. Київ - м. Дніпропетровськ;

- перевезення 1 тони м`ясної продукції становить 290,00 грн. в т.ч. ПДВ; по маршруту м. Луцьк - м. Київ;

- перевезення 1 тони м`ясної продукції становить 300,00 грн. в т.ч. ПДВ; по маршруту м. Львів - м. Київ;

- перевезення 1 тони м`ясної продукції становить 410,00 грн. в т.ч. ПДВ; по маршруту м. Краматорськ - м. Київ;

- перевезення 1 тони м`ясної продукції становить 115,00 грн. в т.ч. ПДВ; по маршруту м. Луцьк - м. Житомир - м. Біла Церква;

- перевезення 1 тони м`ясної продукції становить 460,00 грн. в т.ч. ПДВ; по маршруту м. Конотоп - м. Київ;

- перевезення 1 тони м`ясної продукції становить 170,00 грн. в т.ч. ПДВ; по маршруту м. Київ - м. Красилівка - м. Київ;

- перевезення 1 тони м`ясної продукції становить 760,00 грн. в т.ч. ПДВ; по маршруту м. Київ -м. Харків;

- перевезення 1 тони м`ясної продукції становить 840,00 грн. в т.ч. ПДВ; по маршруту м. Київ - м. Черкаси;

- перевезення 1 тони м`ясної продукції становить 400,00 грн. в т.ч. ПДВ; по маршруту м. Київ - м. Кіровоград;

- перевезення 1 тони м`ясної продукції становить 420,00 грн. в т.ч. ПДВ; по маршруту м. Київ - м. Дніпропетровськ - м. Київ;

- перевезення 1 тони м`ясної продукції становить 1700,00 грн. в т.ч. ПДВ; по маршруту м. Київ - м. Краснодон;

- перевезення 1 тони м`ясної продукції становить 640,00 грн. в т.ч. ПДВ; по маршруту м. Київ - м. Червоноград;

- перевезення 1 тони м`ясної продукції становить 550,00 грн. в т.ч. ПДВ; по маршруту м. Ірпінь - м. Київ;

Факт надання послуг по перевезенню вантажів ТОВ "Елтіс" підтверджується документами первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Така позиція відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах. Так, у постанові від 13.01.2009 року (справа № 21-1578во08) Верховний Суд України зазначив, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні. У постанові від 11.12.2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, дана позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) бухгалтерським обліком є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

У відповідності до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) фінансова, податкова, статистична та інші звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363, (надалі Правила) товарно-транспортна накладна є документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Суд зазначає, що товарно-транспортні накладні (надалі також ТТН) наявні в матеріалах справи (т. 1, а.с. 50, 60, 65, 70, 79, 84, 89, 97, 99, 104, 114, 119, 124, 129, 134, 143, 148, 153, 158, 164, 169, 178, 183, 188, 189, 193, 197, 200) оформлені у відповідності до пунктів 11.5-11.8 Правил. Даний факт не заперечувався в судовому засіданні представником позивача.

Таким чином, суд погоджується з твердженням представника позивача про те, що ТзОВ "СВ-Трейд Плюс" правомірно користувалося загальними вимогами щодо оформлення ТТН відповідно до Правил, оскільки вимоги щодо заповнення ТТН позивачем дотримані.

Таким чином, суд приходить до переконання, що при наданні послуг з перевезення ТОВ "Елтіс" оформлено 28 товарно-транспортних накладних, що містять відмітки про відвантаження та отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, після виконання послуг по перевезенню вантажів ТзОВ "СВ-Трейд Плюс" та ТОВ "Елтіс" складали акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та виписувались податкові накладні (т.1, а.с. 54, 57, 59, 62, 64, 67, 69,72, 74, 78, 81, 83, 86, 88, 91, 93, 93, 98, 101, 103, 106, 108, 110, 112, 116, 118, 123, 126, 128, 131, 133, 136, 138, 140. 142, 145, 147, 150, 152, 155, 157, 160, 162, 166, 168, 171, 173, 175, 177, 180, 182, 185, 187, 191, 192, 195, 196, 201-204).

Суд вважає безпідставним посилання представника відповідача на те, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) складалися від імені ТОВ "Елтіс", оскільки акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) складаються сторонами після виконання послуг та підписуються обома сторонами (уповноваженими представниками) та засвідчуються печаткою. Тому, акти підписані сторонами договорів та засвідчені печатками: "СВ-Трейд Плюс" та ТОВ "Елтіс" після надання послуг по перевезенню.

Надаючи правову оцінку вказаним актам здачі-прийняття робіт (надання послуг), суд зазначає, що в них усіх було зазначено маршрут та транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів відповідно до зазначених рахунків. Тобто, кількість перевезеної м`ясної продукції згідно товарно-транспортних накладних та накладних на товар відповідає кількості цього вантажу в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг).

На аркушах справи т. 1 №№ 53, 58,63,68, 73, 77, 82, 87, 92, 97, 102, 107, 111, 117, 122, 127, 132, 137, 141, 146, 151, 156, 161, 167, 172, 176, 181, 186 містяться надані ТОВ "Елтіс" рахунки-фактури для оплати послуг з перевезення (№ СФ-0000002 від 03.01.2012 року, № СФ-0000059 від 18.01.2012 року, № СФ-0000126 від 24.01.2012 року, № СФ-0000144 від 26.01.2012 року, № СФ-0000187 від 31.01.2012 року, № СФ-0000376 від 10.02.2012 року, № СФ-0000398 від 14.02.2012 року, № СФ-0000482 від 28.02.2012 року, № СФ-0000621 від 03.03.2012 року, № СФ-0000696 від 14.03.2012 року, № СФ-0000753 від 21.03.2012 року, № СФ-0000869 від 31.03.2012 року, № СФ-0001039 від 06.04.2012 року, № СФ-0001526 від 07.05.2012 року, № СФ-0002209 від 30.06.2012 року, № СФ-0002466 від 25.07.2012 року, № СФ-0002631 від 02.08.2012 року, № СФ-0002682 від 09.08.2012 року, № СФ-0002770 від 21.08.2012 року, № СФ-0002803 від 27.08.2012 року, № СФ-0002811 від 28.08.2012 року, № СФ-0002822 від 29.08.2012 року, № СФ-0002824 від 30.08.2012 року, № СФ-0002861 від 31.08.2012 року, № СФ-0003009 від 04.09.2012 року, № СФ-0003080 від 13.09.2012 року, № СФ-0003248 від 29.09.2012 року, які позивачем було оплачено.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що визнання відповідачем правочинів між ТзОВ "СВ-Трейд Плюс" та ТОВ "Елтіс" нікчемними є необґрунтованим, а відповідач використав інформацію, яка не містить жодного доведеного факту, підтвердженого належними доказами.

Відповідно до пункту 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, актам цивільного законодавства іншим актам а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд зазначає, що зміст правочинів між ТзОВ "СВ-Трейд Плюс" та ТОВ "Елтіс" в повній мірі відповідає вимогам вказаної статті 203, додержання яких є необхідним для чинності правочинів, оскільки сторони правочинів дотримувались вимог Цивільного Кодексу і зміст правочинів не суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства , а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; керівник ТзОВ "СВ-Трейд Плюс" діє на підставі Статуту та ТОВ "Елтіс" діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію; волевиявлення учасників правочинів було вільним і власне відповідало внутрішній волі, адже ТзОВ "СВ-Трейд Плюс" та ТОВ "Елтіс" бажали укласти зазначені правочини для здійснення перевезення вантажу і його зовнішній вираз у формі письмових договорів відповідає внутрішній волі учасників правочинів; правочини були вчинені у письмовій формі з проставлянням підписів та засвідченням печаткою; правочини не тільки мали мету, а насправді обумовили виникнення правових наслідків: перевізник ТОВ "Елтіс" здійснив перевезення вантажу протягом січня-жовтня 2012 року, ТзОВ "СВ-Трейд Плюс" оплатило вартість вказаних послуг на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Таким чином, висновок податкового органу щодо укладення договорів без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об`єкту оподаткування, несплати податків є безпідставним.

Суд зазначає, що всі первинні документи представлені позивачем, які містяться в матеріалах справи, свідчать, що договори не тільки були укладені, а виконані повністю сторонами.

В судовому засіданні представником позивача доведено, що м`ясна продукція була перевезена від підприємств постачальника до споживача, що підтверджується накладними, товарно-транспортними накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) з оплатою вартості перевезення. Вказані господарські операції відображено в проводках бухгалтерського обліку, оборотно-сальдових відомостях по розрахунках з постачальниками та послугах.

Судом встановлено, що ТзОВ "СВ-Трейд Плюс" включило вартість вказаних послуг по перевезенню в податковий кредит в декларацію з податку на додану вартість по періодах з січня по жовтень 2012 року, а ТОВ "Елтіс" податкові зобов'язання - в декларацію податку на додану вартість.

Суд зазначає, що товарно-транспортні накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 та містять обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 138.2 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно пункту 138.8 статті 138 Податкового Кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат;

Відповідно до підпункту 138.8.1. пункту 138.8 статті 138 Податкового Кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги.

Тому, суд приходить до висновку, що підприємством на законних підставах віднесено до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) витрати по перевезенню м`ясної продукції ТОВ "Елтіс" на загальну суму 208770 грн., а саме: ІІ квартал 2011 року на 162733 грн.; ІІІ квартал 2011 року на 46037 грн.

Відповідно до підпункту 138.10.3 Податкового Кодексу України до складу витрат на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг включаються витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції ( товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки.

Враховуючи вказане, товариством правомірно віднесено до складу витрат операційної діяльності витрати на перевезення м`ясної продукції ТОВ "Елтіс" на загальну суму 18208, 00 грн., в результаті чого донараховано податок на додану вартість в сумі 18208,00 грн., та відповідно занижено суму податкового зобов`язання по податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, а саме: травень 2012 року в сумі 7316,00 грн.; червень 2012 року в сумі 1667,00 грн.; серпень 2012 року в сумі 4666,00 грн.; вересень 2012 року в сумі 2667,00 грн.; жовтень 2012 року в сумі 1242,00 грн.; листопад 2012 року в сумі 650,00 грн.

Суд не може погодитися з висновком відповідача щодо нікчемності податкових накладних по взаєморозрахунках з ТОВ "Елтіс" відповідно до ч.1, 2 ст. 215, ч.1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю включення ПДВ до складу податкового кредиту по податку на додану вартість на загальну суму 109250,00 грн., а саме: у січні 2012 року на суму 4800,00 грн., у лютому 2012 року на суму 800, 00 грн., у березні 2012 року на суму 25650,00 грн., у квітні 2012 року на суму 2300,00 грн., у травні 2012 року на суму 3150,00 грн., у червні 2012 року на суму 10000,00 грн., у липні 2012 року на суму 2000,00 грн., у серпні 2012 року на суму 26000,00 грн., у вересні 2012 року на суму 16000,00 грн., у жовтні 2012 року на суму 7450,00 грн., у листопаді 2012 року на суму 3900,00 грн.

Відповідно до пунктів 198.1 та 198.2. Податкового Кодексу України, ТзОВ "СВ-Трейд Плюс" законно віднесло до податкового кредиту по податку на додану вартість суму в розмірі 18208,00 грн. за січень-жовтень 2012 року , яка була підтверджена отриманими від ТОВ "Елтіс" податковими накладними.

На підставі вищенаведеного суд приходить до переконливого висновку, що позивачем не порушено пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України та не занижено податку на прибуток на загальну суму 91042,00 грн. по ТОВ "Елтіс", а саме: I квартал 2012 року на суму 32042,00 грн., ІІ квартал 2012 року на суму 12875,00 грн., ІІІ квартал 2012 року на суму 36667,00 грн., IV квартал 2011 року на суму 9458,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 19119,00 грн., в тому числі: I квартал 2012 року на суму 6729,00 грн., ІІ квартал 2012 року на суму 2704,00 грн., ІІІ квартал 2012 року на суму 7700,00 грн., IV квартал 2011 року на суму 1986,00 грн.

Крім того, представником позивача в судове засідання надано ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 року у справі № 826/4890/13-а, ( т. 1, а.с. 220-223), в якій апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2013 року залишено без змін, якою позовні вимоги ТОВ " Елтіс " до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задоволено та визнано дії працівників ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС по складанню акту № 1005/22-10/30782038 від 15.03.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин за період з 01.01.2012 року по 30.11.2012 року. Даний акт став підставою для проведення невиїзної позапланової документальної перевірки позивача відповідно до якого податковими ревізорами Коломийської оДПІ Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області зроблено висновки в акті № 1497/220/36480423 від 14.05.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем не доведено безпідставності вимог позивача, не надано суду письмових доказів, які слугували б підставою для звільнення від доказування, вироків у кримінальних справах, постанов суду у справах про адміністративний проступок, які набрали законної сили, то суд приходить до висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення Коломийської оДПІ Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області за №0000212200 та №0000222200 від 22.05.2013 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Факт сплати позивачем до бюджету судового збору в розмірі 170,00 грн., підтверджується квитанцією за № 01120191 від 07.11.2013 року (т. 1, а.с. 2).

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області №0000212200 та №0000222200 від 22.05.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Трейд Плюс", 78200, вул. Г. Ількевича, 8, м. Коломия, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 36480423 сплачений судовий збір в сумі 170 (сто сімдесят) гривень, 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Микитюк Р.В.

Постанова складена в повному обсязі 16.12.2013 року.