Постанова

від 05.12.2013 по справі 813/7333/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 року 10 год. 26 хв. м. Львів № 813/7333/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В., секретар судового засідання Харів М.Ю., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за

позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Хомстіл», представник - ОСОБА_1, ОСОБА_2 доДержавної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, представник - Рождественська Л.П. провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хомстіл» (далі - ТзОВ «Хомстіл», позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ, відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0001882210/3929 від 16.09.2013 року та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0001872210/3928 від 16.09.2013 року

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків, викладених в акті ДПІ у Залізничному р-ні м. Львова Головного управління міндоходів у Львівській області від 05.09.2013 року № 493/22-10\37527247 «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Хомстіл» (ЄДРПОУ 37527247) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 11.02.2011 року по 30.06.2103 року» (далі - Акт). Вважає безпідставними та непідтвердженими належними доказами висновки викладені в Акті про безтоварність господарських операцій між ТзОВ «Хомстіл» та ТзОВ «Центр Газ», ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент», ПП «Торговий Союз Донбасса». Звертає увагу суду на те, що Акт складено з порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства. Відповідач в Акті не навів та не описав жодних документів первинного бухгалтерського обліку, не провів їх аналізу, проте зробив висновки, що такі документи не можуть слугувати доказом реальності господарських операцій та визнав господарські операції безтоварними на підставі аналізу актів інших податкових органів. На думку позивача, такі акти не можуть слугувати доказами реальності чи нереальності господарських операцій, оскільки, з них вбачається, що під час перевірок жодних документів первинного бухгалтерського обліку не було досліджено, а висновки сформовано виключно на підставі інформації наявної у внутрішніх інформаційних системах. Окрім того, позивач зазначає, що акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть містити жодних висновків про господарські операції, оскільки такими актами лише документується факт неможливості проведення зустрічної звірки.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених в позовній заяві. Додатково зазначили, що відповідач під час перевірки повинен був ініціювати проведення зустрічних звірок підприємств постачальників позивача. А використання під час проведення перевірки результатів зустрічних звірок, ініційованих іншими податковими органами, вважає неправомірним. Вказують, що відповідно по положень Податкового кодексу України зустрічні звірки це співставлення даних бухгалтерських документів двох суб'єктів господарювання, а відповідач не довів, що мали місце будь-які зустрічні звірки під час яких співставлялися дані бухгалтерського обліку позивача та його постачальників. У зв'язку з наведеним просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач подав до суду письмові заперечення, в яких зазначає, що перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за період з 11.02.2011 року по 30.06.2013 року встановлено їх завищення в сумі 803774 грн, у тому числі за ІІІ квартал 2011 року в сумі 224100 грн, за ІV квартал 2011 року в сумі 579674 грн. Зазначає, що під час перевірки ДПІ було встановлено безтоварність господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Центр Газ», ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент», ПП «Торговий Союз Донбасса» на підставі акта ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва від 26.11.2012 року № 2150/22-00/31946188 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Центр Газ» код 31946188 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.09 по 14.11.12». З даного акта вбачається, що ліквідатор ТзОВ «Центр Газ» не надіслав до перевірки документів фінансово-господарської діяльності за період, що перевірявся. Також, у цьому акті зазначена інформація про те, що за ТзОВ «Центр Газ» не зареєстровано на території Миколаївської області транспортних засобів. Вважає, що наведене підтверджує неможливість ТзОВ «Центр Газ» бути реальним учасником господарських відносин. Також на неможливість ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» бути реальним учасником господарських відносин підтверджує Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2013 року № 1699/22.8/36757122 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс констракшен менеджмент» (код ЄДРПОУ 36757122) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.07.2011 року по 31.03.2103 року». Звертає увагу суду, що в даному акті викладено висновки про те, що в результаті проведення перевірки встановлено факти, що вказують фіктивність діяльності ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент». Обґрунтовуючи висновки про безтоварність господарських операцій між позивачем та ПП «Торговий Союз Донбасса», відповідач посилається на Акт ДПІ у Подільському районі м. Києва від 23.07.2013 року № 197/26-56-22-04-04/36798462 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Торговий Союз Донбасса» (код ЄДРПОУ 36798462) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2012 року по 30.06.2013 року». Окрім того, представник відповідача зазначає, що позивачем до перевірки не було представлено усіх документів, що стосуються господарських операцій між позивачем та ПП «Торговий Союз Донбасса». На підставі висновків, викладених в акті, вважає законним оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила, надала пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях та просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хомстіл» зареєстроване як юридична особа 10.02.2011 року виконавчим комітетом Львівської міської ради. Номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 415 102 0000 025002. Код суб'єкта господарювання 37527247.

ТзОВ «Хомстіл» взято на податковий облік ДПІ у Залізничному р-ні м. Львова 11.02.2011 року за № 2278.

ТзОВ «Хомстіл» 25.03.2011 року зареєстровано платником податку на додану вартість та присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ 375272413030, що вбачається з свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200124021.

На підставі направлень від 15.08.2013 року № 146, № 147, № 148, № 149, № 150, № 151, № 152 відповідачем проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Хомстіл» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2013 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 05.09.2013 року № 493/22-10/37527247 «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Хомстіл» (ЄДРПОУ 37527247) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 11.02.2011 року по 30.06.2013 року» (далі - Акт перевірки).

У Акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:

- пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 184 868 грн, у тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 51543 грн, за 4 квартал 2011 року в сумі 133325 грн;

- пп. 14.1.36, пп. 14.1.56, пп. 14.1.191, пп. 14.1.231 п.14.1 ст. 14, п. 44.6 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, 200.1 ст. 200 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 317233 грн, у тому числі за квітень 2012 року 248153 грн, листопад 2012 року 69080 грн.

З Акта перевірки вбачається, що порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на висновках про нереальність господарських операцій між ТзОВ «Хомстіл» та ТзОВ «Центр Газ», ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент», ПП «Торговий Союз Донбасса» та на фактах ненадання до перевірки податкової накладної, виписаної ПП «Торговий Союз Донбасса».

На підставі Акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 16.09.2013 року № 0001872210/3928, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 231085 грн, у тому числі за основним платежем 184868 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 46217 грн. А також податкове повідомлення-рішення від 16.09.2013 року № 0001882210/3929, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 396271 грн, у тому числі за основним платежем 317233 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 79038 грн.

Не погодившись із вказаними повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Даючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні обставинам справи та доводам сторін, суд керується наступними положеннями законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Як передбачено пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Системний аналіз правових норм, якими регулюються правовідносини, що є предметом судового дослідження, вказує, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Не можуть бути включені до складу валових витрат (податкового кредиту), витрати на придбання товарів (робіт, послуг) не підтверджені дійсними розрахунковими, платіжними та іншими документами, або по безтоварним господарським операціям. Документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, зокрема є податкова накладна.

Як встановлено судом, позивачем по справі ТзОВ «Хомстіл» (Покупець) та ТзОВ «Центр Газ» (Продавець) 19.09.2011 року укладено Договір поставки № 1909-1. Відповідно до п. 1.1 даного Договору Продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах даного Договору. Пунктом 2.3 та 2.4 визначено, що транспортні витрати за домовленістю сторін, а у випадку транспортування Продавцем товару до місця призначення, яке визначається Покупцем, Покупець зобов'язаний сплатити вартість транспортування.

19.09.2011 року сторонами Договору підписано протокол щодо узгодження договірних цін до Договору поставки № 1909-1 від 19.09.2011 року, з якого вбачається, що сторони дійшли згоди про те, що ціна товару повинна визначатися щодо кожної поставки окремо та вказується у відповідних видаткових накладних. Також сторони домовились, що доставка товару силами продавця, однак витрати понесені продавцем на доставку товару покупець зобов'язаний оплатити у розмірі 5% від вартості товару, які в подальшому повинні бути включені у вартість товару згідно виписаних товаросупровідних документів (видаткових накладних).

Також до матеріалів справи позивачем долучено копії документів первинного бухгалтерського обліку:

видаткова накладна № РН-10-2701 від 27.10.2011 року на загальну суму 62293,20 грн; видаткова накладна № РН-10-2801 від 28.10.2011 року на загальну суму 346081,80 грн; видаткова накладна № РН-10-3102 від 31.10.2011 року на загальну суму 4741,00 грн; видаткова накладна № РН-10-3103 від 31.10.2011 року на загальну суму 57583,80 грн; видаткова накладна № РН-11-0901 від 09.11.2011 року на загальну суму 25122,00 грн; видаткова накладна № РН-9-28001 від 28.09.2011 року на загальну суму 295848,13 грн; видаткова накладна № РН-10-1211 від 12.10.2011 року на загальну суму 17136,00 грн; видаткова накладна № РН-11-11-01 від 11.11.2011 року на загальну суму 12096,48 грн; видаткова накладна № РН-11-2401 від 24.11.2011 року на загальну суму 33264,00 грн; видаткова накладна № РН-11-2501 від 25.11.2011 року на загальну суму 62370,00 грн; видаткова накладна № РН-11-2801 від 28.11.2011 року на загальну суму 38511,00 грн; видаткова накладна № РН-11-2802 від 28.11.2011 року на загальну суму 33464,40 грн; видаткова накладна № РН-11-2803 від 28.11.2011 року на загальну суму 198600,00 грн; видаткова накладна № 121211 від 12.12.2011 року на загальну суму 166724,40 грн; видаткова накладна № 122201 від 22.12.2011 року на загальну суму 75240,00 грн; видаткова накладна № 122601 від 26.12.2011 року на загальну суму 13760,40 грн.

Вказані поставки товарів супроводжувались також складенням відповідних податкових накладних, копії яких долучено до матеріалів справи. Зокрема:

податкова накладна № 70 від 28.09.2011 року; податкова накладна № 29 від 12.10.2011 року; податкова накладна № 68 від 27.10.2011 року; податкова накладна № 69 від 28.10.2011 року; податкова накладна № 84 від 31.10.2011 року; податкова накладна № 85 від 31.10.2011 року; податкова накладна № 17 від 09.11.2011 року; податкова накладна № 24 від 11.11.2011 року; податкова накладна № 47 від 24.11.2011 року; податкова накладна № 51 від 25.11.2011 року; податкова накладна № 55 від 28.11.2011 року; податкова накладна № 56 від 28.11.2011 року; податкова накладна № 57 від 28.11.2011 року; податкова накладна № 14 від 12.12.2011 року; податкова накладна № 44 від 22.12.2011 року; податкова накладна № 47 від 26.12.2011 року.

Також до матеріалів справи долучено виписки із банківських рахунків, з яких вбачається, що оплата за отриманий від ТзОВ «Центр Газ» товар була перерахована у повному обсязі.

Що стосується господарських операцій між ТзОВ «Хомстіл» та ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент», судом встановлено наступне.

30.06.2011 року між ТзОВ «Хомстіл» (Замовник) та ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» (Виконавець) було укладено Договір № 30/06-1. Згідно умов цього договору Виконавець зобов'язується надати послуги експедиції, автокрану, автонавантажувача та іншої авто техніки. Замовник зобов'язується своєчасно проводити розрахунок згідно акту приймання-здачі робіт, а Виконавець своєчасно виконувати роботи.

Згідно акта приймання виконаних робіт від 30.09.2011 року за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року Виконавець надав послуги автокрану для розвантаження та завантаження товару. За цей період відпрацьовано 249 годин, вартість однієї години 1080,00 грн (у вартість включено паливо-мастильні матеріали, запчастини, заробітна плата водія).

Також Виконавцем було складено та надано позивачу податкову накладну № 625 від 30.09.2011 року на загальну суму 268920,00 грн, у т.ч. ПДВ 44820,00 грн. За отримані послуги позивач в повному обсязі оплатив кошти на рахунок ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент».

На підтвердження реальності господарської операції щодо придбання у ПП «Торговий Союз Донбасса» автонавантажувача LINDE H80В позивачем надано первинні документи: рахунок-фактуру № СФ-000079 від 01.10.2012 року; видаткову накладну № РН-000053 від 01.10.2012 року; податкову накладну № 2 від 01.10.2012 року та виписку із банківського рахунку щодо оплати за придбаний автонавантажувач.

При дослідженні акта від 05.09.2013 року № 493/22-10/37527247 «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Хомстіл» (ЄДРПОУ 37527247) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 11.02.2011 року по 30.06.2013 року» суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до п. 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (надалі - Порядок), акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 5.2 Порядку в разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Дослідивши Акт перевірки, суд приходить до висновку, що викладені в ньому обставини порушень позивачем податкового законодавства сформовані не на підставі аналізу первинної документації, а на підставі аналізу актів інших податкових органів і фактично зводяться до цитування:

- акта ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва від 26.11.2012 року № 2150/22-00/31946188 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмежено відповідальністю «Центр Газ» код 31946188 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.09 по 14.11.12;

- акта ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2013 року № 1699/22.8/36757122 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс констракшен менеджмент» (код ЄДРПОУ 36757122) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.07.2011 року по 31.03.2103 року»;

- акта ДПІ у Подільському районі м. Києва від 23.07.2013 року № 197/26-56-22-04-04/36798462 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Торговий Союз Донбасса» (код ЄДРПОУ 36798462) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2012 року по 30.06.2013 року».

При цьому, суд відзначає, що актами ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва, ДПІ у Печерському районі м.Києва та ДПІ у Подільському районі м. Києва не досліджувалася діяльність позивача та не було встановлено порушення законодавства саме позивачем (ТзОВ «Хомстіл»), а встановлено виключно порушення законодавства, які, на думку податкового органу, були допущені ТзОВ «Центр Газ», а також неможливість проведення зустрічних звірок ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» та ПП «Торговий Союз Донбасса».

Суд звертає увагу, що в разі невиконання контрагентом зобовязання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція узгоджується із практикою Європейського Суду. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (№ 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

За таких умов, долучені відповідачем до матеріалів справи акти не мають жодного доказового значення для оцінки господарських операцій позивача.

Твердження відповідача про існування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5 щодо пособництва у фіктивному підприємництві зокрема із ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» спростовуються постановою старшого слідчого з ОВС СВ ДПС у Хмельницькій області капітана податкової міліції Кухара О. П. про закриття кримінальної справи № 41/0279 в частині пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення щодо пособництва фіктивному підприємництві, зокрема із ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» за недоведеністю вини та відсутністю у його діях складу злочину.

Також, суд не бере до уваги протокол допиту свідка ОСОБА_7 - директора ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент», оскільки такий оцінюється судом поряд з іншими доказами в кримінальній справі та лише після винесення вироку може свідчити про протиправну діяльність посадових осіб контрагентів позивача.

Тому, суд вважає безпідставними посилання відповідача на протокол допиту свідка ОСОБА_7 та на існування кримінальної справи як на докази безтоварності господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент».

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій між ТзОВ «Хомстіл» і ТзОВ «Центр Газ», ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» та ПП «Торговий Союз Донбасса» суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.

У зв'язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку, що відсутні будь-які підстави для висновків про безтоварність описаних господарських операцій.

Відповідно до положень ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлюється обов'язок доказування, а саме кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, обставини щодо неправомірності дій позивача при формуванні показників податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат повинен довести суб'єкт владних повноважень, який є відповідачем, оскільки саме з встановленням цих обставин пов'язана правомірність прийнятих рішень.

У ході судового розгляду спростовано докази, на які покликався відповідач при проведенні перевірки ТзОВ «Хомстіл» та в письмових запереченнях. Використання акту перевірки, проведеної щодо іншого платника податків, та актів про неможливість проведення зустрічних звірок як належних та допустимих доказів є необгрунованим. Жодних інших фактичних доказів, які б підтверджували висновки про порушення ТзОВ «Хомстіл» податкового законодавства не надав.

Беручи до уваги наведене та те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, відповідно до вимог ст. 71 КАС України не довів правомірність свого рішення, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 16.09.2013 року № 0001872210/3928 та № 0001882210/3929, а отже позов є підставним і підлягає до задоволення в повному обсязі.

Суд присуджує з Державного бюджету України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 16.09.2013 року № 0001872210/3928.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 16.09.2013 року № 0001882210/3929.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хомстіл» (ЄДРПОУ 37527247, вул. Бойчука, 8/61, м. Львів) 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривень 00 коп. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі складена 10.12.2013 року.

Суддя Кедик М.В.