Постанова

від 17.12.2015 по справі 813/7333/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем україни

17 грудня 2015 року Справа № 876/15623/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника відповідача Міклюша Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хомстіл" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ТзОВ "Хомстіл " 30 .09.2013 року звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області , в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0001882210/3929 від 16.09.2013 року та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0001872210/3928 від 16.09.2013 року .

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 16.09.2013 року № 0001872210/3928. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 16.09.2013 року № 0001882210/3929.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що під час перевірки ДПІ було встановлено безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТзОВ Центр Газ , ТзОВ Ейс констракшен менеджмент , та ПП Торговий Союз Донбасса .

Апелянт зазначає. що на підставі акта ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва від 26.11.2012 року № 2150/22-00/31946188 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ Центр Газ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.09 року по 14.11.12 року. З даного акта видно, що ліквідатор ТзОВ Центр Газ не надіслав до перевірки документів фінансово-господарської діяльності за період, що перевірявся. Також, у цьому акті зазначена інформація про те, що за ТзОВ Центр Газ не зареєстровано на території Миколаївської області транспортних засобів. Вважає, що наведене підтверджує неможливість ТзОВ Центр Газ бути реальним учасником господарських відносин. Також на неможливість ТзОВ Ейс констракшен менеджмент бути реальним учасником господарських відносин підтверджує Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2013 року № 1699/22.8/36757122 Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю Ейс констракшен менеджмент щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.07.2011 року по 31.03.2103 року . Звертає увагу суду, що в даному акті викладено висновки про те, що в результаті проведення перевірки встановлено факти, що вказують на фіктивність діяльності ТзОВ Ейс констракшен менеджмент . Щодо висновків про безтоварність господарських операцій між позивачем та ПП Торговий Союз Донбасса , апелянт посилається на Акт ДПІ у Подільському районі м. Києва від 23.07.2013 року № 197/26-56-22-04-04/36798462 Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Торговий Союз Донбасса щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2012 року по 30.06.2013 року . Окрім того, позивачем до перевірки не було представлено усіх документів, що стосуються господарських операцій між позивачем та ПП Торговий Союз Донбасса .

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав з зазначених в ній підстав. Він також представив апеляційному суду постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 09.08.2011 року про закриття кримінальної справи за ст..358 ч.2 КК України з передачею засновника на поруки щодо підроблення засновницьких документів ПП Торговий Союз Донбасса .

Представник позивача в судове засідання не з явився, що не перешкоджає відповідно до ч.4 ст.196 КАС України розгляду справи за його відсутності .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Хомстіл зареєстроване як юридична особа 10.02.2011 року виконавчим комітетом Львівської міської ради. Номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 415 102 0000 025002. Код суб'єкта господарювання 37527247. ТзОВ Хомстіл взято на податковий облік ДПІ у Залізничному р-ні м. Львова 11.02.2011 року за № 2278 та 25.03.2011 року зареєстровано платником податку на додану вартість та присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ 375272413030, що видно з свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200124021.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 15.08.2013 року № 146, № 147, № 148, № 149, № 150, № 151, № 152 відповідачем проведена планова виїзна перевірка ТзОВ Хомстіл з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2013 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 05.09.2013 року № 493/22-10/37527247 Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ Хомстіл з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 11.02.2011 року по 30.06.2013 року.

В ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема: пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 184 868 грн, у тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 51543 грн, за 4 квартал 2011 року в сумі 133325 грн. та пп. 14.1.36, пп. 14.1.56, пп. 14.1.191, пп. 14.1.231 п.14.1 ст. 14, п. 44.6 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, 200.1 ст. 200 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 317233 грн, у тому числі за квітень 2012 року 248153 грн, листопад 2012 року 69080 грн.

Порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на висновках про нереальність господарських операцій між ТзОВ Хомстіл та ТзОВ Центр Газ , ТзОВ Ейс констракшен менеджмент , ПП Торговий Союз Донбасса та на фактах ненадання до перевірки податкової накладної, виписаної ПП Торговий Союз Донбасса .

На підставі Акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 16.09.2013 року № 0001872210/3928, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 231085 грн, у тому числі за основним платежем 184868 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 46217 грн. та податкове повідомлення-рішення від 16.09.2013 року № 0001882210/3929, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 396271 грн. у тому числі за основним платежем 317233 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 79038 грн.

Задовольняючи адміністративний позов ТзОВ Хомстіл , суд першої інстанції виходив з неправомірності винесених податкових повідомлень-рішень за № 0001872210/3928 від 16.09.2013 року та за № 0001882210/3929 від 16.09.2013 року та відсутності будь-яких підстав для висновків про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентами.

Проте, колегія суддів вважає, що до таких висновків суд першої інстанції прийшов з неповним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як видно з матеріалів справи між ТзОВ Хомстіл (Покупець) та ТзОВ Центр Газ (Продавець) 19.09.2011 року укладено Договір поставки № 1909-1. Відповідно до п. 1.1 даного Договору Продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах даного Договору. Пунктом 2.3 та 2.4 визначено, що транспортні витрати за домовленістю сторін, а у випадку транспортування Продавцем товару до місця призначення, яке визначається Покупцем, Покупець зобов'язаний сплатити вартість транспортування.

19.09.2011 року сторонами Договору підписано протокол щодо узгодження договірних цін до Договору поставки № 1909-1 від 19.09.2011 року, з якого видно, що сторони дійшли згоди про те, що ціна товару повинна визначатися щодо кожної поставки окремо та вказується у відповідних видаткових накладних. Також сторони домовились, що доставка товару силами продавця, однак витрати понесені продавцем на доставку товару покупець зобов'язаний оплатити у розмірі 5% від вартості товару, які в подальшому повинні бути включені у вартість товару згідно виписаних товаро супровідних документів (видаткових накладних).

На виконання умов Договору ТзОВ Хомстіл виписано видаткові накладні за № РН-10-2701 від 27.10.2011 року на загальну суму 62293,20 грн.; № РН-10-2801 від 28.10.2011 року на загальну суму 346081,80 грн.; № РН-10-3102 від 31.10.2011 року на загальну суму 4741,00 грн.; № РН-10-3103 від 31.10.2011 року на загальну суму 57583,80 грн.; № РН-11-0901 від 09.11.2011 року на загальну суму 25122,00 грн.; № РН-9-28001 від 28.09.2011 року на загальну суму 295848,13 грн.; № РН-10-1211 від 12.10.2011 року на загальну суму 17136,00 грн.; № РН-11-11-01 від 11.11.2011 року на загальну суму 12096,48 грн.; № РН-11-2401 від 24.11.2011 року на загальну суму 33264,00 грн.; № РН-11-2501 від 25.11.2011 року на загальну суму 62370,00 грн.; № РН-11-2801 від 28.11.2011 року на загальну суму 38511,00 грн.; № РН-11-2802 від 28.11.2011 року на загальну суму 33464,40 грн.; № РН-11-2803 від 28.11.2011 року на загальну суму 198600,00 грн.; № 121211 від 12.12.2011 року на загальну суму 166724,40 грн.; № 122201 від 22.12.2011 року на загальну суму 75240,00 грн.; № 122601 від 26.12.2011 року на загальну суму 13760,40 грн.

Разом з тим, суду надано копії відповідних податкових накладних, які підтверджують поставки товарів, а саме: податкові накладні № 70 від 28.09.2011 року; № 29 від 12.10.2011 року; № 68 від 27.10.2011 року; № 69 від 28.10.2011 року; № 84 від 31.10.2011 року; № 85 від 31.10.2011 року; № 17 від 09.11.2011 року; № 24 від 11.11.2011 року; № 47 від 24.11.2011 року; № 51 від 25.11.2011 року; № 55 від 28.11.2011 року; № 56 від 28.11.2011 року; № 57 від 28.11.2011 року; № 14 від 12.12.2011 року; № 44 від 22.12.2011 року; № 47 від 26.12.2011 року.

Оплата за товар була проведена на суму, зазначену у відповідних накладних у повному обсязі, про що подані банківські виписки із банківських рахунків.

Судом встановлено, що 30.06.2011 року між ТзОВ Хомстіл (Замовник) та ТзОВ Ейс констракшен менеджмент (Виконавець) було укладено Договір № 30/06-1. Згідно умов цього договору Виконавець зобов'язується надати послуги експедиції, автокрану, автонавантажувача та іншої авто техніки. Замовник зобов'язується своєчасно проводити розрахунок згідно акту приймання-здачі робіт, а Виконавець своєчасно виконувати роботи.

Згідно акта приймання виконаних робіт від 30.09.2011 року за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року Виконавець надав послуги автокрану для розвантаження та завантаження товару. За цей період відпрацьовано 249 годин, вартість однієї години 1080,00 грн. (у вартість включено паливо-мастильні матеріали, запчастини, заробітна плата водія).

На підтвердження вищевказаного договору, виконавцем було складено та надано позивачу податкову накладну № 625 від 30.09.2011 року на загальну суму 268920,00 грн., у т.ч. ПДВ 44820,00 грн.

За отримані послуги позивач в повному обсязі оплатив кошти на рахунок ТзОВ Ейс констракшен менеджмент .

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абз.1 п.44.1 ст.44 ПК).

Згідно з п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійсненні операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї з подій, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 зазначеного Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи товари/послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності є визначальною умовою для виникнення права на формування податкового кредиту.

Виходячи з вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи наведене, слід зробити висновок, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88.

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи ( на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити, як: назва підприємства, установи, від імені яких складено документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Виходячи з вищенаведеного, що не спростовано податковим органом. судом першої інстанції правильно встановлено, що долучені позивачем документи мають усі необхідні реквізити та відомості та відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, і в суду немає підстав ставити під сумнів їх достовірність. Податкові накладні, які засвідчують факт придбання послуг, також належно оформлені.

Таким чином, надані позивачем докази суд приймає до уваги, як такі, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій ТзОВ Хомстіл з вищевказаними контрагентами.

На підставі аналізу зазначених норм колегія суддів дійшла висновку, що формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та валових витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних). Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат.

Водночас колегія суддів зазначає, що необхідно встановити факт реальності господарських операцій, тобто фактичне поставлення товарів (послуг), а аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Щодо реальності господарських операцій по придбанню у ПП Торговий Союз Донбасса суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, оскільки встановлено, що надані первинні документи є недостовірними.

При апеляційному розгляді суду представлено копію постанови Голосівського районного суду міста Києва від 09.08.2011 року № 1-954/11, якою встановлено, що ПП Торговий Союз Донбаса створене для здійснення діяльності з підготовки та навчання обслуговуючого персоналу для готелів та ресторанів, діяльності з організації азартних ігор, виконання копіювальних, розмножувальних та типографських робіт, організації та здійснення видавничої та поліграфічної діяльності, монтажу звукопідсилювальної апаратури і звукового обладнання, їх ремонту та налаштування, надання послуг у сфері дизайну та художнього оформлення, надання послуг у сфері встановлення газобалонного обладнання, здійснення медичної та ветеринарної практики, надання юридичних послуг, виконання будівельних робіт, переробки кольорових та чорних металів, зокрема не маючи на меті займатись вказаними видами діяльності.

Таким чином печатка та документи використовувалися невстановленими особами для проведення фіктивних операцій з різними суб'єктами підприємницької діяльності, з метою безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ та мінімізації платежів до бюджету.

Відповідно до частини 1 ст. 205 КК України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона та за змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб'єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Також колегія суддів враховує, що кожна із наведених вище обставин сама по собі не є достатнім доказом відсутності факту реального здійснення господарських операцій, однак, оцінивши всі надані сторонами докази в їх сукупності та взаємному зв'язку, а саме матеріали податкових перевірок, наявні в матеріалах справи бухгалтерські і податкові документи, матеріали кримінальної справи тощо, колегія суддів дійшла висновку, що ТзОВ Хомстіл всупереч вимогам ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надало належних і достатніх доказів того, що господарські операції між ним та ПП Торговий Союз Донбас мали реальний (товарний) характер, тобто не доведено факту реального отримання позивачем товарів від зазначених підприємств, що в свою чергу позбавляє позивача права на включення відповідних сум до складу податкового кредиту та валових витрат.

З розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за податковим повідомленням - рішенням форми Р акту планової виїзної перевірки ТзОВ Хомстіл від 05.09.2013 р. № 493/22-10/3752724 по ПДВ видно, що загальна сума заниження податкового зобов'язання по взаєморозрахунках з ПП Торговий Союз Донбасу становить 31940 грн. основного платежу та 9285 грн. штрафних санкцій.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ У Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 16.09.2013 року № 0001882210/3929 в сумі 31940 грн. основного платежу та 9285 грн. штрафних санкцій слід скасувати.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що твердження відповідача про існування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3 щодо пособництва у фіктивному підприємництві зокрема із ТзОВ Ейс констракшен менеджмент не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються постановою старшого слідчого з ОВС СВ ДПС у Хмельницькій області капітана податкової міліції Кухара О. П. про закриття кримінальної справи № 41/0279 в частині пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення щодо пособництва у фіктивному підприємництві, зокрема із ТзОВ Ейс констракшен менеджмент за недоведеністю вини та відсутністю у його діях складу злочину.

Разом з тим, не заслуговує на увагу і протокол допиту свідка ОСОБА_2 - директора ТзОВ Ейс констракшен менеджмент , оскільки такий оцінюється судом поряд з іншими доказами в кримінальній справі та лише після винесення вироку може свідчити про протиправну діяльність посадових осіб контрагентів позивача.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, дають адміністративному суду апеляційної інстанції підставу для постановлення висновків, які б частково спростовували правову позицію суду першої інстанції.

Відповідно до п.4 ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 160, 195, 196, 198 п.3, 202 п.4, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року у справі №813/7333/13-а в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 16.09.2013 року №0001882210/3929 в сумі 31940,00 грн. основного платежу по ПДВ та 9285,00 грн. штрафних санкцій скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Хомстіл в цій частині відмовити..

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук

Постанова у повному обсязі складена 22.12.2015 року.